Схема публіцистики як інтегруючого виду пізнанняСтр 1 из 20Следующая ⇒
Державний вищий навчальний заклад «Запорізький національний університет» Міністерства освіти і науки України
Л.В. Чернявська Теорія та історія публіцистики Навчальний посібник для студентів магістратури факультету журналістики
Затверджено вченою радою ЗНУ Протокол № від р.
Запоріжжя
УДК : 82-92:070(075.8) ББК: Ч612.16я73 Ч 498
Чернявська Л. В. Теорія та історія публіцистики. Навчальний посібник для студентів магістратури факультету журналістики. - Запоріжжя: ЗНУ, 2010. - 90 с.
Навчальний посібник містить узагальнений матеріал з теорії та історії публіцистики: проблеми теоретичного обґрунтування поняття публіцистики, структури публіцистичних текстів, зокрема, проблем інтертексту, проаналізовано творчість окремих публіцистів. Метою аналізу публіцистичних творів сучасних авторів є підкреслення творчого первня журналістської професії, де журналіст/публіцист, усвідомлюючи місійність слова, прагне конструктивних перетворень національної культури, соціуму, моделювання особистості, спрямованої на творчість, моральні якості вищого регістру, пошук Істини. У посібник включено завдання для індивідуальної роботи, питання до заліку, список літератури.
Рецензент: Шевченко В.Ф., докт. філол. наук, професор Відповідальний за випуск: Чернявська Л.В.
ЗМІСТ Передмова………………………………………………………..………4 Терміни та поняття……………………………………...…..………….5 Світоглядна публіцистика в системі сучасної журналістики…....10 Висвітлення проблем національної ідеї в українських ЗМІ……..25 Есеїстика О.Забужко…………………………………………………..38 Змістові концепти та жанрова специфіка публіцистичних творів сучасних авторів……………………………………………………….62 Авторська компетенція і стратегія в сучасній письменницькій публіцистиці……………………………………………………………77 Індивідуальні завдання………………………………………………85 Перелік питань до екзамену…………………………………………86 Перелік рекомендованої літератури ………………….……………88
Передмова
Публіцистика як вид творчості та один із потоків журналістської інформації виконує важливу роль в суспільстві. Це та частина журналістських виступів, яка відіграє у ЗМІ особливу роль, бо тут журналіст, ідучи далі від інформування та коментування, набагато глибше і місткіше досліджує, аналізує й узагальнює події, факти, явища, відповідно впливаючи на суспільну свідомість. Метод публіцистичного дослідження дійсності має характерні особливості. Це розкриття проблеми в усій її складності і суперечливості тенденцій, конфліктних ситуацій, змалювання сучасної людини в складний для України час суспільних і економічних проблем. Все це неможливе для майбутнього публіциста без ретельного опанування теоретичних засад публіцистики (газетної, теле- і радіо) і розуміння історичних особливостей розвитку вітчизняної публіцистики – у цьому полягає мета курсу: активізувати знання студентів за вказаними напрямками журналістської діяльності. В курсі «Теорія та історія публіцистики» окреслено коло основних сучасних теоретичних проблем публіцистики: публіцистика як тип творчості, підхід до публіцистики як явища комплексного і неоднорідного, співвідношення і взаємозв’язок різних видів публіцистики, специфіка публіцистичних жанрів, оцінка загального стану публіцистики на сучасному етапі, роль публіцистики в розвитку суспільства. Завдання курсу: - ознайомити студентів з історичним розвитком масово-інформаційної діяльності в Україні, зокрема публіцистики; - забезпечити глибоке осмислення студентами конструктивних ознак української журналістики, вивчити історичні форми існування публіцистики, способи її творення й поширення, забезпечити розуміння студентами історичного формування публіцистичної системи журналістики; - показати боротьбу української журналістики з російською цензурою за утвердження свого обличчя й пошуку української ідентичності; - домогтися засвоєння головних понять про етапи становлення та шляхи розвитку української публіцистики й її теоретичних засад; - ознайомити студентів із специфічними рисами публіцистики як виду творчості, зокрема вияву образу автора, жанрової своєрідності творів і їх поетики.
