ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
1. Вахтомин Н.К. Творческая способность мышления в философии Декарта // Вестник Московского университета. Сер. 7. Философия. 2000. – № 3. – С. 78-83. 2. История диалектики XIV–XVIII. – М., 1974. 3. Кайдаков С.В. Человек и Бог в философии Спинозы // Человек. – 2000. - № 2. – С. 102-111. 4. Реале Дж., Антисери Д. Западная философия от истоков до наших дней. Т. 3. – Новое время. – СПб., 1996. 5. Васильев В.В. Кант: «Пробуждение от догматического сна» // ВФ. – 1999. – № 1. – С. 88 – 105. 6. Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук. – М., 1974. – Т. 1. 7. Гулыга А.В. Гегель. – М., 1970. 8. Гулыга А.В. Кант. – М., 1977. 9. Кант И. Критика чистого разума // Соч. Т. 3. – М., 1964. 10. Киссель М.А. Гегель и современный мир. – Л., 1982. 11. Круглов А.Н. Понятие трансцендентального у И.Канта: предыстория вопроса и проблемы интерпретации // Вопросы философии. – 1999. – № 11. – С. 151 – 171. 12. Мамардашвили М. Кантианские вариации. – М., 2000. 13. Мотрошилова Н.В. Путь Гегеля к «Науке логики». – М., 1984. 14. Мудрагей Н.С. Вещь в себе: от непознаваемости к узнаваемости (Кант–Шопенгауэр) // ВФ. – 1999. – № 1. – С. 106 – 123. 15. Соловьев Э.Ю. Кант: знание, вера и нравственность // Соловьев Э.Ю. Прошлое толкует нас. – М., 1991. 16. Круглов А.Н. О происхождении априорных представлений у И.Канта // ВФ. – 1998. – № 10. 17. Ойзерман Т.И. Существуют ли абстрактные истины? // ВФ. – ВФ. – 1999. – № 6. 18. Гайденко П. Николай Кузанский и принцип совпадения противоположностей // ВФ. – 2002. – № 7.
ПРАКТИЧНЕ ЗАНЯТТЯ № 1 КЛАСИЧНИЙ ЕТАП У РОЗВИТКУ ГНОСЕОЛОГІЇ Виберіть одне з питань за бажанням. Оформіть результат у вигляді електронного документа з наступною роздруківкою тексту з максимальним обсягом 3 стор.
ПИТАННЯ 1. Гносеологія як складова частина філософського знання. 2. Особливості формування гносеології на Сході й Заході. 3. Апорії Зенона та їхнє значення для гносеології античності. 4. „Сократичний поворот” у філософії та його значення для античної гносеології. 5. Що таке знання за Платоном? Його типологія. 6. Діалектичні ідеї в гносеології Платона. 7. Вчення Аристотеля про категорії як основні розряди буття. 8. Пізнання як багатоступінчастий процес руху від відчуттів до граничних абстракцій у гносеології Аристотеля. 9. Визначення істини, види знання за Аристотелем. 10. Логіка Аристотеля. 11. Поширення християнства і утвердження середньовічного сприйняття й пізнання світу. 12. Полеміка реалізму і номіналізму та її значення для гносеології. 13. Гносеологія Томи Аквінського. 14. У.Оккам та його вирішення проблеми універсалій. Принцип „економії мислення”. 15. Епоха Відродження та нові гносеологічні підходи: діалектика пізнання Миколи Кузанського і Джордано Бруно. 16. Розробка Ф.Беконом нового підходу до мети й завдань науки й пізнання. Вчення про новий метод і досвідне обґрунтування наукових знань. 17. Теорія індукції Ф.Бекона. 18. Вчення Ф.Бекона про істину й оману. Привиди (ідоли) пізнання та їх подолання. 19. Вчення про радикальний сумнів Р.Декарта. Обґрунтування ним принципу очевидності вбачання істини. 20. Основні риси раціоналістичної дедукції Р.Декарта. Інтелектуальна інтуїція і метафізика поняття „вроджених ідей”. 21. Теорії Дж.Локка про досвідне походження знань. Структура досвіду. 22. Номіналізм Дж.Локка: утворення загальних ідей і теорія абстракції. Полеміка з Лейбніцем з проблем гносеології. 23. Гносеологічні проблеми у філософії Джд.Берклі. 24. Скептицизм Д.Юма. 25. Сутність „докритичного” і „критичного періоду” в творчості І.Канта. „Коперніковський поворот”. Джерела метафізика. 26. Класифікація суджень за І.Кантом та її евристичний потенціал. 27. Поняття трансцендентного „річ у собі”, ноумен і феномен у Канта. 28. Діалектика ідей чистого розуму у І.Канта. 29. Принцип тотожності мислення і буття як вихідний принцип філософії Гегеля. Панлогізм Гегеля проти агностицизму І.Канта. 30. Діалектика процесу пізнання у Гегеля. 31. Роль практики в гносеології марксизму. Теорія відображення.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|