Етапи економічної історії

(з точки зору кредиту)

§ Натуральне господарство;

§ Грошове господарство;

§ Кредитно-грошове господарство.

Кредит пов¢язаний з розвитком банківської системи.

Перші банки з¢явились на початок 17 сторіччя. Першим банком вважається Амстердамський комерційний банк – 1609 р; 1919 – Гамбурзький комерційний банк.

«… Банківська система – найбільш витончене й досконале творіння, до якого взагалі приводить капіталістичний спосіб виробництва …»

ІІІ том «Капіталу» К.Маркса

Капітал має багато функціональних форм: одна з них – грошовий капітал.

Грошовий капітал – це певна сума грошей, що використовується як економічний ресурс, що є предметом купівлі та продажу і в прцессі свого застосування приносить прибуток.

Г₁ – Т – Г₂(Г₁ + ∆).

Грошовий капітал – це самозростаюча вартість.

Грошовий ринок пов¢язаний з розвитком, застосовується з метою забезпечення розвитку.

« … На наш погляд, капітал – це поняття нерозривно пов¢язане з процессом розвитку; воно не має ніякого зв¢язку із звичайним обігом (тобто з простим економічним відтворенням – А.Г.). Це поняття уособлює тільки той аспект економічних процесів, що пов¢язаний виключно з розвитком …»

Й. Шумпетер

Грошовий капітал – це гроші, які представлені в розпорядження підприємствам.

Грошовий капітал виступає в двох формах:

v Лихварський (растовщический – рус) – найбільш елементарна форма грошового капіталу, яка не служить цілям розвитку, задавольняє не комерційні потреби, а використовує в цілях споживання. І сьогодні ця форма широко використовується в капіталістичних країнах (каси взаємодопомоги, фонди підтримки …).

v Позичковий – капітал, який спрямований на цілі підприємництва, але сам власник грошей безпосередньо не здійснює, не займається підприємництвом.

------ Питання № 9.1.3. ------

Джерела нагромадження банківських ресурсів

Джерела нагромадження банківських ресурсів:

1) Власні кошти кредитних установ;

2) Залучені кошти:

a) Залишки на поточних рахунках юридичних осіб;

b) Залучені кошти юридичних та фізичних осіб на депозитних рахунках;

c) Міжбанківські кредити;

d) Кошти, отримані від випуску цінних паперів данної кредитної установи

Джерела нагромадження:

¶ Гроші, що тимчасово вивільняються в підприємствах, в процессі розширеного відтворення (залишкові амортизаційні відрахування, залишки зарабітної платні …);

· Гроші, що формують капітал Рантье (сім¢я здає гроші в фінансову структуру і живе на відсоток);

¸ Збереження різних верств населення, що тимчасово перевищують поточний фонд споживання;

¹ Вільні кошти держави та місцевих бюджетів;

º Вільні кошти страхових компаній та пенсійних фондів;

» Вільні кошти громадянських та політичних організацій (профспілок, партій …).

------ Питання № 9.1.4. ------

Позичковий відсоток

Класики: відсоток – ціна капіталу, взятого в кредит;

Неокласики: відсоток – плата за жертву або відмову поточного використання грошей;

Кейнс: відсоток – плата за розставання з ліквідністю;

Гальчинський: відсоток – це частина прибутку, який отримано від реалізації позичкового капіталу і який позичальник сплачує за взятий капітал у позику.

Прибуток (Р)

Чистий прибуток (Р) Відсотковий прибуток (%)

Норма відсотку– річний доход поділений на суму наданних кредитів, та помножений на 100 відсотків.

Норма відсотку регулюється на основі регулювання попиту та пропозиції на позичковий капітал.

--------- Питання №9.2. ---------

Кредит, його функції та форми

Кредит – являє собою довіру однієї особи до іншої, на підставі якої у позичку в грошах чи товарах надається певна сума капіталу. Зазначена сума має цільову спрямованість (певну мету), вона підлягає поверненню. За корисування цією послугою, боржник сплачує відсоток.

