Здавалка
Главная | Обратная связь

Наявна грошова маса в обігу України



 

  1995 (липень)
Готівка. Гроші поза банками (М0)        
Кошти на рахунках і поточних депо-зитах (М1)        
Строкові депозити. Грошова маса (М2)

(млрд. укр. крб.)

 

Грошові агрегати банківської системи України

Банківською статистикою України при визначенні агрегатних блоків застосовується дещо інша класифікація функціональних форм грошей. На початок 1996 р. до складу агрегату М2 включалися:

1. Гроші у суб¢єктів господарювання, в тому числі: строкові депозити, депозити до запитання;

2. Гроші у домашніх господарствах, з них заощадження, в тому числі: строкові депозити, депозити до запитання;

3. Валютні заощадження.

 

Ринок грошей

------------------ Питання №4 ------------------

Сутність ринку грошей

 

Ринок – це живий організм, який розвивається за власною логікою. Він здатний самостійно забезпечити економічну рівновагу (за тлумаченням класичної школи). Кейнсіанці не відкидали функції ринку, бо вважали, що держава таки має втручатися в риночні відносини, але на принципах максимальної достаточності. Тобто держава повинна добудовувати те, що не здатний зробити ринок.

 

Ринок має такі ознаки:

1. Економічна вільність суб¢єктів ринку;

2. Інституціональні механізми:

Ø Ринкова інфраструктура;

Ø Нормативні регулятори.

 

Функції ринку (любого):

· Встановлення відносної вартості товарів;

· Врівноваження попиту та пропозиції.

 

Грошовий ринок– це цілісна система фінансово-банківських інститутів, яка регулюється чинним законодавством, забезпечує реалізацію попиту та пропозиції грошей, формує їх відносну рівновагу, а також відносну вартість грошей.

 

Функції грошового ринку:

q Реалізація попиту та пропозиції грошей;

q Формування рівноваги між попитом та пропозицією грошей;

 

Md = Ms Md = Demand for money (попит грошей)

Ms = Money supply (пропозиція грошей)

 

q Формування відносної вартості грошей.

 

Об¢єкт купівлі-продажу:

1) Тимчасові вільні кошти підприємств та організацій, які знаходяться на рахунках банків;

2) Тимчасово вільні грошові ресурси фінінсово-кредитних установ та організацій;

3) Тимчасово вільні кошти державного бюджету;

4) Тимчасово вільні кошти громадських організацій;

5) Тимчасово вільні кошти домашніх господарств.

 

Тип маси \ У кого Вільні кошти у 1997 році Підприємства та організації Домашні господарства Решта суб¢єктів ринк. відносин
М3 12,4 млр. гр. 2,9 млр. гр. (23,7 %) 7,8 млр. гр. (63,4 %) 1,7 млр. гр. (13,4 %)

 

Теорія грошей розрізняє:

v Загальний грошовий ринок – який обслуговує потреби в грошах, що формуються в небанківських установах;

v Спеціальний грошовий ринок – який розділяється на:

§ Міжбанківський грошовий ринок – його об¢єктом є вільні фінансові ресурси лише банківських установ, які він використовує для довго, середньо та короткострокових кредитів;

§ Валютний ринок – його об¢єкт – валюта (на Україні існують тільки дві структури, які виконують функції валютного ринку, це: Валютна біржа та Міжбанківський валютний ринок).

 

Методологічною основою аналітики теорії грошового ринку є Теорія гроничної корисності, тому що вартість будь-якого товару має суб¢єктивну основу, бо залежить від кількості товарів та грошей, які знаходяться в обігу.

Ціна грошового товарує позичковий відсоток. Норма відсотку (облікова ставка) для комерційних банків встановлюється Національним Банком України (НБУ).

 

Ставка рефінансування– це облікова ставка НБУ, тобто та ціна, за якою НБУ продає гроші комерційним банкам (зараз ця ставка становить 82 %).

 

Еластичність економіки – це здатність економіки змінювати свої параметри, залежно від зміни базових економічних величин.

 

М Þ Р М – кількість грошей, Þ впливає на, Р – ціну грошей !!!

