Після заряду Заряд До заряду

АБ 12СТ-85Р призначена для живлення споживачів системи електричного пуску двигуна, для живлення споживачів, коли генератор не забезпечує необхідної потужності, для живлення споживачів з непрацюючим двигуном.

Технічна характеристика

– ємність – 80 А×год;

– напруга U_ном – 24 В;

– маса з електролітом – 72 кг;

– густина електроліту повністю зарядженої батареї – 1,26 г/см³ .

Складається з 12-ти акумуляторів, кожен з яких складається з:

– напівблока + пластини та напівблока – пластина, сепараторних пластин між ними, бачка, кришки з пробкою, захисного щитка;

– корпуса та кришки батареї;

– із моноблоків по 4 акумулятори;

– перемичок, 2-х полюсних виводів;

– 2-х ручок для перенесення.

Рис. 12. Розміщення акумуляторних батарей і пускорегулювальної апаратури:

1 — акумуляторні батареї; 2 — блок захисту акумуляторних батарей ВБ-404; 4 — реле стартер-генератора РCГ-10M; 5 — розетка зовнішнього пуску з ножним перемикачем; 6 — фільтр Ф-10; 7 — щит механіка-водія

4. Заправити мастилом ЦИАТИМ-208 опору гідравлічного амортизатора.

50. Дозаправити мастилом верхні та нижні опори амортизатора Опорні катки, направляючі колеса, балансири, внутрішні порожнини водил бортових передач Підтримуючі катки

Плоский ключ 17Х19 або торцеві 14Х19, ганчір’я, шприц-прес 54.28.1194 Торцові ключі 27Х41 та 17Х22, заправ очний агрегат АЗ-1 або шприц-прес Ключі 17Х19, торцевий ключ 14Х19, шприц-прес

Змазка ЦИАТИМ-208 Змазка заправляється: В опорні катки та направляючі колеса до виходу через протилежні отвори під болти; В балансир по 200 г; В полости водила 450 – 500 г. Змазка ЦИБАТИМ-201 до вихіду її через лабіринт.

5. Встановлення кулемета НСВТ на танк.

Кулемет встановлюється напрямними виступами ствольної коробки в пазах колиски й стопориться від поздовжнього переміщення за допомогою чеки.

Колиска коробчатого розрізу має дві бокові щоки (4) (мал. 1) і (6) з отворами, у які встановлюються втулки - зовнішні обойми роликових опор.

Мал. 1. Люлька кулемета УТЕС: 1. – стопорт кулемета по похідному; 2, 8 – передні і задні приливи; 3 – зворотна пружина; 4, 6 – ліва і права щоки; 7 – трос перезаряджання; 8 – важіль противідкатного пристрою; 10 – напрямний ролик.

На цих опорах колиска з кулеметом обертається у вертикальній площині. Роликова опора (1) (мал. 2) являє собою вісь із фланцем, за допомогою якого вона кріпиться до щік кронштейна ЗКУ, привареного до командирської башеньки.

Мал. 2. Зенітно-кулеметна установка: 1 - роликова опора; 2 - направляючий щиток; 3 - кронштейн; 4 - електроблок БВ-20; 5 - тяга; 6 - ланкозбірник; 7 - привод ВН; 8 - захисне скло прицілу ПЗУ-5 з рамкою.

Ліва щока (6) (мал. 1) колиски має прилив, до торця якого приварена вісь. На вісь за допомогою сферичного підшипника надягається тяга (5) (мал 2) привода вертикального наведення (ВН).

У передній і задній частинах колиски зроблені чотири приливи (2) (мал. 1) і (8) з пазами для розміщення цапф - напрямних кулемета.

У передній частині колиски із внутрішньої правої сторони виконаний прилив з отвором, у якому встановлюється зачіп зворотної пружини 3 пристрій перезарядження, а в задній правій частині стінки колиски зроблений отвір для виходу кінця троса (7) перезарядження. У задній правій частині колиски є також прилив з розточкою й отвором для встановлення напрямного ролика (10) пристрою перезарядження.

Внизу колиски є три приливи й чотири лапи з різьбовими отворами. У передньому приливі зроблений різьбовий отвір для кріплення стопора (1) ЗКУ по-похідному. Два задніх приливи призначені для встановлення противідкатного пристрою. Лапи колиски служать для кріплення електроблока (4) (мал 68) БВ-20 приводи вертикального наведення.