Кредитні відносини обслуговуються кредитною системою.

Кредитна система складається з:

¤ Інстутиційні ланки кредитної системи (ЦБ, комерційні банки, небанківські кредитні установи …);

¤ Кредитний механізм – певна сума принципів, форм, правил, які встановлюються державою;

¤ Кредитна політика – система фінансово-кредитних заходів держави, спрямована на досягнення певних економічних результатів.

Розрізняється національна та міжнародна кредитна системи.

Принципи проведення кредитної та надкредитної політики:

1. Принцип забезпечення кредиту (застава);

2. Принципи повернення строковості та платності;

3. Цільовий характер (відповідно до кредитної угоди);

4. Принцип поєднання інтересів:

a) Банку;

b) Вкладників;

c) Суб¢єктів господарської діяльності, яким надається кредит;

d) Загальнодержавні інтереси.

5. Принцип самостійності комерційних банків у проведенні кредитних операцій;

6. Принцип регуляції державою кредитних відносин з метою забезпечення ліквідності комерційних банків.

Заходи по регулюванню кредитних відносин:

1) При наданні комерційним банком великого кредиту, що перевищує 10 % копіталу банку, комерційний банк зобов¢язаний повідомити про це НБУ;

2) Жоден з велиикх кредитів не може перевищувати 25 % власного капіталу комерційного банку;

3) Загальний обсяг наданих кредитів комерційного банку не може перевищувати восьмикратного розміру власних коштів комерційного банку (не залучених !!!);

4) Забороняється надання кредитів:

a) На покриття збитків господарської діяльності позичальника;

b) Кредит не може надаватися на збільшення статутного фонду позичальника;

c) Кредит не може надаватися на придбання цінних паперів;

d) І т.ін., бо НБУ може встановлювати інші обмеження комерційним банкам, виходячи з їх фінансового становища.

5) Самостійність комерційних банків – право самостійно обирати клієнтів;

6) Принцип страхування кредитного ризику – утворюються фонди, куди комерційні банки вносять певну суму, для забезпечення власної надійності.

Функції кредиту:

1. За допомогою кредиту відбувається перерозподіл в економіці наявних грошово-фінансових ресурсів, та їх зосередження у найпріорітетніших (найвигідніших) щодо конкретної економічної ситуації сферах економічної діяльності.

2. Утворення через кредитний мультиплікатор додаткової до наявної в експлуатації купівельної спроможності грошей (вторинна еміссія);

М=Вм

3. Відбувається капіталізація вільних грошових доходів населення, їх використання з метою отримання доходу;

4. За допомогою кредиту здійснюється грошове обслуговування обороту промислового капіталу в процесі його відтворення;

5. Прискорена концентрація та централізація капіталу;

6. Обслуговування інноваційного процесу (розвиток, перекваліфікація персоналу);

7. На основі кредиту підвищується ефективність грошового обігу;

8. Кредит – інструмент макроекономічного регулювання економіки.

«… кредит дозволяє підприємцеві через формування попиту на необхідні йому засоби виробництва вилучати їх із сфер традиційного застосування і відтак спрямовувати розвиток економіки по новому шляху …»

Й. Шумпетер

Види кредитної діяльності:

1) За строками користування:

a) Короткотермінові кредити до 1 року - тимчасові фінансові потреби

b) Середньотермінові кредити більше 1, до 3 років - оплата обладнання, поставок

c) Довгострокові кредити більше 3 років - здійснення цільових програм

2) За формами забезпечення:

a) Забезпечені заставою;

b) Гарантовані;

c) Незабезпечені (бланкові);

3) За ступінем ризику:

a) Стандартні;

b) Кредити з підвищеним ризиком;

4) За методами надання:

a) У разовому порядку;

b) Шляхом відкриття кредитної лінії (приклад: Промінвест відкриває кредитну лінію підприємству, яке може знімати певну суму протягом певного терміну);

c) Гарантійний – із заздалегідь обумовленою датою його погашення;

