 |
|
ЗМІСТ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
Тема курсу: «Предмет та метод статистичної науки»
Самостійна робота №1
Тема самостійної роботи:«Історія розвитку статистичної науки»
Форма роботи – вивчення теоретичного матеріалу
Кількість годин – 2
Мета – засвоїти основні історичні етапи розвитку статистичної науки
Література:
Основна
Статистика: Підручник / За наук. ред. д-ра екон. наук С.С.Герасименка. – К.:КНЕУ, 2000. – с.3-5.
Додаткова
Захожай В.Б. Статистика. – К.: МАУП, 2006. – с.11-12.
Статистика: Підручник / За наук. ред А.В. Головача. – К.: Вища шк., 1993. – с.6-8.
Студент повинен знати: етапи розвитку статистики як науки; орієнтуватися в теоретичних питаннях розвитку досліджень, виходячи з історичного минулого
Студент повинен вміти: обґрунтовувати розвиток статистики, ґрунтуючись на історичних подіях
Міждисциплінарна та внутрішньопредметна інтеграція:
1. З курсу «Бухгалтерський облік І» – тема «Розвиток бухгалтерського обліку»
Порядок виконання самостійної роботи
1. Ознайомитись з метою самостійної роботи та методичними рекомендаціями стосовно її виконання.
2. Опрацювати теоретичний матеріал за таким планом:
1) Походженням терміну «статистика».
2) Історичні періоди розвитку статистичної науки.
3) Науковці – творці статистичної науки.
4) Приклади перших статистичних згадок.
5) Скласти опорний конспект з вивчених питань.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Термін “статистика” походить від латинського слова status, що означає стан, становище, кількісний облік масових, насамперед соціально-економічних, явищ і процесів.
Для того, щоб усвідомити, як виникли ці значення терміна “статистика”, і для розуміння еволюції статистичних методів потрібно було б ознайомитися з історією виникнення статистики.
Статистика — практична діяльність людей із збирання та обробки інформації, виникла з утворенням держави як господарський облік. Слово “статистика” спочатку вживалось і перекладалось як “державознавство”. Щоб керувати державою, потрібна була інформація про кількість населення, склад земель, майновий стан населення, чисельність чоловіків, придатних до військової справи, та ін.
У стародавні часи в країнах склались розвинені системи державного й адміністративного обліку. Як свідчить історія, починаючи з 435 р. до н. е. у Римі кожні п’ять років проводився перепис населення, де були дані про майновий стан жителів, поділених на соціальні групи.
У Стародавньому Китаї, починаючи приблизно з 2300 р. до н. е., проводились переписи населення, земель, торгівлі, ремесел. У Єгипті орієнтовно з 2200 р. до н. е. був уведений поточний облік населення.
Епоха Відродження змінила характер господарського обліку. Крім державного, з’явився облік з ініціативи банкірів, торговців, власників майстерень. У цей час (1495 р.) заклались основи бухгалтерського обліку. Розвиток бухгалтерського обліку і первинної реєстрації фактів, накопичування масових даних про суспільні явища, необхідність їх узагальнення, розвиток таких фундаментальних наук, як математика, філософія, зумовили виникнення статистики як науки.
З розвитком суспільного поділу праці, обміну, виникненням міст, розвитком промисловості, посиленням централізованої влади в масштабі країни змінюється характер та зміст статистичних робіт. Статистика значно розширює коло об’єктів вивчення, виникають статистичні органи, що займаються збиранням, обробкою статистичних даних з різноманітних питань життя суспільства.
Історія розвитку статистики довга, багатогранна, цікава. Першими статистиками, творцями статистики як науки вважаються англійські “політичні арифметики” Дж. Граунд і У. Петті, які застосували статистичні методи при вивченні природного руху населення в Лондоні та при обчисленні багатства, прибутку, чисельності та складу населення, але слово “статистика” вони не вживали.
У 1746 р. німецький професор філософії та права Г. Ахенваль уперше почав читати нову дисципліну і назвав новий курс “Статистикою”. Починаючи із середини XVІІІ ст. словом “статистика” стали називати фактичні знання про державу. З часом зміст цього терміна ускладнювався, розширювався, уточнювався.
Історично розвиток статистики пов’язаний з утворенням держав. Уже в країнах Стародавнього світу склалися системи державного та адміністративного обліку. Про це свідчить, зокрема, і Біблія, де у Четвертій книзі Мойсея «Числа» розповідається про облік чоловічого населення, здатного носити зброю. Середньовіччя залишило унікальну пам’ятку — «Книгу страшного суду», в якій зведено дані перепису населення Англії та його майна. Поступово збирання даних про масові суспільні явища ставало регулярним.
Розвиток бухгалтерського обліку та первинної реєстрації фактів, нагромадження масових даних і необхідність їх узагальнення, підвищення попиту на інформацію — ось ті чинники, що сприяли формуванню статистики як науки. З розвитком математики, передусім теорії ймовірностей, удосконалювалися методи статистичного аналізу і розширювалась сфера їх використання. У ХХ ст. статистичні методи почали застосовуватися майже в усіх галузях знань. Сьогодні статистику використовують, вивчаючи життєвий рівень населення та громадську думку, оцінюючи підприємницькі та фінансові ризики, у маркетингових дослідженнях, страхуванні тощо.