Противідкатний пристрій складається з набору текстолітових кілець, притиснутих до переднього приливу гайкою, і тяги (9) (мал. 1) із двома вушками, що проходить всередині кілець і притиснуті до них за допомогою гайки й контргайки. При встановленні кулемета з електроспуском на колисці вушка кулемета охоплюють вушка тяги, а вушко електроспуска проходить між ними. Весь набір вушок з'єднаний чекою, що стопорить кулемет від поздовжнього переміщення й передає зусилля відкоту через тягу й кільця на колиску кулемета. При стрільбі відбувається стиснення набору текстолітових кілець на 1-1,5 мм, що зменшує зусилля відкату.

Пристрій перезарядження складається із блоку (5) з роликом, троса (7), з рукояткою, зворотної пружини (3) і напрямних роликів (10).

Блок (5) призначений для сполучення тросового привода з рукояткою перезарядження кулемета. Він має поводок, що своїми напрямними входить у пази рукоятки, і ролик з підшипником. У передній частині повідка зроблений отвір для зачепа пружини (3), що повертає блок з рукояткою у вихідне положення після перезарядження.

Трос перезарядження має на одному кінці наконечник з різьбою, який вкручується у рукоятку перезарядження. Остання розміщується в отворі командирської башеньки й оснащена двома гумовими ущільнювальними кільцями. Трос, виходячи з колиски, проходить поздовж правої щоки кронштейна ЗКУ, потім за допомогою напрямного ролика з кожухом досягає ролика колиски й далі через ролик блоку проходить в отвір стінки колиски й стопориться планкою.

Пристрій для відводу й збору відпрацьованих ланок містить у собі напрямний щиток (2) (мал. 2), закріплений на лівій стінці колиски, і ланкозбірник, встановлений на лівій щоці кронштейна ЗКУ. Ланкозбірник складається з основи й обичайки з мішком, які в похідному положенні можуть бути притиснуті до щоки кронштейна за допомогою двох лямок. Ланкозбірник вміщає 150 ланок стрічки. При заміні патронних коробок ланкозбірник необхідно звільнити від відпрацьованих ланок стрічки, уклавши їх у порожню коробку.

Кронштейн установки, приварений до командирської башеньки, складається із двох броньових щік, з'єднаних попереду й позаду двома перемичками. У передній перемичці зроблено отвір для заходу стопора по-похідному. До правої щоки приварений кронштейн із чотирма пазами для встановлення цапф патронної коробки й замок для її кріплення. У передній частині щоки є щиток, що закриває споряджену стрічку з патронами.

У середній частині лівої щоки перебуває овальний отвір для виходу тяги привода освітлювача ОУ-3ГКУ, а нижче приварений кронштейн для його встановлення. Обидві щоки кронштейна вгорі мають вушка для встановлення роликових опор колиски кулемета.

Білет № 16

1. Види оборони, їх характеристика.

Оборона здійснюється навмисно або вимушено з метою відбити наступ переважаючих сил противника, завдати йому максимальних втрат, утримати важливі райони (об'єкти) місцевості і тим самим створити сприятливі умови для переходу в наступ.

В залежності від бойової завдання, наявності сил і засобів, а також від характеру місцевості оборона може бути позиційною і маневреною.

Позиційна оборона - основний вид оборони. Вона найбільш повно відповідає головній меті оборони і ведеться шляхом завдання максимальних втрат противнику в ході наполегливого утримання підготовлених до оборони районів місцевості. Позиційна оборона застосовується на більшості напрямків, і передусім там, де втрата території недопустима.

Маневрена оборона застосовується з метою завдання противнику втрат, виграшу часу і збереження своїх сил шляхом послідовних оборонних боїв на завчасно намічених і ешелонованих в глибину рубежах у поєднанні з короткими контратаками. Вона допускає залишення деякої частини території. У ході маневреної оборони батальйон (рота) у взаємодії з іншими підрозділами бригади (полку) змушує противника наступати в тому напрямку, де підготовлена стійка позиційна оборона, або противник втягується в район, який забезпечує вигідні умови для його розгрому контратаками.

Батальйон (рота), як правило, веде позиційну оборону, в окремих випадках він може брати участь в маневреній обороні бригади (полку), а при призначенні для оборони смуги забезпечення вести її самостійно.

Підрозділи можуть переходити до оборони навмисно, коли більш активні і рішучі дії недоцільні, або вимушено – внаслідок несприятливої обстановки, що склалася, в умовах відсутності зіткнення з противником, або при безпосередньому зіткненню з ним. Оборона може підготовлятися завчасно - до початку бойових дій або організовуватись під час бою.

