Теорії особистості. Теорія характерних рис
Теорія характерних рис має за основу виключно емпіричний підхід, її мета — виявлення і вимір усіх відносно стійких характеристик певної особистості в даний час з використанням методів експериментальної психології та математичної статистики. Кожна така характеристика називається рисою — або фізична (вага, зріст) чи психологічна (творча спрямованість, впевненість) характеристика. Фундаментальним методом, який використовував один Із засновників теорії характерних рис Раймонд Б. Кеттелл, є факторний аналіз. Це статистична процедура, яка дозволяє виявляти обмежену кількість прихованих вимірів: поєднання факторів, що містяться всередині більшого набору даних. Ця процедура є одночасно і способом скорочення і узагальнення вихідного набору даних. Кеттелл виокремив 16 різних факторів, кожний з яких формує наступний континуум: 1 Товариський................................... Нетовариський 2 Більш інтелектуальний.................. Менш інтелектуальний 3 Емоційно стійкий........................... Емоційно нестійкий 4 Наполегливий................................ Поступливий 5 Безтурботний.................................. Серйозний 6 Свідомий......................................... Безпринципний 7 Сміливий......................................... Боязкий 8 М'якосердий.................................... Жорсткий 9 Підозріливий................................... Довірливий 10 Мрійливий....................................... Практичний 11 Лукавий........................................... Прямолінійний 12 Бентежний....................................... Безтурботний 13 Радикальний.................................... Консервативний 14 Самостійний................................... Конформний 15 Такий, що контролює себе............ Імпульсивний 16 Напружений.................................... Розслаблений Результатом оцінки за цими факторами споживачів є «особистіший профіль». Цей тест, відомий під назвою 16РF, нині використовують для професійного добору та профорієнтації. У теорії дається три припущення: • ті самі риси властиві багатьом людям, змінюються лише їхні абсолютні значення, тому можна на підставі таких рис сегментувати ринок; • риси відносно стабільні й мають універсальний вплив на повед інку незалежно від ситуації. Звідси можна зробити висновок, що «поведінка» у цілому прогнозована; • характерні риси можуть бути визначені на основі виміру показників поведінки, шляхом використання модифікованих тестів. Ця теорія є базовою для маркетингових досліджень особистості. В результаті таких досліджень можна знайти взаємозв'язок між наборами особистісних змінних і різних тилів поведінки споживачів: покупками, вибором продукту, ризиками, вибором засобів інформації. Однак прогнозувати поведінку за допомогою вимірів характеристик не завжди можливо, оскільки для цього мають виконуватися такі умови: • споживачі з подібними рисами особистості повинні бути однорідні за демографічними показниками (вік, дохід, місце проживання); • критерій оцінки властивостей особистості має бути надійним; • ринкові групи, виділені на основі особистості, повинні бути досить великими за обсягом, щоб витрати були доцільними. Більш реалістичним і практичним на цьому фоні виглядає використання особистісних факторів маркетингу та розуміння поведінки споживачів з метою розробки «особистості бренда». Це спосіб описання образу бренда на основі пов'язаних з ним асоціацій так, якби він був людиною, тобто надання бренду епітетів, як-то: «мужній», «жіночий», «елегантний», «агресивний» тощо. Більш цікавою та складною є спроба наділити бренд характеристиками цілісної та унікальної особистості, тобто надати йому власного імені, наприклад «Містер Мускул», «Доктор Мом» тощо. Основною метою такого підходу є намагання домогтися прихильності до бренда як до симпатичної нам людини. Емоції та почуття Діяльність людини, її поведінка завжди зумовлюють появу певних емоцій і почуттів — позитивне або негативне ставлення. Емоції — загальна активна форма переживання організмом своєї життєдіяльності. Почуття — специфічно людські, узагальнені переживання ставлення до потреб, задоволення або незадоволення яких зумовлює позитивні або негативні емоції — радість, любов, гордість, сум, гнів, сором тощо. Емоційний стан впливає на поведінку споживача різними способами: • позитивний стан прискорює процес опрацювання інформації та скорочує час прийняття рішення при виборі відповідних товарів; • активізація настрою приводить до того, що людина згадує продукти, з якими у неї пов'язані позитивні асоціації; • емоції можуть активізувати стан спонукання; • емоції можуть викликатися як подіями зовнішнього середовища, так і внутрішніми процесами, такими як уява, роздуми; • емоції звичайно супроводжуються об'єктивними фізіологічними змінами (розширенням зіниць, потовиділенням, прискореним подихом, серцебиттям), тому вони можуть виявлятися, вимірюватися та спостерігатися. Робляться спроби побудувати типології емоційних реакцій споживачів на різні марки товарів. Наприклад, система Расела виділяє три типи емоцій: задоволення, збудження та перевага. Роберт Платник запропонував більш широкий перелік емоцій, включивши в нього страх, гнів, радість, смуток, відразу, сприйняття, надію, подив. Всі інші він відносить до вторинних, вважаючи, що вони є комбінаціями основних емоцій (замилування — подив і радість, презирство — відраза й гнів). Важливість для маркетологів вивчення впливу емоційного стану на поведінку споживачів розкриває основний маркетинговий принцип: «Споживачів легше завоювати, якщо створити їм гарний настрій». Тому більшість рекламних звернень формуються на основі повідомлень, що викликають емоційні реакції, до того ж вони привертають більше уваги та краще запам'ятовуються. Уникнення негативних асоціацій можна прослідкувати на рекламі низькокалорійних продуктів. Зазвичай під час такої реклами говорять про струнку статуру та здорове харчування, а не про дієти та низьку енергетичну цінність продуктів, що неодмінно асоціюється з обмеженнями, хворобами та іншими неприємними поняттями. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|