Як суспільна наука статистика не може розвиватися окремо від теоретичних наук про суспільство, зокрема економічної теорії та соціології. Спираючись на суть, якісну природу явищ, через узагальнення масових даних статистика вивчає характер і дію основних законів у реальному житті. Припускаючи, що комплекс умов і чинників, які формують відповідні закономірності, надалі лишатиметься незмінним, статистика робить прогнозні розрахунки, конче потрібні для обґрунтування напрямів економічної політики.
3. Запитання для самоперевірки
1) Що означає слово "статистика"?
2) Що включає це поняття в сучасному розумінні?
3) Як розглядав статистику Н.К.Дружинін?
4) Що було первинною формою статистики?
5) Наведіть приклади про перші статистичні спостереження, що надійшли до нашого часу.
6) Де був утворений перший статистичний орган і як він називався?
7) В якому столітті статистика стала формуватись як окрема наука?
8) Хто вважається основоположником статистичної науки?
9) Який напрямок утворили в статистиці послідовники І.Петті ?
4. Виконайте самостійну роботу в робочому зошиті.
Тема курсу: «Статистичне спостереження»
Самостійна робота №2
Тема самостійної роботи:«План статистичного спостереження, характеристика його складових елементів»
Форма роботи – вивчення теоретичного матеріалу
Кількість годин – 2
Мета – засвоїти мету розробки плану статистичного спостереження та його зміст.
Література:
Основна
Статистика: Підручник / За наук. ред. д-ра екон. наук С.С.Герасименка. – К.:КНЕУ, 2000. – с.19-22.
Додаткова
Захожай В.Б. Статистика. – К.: МАУП, 2006. – с.33-36.
Статистика: Підручник / За наук. ред А.В. Головача. – К.: Вища шк., 1993. – с.27-30.
Студент повинен знати: зміст та складові елементи плану статистичного спостереження.
Студент повинен вміти: давати характеристику всіх складових елементів, розрізняти різні види часу проведення статистичного спостереження.
Міждисциплінарна та внутрішньопредметна інтеграція:
1. З курсу «Статистика» – тема «Статистичне спостереження: суть, види, способи проведення»
Порядок виконання самостійної роботи
1. Ознайомитись з метою самостійної роботи та методичними рекомендаціями стосовно її виконання.
2. Опрацювати теоретичний матеріал.
Використовуючи зазначені джерела з основної та додаткової літератури, ознайомитись із змістом плану статистичного спостереження, дати характеристику кожному з його елементів. Скласти схему плану статистичного спостереження.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Статистичне спостереження – це спланований, систематичний і науково організований збір масових даних про різноманітні суспільно-економічні явища і процеси .
Основне завдання статистичного спостереження – отримання вірогідних статистичних даних, які об’єктивно характеризують явища і процеси суспільного життя.
План статистичного спостереження передбачає широке коло питань методики та організації збору статистичної інформації, контролю іі якості та вірогідності. Збір даних проводиться не стихійно, а регулярно, що дає змогу вивчити тенденції, напрямки, закономірності розвитку суспільних явищ і процесів.
┌────────────────────────────────┐
│План статистичного спостереження│
└──┬─────────────────────────┬───┘
│ │
┌────────────────────┴──┐ ┌───┴───────────────────┐
│Програмно-методологічні│ ┌───┤ Організаційні питання │
│ питання ├───────┐ │ └───────────────────────┘
└───────────────────────┘ │ │
│ │ ┌────────────────────┐
┌───────── Мета <────────────┤ ├──>│Органи спостереження│
│ ┌────────────────────┐ │ │ └────────────────────┘
│ ┌>│Об'ект спостереження│<──┤ │ ┌───────────────────┐
│ │ └────────────────────┘ │ ├──>│Місце спостереження│
│ │ ┌─────────────────────┐ │ │ └───────────────────┘
│ ├>│Одиниця спостереження│ │ │ ┌──────────────────────┐
│ │ └─────────┬───────────┘ │ ├──>│Календар спостереження│
│ │ ┌─────────┴─────────┐ │ │ └──────────────────────┘
│ │ │Джерело інформаціі │<───┤ │ ┌──────────────┐
│ │ └───────────────────┘ │ ├──>│Час реестраціі│
│ │ ┌──────────────────┐ │ │ └──────────────┘
│ └>│Елемент сукупності│ │ │ ┌─────────────────┐
│ └┬────────┬────────┘ │ ├──>│Джерела і способи│
│ │ ┌──────┴──────┐ │ │ │одержання даних │
│ │ │Основа обліку│<──────┤ │ └─────────────────┘
│ │ └─────────────┘ │ │ ┌─────┐
│ ┌┴─────────────────┐ │ ├──>│Кадри│
│ │Носій властивостей│ │ │ └─────┘
│ └──────────────────┘ │ │ ┌─────────────────────────┐
│ ┌──────────────────────┐ │ └───│Матеріально-технічна база│
└──>│Програма спостереження│<┘ └─────────────────────────┘
└──────────────────────┘
План статистичного спостереження е складовою плану статистичного дослідження. Він складається з двох частин: програмно-методологічної та організаційної.
Програмно-методологічна частина плану - це визначення мети, встановлення об’єкта, одиниць спостереження, елементів сукупності, складання програми спостереження.
