Економічний обмін, його умовиСтр 1 из 27Следующая ⇒
В атмосфері формування ринкових відносин і створення конкурентного середовища, підприємства, які прагнуть досягти конкурентної переваги постають перед необхідністю врахування поведінки споживача в умовах економічного обміну. Взагалі обмін — це акт отримання бажаного об'єкта від будь-кого з пропозицією чого-небудь на заміну. Обмінним продуктом можуть бути гроші, речі, продукти або послуги. Для здійснення добровільного обміну необхідним є дотримання п'яти умов: 1. Мають бути як мінімум дві сторони. 2. Кожна сторона повинна мати щось цінне для іншої сторони. 3. Кожна сторона має бути здатна здійснювати комунікацію і доставку свого товару. 4. Кожна сторона має бути вільною у виборі (прийнятті або відхиленні) пропозицій іншої сторони. 5. Кожна сторона має бути впевнена у доцільності або бажанні мати справу з іншою стороною. Ці п'ять умов створюють потенційну можливість обміну. Чи відбудеться він – залежить від угоди між сторонами про йогоумови. Якщо угоди досягнуто, можна зробити висновок, що в результаті обміну всі його учасники матимуть вигоду (або принаймні не зазнають збитків), оскільки кожний з них був вільний відхилити або прийняти пропозицію. Площа перетину маркетингових множин обміну ілюструє ефективність акту обміну (рис. 1.1). З точки зору підприємства ринкової економіки, що виробляє для продажу або продає певні продукти, економічний обмін – це акт продажу товарів споживачам з метою отримання прибутку і встановлення тривалих відносин зі споживачами завдяки ефективному задоволенню їхніх потреб для забезпечення прибуткової діяльності в перспективі.
Рис. 1.1. Ефективна ринкова взаємодія Споживачі – це люди, групи людей, а також організації, різні за масштабом і сферою діяльності, які користуються товарами, послугами, ідеями. Відомо, що на сучасному ринку продажем товарів та послуг займаються не тільки і не стільки виробники, скільки торгово-посередницькі організації, і тому всім їм необхідні знання про споживача, його поведінку, процеси прийняття рішень споживачем, фактори, що спонукають його до придбання товарів (послуг), і фактори, що зумовлюють конкретний вибір. Знання про те, як саме споживачі обирають конкретні товари серед низки аналогів, дають можливість пристосовуватися до поведінки споживача. Однак в певних умовах можна також ефективно управляти його поведінкою, і маркетинг має значний арсенал засобів такого управління. Наука про поведінку споживача охоплює широку область: це наука про процеси, що відбуваються, коли індивіди або групи вибирають і придбають товари і послуги, користуються ними і позбавляються їх з метою задоволення своїх потреб. Раніше цей предмет називали поведінкою покупця, приділяючи основну увагу взаємодії між споживачами і виробниками у момент придбання товару (обміну). Нині більшість маркетологів визнають, що процес споживання є розтягнутим у часі і не обмежується тільки обміном, коли споживач віддає гроші і натомість отримує товар або послугу. Виділяють наступні розмірності аналізу споживання товарів та послуг (табл. 1.1). Таблиця 1.1 ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|