 |
|
Ситуаційна задача 2.10.
Хворий Д., 70 років, подає скарги на сильний біль за грудниною, що триває без перерви біля 5 годин і не вщухає після прийому одна за одною 9 таблеток нітрогліцерину. Лікар, прибувши з ЕКГ-апаратом в оселю хворого, знайшов його дуже блідим і транспортом спеціалізованої кардіологічної бригади швидкої медичної допомоги госпіталізував його у спеціалізовану кардіологічну лікарню. Шкіра хворого холодна і волога. В легенях вологі хрипи на всьому протязі легень. Пульс ниткоподібний, періодично не визначається. На ЕКГ – у відведеннях II, III, aVF, V7-V9 зубець Q глибиною 5 мм, шириною 0,05 с., сегмент ST у цих відведеннях над ізолінією на 7 мм., у відведеннях І, aVL, V3-V6 сегмент ST під ізолінією на 6-7 мм. Через декілька хвилин комплекси QRS зникли зовсім, ЕКГ реєструє ізолінію.
Діагноз: ІХС: STEMI - гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST, із локалізацією в базальних та середніх заднє- септальних сегментах лівого шлуночка (09.04.08). Гостра серцева недостатність – кардіогенний шок IV ступеня, Killip - IV, Forrester - IV. Асистолія.
Еталон відповіді.
1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу – подолати біль і транспонувати машиною швидкої допомоги у відділення реанімації та інтенсивної терапії кардіологічного стаціонару.
2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
2.1.Внутрішньовенно струменево увести 3 мг атропіну; кожні 3-5 хв уводити по 1 мг адреналіну.
2.2.Налагодити тимчасову трансвенозну електрокардіостимуляцію з встановленням електроду в правому шлуночку.
2.3.У разі припинення дихання – вдатися до інтубації трахеї з подальшою штучною вентиляцією легенів за допомогою мішка АМБУ на тлі тимчасової електрокардіостимуляції.
2.4.За наявної асистолії - еуфілін в дозі 5мг/кг вводити внутрішньовенно в підключичну вену.
2.5.Після стабілізації гемодинаміки приступити до лікування за стандартом медичної допомоги при STEMI (тромболітична та антитромботична терапія, нітрати, метопрололу-сукцинат, інгібітор АПФ фозиноприл, симвастатин).
Ситуаційна задача 2.11.
Хворий Г., 73 років, звернувся за допомогою до лікаря амбулаторії – сімейної медицини у зв'язку з частими нападами втрати свідомості та судом, які тривають до 1-3 хвилин і супроводжуються мимовільним сечопуском. Рік тому назад переніс інфаркт міокарда з локалізацією по нижній стінці лівого шлуночка. Провісників втрати свідомості хворий не відмічає.
В момент звернення раптово став блідим, а шкіра-холодною і вологою.
Об'єктивно: хворий середнього росту, біомас-індекс 29,9. ЕКГ: інтервали P-P складають – 0,6 с., а R-R – 2,0 с, комплекси QRS деформовані.
Діагноз:Повна дистальна АВ-блокада, синдром Морганьї-Едемса-Стокса.
Еталон відповіді.
1. Тактика: надати екстренну медичну допомогу і госпіталізувати хворого у кардіологічний відділ ЦРЛ.
2. Об’єм екстренної медичної допомоги:
2.1.Серцево-легенева реанімація – етапи АВС: штучне дихання типу “рот-в-рот”, зовнішній масаж серця, із співвідношенням 2:30.
2.2.Адреналіну гідрохлорид внутрішньовенно кожні 5 хвилин по 0,5-1 мл 0,1% розчину в 5-10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду.
2.3.Атропіну сульфат 3 мг внутрішньовенно струменеві, одноразово.
2.4.Госпіталізація у спеціалізоване кардіологічне відділення, моні торування ЕКГ, АТ, SaO2.
2.5. Тимчасова трансвенозна ендокардіальна електрокардіостимуляція(за наявності обладнання для електрокардіостимуляції).
2.6.Після стабілізації гемодинаміки за утримання повної AV-блокади перевід хворого в Центр для імплантації штучного водія ритму (DDDR).