Протекціонізм і його вплив на виробництво та добробут.

Змісті причини протекціонізму. Відправні мотиваційні положення протекціонізму зовнішньоекономічної політики. Вплив мита на виробництво та добробут. Модель специфічного мита.

Протекціонізм – це система обмежень міжнародних потоків товарів та послуг, які вводить держава з метою захисту внутрішнього ринку від іноземної конкуренції.

Форми протекціонізму:

- селективний протекціонізм – спрямований проти окремих товарів.

- галузевий протекціонізм – захищає певні галузі.

Доходи виробника.Через стягнення мита Батьківщиною виробники отримують дохід в результаті вітчизняного виробництва.

Митні надходження.Держава отримує митні надходження.

Дохід споживачів. Споживачі втрачають сві дохід внаслідок підвищення ціни на імпортний товар. Обсяг споживання зменшується.

Перерозподіл.Кількісне мито спричинює перерозподіл доходів від споживачів (домашніх господарств) на підприємства і державу. Частина втраченого доходу споживача отримають підприємства як додатковий дохід виробництва, іншу частину доходу споживача отримає держава у формі митних надходжень. Отже, мито призводить до перерозподілу доходу не на користь споживача.

Чисті втрати. Загальна втрата доходу споживача повністю не перетворюється у прибуток інших секторів народного господарства.

ТЕМА 9.

Економіко-математичні та організаційні моделі митної політики

Мито і мінове співвідношення. Оптимальне мито. Нетарифні торгові бар’єри. Митна війна. Стратегічна поведінка і ‘дилема в’язнів’. Митний союз.

Вплив мита на співвідношення цін на Батьківщині і світовому ринку. В результаті обкладання імпортним митом товару 2 на Батьківщині відбувається зміна цін в середині країни і на світовому ринку (рис.21).

E₂, -E T

S' h₁ h⁰ p

S T^*

B 0 C E₁, -E

Рис.21. Мито і рівновага обміну.

Величина мита впливає на обсяг імпорту і на відносну ціну, тобто на мінове співвідношення (випадок великої країни). В умовах вільної торгівлі відносна ціна на світовому ринку – p. Після введення мита на товар 2 його ціна на світовому ринку знижується (спадає попит), а відносна ціна p зростає ( ). Ціна товару 2 на Батьківщині збільшується, а відносна ціна p зменшується, тому . Світова ціна в умовах вільної торгівлі перебуває в межах . До введення мита рівновага існувала в точці S – перетин вітчизняної кривої обміну Т і кривої обміну Закордону Т^і, крива байдужості – h₀. після введення мита поліпшується мінове співвідношення Батьківщини, тобто за менший обсяг експорту отримують більше імпорту (рівновага точки - , крива байдужості – h₁).

Взаємозв’язок між митною політикою, співвідношення цін і добробутом визначається як:

де - рівень добробуту в умовах торгівлі (крива байдужості);

- обсяг експорту;

- обсяг імпорту.

Комбінація обсягів експорту та імпорту залежить від співвідношення цін .

Ставка мита визначається: або графічно .

Оптимальне мито – ставка митного тарифу, коли виграш країни максимізується.

Оптимізація митного тарифу в ситуації монополії. Ситуація монополії влади (країни імпортера) може виникнути, коли велика країна з ринком значної ємкості є великим імпортером, і країни – експортери потрапляють у залежність від конюктури на її внутрішньому ринку. У цьому випадку велика країна стає монопольним покупцем, і введення митного тарифу на імпорт може дати їй чистий дохід (рис.22).

D_d S_d

p S S_x

P_d

p_d

a b c d P_f b+d

p_f

f f

p_w P_w D_m

0 0

Q_s Q Q Q_d Q Q - Q Q

Рис.22. Оптимальний тариф у ситуації монополії.

Оптимальна ставка митного тарифу передбачає максимізацію виграшу країни. Внутрішній ринок в країні А імпортера: - крива попиту на цукор; - крива внутрішньої пропозиції. Ринок імпортного цукру: - крива попиту в країні А на імпортний цукор; - крива пропозиції цукру з країн експортерів. В умовах вільної торгівлі світова ціна . Обсяг імпорту цукру країною А: . Світова ціна після введення мита - , митний збір з кожної тонни цукру – Т , ціна на цукор в країні А: . У результаті збільшення вітчизняне виробництво на , а імпорт зменшиться на , обсяг імпорту скоротиться до . Витрати споживачів – a+b+c+d. Додатковий дохід вітчизняних виробників a, виграш країн від митного тарифу – f, дохід держави – f+с, некомпенсовані витрати споживачів b, d. Позитивний ефект від величини тарифу країна отримує при f>b+d, негативний при – f<b+d.

