Здавалка
Главная | Обратная связь

Дослід 2. Визначення вмісту домішок молекулярного ступеня дисперсності



Мета роботи. Практичне ознайомлення з аналізом розчинених у воді газів.

До домішок води молекулярного ступеня дисперсно­сті відносяться розчинені у воді гази, органічні сполуки біологічного походження, принесені промисловими і господарчо-побутовими стоками. Органічні речовини молекулярного ступеня дисперсності являють собою неелектроліти або слабкі електроліти з Кдис= 10-10. Це фе­ноли та його похідні, ароматичні аміни, нітросполуки та інші. Методи їх кількісного визначення складні, тому в практикумі наведено тільки метод загального аналізу, який дає можливість судити про забрудненість води органічними речовинами непрямим методом. Вміст газів у воді залежить від температури, тиску газів у повітрі, забрудненості води.

2.1.Визначення сірководню. Сірководень визначають колориметричним методом, використовуючи реакцію його з ацетатом або нітратом свинцю, в результаті якої утворюється сполука чорного кольору .

Для визначення необхідні: лужний розчин солі свин­цю і стандартний розчин сульфіду натрію. Лужний роз­чин солі свинцю готують, добавляючи невеликими пор­ціями 10%-ний розчин лугу до 5%-го розчину ацетату свинцю. Розчин лугу доливають до зникнення осаду, що з'являється, потім доливають ще 25 мл (надли­шок). Стандартний розчин сульфіду натрію готують роз­чиненням 0,705 г кристалічного (х. ч.) сульфіду натрію в 1 дм³ дистильованої води (1 мл цього розчину відпові­дає 0,1 мг , розчин нестійкий).

Методика визначення. Для проведення визначення готують шкалу еталонів, вливаючи у пробірки колори­метра 1, 2, 3, 4 і 5 см³ приготовленого стандартного роз­чину сульфіду натрію. Потім об'єм кожної з них дово­дять до 20 см³ лужним розчином солі свинцю. У пробірку такого ж діаметру, що і пробірки шкали, наливають 5 - 10 см³ досліджуваної води і також доводять об'єм до 20 см³ розчином солі свинцю. Забарвлення розчину порівнюють із забарвленням шкали еталонів. Обчислюють результати аналізу за загальними правилами колориметричних визначень.

2.2. Визначення вугільної кислоти.Вільну у воді визначають титруванням 0,1 н. розчином лугу при наяв­ності фенолфталеїну до рожевого забарвлення розчину, що відповідає забарвленню стандартного розчину (рН = 8,4):

(1)

Стандартний розчин готують у плоскодонній колбі та­кого ж об’єму, як і колба для титрування. Для цього у колбу вливають 200 см³ дистильованої води, добав­ляють 0,5 см³ 10%-го розчину , збовтують і добав­ляють 0,2 см³ розведеного (0,1%-го) фенолфталеїну. За­барвлення такого розчину відповідає рН = 8,4.

Методика визначення. У конічну колбу місткістю 250 см3 відміряють 100 см3 досліджуваної води, до­бавляють 2 - 3 краплі розчину фенолфталеїну і титрують розчином до рожевого забарвлення, яке відповідає стандартному розчину. Результати першого визна­чення, як правило, завищені внаслідок розчинення з повітрям під час досліду. Тому друге титрування проводять якнайшвидше.

Кількість розчиненої вуглекислоти С (мг/дм3) розра­ховують за формулою:

, (2)

де - об'єм розчину NaOH, витрачений на титрування, см3;

- нормальність розчину NaOH;

Е - еквівалент­на маса , мг-екв.;

- об'єм розчину, взятого для титрування, см3.

2.3. Визначення розчиненого у воді кисню. При визначен­ні кількості розчиненого у воді кисню використовують ряд хімічних реакцій. До досліджуваної води додають хлорид мангану (II) і луг, щоб одержати осад гідрокси­ду мангану (II):

. (3)

Гідроксид мангану (II) легко окислюється розчине­ним у воді киснем у гідроксид мангану ( III )

. (4)

Кількість гідроксиду мангану ( III ) визначається кількістю розчиненого у воді кисню. Таким чином, вна­слідок проведених реакцій кількісно визначається ки­сень, розчинений у воді. Гідроксид мангану перево­дять у еквівалентну кількість йоду, який легко і точно визначається титруванням.

Для цього осад розчиняють у . Утворює­ться хлорид мангану (III), який легко розкладається на хлорид мангану ( II ) і вільний хлор:

; (5)

. (6)

Кількість вільного хлору еквівалентна кількості хло­риду мангану ( III ) і відповідно кількості розчиненого у воді кисню. Одержаний хлор визначають йодометричним методом: до розчину додають йодид калію, хлор витісняє йод, який титрують розчином при наявності крохмалю:

; (7)

. (8)

Методика визначення. У колбу місткістю 200 - 250 см3, заповнену водою, вносять піпеткою на дно послідовно 1 см3 42,5%-го розчину хлориду мангану ( II ) та 1 см3 суміші NaOH та йодиду калію, яку готують розчиненням 500 г NaOH і 150 г KI в 1 дм3 дистильованої води.

Склянку обережно закривають пробкою і декілька раз перемішують. Відстояний осад розчиняють, додаючи 2 - 3 см3 концентрованої HCl, потім розчин знову перемішують і переносять розчин у конічну колбу, ретельно промиту дистильованою водою. Титрують йод 0,01 н. розчином . Перед кінцем титрування додають у колбу 1 см3 розчину крохмалю (індикатор).

Кількість розчиненого у воді кисню С (мг/дм3) розраховують за формулою:

, (9)

де та - об’єм та нормальність розчину ;

- об’єм води взятої для досліду;

Е - еквівалентна маса кисню, мг-екв.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.