В залежності від обстановки перехід до оборони може здійснюватися поспішно, в короткі терміни, або підрозділи можуть готуватись до неї тривалий час.

2. Призначення, характеристика, противідкатних пристроїв.

Противідкатні пристроїпризначені для поглинання енергії руху відкочуючихся частин гармати при пострілі, повернення (накаті) відкочуючихся частин в вихідне положення після пострілу і утримання їх в вихідному положенні на всіх кутах підвищення гармати.

Приміняєма рідина ПОЖ-70(СТЕОЛ-М )

Кількість рідини в гальмах відкату 3,6л

Кількість рідини в накатнику біля 0.2л

Тиск азоту в накатнику 60 кгс/см^2.

Противідкатне обладнання складається із двух гідравлічних гальмів відкату та гідропневматичного накатника.

Противідкане обладнання розміщені під казенником. Штоки тормозів закріплені в люльці, а циліндри в казеннику.

3.Порядок перевірки технічного стану акумуляторної батареї на машині, маркування батарей.

Технічний стан АБ, встановлених на машинах, може бути перевірений за допомогою штатного вольтамперметра або переносним приладом.

Перевірка технічного стану АБ за допомогою штатного вольтамперметра

Перевірка батарей на відсутність витоку струму

Відсутність витоку струму перевіряють за показниками показникам вольтамперметра при непрацюючому двигуні та вимкнених вимикачах батарей і споживачах електроенергії. Натискають кнопку вольтамперметра і відзначають положення стрілки приладу.

За відсутності втрат струму стрілка приладу повинна стояти на нулі. Якщо показники приладу не дорівнюють нулю, то це свідчить про наявність втрат струму, що викликає підвищений саморозряд. Найчастіше це відбувається внаслідок забруднення поверхонь батарей та мастики електролітом, рідше - поганого стану ізоляції дротів.

При наявності втрат струму батареї потрібно зняти зі штатного місця, очистити від забруднень та нейтралізувати електроліт, що потрапив на поверхню батареї.

Перевірка стану батарей по ЕРС і напрузі

Вмикають вимикач батарей, натискають на кнопку вольтамперметра та заміряють ЕРС батарей при непрацюючому двигуні та вимкнених споживачах електроенергії. При справних та заряджених акумуляторних батареях показник приладу повинен бути більше 24 В, якщо показники приладу менше 24 В, батарею необхідно зняти та здати на зарядну станцію.

При нормальному ступені зарядженості батарей перевіряють їх стан за величиною напруги при прокручуванні колінчатого вала двигуна. Натискають на кнопку стартера без подачі пального та кнопку вольтамперметра і заміряють показники приладу. Прилад повинен показувати значення напруги не нижче вказаних.

4. В ролі командира відділення подати команду на переповзання по одному.

“Відділення, в напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), повзком справа (зліва, справа і зліва) по одному — ВПЕРЕД”.

5. Порядок неповного розбирання кулемета НСВТ.

- встановити й закріпити кулемет на станку або покласти на стіл (стілаж).

- відкрити кришку приймача. Відтиснути вгору прапорець засувки, відкрити кришку й підняти її вгору до крайнього положення.

- підняти основу приймача вгору до крайнього положення .

- відокремити спусковий механізм. Натиснути на прапорець запобіжника і поставити його в положення «ПР», підняти прапорець чеки вгору, висунути чеку, рухом назад відокремити спусковий механізм від ствольної коробки.

- підняти у вертикальне положення корпус відбивача з відбивачем.

- відокремити зворотний механізм з буферним пристроєм. Піднявши корпус буфера за виступи, відокремити назад зворотний механізм від ствольної коробки

- відокремити затворну раму із затвором. Відвести затворну раму в заднє положення за стійку затворної рами або за допомогою рукоятки і відокремити її назад нагору.

- відокремити рукоятку перезарядження.

- відокремити ствол від ствольної коробки. Відвести рукоятку клина праворуч , поставити ручку ствола у положення для перенесення, для чого натиснути на кнопку й відвести рукоятку трохи вниз, потім підняти вгору й опустити рукоятку назад і застопорити обойму, штовхаючи ствол за ручку вперед, відокремити його від ствольної коробки. При знаходженні кулемета на станку попередньо відокремити хомут кріплення ствола.

