 |
|
Методичні рекомендації
до проведення уроків читання у 1-4 класах
(під час проходження педагогічної практики студентами IV курсу
педагогічного факультету)
Суттєві зміни у змісті предмета читання, нові дидактичні і методичні підходи зобов'язують методистів шукати гнучкі, цікаві й результативні варіанти побудови уроків. Щоб цей пошук був цілеспрямованим і науково обґрунтованим, треба зосередитись на тому, який саме текст опрацьовується на уроці і як саме його можуть сприйняти, осмислити, захопитись чи ні діти конкретного класу. Планування сучасного уроку ґрунтується не на перелічуванні видів діяльності вчителя, а на прогнозуванні етапів навчальної діяльності учнів. Тому структуру сучасного уроку радимо учителю проектувати не жорстко, а варіативне.
Провідним принципом вивчення художніх творів у початкових класах є сприймання і усвідомлення учнями змісту у взаємозв'язку із аналізом його форми, тобто засобами відображення дійсності, позиції автора, Це зобов'язує учителя не тільки звертати увагу на те, про «що» йдеться у творі, й як відображено у сюжеті, композиції, образах дійових осіб, засобами вираженості тощо. Застосування цього принципу вимагає, щоб учитель підготував дітей до сприймання твору, і щоб учні спочатку усвідомили текст цілісно. На основі первинного синтезу має відбуватися елементарний текстуальний аналіз, який дає змогу учням краще осягнути смисл і образні засоби прочитаного, вийти на рівень глибшого аналізу-синтезу.
Читання в початкових класах є одним з предметів, у процесі якого здійснюється процес навчання, з одного боку, а з іншого - читання виступає засобом навчання. Чим успішніше діти оволодіють повноцінною навичкою читання, тим швидше будуть реалізовані можливості програмового матеріалу загальноосвітньої школи з метою навчання, виховання і розвитку учнів.
Методика навчання на уроках читання і його зміст повинні бути підпорядковані розв'язанню завдань, визначених шкільною програмою: пізнавальних (засвоєння інформації, що міститься в творах); виховних, у тому числі і завдань розвивального навчання (морально-естетичне, трудове; розвиток мовлення, спостережливості, пам'яті, культури слухання, аналітико-синтетичних умінь зіставлення, порівняння, узагальнення, доведення, проведення аналогії, стійкої уваги, витримки, терпіння, самостійності, творчих здібностей, навички самоконтролю і т.ін.); спеціально-навчальних: удосконалення техніки читання (розширення поля читання, кореляція темпу, удосконалення правильних прийомів читання, навичок виразного читання, розвиток мовленнєвого апарату і промовляння, вміння інтонувати речення і т.ін.); розвиток навичок зв'язного мовлення у зв'язку з прочитаним текстом (відповіді на запитання; репродуктивний, вибірковий, стислий і творчий перекази і т.ін.).
Варто звернути увагу на емоційно-вольову сферу діяльності дітей на уроці читання, оскільки завдання уроків читання полягають не лише в тому, щоб вчити дитину читати, розвивати її мислення, а в тому, щоб розбудити її душу і серце, тобто викликати певний комплекс почуттів при читанні й аналізові тексту.
Цьому сприятимуть способи і порядок роботи з текстом як на уроках класного, так і позакласного читання. Найбільш ефективним є:
1) самостійне причитування та осмислення дітьми ключових для розуміння тексту слів і словосполучень, виділених учителем; оволодіння їх читанням з дошки;
2) передбачення змісту тексту або його частини з опорою на заголовок, ілюстрацію і ключову групу слів;
3) самостійне читання дітьми тексту або його частини вголос (ланцюжком або за викликом);
4) відтворення тексту за допомогою ілюстрацій або аплікацій на дошці, заучування напам'ять цікавих словосполучень, виразів, римованих рядків за бажанням учнів;
5) бесіда-дискусія за проблемним запитанням, яке ставить учитель або - пізніше - діти;
6) творчі роботи різноманітного характеру.
Така організація дітей до роботи з текстом на всіх уроках читання є продуктивною, суттєво допомагає при навчанні молодших школярів читанню.
Відповідно до завдань структура уроків класного читанняорієнтовно може мати такий вигляд:
1. Повторення вивченого матеріалу. Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.
Види робіт:підготовка до відповідей на запитання, записаних на дошці чи сформульованих усно; вибіркове читання за завданням; переказ за планом, вказаним учителем (за частинами, поетапно, в цілому, стисло, детально, творчо); читання вказаних текстів, що містить твір (міркування героя, опис інтер'єру, розповідь одного з героїв...); знаходження подібних рядків до запропонованих учителем; встановлення за ілюстрацією змісту відповідної частини твору і зачитування її; читання в особах; виразне читання; читання-драматизація; трансформація діалогічного мовлення персонажів твору в розповідне; характеристика дійових осіб; читання напам'ять і т.ін.
2. Мотивація навчальної діяльності учнів.
Повідомлення теми і мети уроку.
Види робіт:підготовча робота до сприймання тексту: робота з наочністю, розповідь учителя, бесіда, лексико-семантична робота, лексико-стилістична робота, лексико-орфоепічна підготовка, ознайомлення з планом роботи над твором, вправи на класифікацію, робота зі змістом підручника читання додаткових матеріалів учителем, учнями, створення проблемної ситуації, робота з основними структурними елементами книжкового апарату, прогнозування змісту твору за вказаними ознаками, робота над заголовком твору і т.ін.; бесіда, актуалізація, уточнення і доповнення знань та уявлень учнів про явища, факти, події, що зображені у творі; узагальнення спостережень після екскурсії; демонстрація діа-, кінофільму; постановка мети вивчення матеріалу («знання», «уміння» - визначаються за пізнавальною, виховною і спеціальною навчальною метою до кожного уроку) і т.ін.