Мета спостереження визначається конкретними потребами в статистичних даних. Вона формується ясно, чітко, конкретно з урахуванням завдань спостереження. Наприклад, метою обстеження сімейних бюджетів е дослідження складових частин доходів і витрат сімей робітників, службовців і фермерів.
Відповідно до мети визначають об’єкт і одиницю спостереження.
Об’єкт спостереження - сукупність явищ, що вивчаються. Слід чітко визначити його межі, істотні ознаки та характерні риси. Так,наприклад, при перепису населення треба встановити, яке саме населення підлягає реєстрації: те, що на момент перепису перебуває в даній місцевості, чи те, що постійно тут проживає.
Для відмежування об’єкта спостереження часто користуються цензом, тобто переліком обмежувальних ознак. Наприклад, перепис промислового устаткування передбачає чітку класифікацію устаткування (виробниче,енергетичне тощо). Слід з'ясувати також, яке устаткування підлягає перепису - тільки діюче чи й те, що знаходиться на ремонті, на складі,в резерві. Нечітке визначення об’єкта спостереження, його меж призводять до спотворення дійсності.
Одиниця статистичного спостереження е джерелом інформації: підприємство, установа, господарство, заклад, будова, сім’я тощо. В окремих випадках встановлюється дві одиниці спостереження, наприклад, при перепису населення враховуються ознаки сім’ї і кожного іі члена.
Носіями ознак, що підлягають реєстрації, е елементи сукупності. Саме вони становлять основу обліку і підлягають безпосередньому обстеженню. Так, наприклад, під час перепису торговельного устаткування одиницею спостереження е окреме торговельне підприємство,а елементи сукупності - одиниця устаткування, оскільки реєструються ознаки, що відносяться до обладнання чи механізму, а не до підприємства в цілому.
Елемент сукупності і одиниця спостереження можуть збігатися, як при перепису населення, коли кожна людина е одночасно і носієм ознак, які підлягають реєстрації, і джерелом даних, тобто і елементом сукупності, і одиницею спостереження.
Важливим питанням плану статистичного спостереження є складання програми, перелік ознак, що підлягають реєстрації. Програма статистичного спостереження має бути підпорядкована меті та завданням дослідження і включати лише ті питання чи ознаки, що відображують суть явищ, які вивчаються. При цьому редакція запитань повинна бути конкретною і якісною.
Запитання програми спостереження містяться у статистичних формулярах, які мають форму статистичного звіту, переписного або опитувального листа, анкети, карти, картки або просто бланка. Застосовують індивідуальний (картковий) та списковий формуляри. У індивідуальному формулярі записують відомості лише про одну одиницю спостереження, у формулярі-списку про певну їх множину. Спискова форма статистичного формуляра більш економічна, ніж індивідуальна, і зручніша для перевірки та машинної обробки.
Обов'язковим атрибутом кожного формуляра е адресна частина, в якій відбивається час і місце збору даних. У формах статистичної звітності визначають також адресу і термін подання. Адресна частина призначена для контролю або для одержання додаткових відомостей.
Забезпечити правильні відповіді на поставлені в статистичному формулярі питання допомагає інструкція, тобто сукупність роз'яснень і вказівок щодо програми спостереження. Інструкція може бути окремим документом, іі можна написати на формулярі спостереження. В ній трактуються питання і відповіді на них, визначається об’єкт і одиниця спостереження, організація і строки його проведення, інколи наводяться приклади заповнення формулярів спостереження. Коротка і чітка, ясна і проста інструкція забезпечує успішне проведення спостереження.
Організаційна частина плану спостереження визначає місце, час і органи спостереження, графік підготовки та інструктажу кадрів, матеріально-технічну базу спостереження.
Місцем спостереження вважають пункт, де безпосередньо реєструються ознаки окремих одиниць сукупності в статистичних формулярах.
Здебільшого воно збігається з місцем знаходження одиниць спостереження. Наприклад, статистичну звітність підприємств, складають за місцем їх знаходження. Проте місце спеціально організованого спостереження треба визначити точно, як при перепису населення облік здійснюють за місцем проживання, а не за місцем роботи.
Час спостереження поділяють на об’єктивний і суб’єктивний. Об’єктивним називають той час, до якого відносяться дані спостереження. Це певний момент або період часу. Наприклад, виробництво окремих видів продукції враховується за певний період часу, а наявність житлового фонду чи дитячих дошкільних закладів - на певну дату.
Момент часу, станом на який проводиться реєстрація ознак елементів сукупності, набув назви критичного. Так, критичним моментом перепису населення 1989р. була 12 година ночі з 11 на 12 січня.
Період, протягом якого реєструються ознаки об’єкта спостереження називають суб’єктивним часом. При перепису населення він становив 8 днів (з 12 по 19 січня). Якщо строк подання місячного звіту 5 лютого, то і суб’єктивний час, тобто час складання звіту буде з 1 по 5 лютого, а об’єктивний - один місяць. Суб’єктивний час повинен бути по можливості коротким і максимально близьким до критичного моменту.
Планом спостереження передбачаються органи спостереження. Загальнодержавні спостереження організує Держкомстат України і його місцеві органи. Деякі спостереження проводять статистичні відділи міністерств і відомств, різних суспільних організацій. Планом спостереження чітко визначаються права і обов'язки кожного органу, взаємовідносини між ними.