- відокремити газовий циліндр. Нажати вибивачем на засувку газового циліндра й, зміщаючи його вперед, відокремити від ствольної коробки

Білет № 17

1. Умови переходу до оборони, їх характеристика.

2. Призначення та загальний устрій гальма відкату.

Тормоза відката служать для поглинання енергії відкочуючихся частин гармати при відкаті і тормозіння накату при їх поверненню в вихідне положення. Тормоза заповняються рідиною ПОЖ-70 або СТЕОЛ-М (близько 3,6л).

Штоки тормозів закріплені в люльці, а циліндри в казеннику. Тормоз відката складається з циліндра, штока, компенсатора з поршнем і пружиною та ущільнень штоку.

Тормоз відкату складається із:

- циліндру;

- штоку;

- компенсатора з поршнем та пружиною;

Гальмо відкату наповнюється «Стеолом М» до повного об'єму, а потім відливається з нього 0,3 л

Нормальна довжина відката 260-300 мм, максимальна-310 мм.

3. Порядок перевірки технічного стану акумуляторної батареї знятої з машини, маркування батарей.

Визначення технічного стану АБ, знятих з машин

Перевірка технічного стану акумуляторної батареї 12-СТ-85Р проводиться :

зовнішнім оглядом;

перевіркою рівня електроліту;

визначенням густини електроліту;

вимірюванням ЕРС акумуляторів;

вимірюванням напруги акумуляторів.

перевіркою наявності саморозряду АБ.

Зовнішнім оглядом

Переконатися у справності корпуса, моноблоків, пристроїв для перенесення АБ, вивідних клем, міжакумуляторних з’єднань і відсутності дефектів у міжакумуляторному покритті (міхури, тріщини, відшаровування).

Корпус підфарбований без пошкоджень. Маркування акумуляторних батарей чітко нанесене і добре читається. Номери акумуляторних батарей відповідають обліковим даним

Пристрої для перенесення акумуляторної батареї справні. Вивідні клеми, міжакумулятор-ні з’єднання відповiдних форм та розмiрiв,очищені від окиснів. Клеми акумуляторних батарей змащені тонким шаром технічного вазеліну

Міжакумуляторне покриття (мастика) не має тріщин і не відшаровується від стінок корпуса

Витікання струму відсутнє (стрілка мілівольтметра не відхиляється від 0)

Рис. 2.3.Перевірка акумуляторних батарей зовнішнім оглядом

Перевірка рівня електроліту

Рівень електроліту перевіряється за допомогою скляної трубки діаметром 5-6 мм поділками. Рівень електроліту в акумуляторних батареях повинен бути 10-12 мм над щитком.

Перевірити рівень електроліту в кожному акумуляторі і довести до норми

Рис. 2.4. Перевірка рівня електроліту

Визначення густини електроліту

Густина електроліту залежить від температури. При підвищенні температури на 15°С щільність електроліту зменшується на 0,01 г/см³, а при пониженні температури на 15°С, навпаки, збільшується на 0,01 г/см³.

Густина електроліту кожного акумулятора, яка приведена до +25 ⁰С, дорівнює 1,26г/см², що відповідає 100% зарядженості.

Рис.2.5. Визначення густини електроліту

Ступінь розрядження батарей при експлуатації зимою допускається не більше 25%, а влітку - не більше ніж на 50%. Пониження щільності електроліту на 0,01 г/см³ відповідає втраті ємкості на 5 - 6% (табл.5.4).

Таблиця 5.4

Величина поправок для показань ареометра (денсиметра) залежно від температури електроліту (_Δγ)

Температура електроліту при вимірюванні його густини,⁰С Від-55 до -41 Від-40 до -26 Від-25 до -11 Від-10 до +4 Від +5 до +19 Від +20 до +30 Від +31 до +45 Від +46 до +60

Поправка до показань аерометра, г/см³ - 0,05 - 0,04 - 0,03 - 0,02 - 0,01 0,00 +0,01 +0,02

Примітка. При визначенні густини електроліту необхідно одночасно визначити його і, використовуючи таблицю поправок до показників ареометра (денсиметра), привести густину електроліту відповідно до температури +25°С.

При температурі електроліту вище +30°С величина поправки додається до фактичного показника ареометра (денсиметра), а при температурі нижче +20°С величина поправки віднімається від фактичного показника ареометру.

При температурі електроліту в межах від +20°С до + 30⁰С поправка на температуру не враховується.

