Главная | Обратная связь

Чим відрізнялася розсіяна мануфакутра від централізованої.

Розсіяна мануфактура- різні види підприємтств зосереджені в різних власників. Готовий продукт у розсіяній мануфактурі ішов від одного виробника до іншого. Централізована- це виробництво зосереджено наипевні території і початуковий продукт проходив стадію формування від початку до кінця у різних виробників, власників підприємств, які співпрацювали між собою.

50. Які передумови формування капіталістичних відносин на європейському континенті. Передумови: наявність переходу до простого товарного виробництва; наявність значної маси бідних людей, юридично вільних, позбавлених засобів виробництва та існування та змушених найматися на роботу до капіталіста; зростання ролі купецько-лихварського капіталу; руйнація натурального виробництва у с/г та ремеслі; утвердження грошової ренти; формування внутрішніх нац. Ринків; значні досягнення науки і техніки; урбанізація Пн Європи; розвиток товарно-грошових відносин.

51.Як змінилася соц-екон структура сусп-ва та стан дрібног вироб-ка у 16 ст.Процес формування класу найманих робітників:
Збільшення орендної плати, в результаті чого селяни-орендарі розорялися.
Зганялися селяни з землі й іншим способом. В Англії цього часу були вже широко розвинені орендні відносини. На відміну від фіксованої ренти орендну плату можна було збільшити. І вона підвищувалася до такого рівня, що селяни-орендарі розорялися.
Отже, маса селян виявилася без житла, без джерел існування.
1.3. Секуляризація в середині XVI в. церковних земель.
Одним із проявів переходу до капіталізму в сфері ідеології стало поширення протестантського вчення в християнстві в противагу католицькому. В Англії перемогу над католицтвом одержала англіканська церква, на чолі якої встав король, що порвав відносини з римським папою. При цьому було ліквідовано 650 монастирів, і тисячі ченців поповнили армію бродяг. При цьому зганялися з землі і ті селяни, що її обробляли чи як орендарі, чи як феодально-залежні тримачі.
1.4. Розпуск військових дружин феодалів.
Нарешті, король розпустив приватні військові дружини феодалів, і велика кількість колишніх військових теж виявилося на великій дорозі. Відзначимо, що і це було проявом переходу до капіталізму: це був удар по залишках самостійності феодалів старої формації. Джентрі не мали дружин.
Тепер маса безробітних і незаможних людей скитались по дорогах Англії.
1.5. "Закони про бродяг" – не мати роботи і господарства вважалося злочином.
"Закони про бродяг" видавалися зовсім не для того, щоб забезпечити капіталістів робочою силою. Ці бездомні і без необхідної кваліфікації люди не годилися в якості робочих тодішніх мануфактур. Це були люмпени, що промишляли поборами, а також і грабіжками, і обстановка в Англії загострилася.
Жорстокі (криваві) закони і були спрямовані проти росту злочинності. За цим законами не мати роботи і господарства вважалося злочином. Таких людей били батогами, відрізали вуха і таврували розпеченим залізом, а якщо вони попадали у руки влади втретє – навіть страчували. Позбавлені житла і джерел існування люди виявилися, по суті, у безвихідному положенні.
Так відбувалася одна сторона первісного нагромадження в Англії: розорення селян і утворення армії людей, які надалі стали найманими робітниками.
52. Чому промисловість стає первинною галуззю господарства у країназ ЗХ європи у 16-17 ст.

XІІI—XIV ст. Англія вивозила сиру вовну на переробку за кордон, зокрема до Голландії. У XV ст. в Англії починають будуватися мануфактури для виробництва сукна з власної сировини, попит на яку з кожним роком зростав. У XVI ст. виготовленням вовняних тканин займалося близько половини робочого населення Англії, а на початок XVIІ ст. 90% англійського експорту складала продукція суконного виробництва.

Зростання попиту на якісне англійське сукно дало поштовх до розведення овець, що стало більш вигідним, ніж землеробство. від продажу вовни сприяли росту аграрного сектору та зумовили насильницький згін селян із землі, захоплення общинних та церковних земель, перетворення їх на пасовища.

Унаслідок аграрного перевороту відбувається подальше зростання продуктивності в сільському господарстві, що було викликане введенням багатопільної системи в землеробстві, запровад­женням травосіяння, стійлового утримання худоби та збільшен­ням її продуктивності, розширенням посівних площ. Аграрний переворот в Англії поклав початок розвитку капіталістичного фермерства та експлуатації найманих робітників, впровадженню більш досконалих знарядь праці, машин для обробітку землі, розширенню внутрішнього ринку країни, забезпеченню промисловості, що швидко розвивалася, дешевою робочою силою та мануфактур сировиною. Кардинальні зміни у сільському господарстві сприяли виникненню системи постачання продуктами харчу­вання великих міст, позитивно впливали на створення умов для промислового перевороту в Англії, розширювали внутрішній ринок.

У Франції Селяни одержали невеликі наділи землі, які до того ж постійно ділилися. Це призвело до того, що в основному наділи селян були за розміром 2—3 га. Таке господарство було парцелярним (від слова «парцелла» — частка), тобто малоземельним. На невеличкому земельному наділі селяни не могли запровадити нові прийоми агротехніки, машини, тому французьке сільське господарство було малопродуктивним, з низькими врожаями, ледь забезпечувало власні потреби селян у продуктах харчування. Дрібноселянське землеробство Франції гальмувало розвиток промисловості країни, звужувало внутрішній ринок, що негативно впливало на переважну частину населення країни.

У Німеччині скасування феодальних пережитків у сільському господарстві на початку ХІХ ст У 1807 р. внаслідок реформ у с/г земля в основному залишалася у власності поміщиків-юнкерів, а селяни одержали лише особисту свободу. При «пруському» шляху також відбувався процес розшарування селян, унаслідок якого незначна частина селян перетворилася в «гросбауерів» (заможних селян). «Пруський» шлях давав можливість німецьким поміщикам-юнкерам створити великі зразкові господарства, які застосовували передову агротехніку, машини, штучні добрива, мали високі врожаї, особливо технічних культур, що позитивно впливало на розвиток німецької харчової промисловості та експорт її продукції за кордон. були економічно зацікавлені у своїй праці; таке господарство трималося на жорсткому примусі до праці та насильстві.