 |
|
Забезпеченість підприємства виробничими ресурсами та рівень їх використання
Земельні ресурси: склад, структура і ефективність з викладанням реформування земельних відносин.
Загальна земельна територія України становить 60,36 млн. га. Серед усіх земельних угідь найбільшу господарську цінність мають сільськогосподарські угіддя, площа яких на початок 2001 р. становила 41,83 млн. га або 69,4 % усієї території країни. Сюди включено ріллю, однорічні культурні насадження, залежи і перелоги, сінокоси і пасовища.
Процентне відношення окремих видів сільськогосподарських угідь до їхньої загальної площі визначає структуру сільськогосподарських угідь. Найбільш інтенсивно використовуються рілля і багаторічні культурні насадження. Тут виробляють найбільший обсяг валової і товарної продукції сільського господарства. Незважаючи на те, підвищувати їхню питому вагу можна лише до раціональної межі, перехід за яку може призвести до вітрової і водної ерозії, руйнування родючості ґрунту і, як наслідок, до істотного зниження врожайності.
Площа всіх земель, взятих на облік, становить єдиний земельний фонд України. Відповідно до Земельного кодексу за основним призначенням він поділяється на:
1) землі сільськогосподарського призначення, які надаються громадянам для ведення особистого підсобного господарства, індивідуального садівництва і городництва; кооперативам громадян - для колективного садівництва та городництва; громадянам, колективним і державним господарствам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам і організаціям - для ведення товарного сільського господарства: сільськогосподарським науково-дослідним установам, навчальним та іншим закладам, сільським виробничо-технічним училищам і загальноосвітнім школам - для дослідних, навчальних цілей, пропаганди передового досвіду та ведення сільського господарства; несільськогосподарським підприємствам, установам і організаціям, релігійним організаціям - для ведення підсобного сільського господарства;
2) землі населених пунктів, які використовуються відповідно до проектів планування та забудови міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів;
3) землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення. Розміри земельних ділянок, що надаються для таких цілей, визначаються відповідно до затверджених у встановленому порядку норм та проектно-технічної документації, а відведення ділянок здійснюється з урахуванням черговості їх освоєння;
4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. До земель природоохоронного призначення належать землі заповідників, національних, зоологічних і дендрологічних парків, ботанічних садів, пам'яток природи: оздоровчого призначення - земельні ділянки із природними лікувальними факторами, сприятливими для організації профілактики та лікування;
рекреаційного призначення - землі, призначені для організації масового відпочинку і туризму населення;
5) землі лісового фонду, вкриті лісом, а також не вкриті лісом, але надані для потреб лісового господарства;
6) землі водного фонду, зайняті водоймами, болотами, гідротехнічними та іншими водогосподарськими спорудами, а також землі, виділені для смуги відчуження по берегах водойм:
7) землі запасу — усі землі, не надані у володіння або постійне користування. Вони перебувають у віданні сільських, селищних, районних, міських (в адміністративному підпорядкуванні яких є райони) Рад народних депутатів і призначені для надання у володіння, користування і оренду переважно для сільськогосподарських цілей.
Таблиця 2.4