Визначення приведеної до +25°С густини електроліту з урахуванням його температури, яку заміряли, проводиться за формулою :

g_прив= g_вим± Δg,

де g_прив - густина електроліту, приведена до +25°С;

g_вим - густина електроліту, яку виміряли за допомогою ареометра або денсиметра;

Δg - температурна поправка згідно з таблицею.

Вимірювання ЕРС акумуляторів

Для вимірювання ЕРС акумуляторів АБ використовується вилка типу НВ-70. При вимірюванні ЕРС опір навантаження вилки не вводиться. Зміряна ЕРС при її порівнянні з ЕРС, яка отримана розрахунковим шляхом (Е_розрах.= 0,84 + 7, де - густина електроліту при + 25°С), дозволяє встановити наявність в акумуляторі короткого замикання (КЗ).

При короткому замиканні величина зміряної ЕРС буде меншою за розрахункову ЕРС (при частковому КЗ) або рівна 0 (при повному КЗ).

Електрорушійна сила кожного акумулятора не нижче 2,1 В

Рис. 2.6.Вимірювання ЕРС акумуляторів

Вимірювання напруги

Напруга акумулятора вимірюється вилкою навантаження з використанням опору навантаження. Зважаючи на великий струм акумулятора (100 - 200 А), час виміру не повинен бути великим.

За величиною різниці між зміряною ЕДС і напругою можна судити про величину внутрішнього опору акумулятора, а отже, про ступінь зносу пластин і наявність внутрішніх дефектів. Якщо напруга не є стійкою і різко падає (може знижуватися до 0), то це свідчить про сульфатацію пластин.

Напруга кожного акумулятора не нижче 2,0 В

Рис. 2.7. Вимірювання напруги акумуляторів

Перевірка наявності саморозряду

Підвищеним вважається саморозряд, що перевищує 2% номінальній ємності на добу. Для виявлення витоку струму використовується переносний вольтметр М-45. Для виявлення витоку струму необхідно один кінець дроту від вольтметра під єднати до між-акумуляторного з’єднання - другим провести по поверхні мастики або корпусу акумуляторної батареї. Відхилення стрілки від «0» показує витік струму, що викликає підвищений саморозряд батареї. Для попередження й усунення саморозряду необхідно застосовувати тільки акумуляторну кислоту, що відповідає вимогам ГОСТ,чисту дистильовану воду, своєчасно усувати тріщини в мастиці, утримувати поверхню батарей чистою і сухою.

4. Заправити мастилом ЦИАТИМ-201 підтримувальний коток.

50. Дозаправити мастилом верхні та нижні опори амортизатора Опорні катки, направляючі колеса, балансири, внутрішні порожнини водил бортових передач Підтримуючі катки Плоский ключ 17Х19 або торцеві 14Х19, ганчір’я, шприц-прес 54.28.1194 Торцові ключі 27Х41 та 17Х22, заправ очний агрегат АЗ-1 або шприц-прес Ключі 17Х19, торцевий ключ 14Х19, шприц-прес Змазка ЦИАТИМ-208 Змазка заправляється: В опорні катки та направляючі колеса до виходу через протилежні отвори під болти; В балансир по 200 г; В полости водила 450 – 500 г. Змазка ЦИБАТИМ-201 до вихіду її через лабіринт.

5. Порядок неповного збирання кулемета НСВТ.

- приєднати газовий циліндр.

- приєднати ствол. Вставити ствол казенною частиною в отвір ствольної коробки й закріпити його клином, повернувши рукоятку клина ліворуч. Поставити ручку ствола в нижнє положення.

- приєднати рукоятку перезаряджання. Вставити її в гніздо з пазами ствольної коробки й дослати рукою в переднє положення.

- приєднати затворну раму із затвором. Поставити затвор праворуч, потім вставити затворну раму в паз ствольної коробки так, щоб ролики затворної рами увійшли у свої напрямні в коробці, і дослати затворну раму в переднє положення.

- риєднати зворотний механізм із буферним пристроєм. Вставити зворотна пружину в отвір затворної рами, зігнувши її й трохи піджавши, потім опустити корпус буфера в гніздо ствольної коробки.

- опустити корпус відбивача з відбивачем у горизонтальне положення.

- приєднати спусковий механізм. Поставити корпус спускового механізму на ствольну коробку й дослати його вперед до упору, вставити чеку й повернути її назад.

- опустити основу приймача.