Перед статистичним спостереженням здійснюється ряд підготовчих заходів. Насамперед, проводять розрахунок потреби в кадрах, їх добір і підготовку. Готуючись до спостереження, треба зважити на своєчасне друкування бланків, інструкцій та іншої документації і забезпечення ними місцевих органів. Для пропаганди спостереження використовують різні засоби інформації: газети, журнали, радіо, телебачення, збори, бесіди тощо. Це сприяє успішному проведенню спеціально - організованого спостереження.
3. Запитання для самоперевірки
1) Що слід розуміти під програмою статистичного спостереження?
2) Як називається документ, до якого записують програму статистичного спостереження?
3) З якою метою складається план статистичного спостереження ?
4) З яких частин (розділів) складається план статистичного спостереження ?
5) З яких елементів складається:
а) програмно-методологічна частина плану;
б) організаційна частина плану.
6) Охарактеризуйте кожен елемент всіх розділів плану.
7) Обґрунтуйте існування об’єктивного та суб’єктивного часу спостереження.
8) Чи може відрізнятись час спостереження (об’єктивний час) від періоду спостереження (суб’єктивного часу)?
9) Чи можуть збігатись елемент сукупності та одиниця спостереження? Якщо так, то наведіть приклади.
4. Виконайте самостійну роботу в робочому зошиті.
Тема курсу: «Статистичне спостереження»
Самостійна робота №3
Тема самостійної роботи:«Розв’язок задач з теми: «Статистичне спостереження»
Форма роботи – вивчення теоретичного матеріалу
Кількість годин – 2
Мета – закріпити знання з організації та методології проведення статистичного спостереження
Література:
Основна
Статистика: Підручник / За наук. ред. д-ра екон. наук С.С.Герасименка. – К.:КНЕУ, 2000. – с.11-29.
Додаткова
Захожай В.Б. Статистика. – К.: МАУП, 2006. – с.28-40.
Статистика: Підручник / За наук. ред А.В. Головача. – К.: Вища шк., 1993. – с.24-35.
Теорія статистики: Навчальний посібник / Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. – К.: Либідь, 2001. – с.13-29.
Єріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1997. – с.9-25
Студент повинен знати: послідовність, організацію та методологію проведення статистичного спостереження.
Студент повинен вміти: визначте вид статистичного спостереження за різними ознаками, проводити логічний та арифметичний види контролю правильності заповнення статистичних формулярів, звітів; визначати різні види часу проведення статистичного спостереження.
Міждисциплінарна та внутрішньопредметна інтеграція:
1. З курсу «Статистика» – тема «Статистичне спостереження: суть, види, способи проведення»
Порядок виконання самостійної роботи
1. Ознайомитись з метою самостійної роботи та методичними рекомендаціями стосовно її виконання.
2. Опрацювати теоретичний матеріал.
2.1. Використовуючи зазначені джерела з основної та додаткової літератури, матеріалів попередньої самостійної роботи №2, ознайомитись із організацією та методологією проведення статистичного спостереження. За допомогою опрацьованого матеріалу вирішить практичні завдання.
2.2. Визначте місце, час та органи проведення статичних спостережень:
а) опитування учасників виробничо-торговельного ярмарку, який проводиться з 01.04 по 10.04;
б) обліку доходів громадян та джерел їх надходжень, що здійснюється податковими інструкціями за підсумками календарного року.
2.3. Визначте об’єктивний, суб’єктивний час спостереження та критичний момент:
а) пробний перепис населення здійснюється станом на 24 годину ночі з 17 по 18 лютого протягом 10 днів;
б) дані обліку дебіторської заборгованості банків на початок року мають бути подані протягом 15 днів з початку наступного року;
в) строк подання місячних звітів про виробничо-фінансову діяльність державних підприємств - не пізніше 10 числа наступного місяця.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Слід звернути увагу на те, що при проведенні статистичного спостереження насамперед з’ясовується, на який орган покладено відповідальність за проведення обстежень, їх підготовку. Залежно від масштабності об’єкта спостереження, а також зацікавленості щодо його результатів діють такі групи зазначених органів.
1. Центральні органи державної статистики, а саме Держкомітет статистики України та його регіональні відділення — державні обстеження на макрорівні. До таких обстежень належать переписи (населення, земельного фонду, технологій тощо), обстеження соціально-демографічного та економічного характеру (обстеження міграційних потоків населення, неформальної зайнятості, бюджетів домогосподарств, діяльності суб’єктів бізнесу тощо).
2. Статистичні відділи міністерств і відомств — державні обстеження локального за тематикою характеру. Наприклад, обстеження, що їх проводять Державна податкова адміністрація, Комітет митного контролю, Державна служба приватизації майна тощо.
3. Спеціальні інститути, агентства, міжнародні організації — обстеження, що ґрунтуються на вивченні суспільної думки або мотивації, поведінки та оцінок окремих суб’єктів суспільно-економічного життя.
4. Аналітичні відділи окремих економічних структур (підприємств, організацій, фірм, банків, бірж, страхових товариств тощо) — обстеження на мікрорівні, що мають маркетингове або контрольне спрямування.
Наступним питанням є обґрунтування місця обстеження — пункту, в якому перебуває одиниця спостереження і реєструються дані.