5) За строками погашення:

a) Водночас;

b) У розсрочку;

c) Достроково;

d) З регресією платежів;

e) Після закінчення обумовленого періоду;

6) За об¢єктами і сферами кредитування:

a) Кредити НБУ комерційним банкам:

1. Кредитні аукціони;

2. Операції ВЕПО (кредити ком. банкам під заставу державних цінних паперів);

3. Ломбардні операції;

4. Переоблік векселів;

b) Міжбанківські кредити;

c) Банківський кредит – позики, які надаються комерційними банками та іншими фінансово-кредитними установами суб¢єктам господарської діяльності;

d) Комерційний кредит – товарна форма кредиту, наданого на основі спеціальної угоди суб¢єктів господарської діяльності. Товарна форма, як правило, супроводжується векселями. Чоловим призначенням комерційного кредиту є прискорення руху товарів від сфери виробництва до сфери споживання;

e) Споживчий кредит – кредит, надаваний підприємствами торгівлі й сервісних послуг у вигляді товарів і послуг, що продаються у кредит:

1. Лізінгові кредити – оренда майна в розсрочку;

2. Кредити для житлового будівництва;

3. Кредити для здобуття вищої освіти певною категорією молоді;

f) Іпотечний кредит – особливий вид кредиту під заставу нерухомого майна;

g) Ломбардний кредит – особливий вид кредиту під заставу будь-якого майна;

7) Міжнародні кредити – кредити, що обслуговують міграцію позичкового капіталу на міжнародному рівні (суб¢єкти – держави; об¢єкт – передача на певний строк, як правило, з виплатою відсотків товарних цінностей, послуг (наукових, транспортних, сервісних, у т.ч. фінансово-банківських) і валютних ресурсів);

8) Державний кредит – позичковий капітал, що реалізується через розміщення на відкритому ринку державних цінних паперів (кредитор – держава, або за її повноваженням – окремі державні виконавські структури).

9) Факторинговий кредит – кредит під товари, які знаходяться в процесі транспортування або ін. (дивись приклад).

Державний борг США нині дорівнює 5,5 трлн. доларів.

------------------ Питання №10 ------------------

Гроші та інфляція

Гроші – судинна система, що забезпечує обіг доходів та витрат економічних суб¢єктів ринка.

Гроші – загальний купівельний засіб.

Гроші – інформативна функція ринку.

Гроші – засіб збереження вартості.

Гроші забезпечують зв¢язок між минулим, сучасним та майбутнім.

Інфляція – це знецінення грошей, викликане як монетарними, так і немонетарними чинниками.

Інфляція – це знецінення грошей, їх купівельної спроможності, що виявляє себе через зростання цін.

--------- Питання №10.1. ---------

Сутність інфляції

Інфляція біває відкрита та прихована.

Відкрита інфляція – див. вище.

Прихована інфляція – змецінення грошей за відсутності відкритого зростання цін, їх утримання на відносно фіксованому рівні за допомогою адміністративних важелів.

Прихована інфляція – найбільш деструктивна в економіці, бо:

1. Знецінення економічних стимулів виробництва;

2. Така інфляція потребує дотацій з бюджету;

3. Стимуляція тінізації економіки, спекуляції, хабарництва.

Форми інфляції:

I. За темпами:

a) Повзуча - до 10 % річних;

b) Галопуюча - до 100 % річних;

c) Гіперінфляція - понад 100 % але менше 600 % річних;

d) Super інфляція - понад 50 % в місяць (600 % річних);

Темпи інфляції за:

1991 рік	390 % річних
1992 рік	2100 % річних
1993 рік	10256 % річних
1995 рік	282 % річних
1996 рік	39 % річних
1997 рік	10 % річних
за 10 міс. 1998	6,2 % річних

⇐ Предыдущая 1 2 345 Следующая ⇒