- закрити кришку приймача.

Білет № 18

1. Система вогню в обороні. Вогневе ураження противника в обороні.

Система вогню взводу - організоване відповідно до рішення командира з урахуванням характеру місцевості і встановлених інженерних загороджень, сполучення підготовленого вогню зброї всіх видів.

Система вогню механізованого (танкового) взводу в обороні включає: зони протитанкового і суцільного багатошарового вогню вогневих засобів взводу перед переднім краєм, у проміжках, на флангах і в глибині оборони; підготовлений маневр вогнем у загрозливому напрямку. Система вогню танкового взводу, крім того, включає ділянки зосередженого вогню взводу, підготовлені перед переднім краєм оборони.

Її основу складає вогонь танків, бойових машин піхоти, протитанкових гранатометів і кулеметів. Система вогню будується з урахуванням вогневих можливостей усіх видів зброї взводу і приданих йому вогневих засобів, у тісній їхній взаємодії і у поєднанні з інженерними загородженнями і природними перешкодами. Вона повинна забезпечувати ураження противника, передусім його танків та інших броньованих машин, на підступах до оборони, перед переднім краєм, між сусідніми опорними пунктами і у глибині оборони, можливість ведення дійсного фронтального, флангового і перехресного вогню, а також кругову оборону опорного пункту.

Сутність зони суцільного багатошарового вогню полягає в тому, що вся місцевість у смузідо 400 м перед переднім краєм повинна знаходитися під дійсним вогнем взводу, а наявні мертві простори повинні уражатися вогнем артилерії, мінометів і гранатометів із закритих вогневих позицій. Загородження та підступи до них повинні добре проглядатися і прострілюватися вогнем усіх видів.

Ефективність вогню в обороні досягається його влучністю, масованістю і раптовістю застосування, а також умілим управліннямним. Усі вогневі засоби в обороні повинні бути готові до ведення вогню і здійснення маневру вночі і в інших умовах обмеженої видимості.

Під час організації системи вогню механізованому (танковому) взводу і відділенню указуються смуга вогню, додатковий сектор обстрілу, а танковому взводу, крім того, — одна - дві ділянки зосередженого вогню.

Гранатометному і протитанковому взводам вказуються смуга вогню, додатковий сектор обстрілу, ділянки зосередженого вогню, а гранатометному взводу, крім того, — основний напрямок стрільби і рубежі загороджувального вогню.

Бойовим машинам піхоти (бронетранспортерам), танкам, протитанковим ракетним комплексам, гранатометам і кулеметам призначаються основні і одна - дві запасні (для чергових вогневих засобів і тимчасові) вогневі позиції, вказуються основний і додатковий сектори обстрілу з кожної позиції на дальність їх дійсного вогню. Вогонь ручних протитанкових гранатометів готується у смузі вогню своїх відділень. Смуги вогню визначаються межами справа і зліва. Кожна смуга вказується двома точками (орієнтирами). Смуги вогню (сектори обстрілу) сусідніх підрозділів (вогневих засобів) на стиках повинні взаємно перекриватися.

Організація системи вогню включає вибір вогневих позицій і розміщення вогневих засобів на місцевості з урахуванням їх можливостей і побудови взводу для ураження противника при його підході до переднього краю оборони, розгортанні і переході в атаку, відбитті атаки танків і мотопіхоти противника перед переднім краєм оборони, на флангах і при вклиненні в опорний пункт, підготовку даних для стрільби і створенні необхідних запасів ракет і боєприпасів.

Готовність системи вогню визначається зайняттям бойовими машинами піхоти (бронетранспортерами), танками, гарматами та іншими вогневими засобами вогневих позицій, підготовкою даних для стрільби, а також наявністю боєприпасів.

Вогневе ураження противника поділяється на загальне і безпосереднє.

Загальне вогневе ураження організується і здійснюється старшим начальником.

Безпосереднє вогневе ураження здійснюється в зоні відповідальності в інтересах дій рот першого ешелону під час вирішення окремих тактичних завдань в обмежений термін. Воно погоджується з діями підрозділів і проводиться під час вогневої заборони висування і розгортання військ противника, вогневого відбиття атаки, а під час знищення противника, який вклинився в глибину оборони, у ході підготовки і підтримки контратаки.