Час спостереження (об’єктивний час) — це час, до якого належать дані спостереження. Коли об’єктом спостереження є процес, то вибирають інтервал часу, протягом якого нагромаджуються дані. Якщо об’єктом спостереження є певний стан, то вибирають критичний момент — момент часу, станом на який реєструються дані.
Критичним моментом користуються під час перепису населення, коли потрібно точно зареєструвати його стан в один «момент».
встановлюється період спостереження — суб’єктивний час, протягом якого реєструються дані.
Час спостереження вибирають у найсприятливіший або нейтральний для об’єкта спостереження період.
2.4. Визначте вид статистичного спостереження за ступенем охоплення одиниць та за часом реєстрації даних:
а) облік числа зареєстрованих злочинів;
б) реєстрація рівня цін на сільськогосподарські продукти,
продаються на ринках великих міст;
в) реєстрація даних торгів на універсальних біржах;
г) обстеження бюджетів найбільш незахищених верств населення;
д) облік чисельності новонароджених;
е) опитування молодих сімей регіону з питань планування сім'ї.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Класифікуючи статистичні спостереження, визначають їх вид. Види спостереження розрізняють за двома критеріями: ступенем охоплення одиниць і часом реєстрації даних.
За ступенем охоплення спостереження бувають суцільними та несуцільними.
Суцільні спостереження — це обстеження, під час яких реєструються всі без винятку одиниці сукупності. До цього виду належать обстеження у формі звітності, розрахованої на певних суб’єктів діяльності, а також більшість переписів. Винятком є перепис населення, який поєднує суцільне та вибіркове обстеження за окремим переліком ознак.
Несуцільні спостереження — це обстеження, що мають на меті реєструвати не всі одиниці сукупності, а лише їх певну частину. До таких спостережень належать вибіркове, основного масиву, монографічне, анкетне, моніторинг.
Вибіркове спостереження — це обстеження, під час якого реєструється деяка частина одиниць сукупності, відібрана у випадковому порядку. Прикладом можуть бути вибіркові обстеження суб’єктів малого бізнесу, обстеження рівня знань студентів державних і недержавних вищих закладів освіти, бюджетів домашніх господарств, а також обстеження якості товарів і продукції тощо.
Обстеження основного масиву — це обстеження переважної частини одиниць сукупності, що відіграють визначальну роль у характеристиці об’єкта спостереження. Прикладом може бути обстеження міст із найвищим рівнем забруднення атмосферного повітря або обстеження діяльності групи найвпливовіших комерційних банків.
Монографічне обстеження — це ретельне обстеження окремих типових одиниць сукупності з метою їх досконалого вивчення. Прикладом може бути обстеження діяльності фондової біржі або обстеження стану справ збанкрутілої компанії.
Анкетне спостереження — це обстеження певної частини одиниць сукупності внаслідок неповного повернення від респондентів заповнених реєстраційних формулярів (анкет). Прикладом є анкетне обстеження мешканців регіону щодо їх ставлення до процесу приватизації землі або обстеження студентів щодо якості викладання фахових дисциплін.
Моніторинг — це спеціально організоване систематичне спостереження за станом певного середовища. Наприклад, моніторинг рівня радіаційного забруднення на територіях, що постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. В економічній сфері моніторинг застосовується з метою реєстрації даних валютних торгів, аукціонів. Проводиться моніторинг бюджетів окремих соціальних груп населення (фермерів, пенсіонерів, студентських сімей).
Спостереженняза часом реєстрації фактів поділяються на поточне, періодичне та одноразове.
Поточне спостереження — це систематична реєстрація фактів щодо явищ, у міру їх виникнення або збирання фактів щодо безперервного процесу. Безперервними є демографічні процеси: народжуваність, смертність, шлюбність і розлученість, а також виробничі процеси (випуск продукції) або реалізаційні процеси (збут і реалізація продукції). До числа явищ, які реєструються в певні моменти, належать підсумки біржових торгів, продажу на аукціонах.
Періодичне спостереження проводиться через певні (як правило, рівні) проміжки часу. Прикладом можуть бути переписи населення, виробничих площ, технологій тощо, а також обстеження суб’єктів бізнесу щодо перспектив інвестування.
Одноразове спостереження проводиться в міру виникнення потреби в дослідженні явища чи процесу. Наприклад, маркетингове дослідження щодо адаптації товару до місцевого ринку або обстеження думки населення щодо впровадження страхової медицини.
Окремі види та способи спостереження можуть застосовуватись у комплексі, не виключаючи один одного, залежно від складності доступу до об’єкта спостереження, ступеня підготовленості громадськості до певного методу спостереження, сучасних досягнень щодо методології та організації статистичних спостережень.
2.5. Проведіть логічний контроль правильності заповнення
мігрантом відповідного талону до "Листа вибуття":
Стать чоловіча
Вік 15 років
Національність українець
Сімейний стан одружений
Місце народження м. Харків
Місце роботи учень ПТУ
Громадянство російське
Термін приїзду постійне проживання
Мета приїзду відпочинок
Місце прописки м. Харків
Кількість членів сім'ї, 1
у тому числі дітей 2
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Контроль означає насамперед перевірку даних обстежень щодо їх повноти й вірогідності. Повнота даних контролюється, як правило, візуально: перевіряють наявність даних за всіма одиницями та позиціями.
Дані на вірогідність перевіряють засобами логічного та арифметичного контролю.
