Особливості аналогової інтегральної схемотехніки
Аналогові інтегральні мікросхеми (ІМС) призначені для підсилення, обробки і перетворення електричних сигналів, параметри яких змінюються за законом неперервної функції. До таких аналогових ІМС належать операційні підсилювачі, інтегральні стабілізатори, компаратори та інші схеми, які складаються з базових схемотехнічних елементів, наприклад, елементарних підсилювальних каскадів, диференційних підсилювачів, каскадів зсуву потенціальних рівнів, генераторів стабільного струму, опорних елементів, кінцевих підсилювальних каскадів. Ці елементарні схеми широко використовують як при проектуванні відомих, так і при створенні нових лінійних ІМС. Аналогові ІМС універсальні і багатофункціональні. Ці якості закладають в мікросхеми при їх розробці. Багатофункціональні мікросхеми виготовляють в масовому виробництві. Вузькоспеціалізовані ІМС не користуються великим попитом, вони дорогі. Аналоговим ІМС, особливо операційним підсилювачам, властива функціональна перенасиченість за більшістю параметрів. Це дозволяє проектувати прилади промислової електроніки на базі ІМС з високими технічними і експлуатаційними показниками. При розробці напівпровідникових аналогових ІМС велика увага приділяється підвищенню технологічності мікросхем, тобто зменшенню кількості технологічних операцій. Це досягається використанням транзисторних структур не тільки як елементів підсилення, а також для виконання функцій пасивних елементів, наприклад, як резисторів, конденсаторів (див. розд. 2) і т. д. При цьому важливо, щоб у мікросхем була низька чутливість до розкиду параметрів, що збільшує процент виходу придатних ІМС. Для аналогових мікросхем характерно використання зворотних зв'язків як з метою підвищення електричних характеристик, так і для розширення функціональних можливостей, наприклад, для вибіркового підсилення, корекції характеристик і т. п. Тому розробники радіоапаратури вводять зовнішні кола зворотних зв'язків. Необхідно відзначити, що в принципових схемах ІМС намагаються уникнути місцевих зворотних зв'язків. Наприклад, введення глибокого зворотного зв'язку для стабілізації режиму роботи підсилювальних каскадів за постійним струмом (режим спокою) приводить до помітного зменшення коефіцієнта підсилення (застосування блокуючих конденсаторів великої ємності — одиниці, десятки мікрофарад — принципово неможливе). Тому найчастіше режим стабілізують параметричними способами: колами транзисторної структури в діодному вмиканні, диферен-ційним ввімкненням транзисторів за постійним струмом спокою і т.д. Зв'язок між окремими каскадами в схемі ІМС звичайно безпосередній. При цьому є проблема узгоджування як окремих каскадів у складі мікросхеми, так і окремих мікросхем між собою. Для такого узгодження необхідно, щоб потенціали вхідної і вихідної напруг були близькі до потенціалу загальної клеми джерела живлення. Цього досягають, застосовуючи каскади зсуву потенціального рівня. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|