Вплив господарських операцій на зміст балансу
Процес господарської діяльності підприємства складається з різноманітних економічних явищ, подій, фактів, що виникають щоденно. Економічні явища, події, факти, які змінюють стан фінансових ресурсів підприємства, називаються господарськими операціями. Наслідки кожної господарської операції, які полягають в тих чи інших вимірах стану фінансових ресурсів, повинні бути відображені в бухгалтерському балансі. З точки зору кількісного впливу на загальну величину фінансових ресурсів підприємства можливі три види господарських операцій: які збільшують, які зменшують і які не змінюють її. Операції останнього виду впливають на якість, склад фінансових ресурсів і діляться на два різновиди: операції, що змінюють напрямок вкладення; операції, що змінюють джерело виникнення фінансових ресурсів. Таким чином, існує 4 типи господарських операцій. До якого б типу не ставилася конкретна господарська операція, відображення її наслідків у балансі полягає у зміні вартісного змісту двох статей, причому рівність підсумків активу і пасиву не порушується. Це твердження лежить в основі методу подвійного запису. Розглянемо типи господарських операцій на умовному прикладі.
Операції першого типу збільшують загальну величину фінансових ресурсів підприємства. Наприклад, отриманий кредит в банку і зарахований на поточний рахунок підприємства в сумі 4000 грн. ΣА + З1 = ΣП + З1. Ця операція збільшить залишок грошових коштів за статтею «Поточний рахунок» активу балансу. Сума за статтею складе 11 000 грн. (7 000 + 4 000). Отримання нової позики призводить і до збільшення заборгованості підприємства банку за статтею пасиву «Короткострокові кредити», залишок за якою складе 16 000 грн. (12 000 + 4 000). Операція викликає одночасне збільшення статей активу і пасиву балансу на одну й ту ж саму суму (4 000). Оскільки в активі і в пасиві величина приросту однакова, рівність підсумків цих двох частин балансу залишиться непорушною, а валюта збільшується на 4 000 грн. і складе 207 200 грн. Операції другого типу зменшують загальну величину фінансових ресурсів підприємства. Приклад: з каси підприємства виплачена заробітна плата робітникам і службовцям у сумі 6 000 грн. ΣА - З2 = ΣП - З2 У результаті залишок коштів за статтею «Каса» активу балансу зменшиться і становитиме 4 200 грн. (10 200 – 6 000). Одночасно на суму виплаченої заробітної плати зменшиться стаття «Розрахунки з кредиторами з оплати праці” пасиву балансу. Залишок коштів за цією статтею буде дорівнювати 200 грн. (6 200 – 6 000). Як бачимо, актив і пасив балансу зменшується на одну і ту ж величину – 6 000 грн. Рівність підсумків двох частин балансу збережеться, валюта зменшиться і складе 201 200 грн. (207 200 – 6 000). Операції третього типу, не впливаючи на загальну величину фінансових ресурсів, змінюють напрямок їх вкладення. Їх відображення в балансі торкнеться тільки активу. Валюта не змінюється. Наприклад: у касу підприємства за чеком з його поточного рахунку в банку надійшло 6 200 грн. ΣА + З3 - З3 = ΣП. В результаті розмір коштів за статтею «Каса» активу балансу збільшиться на 6 200 грн. і складе 10 400 грн. (4 200 + 6 200). Одночасно надходження грошей у касу призвело до зменшення на ту ж суму залишку коштів за статтею «Поточний рахунок» активу балансу – 4 800 грн. (11 000 – 6 200). Змін у статтях пасиву балансу ця операція не викликає. Підсумок активу залишиться колишнім і рівним підсумку пасиву. Валюта балансу не змінюється. Операції четвертого типу, не впливаючи на загальну величину фінансових ресурсів, викликають зміну джерел їх виникнення. У балансі відображення операцій такого типу торкнеться тільки пасиву і полягатиме у зменшенні в рівній мірі показника однієї статті і збільшенні показника другої статті. Валюта не змінюється. Наприклад: при розподілі прибутку за звітний рік частина його в сумі 5 000 грн. спрямована на збільшення власних оборотних коштів підприємства. Σ А = Σ П + З 4 -З 4. Ця операція зменшує суму коштів за статтею «Прибуток» на 5 000 грн. Залишок коштів за цією статтею складе 11 000 грн. (16 000 – 5 000). Одночасно ця операція збільшує суму коштів за статтею «Статутний капітал» на цю ж суму – 5 000 грн. Залишок коштів за цією статтею складе 152 000 грн. (147 000 – 5 000). Рівність підсумків активу і пасиву не порушиться і в цьому випадку, рівність валюти активу і пасиву балансу зберігається при впливі будь-якого типу господарських операцій. Після відбиття всіх операцій баланс набуде вигляду:
Подовження таблиці.
Таким чином, можна зробити 3 наступних висновки: - кожна господарська операція відображається обов'язково не менш ніж у 2-х статтях балансу. Це обумовлено особливістю кругообігу господарських засобів, у процесі якого відбуваються подвійні зміни - у засобах підприємства або в джерелах фінансування, або ж одночасно і в засобах, і в джерелах фінансування; - підсумки валюти активу і пасиву балансу змінюються в тому випадку, коли господарська операція зачіпає одночасно і кошти підприємства і їх джерела. Така зміна буває при надходженні або вибутті коштів. Операції, що відображаються тільки в активі або тільки в пасиві балансу, викликають лише перегрупування коштів або їх джерел; - рівність підсумків валюти активу і пасиву балансу зберігається після будь-якої операції. Підсумки залишаються рівними, тому що відображення операцій у балансі складається або в перегрупування сум у статтях активу або пасиву, або в одночасній зміні в одну і ту ж сторону і на однакову величину статей, як активу, так і пасиву балансу одночасно.
Література: основна – 1; 2; 8 – 12; додаткова – 18; 25.
Тема 3. Рахунки бухгалтерського обліку і подвійний запис
3.1. Рахунки бухгалтерського обліку, їх призначення і будова. 3.2. Подвійний запис, його сутність та значення. 3.3. Синтетичні та аналітичні рахунки. 3.4. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку. 3.5. План рахунків бухгалтерського обліку. 3.6. Взаємозв'язок між рахунками та балансом.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|