Країна імпортер користується своїм монопольним положенням, здатна впливати на обсяги експорту країни експортера і рівень світової ціни.

Ставка мита і добробут. Згідно з теорією оптимального мита національний добробут змінюється залежно від величини мита. Цей взаємозв’язок зображено на рисунку 23.

Добробут країни

0 C D Ставка мита t

Рис. 23. Рівень мита і добробут країни.

Національний добробут змінюється залежно від величини мита. Якщо прибуток від вільної торгівлі становить OF, то при ставці мита національний добробут дорівнює OF. Проте велика країна може підвищити його ставку до рівня оптимального мита (ОС) й отримати добробут OB>OF. Якщо ж ставка мита перебуває на проміжку (OC,OD), то національний добробут буде знижуватися, досягнувши при рівня ОА, який існував за умови автаркії і значно нижчим, ніж при вільній торгівлі.

Нетарифні торгові бар’єри. До нетарифних методів відносять зокрема кількісний контингент (квота).

Введення кількісних торгових обмежень проаналізовано на графічній моделі (рис.24).

P₂ N

p'' A'

p^'

u a z y c P

M M

E G N

0 O₂

Рис. 24. Кількісний контингент(квоти).

Якщо на Батьківщині запроваджують імпортну квоту EG, то релевантною для батьківщини кривою пропозиції закордону буде пряма . Рівноважна ціна в умовах автаркії - , в умовах вільної торгівлі - , після стягнення мита - . Після введення мита ціна імпортного товару 2 на батьківщині нижча, ніж в умовах автаркії, але вища порівняно з умовами вільної торгівлі. Виконується нерівність:

Вітчизняні споживачі втрачають дохід в розмірі u+a+z+y+c.

Вітчизняні виробники отримують дохід – чотирикутник и.

Втрачений дохід споживача, який ніхто не отримує (чиста втрата) – трикутник а та с.

Дохід z+y можуть отримати різні країни:

· батьківщина, коли імпортна квота дістається їй безкоштовно або вона продає на аукціоні ліцензії на імпорт.

· Закордон у випадку, коли заклечаються угоди про добровільне самообмеження. При цьому цей дохід отримують закордонні виробники.

Війна мит. Дана ситуація виникає в тому випадку, коли Закордон реагує на підвищення імпортного мита з боку Батьківщини аналогічною митною політикою. Некооперативна поведінка обох торгових партнерів гальмує торгівлю, “лінза” переваг від торгівлі стає меншою і обидві країни зазнають втрат (рис.25).

S' S

E₂ - E

S''

S'''

0 E₁E

Рис. 25. Митна війна і рівновага обміну.

На рисунку зображені криві надлишкового попиту Закордону і Батьківщини. За умов вільної торгівлі рівновага перебуває в точці S, якщо ж Батьківщина збільшує митну ставку, то рівновага переміститься в точку , але Закордон у відповідь теж може збільшити ставку мита, й тоді рівновага обміну буде в точці . Таким чином, збільшення ставки мита в обох країнах призводить до зменшення переваг від зовнішньої торгівлі та до збільшення втрат на Батьківщині й у Закордоні.

Ця модель характерна переважно ринкам олігополістичного типу, на яких частина або й весь обсяг сумарного виробництва припадає лише на кілька фірм. На таких ринках декілька фірм у довготерміновому періоді отримують значні прибутки, оскільки вхідні бар’єри ускладнюють входження фірм-новачків на ринок.

Рівновагу на олігополістичних ринках – називають рівновагою за Нешем.

Рівновага за Нешем – набір стратегій чи дій, за якого кожен гравець повністю реалізує свої можливості, передбачаючи дії конкурента.