М > 10 %;Якщо кількість грошей збільшується на 10 %,

P > 5 %;то й ціна грошей зростає, але на 5 %.

e = 5/10 = 0,5Тому еластичність економіки дорівнює 0,5.

 

Ступінь еластичності економіки визначає ступінь зрілості економіки !!!

 

------------------ Питання №5 ------------------

Попит на гроші

Попит на гроші –це та кількість грошей, яка необхідна для обслуговування потреб економіки вцілому, а також потреб окремих суб¢єктів фізичних та юридичних осіб. Попит на гроші розрізняють на макро та мікро рівнях.

 

Макро рівень визначає загальні особливості еміссії грошей.

 

Негативні риси грошей:

¨ Якщо грошей забагато – інфляція;

¨ Нестача грошей – невиплати (за висновком вчених, велика депресія 1929 року в США була спровокована недостатньою кількістю грошей, з-за нечіткої економічної політики Федерального резерву США).

 

На макро рівні, потреба в грошах визначається простим рівнянням обігу або формулою Фішера:

MV = PY

 

Попит на гроші залежить від:

© Рівня зростання цін;

© Рівня виробництва та рівня реальних доходів;

© Швидкого обороту однієї грошової одиниці.

 


1997 рік.

ВВП України = 92,5 млр. гр.

Агрегат М3 = 12,5 млр. гр.

------------------ ------------------

Швидкість = ВВП \ М3 = 7,4 оберта

 

Формула Маркса:

СЦТ = Сума Цін Товарів

К = товари, продані в Кредит

П = платежі за товари, Продані в кредит

ПП = товари, які не Потребують Платежів

 

Мікро рівень – попит на гроші суб¢єктів грошового ринку: фізичних та юридичних осіб.

 

Загальні положення:

1> Попит на гроші, на мікро рівні, виходить з двох функцій: гроші – це засіб обігу та нагромадження;

2> Попит на гроші – це попит на одну з альтернативних форм багатства, тобто форма багатства, яка має абсолютну ліквідність;

3> При аналізі грошей на мікро рівні, використовується термін «Портфельний підхід»: тобто власник грошей, формуючи свій портфель, прагне досягти максимальної вигоди від реалізації свого багатства. Таким чином, «Портфельний підхід» розглядає особу в момент прийняття рішення щодо визначення форми зберігання існуючого на данний момент у цієї особи багатства.

 

Wa = багатства особи “а”

M = строкові депозити

B = облігації

 

Теорія грошей виходить з того, що розглядає попит на гроші, як попит на певний запас грошей, та попит на грошовий доход.

 

 

Альфред Маршал та Артур Пігул розробили “Теорію касових залишків” (див. нище),

MV = PY
та ввели новий коефіціент касових залишків k Û коефіціент

Пігул. Цей коефіціент є співвідношенням між номінальними

доходами тієї чи іншої особи, та тією кількістю грошей, що становять на даний момент касові залишки.

 

Приклад: Доход = $1000, Залишки = $100 Þ k = 0,1

 

KV Þ K = 1 / V або V = 1 / K (зворотня залежність)

ß звідси ß

M / K = PY ÞÞÞÞÞÞÞÞ Md = KPYде K = рух грошей, як засіб нагромадження;

PY = обіг.

Довідка: У 1994 р поза банками знаходилось 24 % готівки; 1997 р – 49,3 %; зараз – 49,6 %.

Структура касових залишків:

(за працями Кейнса)

$ Трансакційний мотив зберігання грошей – для поточного споживання;

$ Мотив обережності – зберігання резерву грошей для непередбачуваних випадків;

$ Спекулятивний мотив = спекулятивний залишок - пов¢язаний з накопиченням певної суми грошей для інвестування в цінні папери з метою отримання відсотку. Це гроші, які мають інвестиційний потенціал, бо мета не купівля товару, а отримання відсотку.

 

Фактори, що впливають на величину і структуру касових залишків:

1) Mdt – трансакційний мотив попиту на гроші;

2) Mds – спекулятивний мотив попиту на гроші.

