Визначення рангів групи
3. Визначаємо узгодженість думки групи експертів. 3.1. Визначаємо дисперсію для кожного джерела фінансування за формулою (2):
. (2)
.
.
.
.
Результати заносимо в табл. 4.
3.2. Визначаємо середньоквадратичне відхилення для кожного джерела фінансування за формулою (3):
. (3)
. . . .
Результати заносимо в табл. 4.
3.3. Визначаємо коефіцієнт варіації для кожного джерела фінансування за формулою (4):
. (4)
> 33%. < 33%. > 33%. > 33%.
Результати заносимо в табл. 4. Таблиця 4 Визначення узгодженості групи експертів
Якщо коефіцієнт варіації n ≤ 33 %, це означає, що думки експертів збігаються, узгоджені, якщо n > 33 %, то думки експертів неузгоджені. За другим джерелом фінансуванняn2 = 20% < 33 %, отже, думки експертів узгоджені, а за іншими джерелами - неузгоджені. 4.Порівняємо думки групи експертів та експерта № 1 за допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена rs за формулою (5):
, (5)
де xi – ранги групи; yi – ранги і-го експерта. Вихідні дані для визначення рангової кореляції Спірмена представимо у вигляді табл. 5. Таблиця 5 Визначення рангової кореляції Спірмена
.
Значення коефіцієнта рангової кореляції Спірмена знаходиться в межах : rs = 1 – думки групи та і-го експерта повністю співпадають; rs = 0 – думки групи та і-го експерта неузгоджені; rs = –1 – думки групи та і-го експерта повністю протилежні.
Так як rs = 0,35, то узгодженість думок групи та експерта №1 низька. Значущість коефіцієнта Спірмена перевіряємо за допомогою t-статистики: за довірчої ймовірності Р = 0,95, рівнем значущості α = 100 – 0,95 = 0,05 і числом ступенів свободи ν = n –2 = 4 – 2 = 2 в таблицях Ст'юдента (табл. 6) знаходимо табличне значення tкр (0,05; 2) = 4,3. Таблиця 6 Таблиця значень критерію Ст’юдента
Обчислюємо значення критичної точки за формулою (6):
. (6)
.
Якщо rs > Ткр, то ранговий зв'язок є значущим, що підтверджує узгодженість думок експертів. Якщо rs ≤ Ткр, як в нашому випадку, то ранговий зв'язок незначущий і думки експертів неузгоджені. Коли перевірка значущості коефіцієнта рангової кореляції Спірмена не підтверджує узгодженість думок експертів, то йому не можна довіряти і необхідно проводити повторний експеримент. 5.Визначимо узгодженість думок експертів за допомогою коефіцієнта конкордації W. Коефіцієнт конкордації найчастіше розраховується за формулою (7), запропонованої Кендаллом:
, (7)
де – сума квадратів різниць (відхилень); хіj – сума рангів в і-му стовбці; – середнє значення для сумарних рангів j-го ряду.
В нашому випадку m=5, n=4.
.
S = (16,5 – 12,5)2 + (10,5 – 12,5)2 + (11 – 12,5)2 +(12 – 12,5)2 = 22.
Коли який-небудь експерт не може встановити рангову відмінність між кількома суміжними факторами і присвоює їм однакові ранги (що ми і спостерігаємо в нашому випадку), розрахунок коефіцієнта конкордації здійснюється за формулою (8):
, (8)
,
де – число однакових рангів в j-му ряду.
Вихідні дані для визначення коефіцієнта конкордації представимо у вигляді табл. 7. Таблиця 7 ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|