Логічний контроль — це перевірка сумісності даних, яка полягає в порівнянні взаємозалежних ознак. Прикладом може бути контроль відповідей респондентів, отриманих у ході опитування: порівняння віку респондента з його сімейним станом, виду діяльності з джерелом засобів існування, матеріального становища господарства зі структурою бюджетних витрат тощо. Зрозуміло, що логічний контроль установлює лише наявність помилки, а не її розмір. Проте іноді вдається визначити наближені межі помилки, порівнюючи дані спостереження з аналогічними даними інших спостережень чи дані в динаміці. Так, можна визначити помилку в даних про котирування цін на біржі, знаючи курс цін і межі їх коливань, або в розмірі кредитних процентних ставок, коли відома облікова кредитна ставка Нацбанку.
Встановити розмір помилки та виправити її можна засобами арифметичного контролю, тобто прямим чи побічним перерахунком зареєстрованих даних. Наприклад, розмір сукупного доходу домогосподарства можна перевірити з певною точністю, підсумувавши його витрати за основними статтями. Розмір акціонерного капіталу товариства можна проконтролювати, знаючи кількість акціонерів і розмір їхнього середнього внеску.
Зауважимо, що здебільшого встановити вірогідність даних неможливо (коли помилки виходять за межі логічного та арифметичного контролю). Отже, доводиться враховувати природу помилок.
3. Запитання для самоперевірки
1) Арифметичний і логічний контроль – це методи чи способи контролю?
2) За допомогою яких засобів можна перевірити дані обстежень щодо їх вірогідності?
3) Назвіть види статистичного спостереження за часом та способом обліку фактів.
4) Що таке критичний момент під час проведення спеціально організованих спостережень і як його визначають?
5) Що таке помилки статистичного спостереження? Що їх викликає?
4. Виконайте самостійну роботу в робочому зошиті.
Тема курсу: «Зведення і групування статистичних даних»
Самостійна робота №4
Тема самостійної роботи:«Рішення задач з побудовою таблиць, запис у них результатів зведення»
Форма роботи – виконання практичних завдань.
Кількість годин – 2
Мета – закріпити знання з групування статистичних матеріалів та побудови різних типів таблиць.
Література:
Основна
Статистика: Підручник / За наук. ред. д-ра екон. наук С.С.Герасименка. – К.:КНЕУ, 2000. – с.29-41.
Додаткова
Захожай В.Б. Статистика. – К.: МАУП, 2006. – с.43-64.
Статистика: Підручник / За наук. ред А.В. Головача. – К.: Вища шк., 1993. – с.35-47.
Статистика: Збірник задач / За наук. ред А.В. Головача. – К.: Вища шк., 1994. – с.33-35
Теорія статистики: Навчальний посібник / Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. – К.: Либідь, 2001. – с.30-49.
Єріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1997. – с.26-36
Студент повинен знати: методологію групування статистичних матеріалів та побудови різних типів таблиць.
Студент повинен вміти: вибирати групувальну ознаку відповідно до мети дослідження, розраховувати крок інтервалу, здійснювати групування та будувати за його результатами таблиці.
Міждисциплінарна та внутрішньопредметна інтеграція:
1. З курсу «Статистика» – тема «Зведення і групування статистичних даних: суть, основні питання методології групувань»
Порядок виконання самостійної роботи
1. Ознайомитись з метою самостійної роботи та методичними рекомендаціями стосовно її виконання.
2. Опрацювати теоретичний матеріал та розв’язати практичні завдання.
Завдання 2.1.
Використовуючи зазначені джерела з основної та додаткової літератури, ознайомитись з методологію групування статистичних матеріалів та побудови різних типів таблиць. За допомогою опрацьованого матеріалу вирішить практичні завдання.
Завдання 2.2.
Проаналізуйте наведені в таблиці 1 результати статистичного зведення. Визначте підмет та присудок, а також вид таблиці за структурою підмета.
Таблиця № 1
Групування активів комерційних банків за ступенем ризику
──────────────────────┬────────┬─────────┬───────────┬─────────────
Ступінь ризику, балів │ 0-10 │ 10-25 │ 25-100 │ Разом
──────────────────────┼────────┼─────────┼───────────┼─────────────
Частка активів,% │ 23 │ 42 │ 35 │ 100
──────────────────────┴────────┴─────────┴───────────┴─────────────
Завдання 2.3.
Маємо дані про стаж роботи та місячну заробітну плату робітників підприємств.
Таблиця № 2
┌────────┬───────────┬───────┬┬─────────┬──────────┬───────┐
│N підпр.│ Місячна │ Стаж, ││ N підпр.│ Місячна │ Стаж, │
│ │ з/п, грн. │ років ││ │з/п, грн. │ років │
├────────┼───────────┼───────┼┼─────────┼──────────┼───────┤
│ 1 │ 2050 │ 1,0 ││ 11 │ 2960 │ 12,0 │
│ 2 │ 1620 │ 6,5 ││ 12 │ 2880 │ 10,5 │
│ 3 │ 2950 │ 9,2 ││ 13 │ 2870 │ 9,0 │
│ 4 │ 2640 │ 4,5 ││ 14 │ 2820 │ 5,0 │
│ 5 │ 2700 │ 6,2 ││ 15 │ 2900 │ 10,2 │
│ 6 │ 2620 │ 2,5 ││ 16 │ 2680 │ 5,0 │
│ 7 │ 2620 │ 2,7 ││ 17 │ 2750 │ 5,4 │
│ 8 │ 3180 │ 16,0 ││ 18 │ 2800 │ 7,5 │
│ 9 │ 2060 │ 17,0 ││ 19 │ 2900 │ 8,0 │
│ 10 │ 2000 │ 11,0 ││ 20 │ 2980 │ 8,5 │
└────────┴───────────┴───────┴┴─────────┴──────────┴───────┘
Виявляючи залежність між стажем роботи та місячною заробітною платою, згрупуйте робітників за стажем, визначивши п'ять груп з однаковими інтервалами.