Mdt = ¦ (Y, V)

ª Величина номінальних доходів, які отримує певна особа (прями залежність (Y));

ª Періодичність отримування заробітної платні;

ª Цінові очікування – інфляційні …

ª

V
Mdt
Швидкість оберту грошей в рік (зворотня залежність (V)).

 

 

 


Mds = ¦ (R)

§ спекулятивний мотив відсотку (зворотня залежність).

 

Md– попит грошей;

Mdt– трансакційний мотив попиту на гроші;

Mds – спекулятивний мотив попиту на гроші;

RM2 – відсоток від строкових депози-тів;

RB – відсоток від облігацій;

RE – відсоток від акцій;

W– інші форми багатства;

Na – особа А.

 

------------------ Питання №6 ------------------

Пропозиція грошей

 

--------- Питання №6.1 ---------

Загальна характеристика пропозиції грошей

 

Функції пропозиції грошей – забезпечення економіки країни необхідними платіжними інструментами. Ідеться не лише про кількісні параметри, але й інструменти певної якості.

 

Відповідно до попиту формується структура грошової маси, яка обусловлює економіку.

 

Еміссія – випуск в обіг грошей в усіх їх формах (готівкова та безготівкова еміссія), що веде до збільшення грошової маси.

 

Приклад:

1996 рік М2 = 9,0 млн. гр.

1997 рік М2 = 12,4 млн. гр.

Відповідь: еміссія складала 3,4 млн. гр, тобто М2 збільшилась на 38 %.

 

Існують наступні два стандарти утворення грошей:

1) Первинна еміссія грошей – здійснюється виключно ЦБ (НБУ), щляхом надання кредитів уряду та комерційним банкам. В деяких країнах ЦБ може надавати кредити іншим країнам, якщо таке передбачається національним законодавством.

Суб¢єктом першого рівня еміссійної діяльності є ЦБ, йому належить монопольне право на здійснення первинної еміссії.

2) Вторинна еміссія грошей – комерційні банки залучають депозитні кошти на свої рахунки і далі забезпечують на цій основі кредитацію своїх клієнтів. Здійснюється на основі кредитного мультиплікатора, який примножує кількість грошей в обігу.

Суб¢єктом другого рівня є комерційні банки, мінфін, крупні фірми …

 

Відбувається взаємозалежність прорпозиції грошей з розвитком економічних процессів.

 

Рівень насиченості грошової маси в економіці визначається коефіціентом монетизації.

М3 Рівень монетизації = ------- ВВП
Приклад:

1995 рік 1997 рік

ВВП України 54,5 млн. гр. 92,5 млн.гр.

М3 6,9 млн. гр. 12,4 млн. гр.

Рівень монетизації: 12,7 % 13,5 %

 

Існує дві моделі (два альтернативних підхода, дві теоретичні моделі), що пояснюють цей зв¢язок (залежність пропозиції грошей та економіки країни).

I. Монетаристська модель – гроші мають екзогенний характер по відношенню до економіки, звідси випливає, що ключова позиція монетаризму полягає в екзогенній еміссії грошей. Тобто пропозиція грошей не залежить від тих реальних процесів, що відбуваються в економіці країни, бо є ЦБ, для якого “економіка – це чорний ящик”, бо ЦБ не вмішується в процеси економіки, але тільки задає ритм. Монетаристи виходили з того, що ЦБ спроможній контролювати не лише первинну, а й вторинну еміссію.

II. Кейнсіанська модель – гроші мають ендогенний фактор економіки, тому пропозиція грошей формується на основі реальних економічних процессів, бо гроші мають суто природне походження.

 

 

Матеріальною основою грошової еміссії є:

q Боргові зобов¢язання підприємств та організацій, пов¢язані з обслуговуванням відтворювального циклу;

q Боргові зобов¢язання держави:

ª Касове обслуговування бюджету, тобто проплата бюджетом своїх зобов¢язань (наприклад: зарплата вчителям, пенсії …);

ª Обслуговування бюджетного дефіциту:

© Прямі позики ЦБ (НБ) бюджету (мінфіну), що рівнозначні прямій еміссії, що дуже погано;

© Еміссія, пов¢язана з обслуговуванням казначейських білетів;

q Еміссія, пов¢язана з погашенням зовнішніх зобов¢язань держави;

q Обслуговування інноваційної діяльності, тобто підтримка високозатратних досліджень.

