Здавалка
Главная | Обратная связь

Дослід 2 . Методика визначення зольності



 

Зола — ще більш шкідливий баласт у паливі, ніж волога. Крім нерента­бельних витрат на транспортування, перевантаження і т. п., підвищена зольність вугілля ускладнює його ви­користання і як енергетичного палива, і як хімічної сировини. Мінеральні домішки при спалюванні палива змінюють свій початковий склад і властивості.

При використанні багатозольного коксу в доменному процесі зростає не тільки витрата самого коксу, а й флюсів, які йдуть на ошлакування золи, що значно знижує продуктивність доменних печей. Форми та джерела золи в твердих горючих копалинах дуже різноманітні. Зола, джерелом якої є сама материнська речовина рослин, з яких утворилося вугілля, хімічно зв'язана з вугіллям 'і називається конституційною золою. Зола, джерелом , якої є пил, пісок, глина, занесені у вугілля, називається наносною золою. Ці речовини разом утворюють золу, відому під назвою «внутрішня зола».

Зола, яка входить у вугілля у вигляді прошарків і включень різноманітних порід, а також зола, що по­трапила до вугілля в процесі його добування, називається зовнішньою золою. Стандартний метод визначення золи в твердому паливі полягає в озоленні наважки призначеного для аналізу палива і послідовному прожарюванні зольного залишку до сталої маси при 800 ± 25о С для антрациту, бурого і кам'яного вугілля, при 850 ± 25° С для сланців. Застосування такої високої температури при аналізі сланців пояснюється вмістом у мінеральній частині їх значної кількості карбонатів, повне розкла­дання яких потребує більш високої температури.

У попередньо зважений на аналітичних терезах фар­форовий тигель або прямокутний човник беруть наважку палива від 1 до 2 г і ставлять її в нагріту до 250—300о С муфельну піч, температуру якої протягом 1—1,5 год підвищують до 800 ± 25о С або до 850 ± 25о С. Зольний залишок, що утворився, прожарюють при тій же тем­пературі 1—2 год, після чого тигель або човник виймають з муфельної печі і охолоджують спочатку на повітрі, протягом 5 хв, а потім в ексикаторі до кімнатної темпера­тури. Охолоджений тигель або човник зважують на ана­літичних терезах. Щоб одержати надійніші результати, зольні залишки прожарюють (по 30 хв) доти поки різниця між двома послідовними зважуваннями не буде меншою 0,001 г. Зольність палива (%) обчислюють за формулою:

Аа =

 

де G1— маса зольного залишку, г;

G — наважка пали­ва, г.

Перерахунок зольності на абсолютно сухе паливо Ас та робоче паливо Ар проводять за формулами:

 

Ас = Аа ; Ар = Аа

 

де Wa — вміст вологи в аналітичній пробі, яку дослі­джують, %;

Wр — вміст вологи в робочому паливі, %.

Розбіжність між результатами двох паралельних ви­значень не повинна перевищувати 0,2% для палива, золь­ність якого менша 12%; 0,3% для палива, яке має золь­ність від 12 до 25%; 0,5% для палива, зольність якого-вища 25%.

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.