 |
|
Основні підходи до виділення видів пам'яті.
Для визначення видів людської пам'яті вирізняють такі підходи (критерії): зміст матеріалу; характер мети діяльності; час закріплення і зберігання матеріалу.
1.Залежно від змісту матеріалу пам'ять поділяють на: рухову, емоційну, образну, словесно-логічну.
А.Рухова пам'ять є однією з умов утворення різноманітних умінь та навичок, необхідних у навчальній, трудовій та інших різновидах діяльності людини.
Сутність цієї пам'яті полягає в запам'ятовуванні та відтворенні людиною своїх рухів.
Більш складні види пам'яті існують тільки завдяки руховій, яка дає змогу людині свідомо використовувати закріплені комбінації рухів при виробленні їх нових систем.
Б.Емоційна пам'ять зберігає переживання і почуття, пов'язані з подіями минулого. Запам'ятовуються насамперед те, що викликає емоції. Цей вид пам'яті надає досвідові індивіда особистісного характеру і вирізняється особливою стійкістю.
В.Образна пам'ятьвиявляється в запам'ятовуванніобразів, уявлень предметів, явищ, властивостей їх. Залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об'єкти для їх запам'ятовування, ця пам'ять поділяється на нюхову, зорову, смакову, тощо.
Г.Зміст словесно-логічної пам’яті — це думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети та явища в їх істотних зв’язках і відносинах, у загальних властивостях. Думки не існують без мови, тому пам’ять на них і називається словесно-логічною. Словесно-логічна пам'ять формується в процесі психічного розвитку людини на засадах образної. Характерними її рисами є точність відтворення і значна залежність від волі. Особливістю цієї пам'яті є виявленні і запам'ятовування лише змісту матеріалу.
11.Залежно від характеру мети діяльності розрізняють:
- мимовільну;
- довільну пам'ять.
А.Мимовільна пам'ять здійснюється без мети, без вольового зусилля запам'ятати і відтворити. Вона завжди є наслідком певної практичної діяльності людини, тому її результативність визначається способом організації цієї діяльності.
Б.Довільна пам'ятьпередбачає наявність чітко визначеної мети щось запам'ятати, відтворити, пригадати. Головним знаряддям цієї пам'яті є мова: людина використовує слово як самоінструкцію для запам'ятовування та відтворення. Мимовільна і довільна пам'ять являють собою два послідовних етапи розвитку пам'яті. Мимовільна пам'ять є генетично першим видом, вона без спеціальних зусиль збагачує наш досвід. Довільна пам'ять дає людині змогу керувати процесом запам'ятовування та відтворення інформації.
Залежно від часу закріплення і зберігання матеріалу пам'ять поділяють:- на сенсорну, -короткочасну.-довготривалу.
А.Сенсорна пам'ятьфіксує і зберігає інформацію у внутрішніх каналах вуха, на сітківці ока, в закінченнях шкіряного, нюхового, смакового нервів протягом 250 мс. Цю пам'ять називають надкороткочасною. Необхідна умова утримання інформації в сенсорній пам'яті – наявність установки на її появу.
Б.Короткочасна пам'ятьхарактеризується швидким запам'ятовуванням матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням. Короткочасна, або оперативна пам'ять здійснює введення і одерження інформації з тривалої пам'яті для задоволення актуальних потреб людини.
В,Довготривала пам'ятьзабезпечує довгочасне зберігання матеріалу та наступне використання його. Це – найскладніший вид пам'яті. Матеріал в ній зберігається, зазнаючи впливу процесів запам'ятовування, забування, відтворення. Вона поділяється на два типи: зі свідомим доступом, тобто людина може за своїм бажанням згадати потрібну інформацію; із закритим доступом.