 

Ця модель виходить з матеріальних потреб економіки, але ця модель інфляційна, бо гроші найбільш лімітований товар.

 

--------- Питання №6.2 ---------

Основи первічної еміссії

Центральний банк має монопольне право на еміссію !!!

 

Принципи еміссії постійно змінювались, залежно від ступеня втручання держави в розвиток економічних процессів. Ці зміни мали наступні стадії:

1. В умовах ранньої стадії розвитку ринкових відносин, коли економічні функції держави були обмежені, еміссія грошей мала надзвичайно жорсткі границі, бо вона прив¢язувалася до обсягу золотого запасу держави;

2. Поява розмінних паперових грошей пов¢язана з розширенням економічних функцій держави. У цьому випадку банкнотна еміссія мала подвійне забазпечення:

¨ Золото-валютний резерв;

¨ Боргові зобов¢язання казначейства;

Приклад: До 1968 року в США доллар повинен був мати забезпечення не менше ніж 25 % золото-валютного забезпечення.

3. Нерозмінні паперові гроші не мають золото-валютного забезпечення, тому відбувається функціональне розмежування між грошовою еміссією та золото-валютним запасом. У цьому випадку золото-валютний запас (який є в кожній країні) використовується на дві цілі:

· Збалансованість платіжного балансу держави (проплата боргів, зовнішні кредити);

· Стабілізація національної валюти шляхом здійснення валютної інтервенції.

Яким чином здійснюється стійкість грошей ?

 

« … Ни одно правительство не согласится объявить себя банкротом, не прибегнув к помощи печатного станка , который находится в ее распоряжении … »

Кейнс

 

В умовах паперових грошей запроваджується інституціональне забезпечення грошей.

I. Законодавче визначення меж грошової еміссії (“кредитна стеля” встановлюється Верховною Радою (парламентом) кожної країни);

II. ЦБ виводиться з підпорядкування уряду, бо ЦБ не відповідає за дії уряду;

III. Формується двохрівнева банківська система (1ий рівень – ЦБ (НБУ); 2ий рівень – комерційні банки).

 

При СРСР в конституції було записано, що весь еміссійний процес виконується державою, але 20 березня 1991 року було прийнято “Закон України про банки та банківську діяльність”, за яким НБУ виведено з підпорядкування уряду.

 

Якщо дивитися на перебіг еміссійних подій в Україні, треба зазначити, що НБУ автоматично покривав збитки держави до 1995 року шляхом “друкарського станка”. Після цієї події НБУ почав використовувати більш цивілізовані ринкові інструменти кирування економікою, завдяки яким були зменшені темпи інфляції.

 

Шляхи здійснення еміссії:

ü Фінансування держави;

ü Крім фінансових потреб бюджету, еміссія здійснюється шляхом рефінансування комерційних банків. Рефінансування комерційних банків здійснюється за трьома каналами:

1. Кредити РЕПО – кредити комерційним банкам під заставу державних цінних паперів (ОВДП – Облігацій Внутрішньої Державної Позики);

2. Ломбардний кредит – також форма рефінансування комерційних банків під заставу інших цінних паперів (векселі …);

3. Через механізм кредитних аукціонів, тобто коли НБУ розпродає власні грошові кошти комерційним банкам, але на аукціонній основі;

ü Купівля Центральним Банком іноземної валюти з метою поповнення своїх валютних резервів.

 

--------- Питання №6.3 ---------

Вторинна еміссія. Утворення грошей комерційними банками

 

Комерційні банки є не лише посередниками грошових операцій, а й суб¢єктами вторинної грошової еміссії, яка реалізується через механізм кредитного мультиплікатора.

 

Функції обов¢язкового резерву:

1. Захист інтересів клієнтів, забезпечення ліквідності, стійкості та надійності банківської системи. Утворення системи страхування депозитів (0,5 %);

2.
Засіб регулювання кількості грошей в обігу.