Основними об'єктами ураження є загальновійськові підрозділи противника на маршрутах висування, рубежах розгортання, вогневі засоби, які їх підтримують, пункти управління підрозділами та зброєю, засоби протиповітряної оборони, інші важливі цілі. До виконання завдань безпосереднього вогневого ураження залучаються штатні і придані вогневі засоби батальйону (роти), у тому числі і ті, що виконують вогневі завдання стрільбою прямою наводкою.

Вогнева заборона висування і розгортання здійснюється при зайнятті противником вихідного положення для наступу і починається з виявленням початку висування його підрозділів або досягненням встановленого рубежу, а при переході в наступ з положення безпосереднього зіткнення - з початком його вогневої підготовки атаки, але не пізніше початку висування танків з районів (позицій) очікування і продовжується до переходу в атаку. Вона має на меті затримати і дезорганізувати розгортання противника, порушити управління його підрозділами і зброєю, завдати втрат підрозділам його першого ешелону, знизити ефективність проведення ним вогневого супроводження.

Вогневе відбиття атаки підрозділами, які обороняються, починається з переходом противника в атаку і проводиться до завершення бою за утримання району оборони з метою заборони його прориву. Воно здійснюється з максимальним використанням можливостей артилерії та інших вогневих засобів шляхом нанесення противнику ударів і ведення усіх видів вогню, насамперед по танках, які атакують, і підтримуючих їх вогневих засобах, елементах систем управління підрозділами і зброєю, резервах та інших важливих об'єктах.

Вогневе ураження противника, який вклинився в оборону, проводиться з метою знищення його підрозділів, які прорвалися, рейдових загонів, повітряних (аеромобільних) десантів, диверсійно-розвідувальних формувань. Під час проведення контратак вогневе ураження противника здійснюється за періодами: вогнева підготовка контратаки і вогнева підтримка контратаки, які проводяться відповідно до загальних принципів вогневого ураження противника в наступі.

2.Призначення та загальна будова гальма накатника.

Накатникслужить для повернення(накату) відкативаючих частин пушки в вихідне положення і утримання їх в цьому положенні на всіх кутах підвищення пушки.

Накатник заповнюється рідиною ПОЖ-70 або СТЕОЛ-М для ущільнення накатника біля 0.2л та стиснутим азотом або повітрям під тиском 60 кгс/см2.

Накатник складається з циліндра накатника, середнього циліндра, робочого циліндра , штока із поршнем, передньої кришки, клапана і ущільнень поршня і штока.

3.Силова установка танка Т-64Б: призначення, технічна характеристика, загальна будова та робота системи підігріву.

Система підігрівання призначена для:

розігрівання двигуна перед пуском та підтримання його в стані готовності до пуску в холодний час.

Технічна характеристика

Тип – комбінована.

Час розігрівання двигуна – за 5 хв на 35 - 45⁰С.

Витрати палива – не більше 8л/год.

Час безперервної роботи – не обмежений.

Загальна будова системи:

– форсунковий підігрівник;

– жарова труба масляних баків;

– водна оболонка циліндрів двигуна;

– водна оболонка МЗН-2 двигуна;

– трубопроводи.

Форсунковий підігрівник призначений для нагрівання ОР та забезпечення її циркуляції по магістралям системи охолодження, а також для розігрівання випускними газами масла в масляних баках системи змазування двигуна, гідрокерування та змазування трансмісії.

Тип – форсунковий: Q= 60 000 ккал/год.

Склад форсункового підігрівника:

– котел;

– нагнітач;

– форсунка;

– паливний фільтр;

– електроклапан;

– свічка розжарювання;

– кран підігрівника;

– клапан зливання ОР;

– трубопроводи.

Робота системи підігрівання

Під час роботи системи підігрівання працює БВН і подає паливо через фільтр і електроклапан до форсунки. За допомогою форсунки паливо надходить до камери згорання котла підігрівника в розпиленому вигляді, де змішується з повітрям, що подається вентилятором нагнітача. Утворюється суміш, яка спалахує від свічки, горить і нагріває рідину, що циркулює в рідинному тракті котла підігрівника. Гарячі гази, виходячи з котла через жарову трубу масляних баків, нагрівають у них масло. Нагріта рідина через радіатор обігрівача бойового відділення по трубопроводам подається до двигуна, розігріває його, через водяний насос двигуна по трубі надходить до насоса нагнітача і далі – в підігрівник.

Також по іншій трубі нагріта рідина надходить до корпусу маслозакачувального насоса, нагріває його і повертається в підігрівник.

Температура рідини контролюється за термометром системи охолодження.

