Здавалка
Главная | Обратная связь

Тема: АНАЛІЗ ВУГІЛЛЯ – СИРОВИНИ ДЛЯ ХІМІЧНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ



 

Мета роботи. Практичне ознайомлення із основним методами аналізу твердого палива.

 

Тверде паливо складається з горючої (органічної) ма­си і баласту, до якого належать мінеральні речовини, які після спалювання палива дають золу. Органічна маса палива є продуктом глибокого перетворення рослинного матеріалу. Вона складається із вуглецю, водню, кисню, азоту і сірки.

Однією з найважливіших характеристик твердого палива є вихід летких речовин і склад нелет­кого залишку. До складу мінеральних домішок входять головним чином карбонати, силікати, фосфати, сульфіди і сульфати заліза, кальцію, алюмінію, калію, натрію.

Технічний аналіз твердого палива разом з даними еле­ментного аналізу дає наближене уявлення про його склад і технічну цінність. Технічний аналіз зводиться до визначення вологості W, зольності А, виходу летких речовин V, вмісту сірки S і теплотворної здатності па­лива Q. Дані, які одержують, відносяться до певного стану палива: робочого, повітряно-сухого або абсолютно сухого.

Робочим називається паливо, що не підлягає підсушуванню. Дані технічного аналізу такого палива позначаються Wр, Aр, Vр і т. д.

Повітряно-сухе паливо добувають в результаті підсушування лабораторної проби при 70—75° С в сушиль­ній шафі, а потім на повітрі. У цьому випадку вологість палива залежить від його гігроскопічності. Дані техніч­ного аналізу позначаються Wа, Aа ,Vа і т. д.

Абсолютно сухим паливо добувають в результаті під­сушування лабораторної проби при 105° С до сталої маси. Зольність і кількість легких речовин, розраховані на абсолютно сухе паливо, позначаються Ас і Vс. В деяких випадках кількість летких речовин відносять до орга­нічної маси палива (горюча частина палива) і позначають через Vг.

Дослід 1. Методика визначення вологи.

а) У вугіллі розріз­няють зовнішню, гігроскопічну та хімічно зв'язану во­логу. Зовнішня волога покриває зерна вугілля у вигляді тонкої плівки і видаляється під час приведення палива до повітряно-сухого стану. Гігроскопічна волога входить до складу вугілля або мінеральних домішок, що містяться в ньому, наприклад, у вигляді кристалізацій­ної води, і називається внутрішньою, або конституцій­ною. Кількість вологи у вугіллі коливається у дуже широких межах — у бурому, наприклад, воно дося­гає 30—40%.

Вологість палива може бути визначена прямим або посереднім методами. При визначенні вологості прямим ваговим методом наважку палива висушують у потоці інертного газу (звичайно азоту) при 105—110° С, а пара води, яка виділяється, поглинається MgCI2 або Н2SO4. При цьому газ пропускають через дві посудини (трубки) з поглиначами: основним, у якому поглинається основна частина вологи, і контрольним, у ньому вловлюють залишки вологи. Відповідно до збільшення маси поглина­ча обчислюють вміст вологи в паливі за формулою:

 

 

де G1 — збільшення маси основної трубки з MgCI2, г;

G2— збільшення маси контрольної трубки з MgCI2, г;

G — наважка палива, г.

При визначенні вологості бурого та кам'яного вугіл­ля, антрациту та горючих сланців наважку палива су­шать при 105—110о С до сталої маси в сушильній шафі. Для визначення вологості у зважений бюкс заввишки 25—30 і діаметром 35—40 мм відважують на аналітич­них терезах 1—2 г палива, розмір частинок якого має бути не більший 0,21 мм (аналітична проба), а висота шару палива в бюксі не більша 5 мм. Наважку розрів­нюють і сушать у сушильній шафі при І05—110о С (кришка бюкса має бути трохи відкритою). Тривалість сушіння бурого вугілля 90 хв, антрацитів — 120 хв, для інших видів палива — 50—60 хв. Після закінчення сушіння бюкси виймають із шафи, щільно закривають і охолоджують спочатку на повітрі (2—3 хв), а потім в ексикаторі до кімнатної температури і зважують.

Контрольне просушування проводять протягом ЗО хв при 105—110о С. Якщо втрата маси перевищує 0,01 г, контрольне просушування повторюють, поки втрата не буде меншою 0,01 г або поки не почнеться збільшення маси внаслідок окислення вугілля. Вміст вологи (%) визначають за формулою

Wа= (2)

де G1 — втрата маси після висушування палива, г;

G — наважка палива, г.

Всі зважування проводять на аналітичних терезах. Розбіжність між двома паралельними пробами не повинна перебільшувати 0,3%.

Аналогічно визначають вміст гігроскопічної вологи висушуванням у сушильній шафі при 102—105° С наважки повітряно-сухої аналі­тичної проби вугілля.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.