 

Кредитний мультиплікатор:

 

  Депозити, які поступили на рахунок комерційному банку Обов¢язковий Резерв (нахай 20%) Кредитні ресурси
Банк 1 1000 гр 200 гр 800 гр
Банк 2 800 гр 160 гр 640 гр
Банк 3 640 гр 128 гр 512 гр
Банк 4 512 гр 102,4 гр 409,6 гр
Банк 5 409,6 гр 81,92 гр 327,68 гр
Банк 6 327,68 гр 65,54 гр 262,14 гр
Банк 7 262,14 гр 52,43 гр 209,71 гр
Банк 8 209,71 гр 41,94 гр 167,77 гр
Банк 9 167,77 гр 33,55 гр 134,22 гр
Банк 10 134,22 гр 26,85 гр 107,37 гр
Всього: 4463,12 гр 787,77 гр 3570,49 гр

 

Кредитний мультиплікатор може дати ефект по відношенню до всієї банківської системи, бо те, що не може зробити один банк, може зробити вся банківська система !!!

 

Банки продають гроші один одному на міжбанківському фінансовому ринку.

 

 


Навіть через такий ланцюг зпрацьовує механізм кредитного мультиплікатора.

 

Величина кредитного мультиплікатора (“кредитної експансії”) є оберненою величиною норми обов¢язкового відсотку. Величина кредитного мультиплікатора

 

m – величина кредитного мультиплікатора;

MR – норма обов¢язкового резерву.

 

m – вказує на максимальну кількість нових грошей, яку може утворити кожна одиниця зверхнормативного резерву через механізм кредитного мультиплікатора.

 

Грошова база (В)– це об¢єднавчий показник резервних грошей наявної в країні банківської системи, на підвалинах якої через ефект кредитного мультиплікатора формується загальна маса грошей, що знаходяться в обігу.

 

Складові грошової бази:

ü Обов¢язкові банківські резерви (касова готівка та депозити в ЦБ):

þ сума обов¢язкових банківських резервів по вкладам до запитання (Rd);

þ сума обов¢язкових резервів по строковим депозитам (Rt);

þ сума наднормативних резервів (Rc);

ü Готівкові гроші, що знаходяться в обігу поза банківською системою.

 

Елементи, що формують грошову базу (В), можна представити і формулою:

 

N.B! депозити як в національній, так і в іноземній валюті.

 

M3 - загальна маса грошей в обігу;

M3 = BSm B - база грошей;

m - кредитний мультиплікатор.

 

------------------ Питання №7 ------------------

Відносна вартість грошей

 

Визначальна функція будь-якого ринку – формування відносної вартості (ціни) товарів через механізм попиту та пропозиції. Цю функцію виконує і ринок грошей.

 

Відносна вартість грошей складається взаємодією на монетарному ринку їх попиту і пропозиції.

 

Механізм формування вартості грошей:

q Гроші – товар. Такі гроші мали власну внутрішню вартість (золото, срібло …);

q Розмінні золото-паперові гроші, які не мали власної вартості, але виступали як знаки вартості монетарного товару;

q Паперові гроші – нерозмінні на срібло.

 

Теорія граничної корисності:

(1) Вартість не має об¢єктивної основи;

(2) Вартість формується на основанії суб¢єктивної корисності;

(3) Корисність певного товару не є константою;

(4) Вартість оборнено пропорційна кількості запропонованих одиниць данного товару.

 

Основна ознака вартості нерозмінних паперових грошей:

¨ Вартість паперових грошей носить представницький характер, бо в залежності від кількості грошей в обігу, кожна грошова одиниця представляла певну частку вартості загальної маси товарів та послуг, що обертаються в економіці та обслуговуються данною грошовою массою.

¨ Вартість паперових грошей формується на грошовому ринку стихійно:

§ Номінальна вартість грошей – декларується державою, бо саме держава регламентує юридичну чинність данної грошової одиниці. Держава декларує номінальну вартість грошей, намагаючись приблизити її якомого щільніше до потреб економіки;

§ Реальна вартість грошей відносна. Необхіден диференційований підхід при визначенні реальної вартості грошей, бо вона залежить від функцій, які вони виконують та формуюється на грошовому ринку.

