Здавалка
Главная | Обратная связь

Психологічний профіль ефективного керівника.

Тернопільський національний економічний університет

Факультет міжнародного бізнесу і менеджменту

 

Кафедра психологічних і педагогічних

дисциплін

 

 

Комплексне практичне індивідуальне завдання

Психологічний профіль ефективного керівника

 

Виконала:

Студентка групи МЗЕД-21

Петринюк Софія В.

 

Перевірила:

кандидат історичних наук, доцент

Корман Марія Михайлівна

 

Тернопіль-2012

План

 

Вступ. 2

Психологічний профіль ефективного керівника. 6

Висновок. 8

Список літератури. 10

 

 

Вступ

Обґрунтування професійно та інтелектуально важливих, психологічно і соціально необхідних якостей особистості керівника є однією з найактуальніших проблем психології управління.

Якості особистості керівника — найстійкіші характеристики, що мають вирішальний вплив на управлінську діяльність.

У психологічному аспекті вони залежать від характеру, структури, спрямованості, досвіду, здібностей особистості, умов праці. Це складні, багатогранні феномени, конкретні вияви яких залежать від структури особистості і від дії різних чинників. Наприклад, дисциплінованість керівника може залежати від самоконтролю, внутрішньої організації, усвідомлення своєї соціальної ролі, а також від боязні несподіваного контролю вищих управлінських структур.

Найчастіше виокремлюють такі обов'язкові для управлінця якості:

1. Компетентність (кожен керівник має знати, як виконувати свою роботу на високому професійному рівні).

2. Висока відповідальність, особиста гідність.

3. Відчуття нового та вміння йти на розумний ризик, творчо розв'язувати проблеми, сміливість у прийнятті рішень.

4. Гнучкість, розуміння ситуації, гостре сприйняття нових потреб, відчуття часу, подій.

5. Висока працездатність, постійне прагнення бути кращим і робити все якнайдосконаліше.

6. Комунікабельність, здатність установлювати контакти.

7. Увага до підлеглих.

Усі ці якості мають інтегральний характер, адже містять у своєму складі простіші компоненти. Наприклад, здатність творчо розв'язувати проблеми залежить від загального складу особистості, типу мислення, інтуїції тощо. Якості і риси керівника умовно можна класифікувати на психологічні, інтелектуальні, професійні та соціальні. Попри те, що більшість якостей є універсальними, їх пріоритетність, однак, залежить від багатьох чинників, зокрема й етнічного.

Здібності керівника. Це психологічні особливості керівника, які є умовою досягнення ним високих результатів у співпраці з підлеглими та виконанні завдань організації. Здібності поділяють на загальні й специфічні. Згідно із спостереженнями американських дослідників найефективнішими виявилися ті керівники, котрі мають не надмірно високі показники інтелекту; не всі, хто відмінно навчається, стають умілими керівниками. Аналізуючи подібні особливості, Б. Теплов стверджував, що немає підстав вважати роботу практичного розуму більш простою й елементарною, ніж роботу теоретичного розуму.

Специфічні здібності особистості керівника виявляються у його спеціальних знаннях, уміннях, компетентності, поінформованості під час конкретної діяльності.

Особистісні риси керівника. До них відносять стійкість до стресу, здатність домінувати, прагнення до перемоги, впевненість у собі, креативність, емоційну врівноваженість, відповідальність, заповзятливість, надійність, незалежність, товариськість.

Серед особистісно-ділових, професійних якостей керівника вчені виокремлюють головні й важливі. Головними якостями є компетентність і комунікабельність.

Компетентність. Вона стосується особистісних рис, умінь і навичок, закорінених у раціональну (інтелектуальну) сферу особистості.

Компетентність керівника — наявність у керівника спеціальної освіти, широкої загальної й спеціальної ерудиції, постійне підвищення ним своєї науково-професійної підготовки.

