 |
|
Класифікація конденсаторів
· Конденсатори вакуумні (обкладання без діелектрика знаходяться у вакуумі).
· Конденсатори з газоподібним діелектриком.
· Конденсатори з рідким діелектриком.
· Конденсатори з твердим неорганічним діелектриком: скляні (стеклоэмалевые, стеклокерамические, стеклопленочные), слюдяні, керамічні, тонкошарові з неорганічних плівок.
· Конденсатори з твердим органічним діелектриком: паперові, металлобумажные, плівкові, комбіновані — бумажнопленочные, тонкошарові з органічних синтетичних плівок.
· Електролітичні і оксидно-напівпровідникові конденсатори. Такі конденсатори відрізняються від всіх інших типів перш за все своєю величезною питомою місткістю.
Типів конденсаторів існує досить багато і кожен для своєї цілі. Конденсатори можуть бути високотемпературними, високовольтними, безшумними, з різною ємністю та з різною швидкістю розрядки. Поляризовані конденсатори під’єднуються тільки згідно полярності електричного кола. При встановленні конденсатора неправильно, він може вибухнути !!! Змінні ж конденсатори використовують для підстроювальних елементів схеми і можуть використовуватись для різноманітних цілей. Поле плоского конденсатора приблизно виглядає так:
Залежно від призначення можна умовно розділити конденсатори на конденсатори загального і спеціального призначення. Конденсатори загального призначення використовуються практично в більшості видів і класів апаратури. Традиційно до них відносять найпоширеніші низьковольтні конденсатори, до яких не пред’являються особливі вимоги. Вся решта конденсаторів є спеціальними. До них відносяться високовольтні, імпульсні, помехоподавляющие, дозиметричні, пускові і інші конденсатори.
Транзистор
Транзистор – це напівпровідниковий елемент електронної техніки, який дозволяє керувати струмом, що протікає через нього, за допомогою прикладеної до додаткового електрода напруги. Перший патент на польовий транзистор був зареєстрований 1925 році в Канаді, і отримав його уродженець Львова Юліус Едгар Лілієнфельд, однак він не опублікував жодних досліджень, пов’язаних із своїм винаходом. Потім вже у 1934 році німецький фізик Оскар Гайль запатентував ще один польовий транзистор. У 1947 році Джон Бардін та Волтер Браттейн із компанії AT&T Bell Labs відкрили ефект підсилення в кристалі германію. Вільям Шоклі побачив у цьому явищі значний потенціал. Завдяки своїй роботі над новим явищем він може вважатися батьком транзистора. Термін «транзистор» запропонував Джон Пірс. За винайдення транзистора Бардін, Шоклі і Браттейн у 1956 році отримали нобелівську примію.
Сучасна електроніка не змогла б існувати, якби не цей елемент. Адже навіть сама наворочена мікросхема, десь в глибині своєї душі силікону складається з тих же самих транзисторів, що правда ці транзистора мають мікроскопічні розміри. Винайдення транзистора дало великий поштовх розвитку електронних та цифрових пристроїв. На сьогоднішній момент з транзисторів роблять практично все. Процесори, різного роду мікросхеми, блоки живлення, підсилювачі, монітори, фотоапарати та ін. Сам принцип роботи транзистора полягає в тому, що струмом можна керувати як за допомогою простого натискання кнопки, так і за допомогою іншого транзистора. Таким чином струм можна буде направляти на потрібні нам участки плати і цим самим включати певні компоненти цієї плати.