 

Слід розрізняти:

 Вартість трансакційних грошей;

 Вартість грошей, що виконують засіб нагромадження.

 

Вартість грошейвизначається як їх купівельна спроможність через показник купівельної спроможності грошей, а ціна грошейвизначається через валютний курс, бо ціна грошей – грошовий вираз вартості.

 

Гроші продаються та купуються за валютним курсом.

 

Валютний курс – ціна однієї грошової одиниці, що визначається через ціну грошової одиниці іноземного походження, яка в данному разі виступає як еталон вартості.

 

Купівельна спроможність грошей визначає вартість трансакційних грошей, або відносна вартість трансакційних грошей визначається через показник купівельної спроможності грошей. (Т1 – Т2 = бартер; Т1 – Г – Т2 = грошові відносини).

 

«… під вартістю грошей я завжди маю на увазі споживчу вартість, а під поняттям “гроші” – засіб обігу. Вартість грошей – є тим, на що мають бути обмінені гроші, це купівельна спроможність грошей …»

Дж. С. Милль

 

Динаміка вартості грошей у функції засобу обігу виражається динамікою цін.

 

Динаміка цін:

1. Індекс роздрібних цін (визначається через ціни споживчого кошику (22 товари)) – Consumer Price Index = CPI;

2. Індекс оптових цін – Wholesale Price Index = WPI;

3. Дефлятор ВВП

 

«… Вартість грошей, відображає обернено пропорційну залежність від загального рівня цін. Вона виражає можливість отримання на ринку за дану суму грошей певної кількості благ. Показники CPI, WPI та дефлятор ВВП становлять величини, найбільш широко використовувані для визначення динаміки цін, а відповідно до цього – вартості грошей …»

Т. Каргілл

 

Вартість грошей, що виконують функцію засобу нагромадження визначається на основі теорії переваг ліквідності.

 

«… Винагорода у формі відсотка є платою за “розставання з ліквідністю”, “розставання з готівкою”. Ця винагорода з¢являється тоді, коли перевага надається іншій формі збереження грошей – їх утриманню безпосередньо у формі фінансових активів. Звісно, така винагорода є необхідною умовою, без якої переваги ліквідності не було б. Мотивом останньої є отримання винагороди у формі відсотка. Звідси й специфічна особливість визначення відносної вартості грошей, що зберігаються у формі фінансових активів. Її показником стає норма відсотка, яка за суттю є платою за зберігання грошей саме в такій формі …»

Дж. М. Кейнс

 

Вартість грошей, що виконують функції засобу нагромадження визначається через величину винагороди, яку отримує певна особа за розставання з ліквідністю у вигляді відсотка.

 

Наприклад:

Місячний доход сім¢ї з чотирьох осіб складає 250 гр. Мінімальний споживчий кошик на одну особу дорівнює 80 гр, тобто для чотирьох осіб – 360 гр. Чи впливає норма відсотку на таку сім¢ю ? Зазвичайно – ні. (див малюнок №1)

 

 

Ü Малюнок №1

 

Якщо ж розглядати сім¢ю, в якої доход значно перевищує потребу в грошах, то ситуація буде виглядати, як на малюнку №2.

 
 

 

 


Ü Малюнок №2

 

 

Малюнок №3 Þ

 

На малюнку №3 наведено ситуацію, яка поєднує ситуації №1 та №2, бо вартість грошей, як засобу обігу та нагромадження не автономні. Пряма зміщена праворуч, що показує зростання сімейних доходів. У цьому випадку їхній розподіл враховуватиме не лише споживчі потреби, а й можливість отримання винагороди (норми відсотка) за рахунок інвестування певної частки зароблених коштів у фінансові активи.

 

------------------ Питання №8 ------------------

Рівновага на грошовому ринку

 

Однією з функцій ринку є встановлення рівноваги між попитом та пропозицією на певний товар !!!