Проходження рідини під час роботи водяного насосу підігрівника здійснюється в протилежному напрямку потоку ОР під час роботи водяного насоса системи охолодження (у зворотному напрямку паралельного потоку).

4. В ролі командира відділення подати команду на переповзання по групах.

“Взвод (відділення), в напрямку такого-то предмета (на такий-то рубіж), повзком по групах: перша група—рядові такі-то; друга група — рядові такі-то. Перша група — ВПЕРЕД”.

5.Спорядження кулеметної стрічки для кулемета НСВТ (НВП № 8).

Для спорядження патронів використовується металева стрічка, що складається з окремих секцій, які складається з 10 ланок. Кожна секція має кінцеву ланку з гачком для з'єднання з петлею іншої секції; кінцева ланка пофарбована в білий колір. Блокування з'єднаних секцій стрічки від розчіплювання здійснюється патроном.

На передній частині ланки є напрямний виступ, у середній частині - дві пари лапок, що втримують патрон, а позаду - два фіксатори патрона. Один фіксатор у вигляді гачка впирається у фланець гільзи й обмежує переміщення патрона назад, а виступи іншого заходять у проточку гільзи.

Для спорядження стрічки патронами за допомогою машинки необхідно:

- поставити знімач своїми шворнями в отвори основи машинки до упору;

- укласти першу ланку патронної стрічки у верхнє гніздо зірочки барабана;

- поставити магазин;

- поставити у вертикальне положення корпус штовхача;

- повністю наповнити магазин патронами (10-11 патронів).

Для спорядження стрічки патронами необхідно правою рукою рівномірно обертати рукоятку. При обертанні рукоятки повзун з досилачем одержує зворотно-поступальний рух, при русі досилача вперед патрон проштовхується в ланку стрічки й відбувається її спорядження.

Для розрядження стрічки за допомогою машинки необхідно:

- вижати виколоткою вісь корпуса штовхача з отвору у вушку магазина, відвести засувку магазина й рухом нагору відокремити магазин;

- поставити знімач своїми шворнями в отвори основи машинки до упору;

- укласти першу ланку стрічки у верхнє гніздо зірочки барабана;

- поставити козирок на місце магазина.

При русі досилача назад і поворотів барабана патрон набігає на пір'я знімача й вижимається ними з ланки стрічки, відбувається розрядження стрічки.

Білет № 19

1. Система інженерних загороджень в обороні.

Система інженерних загороджень включає мінні поля, групи мін, вузли загороджень, завали, інші протитанкові і протипіхотні перешкоди і підготовлені до зруйнування (мінування) об'єкти, які створюються перед позицією бойової охорони, переднім краєм, у проміжках і на флангах батальйону (роти) на всю глибину батальйонного району оборони відповідно до замислу бою в поєднанні з системою вогню, природними перешкодами і з урахуванням маневру своїх підрозділів і сусідів.

Основу системи інженерних загороджень складають мінно-вибухові загородження, які встановлюються приданим інженерно-саперним підрозділом і спеціально призначеними загальновійськовими підрозділами.

Порядок руйнування об'єктів у глибині оборони визначається старшим командиром.

У ході бою нарощування інженерних загороджень на виявлених напрямках наступу противника здійснюється приданим інженерно-саперним підрозділом.

2.Призначення, характеристика, загальна будова ЗКУ.

Зенітна-кулеметна установка (ЗКУ) призначена для захисту машини від поразки

повітря і є додатковим засобом для боротьби з легкобронированными наземними цілями і живою силою супротивника.

ЗКУ забезпечує ураження повітряних цілей, що летять з швидкістю до 250 м/с на висоті до 500 м і дальності до 2000 м.

Виявлення та стеження за повітряними і наземними цілями і ведення вогню здійснюються командиром машини з свого місця із закритою або відкритою кришкою люка.

Бойова готовність установки визначається справністю всіх механізмів, надійним їх кріпленням, якістю технічного обслуговування і рівнем підготовки членів екіпажа.

Характеристика.

- тип: автономна закрита, дистанційного управління

- час приведення в бойове положення: 30-35сек.

- кути обстрілу, град.: - горизонтальний 180+ 15 -10

- підвищення + 70

- зниження - 5

- зона забори стрільби, град.:

- по вертикалі (-5)-(+8)

- по горизонталі 16+-1

⇐ Предыдущая 4 5 6 7 8910 11 12 13 Следующая ⇒