Главная | Обратная связь

Вплив густини бензину на роботу ДВЗ

Вимоги до автомобільних бензинів бензину

автомобільний бензин – це складна суміш бензинових фракцій, які одержані різними методами переробки нафти (атмосферна перегонка, каталітичний крекінг, каталітичний реформінг, коксування, піроліз). У бензини додають високооктанові добавки і альтернативні палива з метою підвищення антидетонаційних властивостей та економії нафтових палив. Для поліпшення пускових властивостей у зимові бензини додають газовий бензин. У бензини вводять також різні присадки: інгібітори окислення (для збільшення строку зберігання); антирозжарювальні (для запобігання розжарювального запалювання); миючі, протикристалізуючі (особливо при використанні спиртів як добавок до бензинів).

Відповідно до ГОСТ 2084-77 в Україні використовуються бензини марок: А-72, А-76, АИ-93, АИ-95, АИ-98 і згідно ТУ У 00149943.501-98 бензини марок: А-80, А-92, А-95, А-96. В марці бензинів літера А вказує, що бензин автомобільний; И – дослідницький метод визначення октанового числа; цифра – мінімально допустиме октанове число. В маркіровках бензинів А-72, А-76 цифра означає октанове число за моторним методом.

Бензини А-80, А-92, А-95, А-96, АИ-98 всесезонні, а решта випускаються літнього і зимового видів. Сезонність бензину визначається тільки двома показниками якості: фракційним складом і тиском насичених парів.

Для забезпечення нормальної роботи двигуна автомобільні бензини повинні відповідати наступним вимогам:

-легкий пуск двигуна і стабільна робота двигуна на усіх можливих режимах роботи двигуна;

-найвища теплота згоряння і високі антидетонаційні властивості;

-постійність фізичного і хімічного складу при зберіганні та транспортуванні;

-відсутність нагаро- і лакоутворення на деталях двигу-на;

-відсутність корозійної активності по відношенню до деталей двигуна, резервуарів, баків, вихлопної системи при зберіганні і експлуатації;

-повнота згоряння з мінімальним утворенням концеро-генних речовин;

-відсутність механічних домішок і води.

Для забезпечення цих вимог бензини повинні володіти певними техніко-експлуатаційними властивостями, які характеризуються рядом показників, основними з яких є: густина, фракційний склад, тиск насичених парів, октанове число, індукційний період, вміст корозійноактивних речовин

Вплив густини бензину на роботу ДВЗ

Густина палива – це його маса в одиниці об’єму; її розмірність - кг/м³.

Густина залежить від температури. З підвищенням температури густина нафтопродукту зменшується. Густина палива може бути виміряна при любій температурі, але результат вимірювання звичайно відносять до температури 20°С, яка прийнята за стандартну при оцінці густини нафтопродукту.

Густина нафтопродукту залежить від його хімічного складу.

Від густини палива залежить склад горючої суміші, витрата палива, висота рівня палива у поплавковій камері.

Густина автомобільних бензинів стандартами не нормується, але її визначення обов’язкове. Густину необхідно знати не тільки для розрахунку дозувальних систем приладів живлення, але і для обліку витрати і нормування бензину. Автотранспортні підприємства одержують паливо з нафтобази в одиницях маси (кг, т), а при заправці автомобілів через паливозаправні колонки для замірів застосовують об’ємні одиниці (л). Знаючи густину перераховують кількість бензину з маси в об’єм.

Густина нафтопродуктів може визначатися різними методами: ареометром, піктометром і гідростатичними вагами.

На складах і заправочних станціях густину нафтопро-дуктів вимірюють звичайно нафтоденсиметрами (ареометрами) за ГОСТ 3900-47.

Сутність визначення густини ареометром полягає в точному встановленні глибини занурення ареометра в нафтопродукт за його шкалою. Чим глибше занурення денсиметра, тим менша густина нафтопродукту.