ТЕРМІНИ ТА ПОНЯТТЯ Публіцистика (від лат. publicus – суспільний, народний) є терміном, який має широку палітру різночитань та тлумачень. Історія виникнення терміну має кілька гіпотез. За однією з них, поява терміна припадає на ХV ст., коли в Італії з’являється перша газета і перший памфлет. За іншою, виникнення і поширення терміну відбулося в Німеччині в кінці ХІХ ст. Вже з німецької він був запозичений польською, російською, болгарською та іншими слов’янськими мовами. М. Титаренко пропонує розрізняти три сфери функціонування публіцистики (відповідно, три підходи до її розуміння): - публіцистика як сфера літератури (художня публіцистика): В. Шкляр, Г. Вартанов, І. Білодід, С. Ожегов, В. Даль, Б. Горєв та ін. Жанри художньої публіцистики – від художнього нарису (М. Коцюбинський «Як ми їздили до криниці») до публіцистичної лірики (І. Драч, Б. Олійник) та ліро-епосу (О. Ольжич «Незнаному воякові»). - публіцистика як сфера філософії, релігії, науки (світоглядна публіцистика): М. Шлемкевич, Б. Прутцков, Й. Лось. Прикладами таких творів є есеїстка Ю. Андруховича, О. Забужко, В. Медведя та ін.; - публіцистика як сфера журналістики (так звана газетна/журнальна, теле- , радіопубліцистика): В. Здоровега, Б. Лозовський, В. Учьонова, Л. Світіч, Н. Грибачьов, В. Горохов та ін. Прикладами цього типу публіцистики є публікації журналістів газети «День» (зокрема, К. Гудзик, І. Сюндюков), «Літературна Україна» (В. Яворівський та версія його рубрики на державному радіо). Існує два погляди журналістикознавців на публіцистику: у широкому та вузькому її розумінні. У широкому – до публіцистики зараховуються всі публічні виступи на актуальні суспільно важливі теми; у вузькому, професійно-журналістському значенні – частина матеріалів, яка відіграє у ЗМІ особливу роль, бо тут журналіст, ідучи далі від інформування та коментування, набагато глибше і місткіше досліджує, аналізує й узагальнює події, факти, явища, відповідно впливаючи на суспільну свідомість. Тобто йдеться про публіцистику як один із потоків журналістської інформації та як окремий вид творчості. Публіцистика (за визначенням В. Здоровеги) – це твори, в яких оперативно досліджуються й узагальнюються з особистих, групових, державних, загальнолюдських позицій актуальні факти та явища з метою впливу на громадську думку, суспільну свідомість, а відтак і на соціальну практику. При цьому публіцист вдається до своєрідного поєднання логічно-абстрактного і конкретно-образного мислення, впливаючи на розум і почуття людини, стимулюючи її певні вчинки, соціальну активність. Публіцистика (за визначенням Й. Лося) – словесна й візуальна сфери моделювання свідомості, вияв динамізму людського духу, політичне й морально-філософське освоєння історії та актуальної суспільної практики, всеохоплюючий засіб формування особистості, площина зазначення вартостей та інтересів людей, соціальних груп і націй, втілення їхньої культурної ідентичності. Публіцистика (за визначенням Г. Вартанова «Короткий тлумачний словник журналістських термінів і понять») – рід літературної творчої діяльності, який оперативно досліджує, узагальнює й трактує з авторських позицій актуальні проблеми дійсності з метою збудження громадської думки, оперуючи при цьому засобами логічного мислення та емоційного впливу. Схема публіцистики як інтегруючого виду пізнання
Характерні риси публіцистичності як виражальної якості і способу відображення, виділені у книзі Д. М. Прилюка: 1. Злободенність. 2. Громадянськість. 3. Масштабність. 4. Полемічність. 5. Емоційність. Функції публіцистики (М. Скуленко, В. Учьонова, М. Черепахова, В. Качкан): 1. Агітаційна. 2. Пропаганди. 3. Виховна. 4. Організаторська. 5. Світоглядна. 6. Комунікативна. 7. Оціночна. 8. Державотворча, націєтворча. Образ автора – специфічна смислова величина, яку, з одного боку, потрібно відрізняти від біографічної авторської постаті, автора як людини, а не як особливої творчої особистості; з іншого боку, від образу художньо конструйованої особи оповідача або розповідача твору, уявлюваної реальним творцем у функції автора, - тобто умовного, а не фактичного автора-творця. Таким чином, «образ автора» - це образ «внутрішньої особистості» автора твору. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|