Главная | Обратная связь

учасників руху «Фінансовий Майдан»

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ

 

В зв’язку із стрімкою девальвацією гривні, стрімким падінням рівня доходів, платоспроможності та кредитоспроможності громадян України, ми, позичальники, які мають заборгованість за споживчими кредитами в іноземній валюті, по незалежним від нас причинам не в змозі забезпечувати обслуговування кредитної заборгованості.

Гучні заяви Голови Національного банку України Гонтарєвої В.О. щодо стабілізації гривні в найближчому майбутньому обертаються ще більш стрімким падінням гривні.

Результати банківської системи України за 2014 рік підтверджують злочинну політику Національного банку в царині обвалу національної грошової одиниці, що призвело, як до збиткової діяльності банків, до неможливості погашати валютні кредити клієнтами так і до небажання вирішувати проблему з реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті.

Якщо в 2013 р. банківська система отримала 1,44 млрд. прибутку, при цьому сформувавши резервів під знецінення кредитів в сумі всього 24,5 млрд.грн., то 2014 рік став рекордним з отримання банками збитків – 52,5 млрд.грн. і сформовано резервів – 96,6 млрд.грн., а це значить, що банки, не маючи реальних коштів, з «повітря», формували резерви, щоб не сплачувати податки до бюджету. І все це здійснювалось з мовчазної згоди Національного банку.

Значним впливом на девальвацію гривні у 2014 р. було надання Нацбанком комерційним банкам України, в тому числі з іноземним капіталом, рефінансування начебто для підтримки ліквідності та для забезпечення виконання банками своїх зобов’язань перед вкладниками. Таким чином регулятор, з одного боку, підтримував грошово-кредитний ринок України, а з другого – знецінював грошову одиницю через емісію коштів, які майже всі комерційні банки спрямовували на міжбанківський ринок, де скуповувалася іноземна валюта, – це й призвело до ще більшого попиту. Можна припустити, що на спекуляцію з валютою за 2014 рік було використано близько 30% від суми рефінансування, тобто більше 66,0 млрд. грн. та отримано 6,5 млрд грн. доходів від операцій з валютою, що перевищує аналогічні доходи за 2013 р. майже в 3 рази (2,5 млрд.грн.)

Загальний обсяг наданих Національним банком у 2014 році кредитів рефінансування становив 222,26 млрд. грн., у тому числі строком більше 30 календарних днів – 115,6 млрд. грн.

Обсяг повернення банками раніше наданих Національним банком кредитів рефінансування у 2014 році становив 189,43 млрд. грн.

Станом на 01.01.2015 загальний обсяг заборгованості за кредитами рефінансування Національного банку становив 108,95 млрд. грн. (не повернуті кредити).

У 2014 р. Нацбанк надав «Дельта Банк» кошти в розмірі 10,1 млрд грн., 13,0 млрд. грн. надано банкам, неминучість визнання яких неплатоспроможними була очевидною, в тому числі: «VAB Банку» (5,5 млрд грн за рік), «Імексбанк» (795 млн грн), «Банк Камбіо» (428 млн грн), ПАТ «Надра» близько 10,0 млрд.грн. До всіх перерахованих банків введені тимчасові адміністрації і реальність неповернення рефінансування не викликає сумніву.

Таким чином, Національний банк, підтримавши олігархів в особливо великих розмірах, не боявся наслідків для економіки країни обвалу національної валюти і банківської системи, та дуже переймався тим, що в результаті реструктуризації споживчих кредитів в іноземній валюті, банки понесуть збитки в сумі 15,0 млрд.грн.

Разом з тим, заборгованість фізичних осіб за споживчими кредитами в іноземній валюті станом на 01.01.2015 р. склав 59,9 млрд.грн., із яких 21,64 млрд.грн. або 36,1% знаходиться в банках, які визнано неплатоспроможними та які ніколи не зможуть повернути Нацбанку рефінансування.

При достатньо жорсткому контролі з боку Нацбанку за діяльністю комерційних банків, було б встановлено, що в 2014 р. банки отримали доходи від переоцінки інших фінансових інструментів, що обліковуються за справедливою вартістю з визнанням результату переоцінки через прибутки або збитки в сумі 5,0 млрд.грн. (у 2013 р. такі доходи становили всього 0,5 млрд.грн.), що підтверджує той факт, що банки без згоди позичальників, передали пакетами заборгованість за кредитами в іноземній валюті, наближеним до них, колекторським фірмам, або продали іншим банкам. Приклад цьому – «Дельта-банк», Альфа-банк, Укрсоцбанк, доходи яких від цих операцій склали 4,12 млрд.грн. або 82,4% всіх доходів за цією статею, а саме: «Дельта-банк» - 0,75 млрд.грн., Альфа-банк – 1,97 млрд.грн., Укрсоцбанк – 1,4 млрд.грн.

Маючи проблеми з прибутковістю діяльності та заперечуючи проти реструктуризації валютних кредитів, банки (при тому що в близько 30 банків було введено тимчасові адміністрації) в 2014р. дозволяли собі збільшувати свої адміністративні витрати порівняно з 2013 роком: у 2013 р. адміністративні витрати банківської системи склали 52,4 млрд.грн., і банки були прибутковими, а в 2014 р. – 57,5 млрд.грн., або на 5,1 мрд.грн.більше і банки - збиткові.

