 |
|
Лекція 22. Тригери. 173
Тригерний пристрій та його схемна реалізація. 173
Типи тригерів за способом функціонування. 174
Синхронний однотактний RS–тригер. 175
Синхронний двотактний RS–тригер. 176
Т–тригер. 177
D–тригер. 178
JK–тригер. 178
Лекція 23. Регістри. 180
Регістр як вузол МП-системи. Призначення та класифікація. 180
Регістри прийому і передачі інформації. 180
Приклади схемної реалізації зсуваючого регістру. 182
Лекція 24. Виконання порозрядних логічних операцій при передачі інформації між регістрами. 185
Реалізація порозрядних операцій в регістрах. 185
Виконання порозрядних операцій «логічне додавання», «логічне множення». 185
Виконання порозрядної операції «складання за mod 2». 186
Лекція 25 Лічильники. 187
Лічильник як вузол МП-системи. Призначення та класифікація. 187
Лічильник з безпосередніми зв’язками з послідовним переносом. 188
Лічильник з паралельним переносом. 189
Реверсивний лічильник з послідовним переносом. 190
Лекція 26. Схеми дешифраторів. 192
Дешифратори. Класифікація. 192
Лекція 27. Шифратори, мультиплексори та демультиплексори. 196
Шифратори і перетворювачі кодів. 196
Мультиплексори. 197
Демультиплексор. 198
Лекція 28. Суматор. 199
Суматор як вузол МП-системи. Призначення та класифікація. 199
Однорозрядний комбінаційний суматор. 199
Однорозрядний накопичуючий суматор. 201
Багаторозрядні суматори. 202
Лекція 29. Пам’ять мікропроцесорних систем. 203
Запам’ятовуючі пристрої мікропроцесорних систем.. 203
Оперативні запам’ятовуючі пристрої 204
Постійні запам’ятовуючі пристрої 206
Лекція 30. Мікропроцесор. 208
Типова структура мікропроцесора. 208
Основні сигнали процесора. 211
Лекція 31. Мікропроцесорні системи. 214
Особливості побудови МП-систем.. 214
Мікропроцесорні засоби в системах керування. 215
Лекція 32. Перетворювачі сигналів. 218
Принцип перетворення напруги в цифровий код. 218
Аналого-цифрові перетворювачі (АЦП). 219
Перетворювачі напруги в код. 219
Перетворювачі кута повороту в код. 220
Цифрово-аналогові перетворювачі. 222
Перетворювач коду в напругу. 223
Перетворювач коду в кут повороту. 223
Література. 225
[1] Робота електромашинних генераторів основана на законах електромагнітної індукції і електромагнітних сил.
Генератор змінного струму складається з двох основних частин – ротора, що обертається і нерухомого статора. На роторі знаходяться полюси електромагніту, обмотка якого живиться від допоміжного джерела постійного струму невеликої потужності. Полюси створюють магнітний потік машини. На циліндричному статорі в пазах розташована основна обмотка генератора, в якій індуктується змінна ЕРС.
Статор і ротор сталеві. Магнітний потік Ф на всьому шляху проходить через ферромагнітний матеріал, крім двох повітряних зазорів, що відділяє ротор від статора.
При обертанні ротора з постійною швидкістю w в кожному провіднику обмотки статора виникає ЕРС e = Blv. Активна довжина провідника l і лінійна швидкість обертання v – постійні. Характер зміни ЕРС визначається законом розподілу магнітної індукції В в повітряному зазорі. Для отримання синусоїдальної ЕРС форма полюсів ротора виконується такою, щоб повітряний зазор збільшувався від осі полюса до периферії за синусоїдальним законом
[2] Початок періоду – точка зміни від’ємних значень на додатні.
3 Використана заміна : –cos wt = sin (wt – 90°)
[4] Для одного витка: ;
для котушки з w витків:.
[5] У машин з циліндричним ротором повітряний зазор всюди однаковий і магнітна провідність не залежить від положення осі полюсів ротора. Це значно полегшує аналіз явищ в працюючій синхронній машині.
[6] Взаємодія провідників обмотки ротора з власним полем по тій же причині не викликає гальмівного моменту при будь-якому характері навантаження генератора.
[7] Більшість синхронних генераторів розраховують для роботи з соs j=0,8 (інд.).
[8] Як щітки використовується спресована суміш графіту з мідним або бронзовим порошком.
[9] Розкладення в ряд Фур’є періодичної імпульсної функції напруги на навантаженні для однопівперіодної схеми спрямовувача: u(wt) = 2Um /p×(1/2 + p/4×cos wt + 1/3×cos 2wt + …).
[10] Показану схему спрямовувача ще називають трифазною мостовою.
[11] За традицією на вихідних характеристиках транзисторів третій квадрант вольт-амперної характеристики p-n переходу показаний на місці першого квадранту.