Компетентність передбачає системність мислення (практичний розум, швидкість входження в проблему, здатність передбачати різні варіанти виходу із ситуації, винахідливість) та наявність організаторських якостей, (уміння підбирати, розставляти кадри, планувати роботу, забезпечувати чіткий контроль).

Організаторські якості є наслідком вияву певних психологічних властивостей особистості, до найважливіших з яких належать:

— психологічна вибірковість (здатність адекватно відтворювати психологію групи, правильно реагувати тощо);

— здатність заряджати своєю енергією інших людей, активізувати їх;

— критичність та самокритичність (уміння бачити недоліки у своїх діях та вчинках підлеглих);

— психологічний такт (здатність оптимально впливати на інших людей, контактувати з ними на основі індивідуальних особливостей);

— вимогливість (здатність ставити адекватні вимоги залежно від ситуації);

— схильність до організаторської діяльності.

Комунікабельність. Маючи певний зв'язок із вродженими задатками особистості, вона є тим феноменом, який формується, розвивається у процесі її життєдіяльності.


Психологічний профіль ефективного керівника.

Основні характеристики Необхідний рівень Наявний рівень
МОЖЛИВОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Розумові здібності Високий Вище середнього
Креативність Високий Середній
Організаторські здібності Високий Високий
Комунікативні здібності Високий Високий
Лідерські здібності Високий Високий
Адаптабельність Високий Високий
Самостійність Високий Високий
СПРЯМОВАНІСТЬ
Вектор спрямованості На діяльність та її результат, на спілкування та взаємодію На діяльність та її результат, на спілкування та взаємодію
Стилі керівництва Змішаний з переважаючим демократичним Демократичний
Асертивність Високий Високий
Стилі прийняття управлінських рішень Аналітичний і концептуальний Змішаний директивний, поведінковий
Мотивація до успіху Високий Високий
Готовність до ведення переговорів Високий Середній
Ініціативність Високий Високий
Самообмеження Низький Низький
Наполегливість Високий Високий
ІНДИВІДУАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ
Вольові якості Високий Високий
Схильність до ризику Середній Середній
Схильність до стресу Низький Нижче від середнього
Організованість Високий Високий
Рішучість Високий Середній
Рівень суб’єктивного контролю Високий Переважає інтернальність
Раціональність у використанні часу Високий Достатній
Активність Високий Високий
Емоційність Адекватний прояв емоцій Адекватний прояв емоцій
СТАВЛЕННЯ ДО СУСПІЛЬСТВА ТА ІНШИХ ЛЮДЕЙ
Етичність Високий Дуже високий
Конфліктність Низький Низький
Способи вирішення конфліктів Співпраця та компроміс Пристосування, компроміс
Ставлення до критики Ділове Терпиме
Толерантність Високий Високий
Терплячість Високий Високий
Відповідальність Високий Високий

Висновок

Для того щоб бути ефективним керівником в мене є такі основні характеристики:


ü Організаторські здібності

ü Комунікативні здібності

ü Лідерські здібності

ü Адаптабельність

ü Самостійність

ü Асертивність

ü Мотивація до успіху

ü Ініціативність

ü Наполегливість

ü Вольові якості

ü Організованість

 

ü Рівень суб’єктивного контролю

ü Раціональність у використанні часу

ü Активність

ü Емоційність

ü Етичність

ü Конфліктність

ü Ставлення до критики

ü Толерантність

ü Терплячість

ü Відповідальність


Вдосконалення потребують:

ü Розумові здібності

ü Креативність

ü Схильність до стресу

ü Ставлення до критики

ü Готовність до ведення переговорів

Щоб удосконалити їх я буду використовувати такі поради:

Про те, що потрібно регулярно тренувати свій мозок, відомо всім. Для цього пропонується вирішувати ребуси, кросворди, головоломки, в умі здійснювати математичні дії з числами і т.п. Для кого ці задачки не становлять особливих труднощів, потрібно займатися справами складніше - вчити іноземну мову, грати в шахи і так далі. Якщо розмірковувати над проблемою і одночасно щось малювати, це підвищить і посилить пам’ять.

