 |
|
Ситуаційна задача 1.10.
Хворий К., 1952 року народження, знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострого Q-інфаркта міокарда нижньої стінки лівого шлуночка (05.04.2008).
6.04.2008 року о 18.00 раптово погіршився загальний стан: хворий посинів, свідомість сплутана, пульс на променевій артерії ниткоподібний, артеріальний тиск – 70/40 мм.рт.ст; на ЕКГ-моніторі широкі комплекси QRS, шо слідують з частотою 180 за хв.
Який найбільш ймовірний діагноз у хворого К.?
Еталон відповіді.
Діагноз: ІХС: гострий Q-інфаркт міокарда нижньої стінки лівого шлуночка (05.04.2008), ускладнений шлуночковою пароксизмальною тахікардією.
Ситуаційна задача 1.11.
Хворий Л., 1936 року народження, знаходиться на стаціонарному лікуванні з приводу гострого Q-інфаркта міокарда нижньої стінки лівого шлуночка.
08.05.2008 року о 1300 дня раптово погіршився загальний стан: хворий втратив свідомість, посинів, виникли судоми, мимовільний сечопуск та дефекація. Зіниці розширені, пульс не визначається, артеріальний тиск теж не визначається. На ЕКГ-моніторі шлуночкові комплекси відсутні, спостерігається ізоелектрична лінія.
Який найбільш ймовірний діагноз у хворого Л.?
Еталон відповіді.
Діагноз: ІХС: гострий Q-інфаркт міокарда нижньої стінки лівого шлуночка (07.04.2008). Електричне ускладнення інфаркта міокарда – асистолія.
Ситуаційна задача 1.12.
Хворий Г., 73 років, звернувся за допомогою до лікаря амбулаторії – сімейної медицини у зв'язку з частими нападами втрати свідомості та судом, які тривають до 1-3 хвилин і супроводжуються мимовільним сечопуском. Рік тому назад переніс інфаркт міокарда з локалізацією по нижній стінці лівого шлуночка. Провісників втрати свідомості хворий не відмічає.
В момент звернення раптово став блідим, а шкіра-холодною і вологою.
Об'єктивно. Хворий середнього росту, біомас-індекс 29,9. Дихання з частотою 15/хв; тони серця ритмічні, 30 ударів за хвилину. ЕКГ-монітор: інтервали P-P складають – 0,6 с., а R-R – 2,0 с, комплекси QRS деформовані.
Який найбільш ймовірний діагноз у хворого Г.?
Еталон відповіді.
Діагноз: Повна дистальна АВ-блокада, синдром Морганьї-Едемса-Стокса.
Ситуаційна задача 1.13.
Хворий Д., 70 років, подає скарги на сильний біль за грудниною, що триває без перерви біля 5 годин і не вщухає після прийому одна за одною 9 таблеток нітрогліцерину. Лікар, прибувши з ЕКГ-апаратом в оселю хворого, знайшов його дуже блідим і транспортом спеціалізованої кардіологічної бригади швидкої медичної допомоги госпіталізував його у спеціалізовану кардіологічну лікарню. Шкіра хворого холодна і волога. В легенях вологі хрипи на всьому протязі легень. Пульс ниткоподібний, періодично не визначається. На ЕКГ – у відведеннях II, III, aVF, V7-V9 зубець Q глибиною 5 мм, шириною 0,05 с., сегмент ST у цих відведеннях над ізолінією на 7 мм., у відведеннях І, aVL, V3-V6 сегмент ST під ізолінією на 6-7 мм. Через декілька хвилин комплекси QRS зникли зовсім, ЕКГ реєструє ізолінію.
Який найбільш ймовірний діагноз у хворого Д.?
Еталон відповіді.
Діагноз: ІХС: STEMI - гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, із локалізацією в базальних та середніх заднє- септальних сегментах лівого шлуночка (09.04.08). Гостра серцева недостатність – кардіогенний шок IV ступеня, Killip - IV, Forrester - IV. Асистолія.