Стратегічна поведінка і ”дилема в’язнів”. ”Дилема в’язнів” – гра, в якій двоє ув’язнених мають по одинці вирішити, чи визнати себе винними, що становить варіант конкуренції, за якої усі фірми виграють від співробітництва, проте кожна фірма має потужний стимул збити ціни своїх конкурентів.

Митна політика країни відповідно до стратегії ”дилема в’язнів” означає, що при розробці митної політики мають вирішити, чи взятися їм до агресивної конкуренції, намагаючись залишити за вітчизняними фірмами більшу частку ринку за рахунок викладення мита, чи співпрацювати із ними, утримуючи за свою частку ринку і можливо вдаючись до таємної змови.

Взаємозалежність виграшу кожної країни при виборі митної стратегії відображено на графічній моделі (рис.26).

ІІІ(15,3)

І(12,12)

ІV(5,5)

ІІ(3,15)

0 U*

Рис. 26 . Розподіл прибутків від торгівлі.

На вертикальній осі нанесені доходи від торгівлі Батьківщини, на горизонтальній – доходи від торгівлі Закордону. За умов вільної торгівлі І(12,12) Закордон і Батьківщина отримують одинаків дохід. Якщо ж Батьківщина введе імпортне мито, то її дохід зросте і при оптимальній ставці мита стане максимальним ІІІ(15,3), а дохід Закордону зменшиться, але підвищення ставки мита вище від оптимальної призведе до втрати Батьківщиною доходу. Аналогічно, Закордон може обкласти митом імпортні товари і цим підвищити рівень свого доходу до максимуму при ставці оптимального мита (ситуація ІІ(3,15)). Якщо ж обидві країни проводять політику протекціонізму ІV(5,5), то все ж вільна торгівля є вигідною порівняно з ситуацією автаркій (0,0).

Одним з напрямів розвитку тарифних методів регулювання зовнішньої торгівлі є координація митної політики між країнами шляхом створення митних союзів.

Митний союз - угода між країнами, яка передбачає безмитну торгівлю між учасниками союзу і встановлення єдиного зовнішнього митного тарифу.

Ефект від створення митного союзу відображено на графічній моделі (рис.27).

p N A (Батьківщина)

B T T U

C T

T' (1) (2) (3) U'

B B(Країна В)

(4)

C C(Країна С)

R S V W

0 x

Рис. 27. Ефект від створення митного союзу.

NN, AA – вітчизняні криві, відповідно попиту і пропозиції; BB, CC – криві пропозиції країн B і C. Батьківщина стягує кількісне мито за ставкою T, тоді ціни імпортованого товару з країни C буде нижчою, а ціна товару країни B – вищою порівняно з рівноважною ціною Батьківщини. Отже, Батьківщина імпортуватиме товар обсягом TU (T – точка виробництва, U – точка споживання) з країни C. Якщо країна В вступає в митний союз із Батьківщиною, то товари країни C стануть конкурентноспроможними (C+T>B), а в межах митного союзу збільшиться зовнішньоторговельний оборот , тобто торгівля з країною С невідбуватиметься.

Члени митного союзу виграють у добробуті, третя країна – втрачає.

Згідно з теорією Вайнера при створенні митного союзу виникають статистичні і динамічні ефекти.

Статистичні ефекти – економічні наслідки, які виникають одразу після створення митного союзу.

Серед статистичних ефектів виділяють:

- ефект створення торгівлі;

- ефект відхилення торгівлі.

Створення торгівлі – переорієнтація місцевих споживачів і вітчизняних товарів на більш дешевий імпорт, в результаті скасування мита в рамках митного союзу.

Відхилення торгівлі – переорієнтація місцевих споживачів із закупки товару у більш ефективного позаінтеграційного постачальника на менш ефективного внутрішньо інтеграційного постачальника в результаті скасування мита в рамках митного союзу.

Ефект відхилення торгівлі пов'язаний з тим, що імпорт товарів з країн митного союзу не завжди є самим ефективним джерелом постачання. Не рідко країни, які не є членами митного союзу, але відокремлені від нього митним бар’єрами, могли б забезпечити поставки того ж товару по значно нижчій ціні.

Динамічні ефекти – економічні наслідки, які виникають на більш пізніх етапах функціонування митного союзу (зростання конкуренції, економічне зростання, збільшення обсягів імпорту).

⇐ Предыдущая 1 2 3 4 5 6 78