Позитивний емоційний стан допомагає знайти рішення проблем, сприяє варіативності мислення і, як правило, вважається більш сприятливим для творчості. Але негативні емоції також мають здатність підвищувати творчий потенціал. Одне з досліджень показало, що креативність зростає, коли позитивні і негативні емоції виникають одночасно.

Неможливо думати, що можна повністю уникнути стресу. Окрім того, стрес сам по собі не обов’язково щось погане. Певний обсяг чи рівень стресів в нашому житті є природним. Стрес часто є природним наслідком того, що ми живемо в реальному світі. Способи подолання стресу:

· активна взаємодія зі стресором або вплив на саму проблему;

· зміна погляду на проблему, зміна ставлення до неї або інша інтерпретація проблеми;

· приймання проблеми і зменшення фізичного ефекту від породжуваного нею стресу;

· комплексні способи, що поєднують в собі все перераховане вище.

· Зміна способу життя, наближаючи його до здорового і врівноваженого.

Кожен лідер повинен вміти правильно відноситися до критики. Він знає, що серед оточуючих його людей можна виділити три групи.

- перша група відноситься до нього критично;

- друга група ніяк не може визначити своє відношення і тому нічого не робить;

- третя група сприймає його самого та його проект або ідею позитивно.

До слiв критики варто прислухатися завжди. Навiть якщо вона здається несправедливою. Адже за критикою завжди щось стоїть. Це i нездоровi амбiцiї, це i заздрiсть, або, можливо, i справдi ваша якась негативна поведiнка. Або може випливти iнтерес якихось третiх осiб. Або чиясь особиста образа. Також критика — це можливість переглянути свою поведінку i зрозуміти, де саме ви припустилися помилок.

Щоб покращити своє вміння до ведення переговорів потрібно: розширити свої знання в напрямку якому будуть вестися переговори, удосконалити свої навички у невербальних методах спілкування. Заздалегідь визначитися з тим чого хочу добитися.

Список літератури

1. Іванова І.В. Менеджер — професійний керівник: Навч. посібник. - С. 69-75.

2. Карамушка Л. М. Психологія управління закладами середньої освіти: Монографія. / Л. М. Карамушка – Київ: Ніка-Центр, 2000. – 332 с.

3. Корман М. М. Психологія управління: Навч.-метод. комплекс. / М. М. корман – Тернопіль, 2008. – 304с.

4. Кузьмін О. Є., Мельник О. Г. Теоретичні та прикладні засади менеджменту. Навчальний посібник – 3-тє вид. доп. і перероб. – Львів: Національний університет «Львівська політехніка» (Інформаційно-видавничий центр «ІНТЕЛЕКТ+» Інституту післядипломної освіти), «Інтелект-Захід», 2007. – 384с.)

5. Лозниця В.С. Психологія менеджменту:Навч. посібник. – К.: ТОВ «УВПК «ЕксОб»,2003.– 51 с.

6. Лукашевич Н. П. Теория и практика самоменеджмента: Учеб. пособ. / Н. П. Лукашевич – К.: МАУП, 2002. – 360 с.

7. Мірмічев М. К., Шереметов Г. В., Поліпшення результативності праці менеджерів з метою підвищення конкурентності організацій / М. К. Мірмічев, Г. В. Шереметов // Персонал. – 2005. – №11. – С. 69–75.

8. Орбан-Лембрик Л.Е. Психологія управління: Навч. посібник./ Л.Е. Орбан-Лембрик 2-ге вид., доп. – К.: Академвидав, 2010.— 544 с.(Серія «Альма-матер»).

9. Подмазин С. И. Личностно-ориентированное образование: социально-философское исследование. / С. И. Подмазин – Запорожье: Просвіта, 2000. – 250 с.

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.