Главная | Обратная связь

Мислення як процес.

Дослідження мислення як процесу передбачає вивчення внутрішніх, скритих причин, які приводять до досягнення певних пізнавальних результатів (розв»язання задачі, засвоєння певних знань, формування понять тощо). В основі аналізу мислення як процесу лежить принцип детермінізму – (зовнішні причини діють через внутрішні умови).

Виходячи з цього принципу, психологія, аналізує мислення як процес в таких вимірах:

1. Аналізує потреби, мотиви людини, які лежать в основі її пізнавальної активності;

2. Вивчає основні мислительні операції людини

– порівняння, аналіз, синтез, абстрагування, узагальнення, класифікація, систематизація.

1.Порівняння- За її допомогою пізнаються схожі та відмінні ознаки та властивості об’єктів. Операції порівняння можуть бути різними за складністю, залежно від завдання або змісту порівнюваних об’єктів. Порівнянню належить важлива роль у розкритті істотних ознак преметів.

2.Аналіз та синтез- це 2 сторони єдиного мисленєвого процесу. Вони взаємопов’язані та взаємозумовлені. Аналіз найчастіше здійснюється через синтез, і навпаки. Операція «аналіз через синтез» має принципове значення для розгляду процесу мислення, бо завдяки їй усувається суперечність між такими компонентами, як з одного боку – відділення, відокремленість частин або властивостей об’єкту пізнання, з іншого синтезом об’єкту аналізу можуть бути будь-які предмети та їх властивості. Аналіз потрібен для розуміння сутності будь-якого предмету, але сам його не забезпечує.

3.Абстрагуваня та узагальнення. Розумовий аналіз переходить в абстрагування, тобто уявне відокремлення одних ознак та властивостей предметів від інших їхніх рис і від самих предметів, яким вони властиві. Застосування операцій абстрагування в пізнавальній діяльності дає можливість глибше і повніше відображати складні явища дійсності. Високим рівнем абстрагування характеризується науково-теоретичне мислення, яке відіграє провідну роль у формуванні понять. Узагальнення-продовження і поглиблення синтезучої діяльності мозку за допомогою слова. Слово здійснює свою узагальнюючу фунцію спираючись на знакову природу відображуваних ним істотних властивостей і відносин, що присутні в об’єкті.

4.Узагальнення виокремлених рис предметів та явищ дає змогу групувати об’єкти за видовими, родовими та іншими ознаками. Така операція має назву класифікація.Класифік. здійснюється з метою розмежування та наступного об’єднання предметів на підставі їх спільних істотних ознак. Вона сприяє впорядкуванню знань і глибшому розумінню їх смислової структури.

5.Сиитематизація– упорядкування знань на підставі гранично широких спільних ознак груп об’єктів. Систематизація забезп. розмежування та подальше об’єднання не окремих предметів, а їх груп та класів.

Отже, розуміння предметів об’єктивної дійсності, утворення про них наукових понять процес складний та багатоплановий. Для нього потрібне вивчення фактів, їх порівняння, аналіз, синтез, абстагув, узагальнен, класифікац, систематизац істотних рис та фактів.