 |
|
Довільне запам’ятовування та фоктори, що його обумовлюють.
Довільне запам’ятовування – процес пам»яті.
Цей процес потрібний повного засвоєння і відтворення знань, вмінь, навичок.
Цей процес пов'язаний з визначенням суб»єктом цілі запам'ятати, завчити і зберегти певний обсяг матеріалу для наступного відтворення у формі словесних звітів чи вмінь, навичок у діяльності.
Довільне запам'ятовування забезпечує міцне і повне (до 100%) засвоєння матеріалу.
Фактори, що впливають на довільне запам»ятовування:
1.Чітко визначена мета, що орієнтує на запам'ятовування матеріалу певного змісту та обсягу; зв'язку матеріалу, що запам'ятовується, з актуальними потребами, інтересами, почуттями, вольовими зусиллями;
2.Установки на певний термін зберігання;
3. Організація адекватного режиму навчальної діяльності (добір матеріалу з урахуванням віку і раніше засвоєних знань, розподіл матеріалу в часі, уникнення перевтоми).
4.Використання різноманітних способів запам’ятовування, що робить людину свідомим володарем безмежних резервів своєї пам'яті.
Способи довільного запам'ятовування можна поділити на дві групи:
а) засновані на виявленні внутрішніх зв'язків у матеріалі (логічні);
б) засновані на внесенні у матеріал штучних зв'язків (штучні).
Логічні способи:
1. Групування матеріалу за значенням та змістом,
2. Співвіднесення нового з уже відомим,
3. Класифікація, систематизація матеріалу,
4. Пошук асоціацій за схожістю, суміжністю, контрастом.
5. Складання плану.
Складання плану передбачає такі три моменти:
А). розбивка матеріалу на смислові частини, кожна з яких об'єднує за змістом низку думок;
Б). придумування заголовків до кожної з виділених частин або виділення в кожній частині певного опорного пункту, з яким легко асціюється весь зміст цієї частини матеріалу;
В). пов'язування частин матеріалу за їх заголовками чи виділеними опорними пунктами в єдиний ланцюг асоціацій.
Ефективність довільного запам'ятовування залежить також від повторення – неодноразового відтворення матеріалу та заучування– багаторазового повторювання.
Навчальний матеріал, який вимагає багаторазового повторення, може запам'ятовуватись трьома способами: а)-частинами – частковий; б) весь одразу – цілісний; в) і весь, і частинами – комбінований.
Найраціональнішим є комбінований спосіб заучування, а найменш раціональним – частковий. За часткового способу відсутня орієнтація на загальний зміст цілого, тому окремі його частини заучуються ізольовано один від одного. Комбінований спосіб передбачає заучування в такому порядку: спочатку осмислюється, усвідомлюється весь матеріал загалом, у процесі чого в ньому вирізняються окремі частини, потім заучуються окремі частини, особливо найважчі, зрештою матеріал знову повторюється загалом. Таким чином, комбінований спосіб зберігає позитивні риси цілісного способу й мінімізує недоліи часткового.
Активність запам'ятовування підвищується відтворенням, яке виступає у формі переказування самому собі змісту того, що запам'ятовується.
Штучі способи:
Друга група способів довільного запам'ятовування – мнемічні, використовуються в тому разі, коли змістові знання про внутрішню структуру матеріалу відсутні або їх важко виявити. Розглянемо кілька способів цього запам'ятовування.
1. Утворення смислових фраз і початкових бік інформації, що запам'ятовується;
2. Запам'ятовування довгих термінів за допомогою асоціювання зі звучними словами;
3. Ритмізація – переведення інформації у вірші, пісеньки, у рядки, пов'язані певним ритмом чи римою;
4. Віднаходження яскравих, незвичайних образів, картинок, малюнків, які за «методом пов'язування» поєднують з інформацією, яку потрібно запам'ятати.
Залежно від ступеня розуміння матеріалу запам'ятовування буває механічним (формальним) і смисловим (логічним).