Розрахунок за втратою напруги двопровідних мереж
Зобразимо двопровідну лінію, що відходить від джерела і живить світильники, приєднані в точках 1, 2, 3, і 4 (рис. 6.1а). Оскільки зображення прямого і зворотного проводів абсолютно симетричне, то дана схема може бути зображена спрощеною як однолінійна (рис. 6.1б). Навантаження світильників задані значеннями струмів навантажень i в амперах, а довжини окремих ділянок l – в метрах, їх опори r – в омах. Струми, що проходять по ділянках лінії, позначені через I, а довжини відрізків лінії і їх опори, рахуючи від джерела живлення до точки прикладання навантажень – через L і R.
Рисунок 6.1 – До визначення втрат напруги у двопровідних лініях: i1 - i4 – струми навантажень; І1 – І4 – струми, що проходять по окремих ділянках лінії, А; l1 – l4 – довжини окремих ділянок лінії, м; r1 - r4 опір проводів окремих ділянок лінії; L1 - L4, R1 - R4 – довжини відрізків лінії від джерела живлення до точки прикладання навантаження і їх опори
Позначивши через U1 і U2 напруги на початку і в кінці лінії у вольтах, втрати напруги в обох дротах даної лінії можна визначити за співвідношенням
, (6.10) або в загальному вигляді
= , B. (6.11) Виразимо струми ділянок через струми навантажень споживачів, а опори відрізків ліній від джерела живлення до місця прикладання окремих навантажень – через опори окремих ділянок мережі:
; I2 = i2 + i3+ i4; I3 = i3 + i4; I4 = i4. R1 = r1; R2 = r1 + r2 ; R3 = r1 + r2 + r3; R4 = r1 + r2 + r3 + r4.
Тоді можна записати
= (i1 R1 + i2 R2 + i3 R3 + i4 R4), (6.12) або в загальному вигляді
= 2 . (6.13)
При однаковому перерізі й матеріалі проводів усіх ділянок лінії можна записати
. (6.14)
Формула дозволяє визначити втрату напруги за струмом навантаження споживачів. У практичних розрахунках навантаження виражаються у ватах або кіловатах, тоді в даному випадку струми i = , де кожне навантаження забезпечується напругою, що відповідає місцю її прикладання. В освітлювальних мережах за середню розрахункову напругу у споживачів беруть номінальну напругу мережі Uном:
, (6.15)
де p – навантаження споживачів, Вт. Якщо припустити, що втрати напруги визначаються у % від номінальної напруги мережі, навантаження – в кВт, а довжина лінії – в метрах, то формула набере вигляду
, (6.16)
або
. (6.17)
добуток pL називається моментом навантаження і позначається літерою m (M). Якщо для певних умов розрахунку (задана номінальна напруга мережі і матеріал дроту) позначити , (6.18)
то , (6.19)
або . (6.20) Приклад 6.2. Визначити втрати напруги у двопровідній
20м 40 м 30 м 30м 40м
0,3 кВт 0,5 кВт 0,5 кВт 0,5 кВт 0,3 кВт Рисунок 6.2 – До прикладу 6.2
% = = = (0,3 20 + 0.5 60 + 0,5 90+ 0,5 120 +
Мережі з індуктивністю. Розрахунок двопровідних мереж з індуктивним навантаженням на кінці лінії за втратою напруги проводиться за формулою
= 2I(R cosφ + X sinφ). (6.21)
Якщо припустити, що навантаження задані в кВт, а втрати напруги визначаються у % від номінальної напруги мережі, то формула набере вигляду
. (6.22)
При розрахунку освітлювальних мереж з декількома навантаженнями з однаковим коефіцієнтом потужності можна вважати, що R = r0 L і X = x0 L,
де r0 і x0 – активний і реактивний опори одиниці довжини лінії, Ом, тоді . (6.23) Для тих випадків, коли індуктивний опір може братися таким, що дорівнює нулю (х0 = 0), втрати напруги визначають за формулою для розрахунку мереж без індуктивності.
Приклад 6.3. Визначити втрати напруги у двопровідній лінії напругою 220 В, що живить світильники з лампами ДНаТ потужністю 250 Вт, установлені для освітлення відкритої площадки по два світильники на одній опорі. Мережа виконана по всій довжині алюмінієвим проводом перерізом 16 мм2. Втрати потужності в ПРА до ламп ДНаТ-250 становлять 20 Вт, коефіцієнт потужності навантаження з некомпенсованим ПРА становить 0,4 (соsφ = 0,4), з компенсованим ПРА – 0,82. Активний опір повітряної лінії з алюмінієвими проводами перерізом 16 мм2 становить 1,98 Ом/км, індуктивний опір при відстані між проводами 0,6 м – 0,358 Ом/км.
50 м 20 м 20 м 20 м 20 м
2х0,25 2х0,25 2х0,25 2х0,25 2х0,25
Рисунок 6.3 – До прикладу 6.3
Застосовуючи формулу для %, знаходимо втрати напруги до кінця лінії при соsφ = 0,4:
.
При соsφ = 0,82
. Якщо не враховувати індуктивності лінії, то втрати напруги виходять менше фактичних і виражаються значенням
.
6.3.3. Розрахунок за втратою напруги мереж
Трифазні лінії можуть бути три- і чотирипровідними. Чотирипровідними в освітлювальних мережах є, як правило, живильні і розподільні лінії. При рівномірному навантаженні фаз у трифазній лінії струми у фазних проводах рівні між собою і мають однаковий зсув фаз по відношенню до фазних напруг, а геометрична сума струмів у нульовому проводі дорівнює нулю, тому втрати напруги у трифазній лінії визначатимуться втратами напруги лише у фазному проводі. Таким чином, розрахунок трифазної, як три-, так і чотирипровідної, мережі може бути проведений за співвідношенням = I (R cosφ + X sinφ), (6.24) , (6.25)
де Uном – лінійна напруга, В. При однаковій величині приєднаного навантаження, вираженого в кВт, і при однаковому перерізі фазних проводів втрати напруги у трифазних три- і чотирипровідних лініях отримуються однаковими. Якщо мережа виконана однаково по всій довжині, то у всіх навантажень однаковий cosφ і може не враховуватися індуктивний опір лінії, тобто x0 = 0. Тоді формула спрощується і набирає вигляду . (6.26)
Якщо замінити
, то одержимо вирази
, (6.27)
або
. (6.28)
Приклад 6.4. Визначити втрати напруги в розгалуженій мережі трифазного струму напругою 380 В, наведеній на 12 м 6 м 6 м 6 м 6 м 6 м 15 м
У ряді 6 світильників по 0,27 кВт
Рисунок 6.4 – До прикладу 6.4
Взявши рівномірний розподіл навантаження по фазах електричної мережі, визначимо момент навантаження:
М = = 0,27 18 15 + 0,27 6 27 2 + = = =1,08 %.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|