 
 

 


Зрілість будь-якого ринку визначається здатністю автоматично встановлювати економічну рівновагу між попитом та пропозицією. Це взмозі зробити лише конкурентний, бо це автоматично підрозуміває працю ринку без втручання державних регуляторів.

 

Рівновага на грошовому ринку– рівність кількості грошей, що господарські суб¢єкти хочуть зберігати у своїх портфелях у вигляді трансакційних та спекулятивних залишків, до кількості грошей, що пропонується банківською системою у данний момент.

 

З цього слідує:

Що коли ми говоримо про надмірність або недостатність грошей, то потрібно враховувати, що ці величини є відносними, вони мають визначатися по відношенню до попиту грошей.

­ Попит грошей формується на:

 

а) макрорівні

 
 


б) мікрорівні

 

® Пропозиція грошей.

Ms – загальна пропозиція грошей;

Ms1 – первинна еміссія;

Ms2 – вторинна еміссія.

 

В умовах конкурентного грошового ринку діє два механізму встановлення рівноваги:

1) Механізм автоматичного саморегулювання грошового обігу;

2) Механізм державного регулювання грошового ринку або інституціонального встановлення рівноваги за допомогою тих інструментів, які є у Центрального Банку.

 

Ці два механізма не є автономними, бо вони завжди взаємодіють один з одним.

 

Рівновага на грошовому ринку встановлюється двояко:

1. Через дію внутрішніх регуляторів (саморегулювання);

2. З допомогою державних регуляторів.

Розглянемо це докладніше:

 

1. Класична школа: ринок сам взмозі встановлювати рівновагу, бо на грошовому ринку діють захісні механізми (дивись нижче), які автоматично скировують грошовий ринок на встановлення рівноваги між попитом та пропозицією, але абсолютної рівності бути не може !

 

q Цінові стабілізатори: MV = PY (Ms = Md)

1) Ms > Md Грошей більше, ніж потребує економіка, тоді зростатимуть ціни доти, доки ситуація не стабілізується;

2) Ms < Md Грошей менше ніж потрібно – ситуація протилежна (ціни падатимуть).

q Швидкість обороту грошової одиниці;

q Кредитний мультиплікатор

Ms = (Ms1 + Ms2) = (Mdt + Mds) = Ms

M = Bm – грошова база, помножити на кредитний мультиплікатор.

m = 1/Mr – Mr - норма резерву.

 
 

Якщо зростае попит на грошей, то в певних межах зростає кредитний мультиплікатор, тому зростає пропозиція грошей (через Ms2).

q Норма відсотка (r)

Md = (Y,V,r …)

 

2. Механізми державного регулювання грошового обігу:

 

Суб¢єкт регулювання – ЦБ (НБУ).

Мета – встановлення рівноваги між попитом та пропозицією.

Принцип – принцип оптимальної достатності.

Засоби: 1) Регулювання норми резерва;

2) Через зміну облікової ставки;

3) Через здійснення операцій на відкритому ринку з цінними паперами держави (ОВДП, кОВДП …)

 

Завжди стоїть питання: “Чи достатньо в економіці платіжних засобів ?”, тому для його розв¢язання існує показник достатньості: «Коефіціент А.Маршала (Km)» - рівень монетизації ВВП..


Коєфіціент Маршала відображає ступінь насиченості ринку платіжними засобами, необхідними для бесперебійного забезпечення обороту товарів та послуг.

 

 

Деякі показники економіки Укаїни (в млрд. гривень)
 
ВВП 5,0 14,8 12,0 54,5 81,5 92,4
М2 2,5 4,8 3,2 6,8 9,0 12,4
Km 50 % 32,43 % 26,66 % 12,47 % 11,04 % 13,41 %
V 3,083 3,75 8,014 9,055 7,451

 

 

 

 

------------------ Питання №9 ------------------

Вплив грошей на перебіг макроекономічних процессів


Різні школи економічної теорії неоднозначно оцінюють вплив грошей на розвиток економічних відносин, на розвиток макроекономічних процессів.