Результати подайте у таблиці та проаналізуйте їх.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Звернути увагу на те, що поділ сукупностей на групи, однорідні в тому чи іншому розумінні, пов’язаний з такими діями, як систематизація, типологія, класифікація, групування. Традиційно зазначений поділ виконують за такою схемою: із множини ознак, які описують явище, добирають розмежувальні, а потім сукупність поділяють на групи та підгрупи відповідно до значень цих ознак.
Необхідно запам’ятати, що головний принцип будь-якого поділу ґрунтується на двох положеннях:
1) в один клас, групу об’єднуються елементи певною мірою подібні між собою;
2) ступінь подібності між елементами, які належать до одного класу, значно вищий, ніж між елементами, що належать до різних класів.
У кожному конкретному дослідженні вирішуються три питання:
1) що взяти за основу групування;
2) скільки груп, позицій необхідно виокремити;
3) як розмежувати групи.
Слід виділити, що основою групування може бути будь-яка атрибутивна чи кількісна ознака, що має градації. Таку ознаку називають групувальною. Залежно від складності масового явища (процесу) та мети дослідження групувальних ознак може бути одна, дві й більше.
У статистичній практиці часто вдаються до розбиття сукупностей за атрибутивними ознаками — класифікації та номенклатури. Їх розробляють міжнародні й національні статистичні органи та рекомендують як статистичний стандарт. Здебільшого йдеться про багатоступеневу класифікацію з докладною номенклатурою груп і підгруп, із чітко визначеними вимогами та умовами віднесення елементів сукупності до тієї чи іншої групи.
Поряд з класифікацією для висвітлення певних аспектів конкретного дослідження використовують групування, на яке покладаються такі аналітичні функції:
1) вивчення структури та структурних зрушень;
2) визначення типів соціально-економічних явищ, виокремлення однорідних груп і підгруп;
3) виявлення взаємозв’язків між ознаками.
Згідно з цими функціями розрізняють три види групувань: структурне, типологічне, аналітичне.
Структурне групування характеризує склад однорідної сукупності за певними ознаками.
Різновидом структурних групувань є ряди розподілу
Типологічне групування — це поділ якісно неоднорідної сукупності на класи, соціально-економічні типи, однорідні групи. Основне завдання такого групування — ідентифікація типів. Вибір групувальної ознаки та кількісних міжгрупових меж ґрунтується на всебічному теоретичному аналізі суті явища, його характерних рис та особливостей формування в конкретних умовах часу та простору.
Структурні й типологічні групування описові; вони характеризують структуру сукупності, виокремлюють характерні риси та особливості, але різняться за рівнем якісних відмінностей між групами.
Скориставшись групуванням, можна також виявити наявність та напрям зв’язку між ознаками, з яких одна розглядається як результат, інша — як фактор, що впливає на результат. Висновок про наявність зв’язку можна зробити на підставі комбінаційного поділу за цими ознаками згідно з характером розміщення частот.
Якщо результативна ознака кількісна, для кожної групи за факторною ознакою можна визначити середнє значення результативної ознаки. За наявності зв’язку між ознаками групові середні результативної ознаки систематично змінюються від групи до групи (збільшуються чи зменшуються). Таке групування називається аналітичним. Очевидно, аналітичне групування докладніше й виразніше, ніж комбінаційний поділ, описує зв’язок між ознаками.
Зауважимо, що поділ групувань на три види певною мірою відносний. Адже часто групування універсальні: одночасно виділяються типи, визначається склад сукупності й виявляється взаємозв’язок між ознаками.
Інтервали являють собою каркас групувань. На практиці їх утворюють за трьома формальними принципами: рівності інтервалів; кратності інтервалів; рівності частот.
У структурних і аналітичних групуваннях найчастіше застосовують принцип рівності інтервалів. Ширина кожного інтервалу залежить від діапазону варіації ознаки х та обґрунтованого числа груп (інтервалів) m:
.
Визначаючи межі інтервалів, ширину h доцільно округлювати, самі межі слід позначати з такою точністю, щоб поділ елементів сукупності на групи був однозначним.
Інтервали типологічного групування формуються не за математичними принципами, а за соціально-економічним змістом. Межа інтервалу розглядається як умовна межа переходу кількості в нову якість. Число груп залежить від кількості існуючих типів.
Принцип рівних частот використовують нечасто і переважно в аналітичних групуваннях, щоб уникнути зважування групових середніх (дисперсійний аналіз результатів експерименту).
Групування за однією ознакою називається простим, за двома і більше ознаками — комбінаційним. У комбінаційних групуваннях ознаки ієрархічно впорядковуються за змістом чи за вагомістю.
