Дослід 2 . Методика визначення зольності
Зола — ще більш шкідливий баласт у паливі, ніж волога. Крім нерентабельних витрат на транспортування, перевантаження і т. п., підвищена зольність вугілля ускладнює його використання і як енергетичного палива, і як хімічної сировини. Мінеральні домішки при спалюванні палива змінюють свій початковий склад і властивості. При використанні багатозольного коксу в доменному процесі зростає не тільки витрата самого коксу, а й флюсів, які йдуть на ошлакування золи, що значно знижує продуктивність доменних печей. Форми та джерела золи в твердих горючих копалинах дуже різноманітні. Зола, джерелом якої є сама материнська речовина рослин, з яких утворилося вугілля, хімічно зв'язана з вугіллям 'і називається конституційною золою. Зола, джерелом , якої є пил, пісок, глина, занесені у вугілля, називається наносною золою. Ці речовини разом утворюють золу, відому під назвою «внутрішня зола». Зола, яка входить у вугілля у вигляді прошарків і включень різноманітних порід, а також зола, що потрапила до вугілля в процесі його добування, називається зовнішньою золою. Стандартний метод визначення золи в твердому паливі полягає в озоленні наважки призначеного для аналізу палива і послідовному прожарюванні зольного залишку до сталої маси при 800 ± 25о С для антрациту, бурого і кам'яного вугілля, при 850 ± 25° С для сланців. Застосування такої високої температури при аналізі сланців пояснюється вмістом у мінеральній частині їх значної кількості карбонатів, повне розкладання яких потребує більш високої температури. У попередньо зважений на аналітичних терезах фарфоровий тигель або прямокутний човник беруть наважку палива від 1 до 2 г і ставлять її в нагріту до 250—300о С муфельну піч, температуру якої протягом 1—1,5 год підвищують до 800 ± 25о С або до 850 ± 25о С. Зольний залишок, що утворився, прожарюють при тій же температурі 1—2 год, після чого тигель або човник виймають з муфельної печі і охолоджують спочатку на повітрі, протягом 5 хв, а потім в ексикаторі до кімнатної температури. Охолоджений тигель або човник зважують на аналітичних терезах. Щоб одержати надійніші результати, зольні залишки прожарюють (по 30 хв) доти поки різниця між двома послідовними зважуваннями не буде меншою 0,001 г. Зольність палива (%) обчислюють за формулою: Аа =
де G1— маса зольного залишку, г; G — наважка палива, г. Перерахунок зольності на абсолютно сухе паливо Ас та робоче паливо Ар проводять за формулами:
Ас = Аа ; Ар = Аа
де Wa — вміст вологи в аналітичній пробі, яку досліджують, %; Wр — вміст вологи в робочому паливі, %. Розбіжність між результатами двох паралельних визначень не повинна перевищувати 0,2% для палива, зольність якого менша 12%; 0,3% для палива, яке має зольність від 12 до 25%; 0,5% для палива, зольність якого-вища 25%.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|