 

Класики виходять з принципу нейтральності грошей. На їх думку гроші виступають, як простий посередник обміну, гроші – завнішня оболонка економічних процессів, гроші – вуаль, гроші – мастило, що полегшує перебіг економічних процессів, але не змінюють кількісні і якісні процесси в економіці.

 

Кейнсіанці кажуть, що гроші – активний компонент економічних відносин, які пронизують пори економічних відносин, впливають як на якісні, так і на кількісні процеси. Гроші – основний інструмент економічної політики, які здійснює держава.

 

 

--------- Питання №9.1. ---------

Перетворення грошей на капітал

 

Головним засабом впливу на економічні процеси є кредит !!!

 

Найпростішою формою кредитних відносин, що заро­дилася на перших етапах становлення й розвитку товар­ного виробництва та обміну, було звичайне підстрочення оплати покупки чи послуги. Боржник, отримавши покупку в кредит, замість передачі продавцеві грошей виписував йому письмове зобов'язання, де зазначались умови і стро­ки погашення боргу.

На основі цієї досить простої за змістом угоди відбу­валося істотне ускладнення порівняно із звичайною про­цедурою купівлі та продажу (Т—Г—Т) механізму то­варно-грошових відносин. З'явилися нові суб'єкти рин­ку — боржник і кредитор. Обидві фігури відомі здавна. Спершу відносини між ними не були сталими. Однак із часом сформувався цілий прошарок людей, для яких обслуговування кредиту стало професією. На перших ета­пах — це просто міняйли, потім лихварі, далі — банкіри й фінансисти. Їхня економічна діяльність завжди зумовлю­валася суспільно-виробничого необхідністю. Так, наприклад, іще в Афінах міняйли надавали мореплавцям грошові позички, необхідні для того, щоб забезпечити команду ко­рабля припасами на час плавання аж до повернення додому. Перегодом на базі лихварського і торговельного капіта­лу зародилося мануфактурне виробництво, сформувалася система банківської діяльності, яка стала однією з ви­значальних ланок ринкової економіки.

Фундаментом, на якому споруджується вся система кре­диту, є мобілізація й нагроамадження банківсько-кредитними установами тимчасово вільних коштів і формування з них позичкового капіталу. Цілком зрозуміло, що коли такого нагромадження не відбувається, то й сам кредит стає неможливим: у цьому випадку необхідних коштів. що їх можна було б давати в борг, просто не існує.

 

------ Питання № 9.1.1. ------

Суть і основні форми грошового капіталу

 

« … Функції кредиту, - писав ще в 1848 р. у своїй і досі актуальній книзі «Основи політичної економії» англійський економіст Дж. Ст. Мілль, - викликають стільки непорозумінь і таку плутанину понять, як жодне з інших понять політичної економії …»

 

Вплив кредиту на розвиток економічних процессів здійснюється за трьома основними напрямками:

Кредит впливає на перетворення грошей в капітал

 

Капітал – це форма багатства, яка ототожнюється з засобами виробництва. Деякі економісти виходять з того, що капітал є одним з факторів виробництва (земля, праця, підприємець, капітал).

Капітал – багатство, яке використовується з метою отримання прибутку, це наднадлишкова частина для зберігання.

Капітал – матеріальна основа праці, тобто за допомогою капіталу накопичуються матеріальні ресурси для здійснення праці.

Капітал – запас багатства на майбутнє.

 

­ Кредит впливає на капіталізацію грошових відносин

 

Тобто під впливом вкедиту гроші, як гроші перетворюються в гроші, як капітал.

 

Гроші, як гроші – прості посереднику обміну, в даному разі мета обміну грошей – отримання нової споживної вартості (Т1 – Г – Т2).

 

Гроші, як капітал – мета отримання нової вартості (Г1 – Т – Г21 + △))

 

® Під впливом кредиту відбувається капіталізація соціально-економічної структури суспільства, визначається соціальне становище: кредитор та боржник.

 

«… Не можна стати підприємцєм не ставши боржником …»

Йожеф Шумпетер

 

------ Питання № 9.1.2. ------

Вплив кредиту на розвиток економічних відносин

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.