В 2014 р. банки сформували резерви під знецінення дебіторської заборгованості за своїми операціями в сумі 1,54 млрд.грн., а в 2013 р. це значення було позитивним, тобто банки змогли повернути в обіг 0,17 млрд.грн. Необхідність формування резервів виникає в результаті використання коштів не за цільовим їх призначенням, а з метою привласнення працівниками банків.

Не спричинить негативних наслідків переведення споживчих кредитів в іноземній валюті і до невиконання банками своїх зобов’язань перед вкладниками, розмістивших свої кошти в банках в іноземній валюті, так як станом на 01.01.2015 р. строкові кошти юридичних та фізичних осіб в іноземній валюті становлять 233,1 млрд.грн. або 67,5% загального обсягу кредитування в іноземній валюті, тим більше, що дані кошти короткострокові і вони повинні постійно поповнюватись, а кредити – довгострокові.

Результатом діяльності банків в першому кварталі 2015 року стали збитки в сумі 80,9 млрд.грн., при цьому на формування резервів під кредитні операції направлено 108,6 млрд.грн. В цей обсяг включено сформовані резерви неплатоспроможними банками в сумі 68,1 млрд.грн. при тому, що вся заборгованість за кредитами юридичних і фізичних осіб у них становить всього 48,9 млрд.грн., а загальний обсяг сформованих резервів – 78,0 млрд.грн., тобто сформовано резервів на 29,1 млрд. грн. більше ніж вся заборгованість. Для чого це зроблено може пояснити лише Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки не зрозуміло, яким чином два найбільш неплатоспроможних банки за перший квартал так різко зменшили заборгованість за споживчими кредитами в іноземній валюті – ПАТ «Надра» з 15,3 до 3,2 млрд.грн. і Дельта-банк з 5,8 до 3,8 млрд.грн. при тому що погашення кредитної заборгованості протягом першого кварталу відувалося на вкрай низькому рівні.

Чистий процентний дохід за 1 квартал 2015 року становить 13,9 млрд.грн., в тому числі по неплатоспроможним банкам – 0,7 млрд.грн. Результати роботи банків з іноземною валютою показують, хто спровокував обвал національної валюти: якщо за весь 2014 р. доходи від операцій з іноземною валютою разом з її переоцінкою склали 5,0 млрд.грн., то за перший квартал цей показник фактично став збитковим на суму аж 7,6 млрд.грн. (виключено банки «Надра» - 6,98 млрд.грн. і «Дельта» - 1,1 млрд.грн., в результаті махінацій яких з іноземною валютою, показники роботи всієї банківської системи стали позитивними). Відповідь на такі дії банків повинен дати контролюючий орган – НБУ.

Заборгованість фізичних осіб за кредитами в іноземній валюті порівняно з початком року не змінилась - 60,3 млрд.грн., в т.ч. в платоспроможних банках - 53,2 млрд.грн. і в загальному обсязі кредитів в іноземній валюті ( 513,7 млрд.грн.) складає всього 11,7%. Сформовано резервів під ці кредити в платоспроможних банках – 33,7 млрд.грн., тобто банки за рахунок сформованих резервів без ризиків для свого фінансового стану можуть списати курсову різницю за реструктуризованими кредитами в іноземній валюті?

Прийнявши законопроект №8351, парламент списав борги за природний газ (в тому числі реструктуризовані) теплопостачальних підприємств, газопостачальних (облгази) підприємств, Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та її дочірніх підприємств.

Озвучена в ЗМІ сума списання з підприємств паливно-енергетичного комплексу (ТЕК) України заборгованості склала 52,0 млрд. грн., в тому числі 24,0 млрд грн. - безпосередня заборгованість перед Держбюджетом та заборгованість між самими підприємствами ТЕК в обсязі більше 27,8 млрд. грн.

Паралельно закон №8352 вніс зміни до Податкового кодексу України, згідно з якими, по-перше, операції зі списання заборгованості в ТЕК виводяться з-під оподаткування податком на додану вартість та податку на прибуток підпрриємств і, по-друге, списується податковий борг "Нафтогазу" та його дочірніх підприємств, а також приватних облгазів і обленерго перед державним бюджетом України.

Ці закони дозволили списати борги олігархам безпосередньо перед державним бюджетом, із якого мали б фінансуватись соціальні виплати населенню, а значить кошти в таких величезних розмірах залишились в кишенях багатіїв.

Виявляється олігархи в Україні – це «найбідніші верстви населення» – для того, щоб вони могли якось «виживати» для них 12 травня 2011 р. Верховна Рада України вже приймала закони №8351 "Деякі питання щодо списання заборгованості за спожитий природний газ та електроенергію" і №8352 "Про внесення змін до Податкового кодексу Украини (відносно питань оподаткування природного газу і електроенергії)".

Крім того, кредитування банками в іноземній валюті здійснювалося з грубим порушенням вимог законодавства України, а саме Цивільного Кодексу України, Закону України “Про захист прав споживачів” від 12.05.1991р. №1023-3, Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02.1993р. №15-93, Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління НБУ від 10.05.2007р. №168, Положення про порядок видачі банкам банківських ліцензій, письмових дозволів та ліцензій на виконання окремих операцій, затвердженого постановою Правління НБУ від 17.07.2001р. №275.

Зважаючи на вищевикладене, ми, учасники безстрокової акції під Національним банком України «Фінансовий Майдан», вимагаємо прийняття Верховною Радою України закону (реєстраційний №1558-1) щодо врегулювання питання зміни валюти зобов’язання у гривню за споживчими кредитами в іноземній валюті.