Здавалка
Главная | Обратная связь

Загальні вимоги норм проектування інженерно-технічних заходів ЦО



Основним керівним документом, відповідно до якого повинні плануватися та здійснюватися ІТЗ ЦО, є СНиП 2.00.05-90 „Нормы проектирования инженерно-технических мероприятий гражданской обороны”. Вимоги цих норм реалізуються:

ü при плануванні та забудові нових міст, житлових і виробничих районів;

ü при розробці проектів організації будівництва будівель і споруд, об’єктів електро-, водо-, газозабезпечення, систем зв’язку, транспорту тощо;

ü при реконструкції перелічених об’єктів, якщо вони були зведені без урахування цих вимог.

Контроль за виконанням вимог Норм покладений на місцеві штаби ЦО і НС, без узгодження з якими будівництво забороняється.

Розглянемо зміст основних вимог Норм ІТЗ ЦО.

1. При виборі місця для будівництва об’єкта повинно враховуватися зонування території населеного пункту і прилеглих районів. Територія, на якій розташовані категорійні міста та ОГД „особливої важливості” з можливим виникненням надмірного тиску у фронті повітряної ударної хвилі 10-30 кПа, складає зону можливих руйнувань. В межах цієї зони може виділятися частина території, де надлишковий тиск становить більше 30 кПа – зона можливих сильних руйнувань.

Якщо в зонах руйнувань знаходяться радіаційно-небезпечні об’єкти, то прилегла до зони руйнувань смуга шириною 10 км формує зону можливогонебезпечного радіоактивного забруднення. Для АЕС зона небезпечного радіоактивного забруднення збільшується до 20-40 км в залежності від потужності станції.

Смуга території шириною 100 км, прилегла до межі можливого небезпечного радіоактивного забруднення, складає зону можливого сильного радіоактивного забруднення.

Територія, де розташовані ХНО, при аварії на яких можливе зараження довкілля небезпечними концентраціями СДОР, формує зону можливого небезпечного хімічного зараження. Ширина цієї зони повинна визначатися спеціальними розрахунками.

Територія, в межах якої в результаті затоплення можливі масові втрати матеріальних цінностей і загибель людей, складає зону можливого катастрофічного затоплення з 4-х годинним добіганням проривної хвилі. Розміри прогнозованих зон затоплення повинні визначатися при розробці ТЕО вибору місця для будівництва населених пунктів, об’єктів, трас, магістралей та ін. споруд.

Територія області, що знаходиться поза межами зазначених зон (руйнувань і хімічного та радіаційного забруднення) і придатна для життєдіяльності людей, складає позаміську зону, куди можливо здійснювати евакуацію населення на випадок НС.

В зоні можливих руйнувань забороняється будувати нові виробничі об’єкти, за виключенням підприємств, пов’язаних з обслуговуванням населення міста (травмайні парки, тролейбусні депо, побутові комбінати, насосні і компресорні станції, диспетчерські пункти систем енергозабезпечення, кабельні лінії зв’язку тощо). Нові важливі (категорійні) підприємства, склади і бази державних запасів (матеріалів, медикаментів, продуктів) необхідно розміщувати за межею зон руйнувань.

 

4. Вимоги норм до планування і будівництва міст

1. Планування і забудову нових міст і реконструкцію й розвиток існуючих необхідно вести окремими житловими масивами, мікрорайонами. Границями мікрорайонів мають слугувати парки, сквери, смуги зелених насаджень, широкі магістралі, природні водоймища, які забезпечують протипожежні розриви між житловими (селітебними) зонами не менше ніж 100 м.

2. В парках, садах, скверах та інших вільних від забудови територіях міста слід передбачати влаштування штучних водоймищ для пожежогасіння з розрахунку 3000 м3 води на 1 км2 території міста, з можливістю під’їзду до водоймищ пожежних машин.

3. Магістральні вулиці міст повинні прокладатися з урахуванням можливості виходу по них транспорту з житлових і промислових районів на заміські шляхи не менше, ніж у двох напрямках. При цьому ширина магістральної вулиці повинна бути: L = Hmax+15 м; де Hmax – висота найвищої будівлі вздовж магістралі. Зазначені магістралі повинні перетинатися з іншими магістральними автомобільними і залізничними шляхами в різних рівнях.

4. Нові сортувальні залізничні станції і вузли слід розміщувати за межами зон можливих сильних руйнувань і катастрофічного затоплення. На території міста дозволяється розміщувати тільки пасажирські та вантажні станції.

5. Гаражі для автобусів, вантажних і легкових автомобілів міського транспорту, виробничо-ремонтні бази прибиральних машин, тролейбусні депо і трамвайні парки повинні розміщуватися розосереджено і переважно на околицях міст або в підземній частині міста.

6. В заміській зоні слід розвивати мережу оздоровчих закладів (санаторіїв, будинків відпочинку, туристичних і спортивних баз, дитячих таборів) з урахуванням використання їх при НС для розміщення населення, евакуйованого з районів стихійних лих і техногенних аварій.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.