 |
|
Прочитайте та законспектуйте основні положення
ІІІ. Адекватне знання про дійсність чуттєве відображення може дати лише в єдності з раціональним пізнанням, яке у своїх формах і засобах (насамперед в категоріях) відображає суттєві властивості, причинні та закономірні зв’язки дійсності. Саме раціональне в пізнані дає змогу осягнути дійсність незалежно від суб’єкта.
Раціональне й чуттєве (чуттєво-сенситивне) – це діалектично взаємопов’язані сторони єдиного пізнавального процесу, які лише в єдності можуть давати адекватну картину дійсності. Кожен момент чуттєвого відображення в пізнанні опосередкований мисленням. У свою чергу, раціональне пізнання одержує свій зміст з чуттєвих даних, які забезпечують постійний зв’язок мислення з конкретними предметами та явищами дійсності. І в мисленні людина не може абсолютно відокремитись від наочності, оскільки без цього неможлива проекція наших знань на дійсність та результативне здійснення предметно-практичної діяльності.
IV. На сьогодні кардинально змінилась культурна ситуація в світі порівняно з минулим. Так, наприклад, пріоритети інформаційного шляху розвитку настійно вимагають удосконалення мистецтва мислення, появи нових форм і рівнів спілкування. Вчені і діячі культури вимагають від громадськості звернути увагу на раціональне мислення як цінність. Проте інформаційні технології стимулюють розвиток не лише раціональних цінностей. Прибічники постмодернізму досить точно виявили антираціоналістичні імпульси, породжені новими інформаційними технологіями. Це проявляється в зростанні можливостей маніпулювання свідомістю індивіда. Наявне неминуче свавілля окремих соціальних і культурних груп у відборі інформації. Постмодернізм підніс на висоту ірраціональне. Він закликає до відмови від традиційної раціональності. Хоча на практиці постмодерністи внесли й багато нових форм раціонального розв’язання проблеми.
За останні десять років вплив постмодернізму на сучасну філософію послаблюється. Багато напрямків західної філософії й чимало українських та російських філософів перебувають у жорсткій опозиції до постмодернізму. Так, наприклад, В.Загороднюк зазначає, що сучасна філософія повинна була прийняти постмодерн як ліки задля того, щоб перейти до більш витончених, виважених та поміркованих стандартів філософування [3]. В.Розін вважає, що протистояти постмодерністам можна не стільки ностальгією за традиційною раціональністю, скільки швидким осмисленням і освоєнням інформаційної та іншої технології, створенням нових типів раціональності,які відповідають модерніті [4]. Н.А.Автономова вважає, що потрібно використовувати нові засоби для раціональних цілей:заповнювати в міру необхідності нові інформаційні простори високим і цінним, систематизувати їх наявний вміст. Л.Микешина підкреслює, що з розвитком інформаційних технологій виникло багато нових наук [4]. Серед них когнітивна наука. Вона досліджує феномен знання, його типи, використання. Філософія стає дисципліною, причетною до когнітивної науки, експериментальної діяльності, яка здійснюється зокрема при розробці програм штучного інтелекту. З’ясувалось, що саме у цій сфері можлива перевірка найдосконаліших і абстрактних гіпотез про природу людського розуму. На сьогодні виокремлюються такі когнітивні структури як схема, карта, фрейм. Це інформаційні форми подання знань. Необхідне нетрадиційне використання комп’ютера для розвитку мислення і переробки інформації. Тепер експерименти на комп’ютерах, а не на людях – найправильніший крок перевірки гіпотез про мислення, різних аспектів розумової діяльності.
Висновок. Таким чином, епістемологія (теорія пізнання) вперше за всю історію отримує прямий вихід у сферу конструктивної інженерної і технологічної діяльності.
Прочитайте.
V. Сучасні дослідження з логіки аргументації як методології переконання принципово міждисциплінарні. Історичний і методологічний аспекти аргументації – це предмет еволюційної та когнітивної епістемології. Прикладні дослідження аргументації охоплюють когнітивні моделі на базі штучного інтелекту, менеджмент, теорію прийняття рішень тощо.
Найважливіші напрямки досліджень аргументації так чи інакше пов’язані з логічним підходом. Когнітивний підхід до вивчення аргументації реалізується у різних напрямках, в тому числі:
1) когнітивний підхід на базі штучного інтелекту: формальні моделі аргументації з залученням ідей логіки і комп’ютерної лінгвістики;
2) вивчення аргументації в межах еволюційної і когнітивної епістемології: осмислення феноменів аргументації в процесі когнітивної еволюції у формах мислення, що склалися й розвиваються. В еволюційно-когнітивних дослідженнях використовуються ідеї теоретично-інформаційного підходу з підкресленою увагою до знаково-символічного подання мислення, творчих стратегій лівої та правої півкуль головного мозку тощо.
Висновок. Отже, інформаційні технології, інформаційні війни, інтенсифікація ділового й культурного обміну, глобалізація і пов’язані з нею суперечності впливають на оновлення форм раціонального мислення і діалогу.