Підсилювач прямого підсилення
Найпростішим представником ППС є підсилювач прямого підсилення з безпосередніми зв'язками. Розглянемо схему двокаскадного підсилювача прямого підсилення, зображену на рис. 4.2. Рис. 4.2 - Двокаскадний підсилювач постійного струму прямого пщсилення Він складається з двох каскадів, виконаних за схемою з СЕ. При- значення елементів те ж саме, що і у підсилювачах змінного струму. Вхідний сигнал, що надходить до входу першого каскаду, підсилюється і з колектора транзистора VT1 подається на вхід другого каскаду, виконаного натранзисторі VT2. Після повторного підсилення, сигнал надходить на навантаження RH. На відміну від підсилювача змінного струму, де режим спокою вибирається за умов найліпшого підсилення вхідного сигналу і не впливає на навантаження завдяки наявності реактивних елементів зв'язку, у цьому підсилювачі процеси протікають по-іншому. Напруга спокою першого каскаду UOK безпосередньо подається на вхід другого і, якщо не прийняти спеціальних заходів, під її дією транзистор насичується. Тобто ні про яке підсилення не може йти мови. Для того, щобвиключити це явище, до емітерного кола VT2 вводять резистор RE2, на якому виділяється напруга UE2, що компенсує напругу UOK, оскільки спрямована зустрічно. Тобто виконується умова UOK- UE2 = UOE> UE2=RE2^E2 > ДЄ *ов'*"??* ЄМІТЄРа В РЄЖИМІ СПОКОЮ. Наявність великих Д£/та RE2 призводить до виникнення в схемі глибоких B33, що значно знижує коефіцієнт підсилення. Тому такі підсилювачі мають обмежену кількість каскадів (зазвичай не більше двох). Для того, щоб знизити величину емітерної напруги, можна використати дільник напруги RE2, Rd (зображений на рис. 4.2 пунктиром). У цьому випадку навіть на малому опорі RE2 можна одержати потрібний рівень напруги. Але зменшення B33 призводить до підвищення втрат потужності, а отже, до зниження к.к.д.
Коефіцієнт підсилення схеми в цілому
^c/i=P: Rex\
коефіцієнт підсилення першого каскаду;
*•K2
-M2 ex2
коефіцієнт підсилення другого каскаду;
ПідСИЛЮВАчі ПОСТІЙНОГО СТРУМУ
Даний підсилювач має велике значення дрейфу нуля і використовується у випадках, коли немає високих вимог до якості підсилення. Для підвищення стабільності схеми в якості R£/ i R£2 використовують терморезистори. Балансні ППС Балансні ППС будуються на основі чотириплечого моста з паралельним балансом, схема якого наведена на рис. 4.3.
Тут U]2 = 0 при Едж-\ат,
якщо Напруга на виході мосту не залежить від змін напруги живлення чи від пропорційних змін параметрів Рис. 4.3 - Чотириплечий міст плечей. На рис. 4.4 зображена найпростіша схема балансного підсилювача. Рис. 4.4 - Балансний підсилювач Він складається з двох каскадів на транзисторах VT1 і VT2. Причому параметри елементів обох каскадів повинні бути практично однаковими (в тому числі і транзисторів, що досить важко виконати): R,=R,\ 1DS R2-R^', RK\=^K\/=^K- Навантаження Ливмикається між колекторами транзисторів. Підсилювач являє собою чотириплечий міст, де роль резистора R{ виконує R^, R2 - опір транзистора VT1, R^ - R?Kl, R4 - опір транзистора VT2. Якщо вхідний сигнал відсутній, напруга на навантаженні дорівнює нулю (коли схема абсолютно симетрична). Дрейф нуля практично у 20 ^- 30 разів менший, ніж у підсилювача з безпосередніми зв'язками, оскільки визначається різницею I0/fl та /0/я. За наявності вхідного сигналу з полярністю, що вказана на рис. 4.4, транзистор РГУтрохи відкривається, його колекторний струм зростає, а транзистор VT2 пропорційно закривається і його колекторний струм зменшується. Внаслідок цього на навантаженні RH з'являється напруга розбалансу . Коефіцієнт підсилення становить
(4.7) Недоліком такого ППС є наявність значного B33, зумовленого великими значеннями Л£| і Rn. Виключити цей недолік дозволяє схемо- технічне рішення, наведене на рис. 4.5. Тут справедливі наступні співвідношення: А/£І =-А/£2; Таким чином, відносні зміни Рис. 4.5 - Вилучення впливу B33 вхідного сигналу взаємно компенсуються, виключаючи B33 за підсилюваним сигналом. B33 за постійним струмом залишається. R0, крім того, що вирівнює потенціали емітерів, як і в попередній схемі, у даному разі ще й забезпечує балансування схеми при незначних відхиленнях параметрів елементів. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|