Та приклад розв’язку
Статистичне зведення – це упорядкування, систематизація і наукова обробка статистичних даних з метою одержання узагальнюючих характеристик явища, яке вивчається по цілому ряду істотних для нього ознак. Зведення буває просте і складне. Просте зведення – це лише простий підрахунок підсумків первинного статистичного матеріалу. Складне ж зведення передбачає групування, набір групувальних ознак і встановлення меж групування, підрахунок групових і загальних підсумків, а також представлення результатів зведення у вигляді статистичних таблиць чи графіків. Групуванням в статистиці називається процес утворення однорідних груп на основі поділу статистичної сукупності на частини або об’єднання одиниць, які встановлюються, виходячи з мети групування. Варіюючи ознака може бути кількісною – вартість продукції, вік робітників, тарифний розряд і ін; чи якісною (атрибутивною) – вид продукції, професія робітника, назва території і т. д. Якщо групування проводиться за якісною ознакою, то кількість груп буде визначатись тим, скільки значень приймає ознака. Коли ж за основу групування береться кількісна ознака, то необхідно вирішувати наступні питання: - скільки груп треба утворити; - яка величина інтервалу повинна бути. Кількість груп треба визначати, виходячи з економічної суті явища, беручи до уваги те, що кількісні зміни приводять до якісних. Якщо це зробити неможливо, то користуються формулою американського вченого Стерджеса, яка встановлює залежність між числом груп (n) і числом одиниць сукупності (N): (6.1) На основі Стерджеса складена слідуючи номограма:
Інтервалом називається різниця між максимальним і мінімальним значенням ознаки n по кожній групі. Інтервали груп можуть бути рівні і нерівні. Останні, в свою чергу, можуть прогресивно збільшуватись або прогресивно зменшуватись. Якщо значення групувальної ознаки змінюється рівномірно, то виділяють рівні інтервали груп за формулою:
(6.2)
де - найбільше та найменше значення ознаки; n – кількість груп. Групування може бути проведене за однією чи кількома ознаками. Групування за однією ознакою є простим, за кількома – складним. Останнє групування буває комбінаційним, якщо в його основі послідовно скомбіновано дві і більше ознак, або багатомірним , якщо воно проводиться за кількома ознаками одночасно. Отже, рядом розподілу в статистиці називається впорядкований розподіл одиниць сукупності на групи за певною варіюючою ознакою. Ряди розподілу можуть бути атрибутивними (побудовані за якісною ознакою) або варіаційними (побудовані за кількісною ознакою). У варіаційному ряді розрізняють два елементи: варіанту та частоту. Варіантами (х) називаються окремі значення групувальної ознаки, які вона приймає в варіаційному ряді. Числа, які вказують як часто зустрічаються ті чи інші варіанти в ряді розподілу, називаються частотами (f).Частоти можуть бути подані і як відносні величини (в процентах, частках, проміле). В такому випадку їх називають частками. Накопичену частоту (частку) називають кумулятивною. За способом побудови варіаційні ряди бувають: - інтервальні, коли значення варіант представлені у вигляді інтервалів; - дискретні, коли варіанти набувають значень цілочисельних. . ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|