Групи, утворені за першою ознакою, поділяються на підгрупи за другою, а ті, у свою чергу, можуть поділятися на підгрупи за третьою ознакою і т. д. На кожному етапі поділу використовується лише одна ознака, тобто відбувається послідовне описування груп. Кількість підгруп дорівнює добутку числа групувальних ознак на число градацій за кожною з них. У разі трьох і більше групувальних ознак сукупність стрімко подрібнюється, групи виявляються нечисленними, а характеристики груп — ненадійними.
3. Запитання для самоперевірки
1. Поясніть суть зведення статистичних даних.
2. За допомогою якого групування можна вивчити структуру сукупності та зміни в структурі? Наведіть приклад.
3. За якими принципами утворюються інтервали групувань? Наведіть приклади.
4. Які групування називаються комбінаційними? Наведіть приклади.
5. Які функції статистичних таблиць?
6. Спроектуйте макети статистичних таблиць, на підставі яких буде проаналізовано:
а) обсяги виробництва товарів народного споживання (продовольчі, непродовольчі) за регіонами;
б) розподіл населення регіону за віком і статтю;
в) залежність урожайності цукрового буряку від кількості внесених добрив.
4. Виконайте самостійну роботу в робочому зошиті.
Тема курсу: «Зведення і групування матеріалів»
Самостійна робота №5
Тема самостійної роботи:«Ряди розподілу. Статистичні таблиці»
Форма роботи – вивчення теоретичного матеріалу
Кількість годин – 2
Мета – мотивувати необхідність використання в дослідженнях рядів розподілу, як основи будь-якого групування; засвоїти основні правила заповнення статистичних таблиць
Література:
Основна
Статистика: Підручник / За наук. ред. д-ра екон. наук С.С.Герасименка. – К.:КНЕУ, 2000. – с.30-31, 38-40, 60-61.
Додаткова
Захожай В.Б. Статистика. – К.: МАУП, 2006. – с.57-64.
Статистика: Підручник / За наук. ред А.В. Головача. – К.: Вища шк., 1993. – с.41-47.
Теорія статистики: Навчальний посібник / Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П., Ткач Є.І. – К.: Либідь, 2001. – с.41-49.
Єріна А.М., Пальян З.О. Теорія статистики: Практикум. – К.: Товариство «Знання», КОО, 1997. – с.29-31, 93-94
Студент повинен знати: різновиди та складові елементи рядів розподілу, види та правила заповнення статистичних таблиць.
Студент повинен вміти: визначати вид ряду розподілу, правильно знаходити варіанти та частоти, розраховувати кумулятивні частоти, будувати різні види статистичних таблиць.
Міждисциплінарна та внутрішньопредметна інтеграція:
1. З курсу «Статистика» – тема «Зведення і групування статистичних даних»
Порядок виконання самостійної роботи
1. Ознайомитись з метою самостійної роботи та методичними рекомендаціями стосовно її виконання.
2. Опрацювати теоретичний матеріал.
Використовуючи зазначені джерела з основної та додаткової літератури, ознайомитись з:
– поняттям рядів розподілу та їх різновидами, вказати складові елементи рядів розподілу;
– основними правилами заповнення статистичних таблиць. Накреслити макет статистичної таблиці. Звернути увагу на основні елементи статистичної таблиці.
– видами статистичних таблиць.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
Унаслідок зведення і групування матеріалів статистичного спостереження дістають ряди розподілу, які є впорядкуванням одиниць досліджуваної сукупності по групах за певною ознакою. Вони характеризують склад досліджуваного явища, закономірності його розвитку, дають змогу судити про його однорідність. Таким чином, характерні властивості структури статистичної сукупності відбиваються в рядах розподілу.
Ряд розподілу складається з двох елементів: варіант —
значень групувальної ознаки xj та частот (часток) fj. Саме у співвідношенні варіант і частот виявляється закономірність розподілу.
Ряди розподілу можна утворювати за кількісною або якісною ознакою. Відповідно розрізняють два їх види – варіаційні та атрибутивні.
Атрибутивні ряди розподілу вказують на склад сукупності за певними ознаками.
Частотними характеристиками будь-якого ряду є абсолютна чисельність j-ї групи — частота fj та відносна частота j-ї групи — частка dj. Очевидно, що 
, а 
, або 100%.
Варіаційний ряд може бути дискретним або інтервальним. Якщо варіаційний ряд інтервальний з нерівними інтервалами, то його частотні характеристики непорівнянні.
Додатковою характеристикою варіаційних рядів є кумулятивна частота (частка), що являє собою результат послідовного об’єднання груп і підсумовування відповідних їм частот (часток). Кумулятивна частота 
(частка 
) характеризує обсяг сукупності зі значеннями варіант, які не перевищують xj.
Невіддільним елементом зведення та групування є статистична таблиця. За допомогою таблиць зручно порівнювати й аналізувати зведені дані. Недаремно кажуть, що «у німих статистичних таблицях вся красномовність статистики». Макети статистичних таблиць розроблюються разом з програмою обробки даних.
Макет статистичної таблиці — це комбінація горизонтальних рядків і вертикальних граф, на перетині яких утворюються клітинки. Ліві бічні та верхні клітинки призначені для словесних заголовків — переліку складових сукупності та системи показників, решта — для числових даних.
Основний зміст таблиці розкриває її назва (рис.1).