 |
|
Тактика затримання особи (групи осіб) в різних умовах
Тактика власне затримання (захоплення) особи,підозрюваної у вчиненні злочину, містить у собі рекомендації, що стосуються:
- блокування місцевості, що прилягає до місця затримання;
- висування груп на вихідні рубежі;
- проведення відволікаючих заходів;
- проникнення в місце укриття підозрюваного;
- дій групи захоплення по фізичному захопленню підозрюваного;
- проведення зовнішнього огляду або особистого обшуку затриманого, огляду місця затримання, інших прийомів фіксації й закріплення слідів злочину.
Тактичні рекомендації із цих видів дій більше доречні при характеристиці затримання в окремих ситуаціях. Однак можуть бути сформульовані й деякі загальні положення, що носять універсальний характер практично у всіх ситуаціях.
Блокування місцевості, що прилягає до місця затримання,здійснюється силами групи оточення (блокування). Ця група формується з особового складу підрозділів патрульно-постової служби, позавідомчої охорони, дільничних інспекторів міліції, при необхідності залучається особовий склад навчальних закладів МВС України і військових підрозділів. У завдання групи входить оточення (блокування) відповідної місцевості з метою обмеження доступу громадян до неї й затримання правопорушників, що намагаються проникнути в зону оточення або несанкціоновано покинути її.
Попереднє блокування місцевості використовують в тих випадках, коли сам факт проведення операції по захопленню одержав розголос і не становить секрету. В іншому випадку блокування використовують лише одночасно з початком операції, а до цього виставляються потайливі пости спостереження.
Висування груп на вихідні рубежі.Після блокування місцевості керівник операції подає команду про висування груп на вихідні, заздалегідь позначені рубежі. При всій простоті від професійності виконання цього елемента операції залежить успіх всіх наступних дій.
Проведення відволікаючих заходів— це один із традиційних елементів операції по захопленню, призначений для забезпечення успіху проникнення в місце укриття підозрюваного й дій групи захоплення по фізичному захопленню підозрюваного.
Відволікаючі заходи можуть полягати у введенні підлягаючих затриманню осіб в оману щодо проведення заходів і їхніх учасників або в паралізації їхньої волі й здатності до опору. Прикладом першого можуть служити випадки проникнення в приміщення під видом листонош, працівників ЖЕКу, швидкої допомоги й т.п. З метою паралізації волі й здатності до опору використаються різні спеціальні засоби відволікаючого світлозвукового впливу (вироби «Полум'я», «Зоря»).
Проникнення в місця укриття підозрюваного— завдання не настільки просте, як може здатися на перший погляд. В ньому варто розділяти дві сторони: правову й тактичну.
Правова сторона припускає наявність передбачених у законі підстав для проникнення в приміщення й чітке знання працівниками цих підстав. В іншому випадку правомірність всіх їхніх дій буде поставлена під сумнів.
Необхідність силового проникнення повинна прогнозуватися заздалегідь, за результатами проведеної розвідки. Це потрібно для проведення завчасної підготовки - забезпечення силової підтримки, технічних пристосувань, вибухових пристроїв спрямованої дії, імітаційних піротехнічних засобів. Безпосереднім спробам розкрити приміщення повинна передувати демонстрація сили й серйозності намірів. Це саме по собі може спонукати підкоритися, у всякому разі це повинне попередити надання активного опору з боку охорони, спроби застосування проти працівників спеціальних засобів і зброї.
Дії по розкриттю приміщення й проникненню в нього повинні бути рішучими, енергійними, адекватними по своїй інтенсивності подоланому опору. Негоже колупатися у дверному запорі викруткою - можуть прищемити руки. Краще «застосувати» кувалду. Стандартні двері добре відкриваються шляхом видавлювання за допомогою домкрата. Можна підігнати й бронетранспортер, наявний на озброєнні місцевих органів внутрішніх справ, попередньо вирішивши питання про його використання з їхнім керівництвом. Стріляти й навіть таранити їм навряд чи буде потрібно, тому що однієї появи бронетехніки досить, щоб зломити опір. У силовому варіанті проникнення в приміщення задіюються співробітники підрозділу фізичного захисту. При необхідності може бути використана силова підтримка місцевого Загону міліції особливого призначення (БЕРКУТ) або спеціального відділу швидкого реагування Управління боротьби з організованою злочинністю при МВС, УВС.
Перед проведенням затримання осіб, що збувають наркотичні засоби в закритих приміщеннях (квартирах, офісах і т.д.), необхідно передбачити можливість заходу в ці приміщення, оскільки, як правило, існує певне коло осіб, які можуть входити, наприклад, у квартиру. Крім того, як показує практика, збувальники наркотиків мають укріплені вхідні двері, як правило, металеві, із сейфовими системами засувів.
Практикою вироблено кілька варіантів проникнення в приміщення.
1. Так званий заходження на плечах, коли співробітники групи захоплення проходять у приміщення разом із черговим покупцем наркотиків або при виході останнього із квартири. Цей варіант спрацьовує тільки в тих випадках, коли будинки, де проживають збувальники наркотиків, не мають закритих холів і вхідні двері їхніх квартир виходять безпосередньо на сходову площадку. У цьому випадку поява співробітників групи захоплення не викликає підозр ні в хазяїв квартири, ні в набувачів, що прийшли до них.
2. При виході збувальників наркотиків із квартири через деякий час після затримання осіб, які придбали вних наркотики, або коли точно відомо, що у квартирі перебуває велика кількість наркотичних засобів,виходячи із чого дії підозрюваних можна кваліфікувати поознаці незаконного придбання й зберігання наркотичних засобів з метою збуту й у великих розмірах.
3. Проникнення в приміщення співробітників групи захоплення задопомогою спеціальних засобів через вікна, балконні двері й т.д. Цей варіант застосовуються у випадках, коли вхідні двері укріплені й підходи до приміщення контролюються підозрюваними. При цьому, як правило, збувальники не виходять із квартири до закінчення збуту отриманої або виготовленої партії наркотиків. Все це виключає застосування двох перших варіантів.
При будь-якому варіанті необхідно постійно спостерігати за вікнами приміщень для того, щоб мати можливість проконтролювати одержання таким шляхом грошей за збут наркотичними засобів, припинити викидання наркотиків у момент затримання, зафіксувати такі дії на відеоплівку.
Проведення зовнішнього огляду або особистого обшуку затриманого, огляду місця затримання, інших прийомів фіксації й закріплення слідів злочину.Відразу ж після захоплення затриманий ретельно оглядається на предмет виявлення в нього зброї, інших засобів надання опору, а також наявності предметів, що викривають, і документів. Завершується операція по затриманню (захопленню) підозрюваного оглядом місця затримання й комплексом інших прийомів фіксації й закріплення слідів злочину.
Всі випадки затримання, як вже було зазначено вище, можна поділити на два типи:
1) захоплення при безпосереднім виявленні суспільно небезпечного діяння на основі раптово отриманих даних;
2) захоплення, здійснюване на основі даних про причетність конкретної особи до доконаного злочину, отриманих у результаті аналізу матеріалів кримінальної справи й інших джерел інформації.