 |
|
Методи підвищення зносостійкості інструментів
Існує ряд методів, які дозволяють підвищити стійкість різальної частини інструменту шляхом виконання додаткових операцій. До таких методів відносять:
а) насичення поверхневого шару інструменту (ціанування, хромування, сульфідування);
б) підвищення стійкості шляхом поліпшення структури при термічному обробленні ( холодом і паром);
в) підвищення якості поверхні інструменту доводкою й притиркою.
Ціанування – хіміко-термічний процес, який полягає в насиченні поверхневого шару сталі вуглецем й азотом шляхом дифузії при певній температурі. Залежно від методу насичення поділяють ціанування в рідких середовищах, газове й сухе ціанування. Залежно від температури ціанування поділяють на високотемпературне (800...850°С) та низькотемпературне (550...560°С).
Ціанований інструмент має підвищену стійкість, що є результатом як підвищеної твердості поверхневого шару, так і зниженого коефіцієнта тертя при різанні, що зменшує знос і збільшує червоностійкість інструментів.
Сульфідування – процес насичення поверхневих шарів металу сіркою. Сформовані на поверхні інструментів сіркові сполуки знижують коєфіцієнт тертя й підвищують зносостійкість інструментів. Стійкість сульфідного інструменту в 1,5...2 рази вище.
Хромуванню піддають готові інструменти з різноманітних сталей – швидкорізальної, легованої або вуглецевої. Застосовують хромування довбачів, протяжок і деяких інших інструментів. При виготовленні інструментів застосовують головним чином електролитичне хромування в гальванічних ванах з товщиною шару до 0,025 мм.
До змісту
Основи обробки матеріалів та інструмент
Процес оброблення парою інструментів з швидкорізальної сталі полягає у попередньому їх промиванні при температурі 70°С у розчині такого складу: на літр води додають 20...40г соди Nа2СО3, 20-40 г каустичної соди NаОН і 20-40 г тринатрійфосфата Nа3РО4; потім промитий гарячою водою інструмент завантажується в електропіч з герметичним затвором. При температурі 340..380°С інструмент витримується протягом 15...30хв. до повного прогріву ; потім піч продувається водяною парою, і при 540..560°С інструмент витримується протягом ще 30...40 хв, потім охолоджений до 50..70°С інструмент опускають в підігріте мінеральне масло. Після оброблення парою та занурення в мастило на інструменті утворюється тонка (0,05 мм) плівка окислів, а оскільки процес відбувається при температурі додаткового відпуску для швидкорізальної сталі, то інструмент отримує підвищену середню стійкість. В процесі оброблення парою не можуть бути усунуті наслідки неякісного термічного оброблення інструменту. Підвищення стійкості в два рази й деяка стабілізація показників стійкості внаслідок поліпшення умов відведення та зменшення налипання стружки, наприклад, на стрічках свердел, забезпечили впровадження цього процесу у виробництво.
Методичні вказівки
Рекомендується вивчити переваги комбінованих інструментів, звернути увагу на конструкцію комбінованих інструментів і таким чином виявити їх особливості. При вивчені методів підвищення зносостійкості інструментів слід також звернути увагу на методи ціанування, сульфідування, а також, хромування.
Знання методів підвищення зносостійкості інструментів дають змогу спеціалістам своєчасно і ефективно використувувати їх на виробництві.
Питання для самоконтролю
1 Розкрийте сутність поняття «ціанування».
2 Розкрийте сутність поняття «сульфідування».
3 Розкрийте сутність поняття «комбінований інструмент».
4 Назвіть переваги комбінованих інструментів.
5 Укажіть, як підвищують якість поверхні інструменту.
До змісту
Основи обробки матеріалів та інструмент
До змісту