 |
|
Структура капіталу банку
Передумовою ефективної діяльності банку як специфічного господарського товариства виступає створення відповідної ресурсної бази, тобто сукупності грошових коштів, що надходять у розпорядження банку з різних джерел та використовуються ним для здійснення активних операцій. Первісну роль у цьому процесі відіграє формування власного капіталу банку.
Власні кошти банку представляють собою грошові кошти, внесені акціонерами та засновниками банку, а також ті, що утворюються в процесі його подальшої діяльності. До власних ресурсів комерційних банків, або до банківського капіталу, належать фонди, які створюються банками для забезпечення фінансової сталості, комерційної і господарської діяльності, а також прибуток поточного і минулого років.
Власний капітал банку в структурі його ресурсів займає від 5 до 10%, в той час як у не фінансових корпораціях в середньому 40-60%.
Призначення власних ресурсів банку полягає в забезпеченні інтересів вкладників в більшій мірі і в меншій мірі – для фінансового забезпечення його оперативної діяльності на відміну від не фінансових організацій.
Призначення власного капіталу виражається в його функціях:
1) Захисній
2) Забезпечення оперативної діяльності
3) Регулюючій *
*Згідно з Інструкції 368 від 28.08.01 «Про порядок регулювання діяльності банків в Україні» НБУ доводить до виконання всіма банками такі економічні нормативи:
1) Мінімальний розмір регулятивного капіталу
2) Норматив адекватності регулятивного капіталу або норматив платоспроможності.
3) Норматив адекватності основного капіталу
Згідно ст. 30 «Про банки банківську діяльність» капітал банку включає основний та додатковий.
В свою чергу до основного капіталу входять:
1) Підписний зареєстрований сплачений (статутний);
2) Розкриті резерви (оприлюднені), які створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку;
3) Надбавки до курсу акцій (емісійний дохід)
4) Додаткові внески акціонерів у капітал
Додатковий капітал включає:
1) Нерозкриті резерви, тобто ті, що не відображаються в опублікованому балансі банку;
2) Резерви, переоцінка, а також вартості резервів переоцінки в результаті довгострокового перебуванні у власності цінних паперів;
3) Гібридні капітальні інструменти – це кошти, які є незабезпеченими і можуть бути використані банком на власний розсуд, і не бути погашеними за ініціативи їх власника;
4) Субординований борг – це незабезпечені боргові інструменти, які за умовою контракту не можуть забрані з банку раніше 5 років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору лише після погашення претензії всіх інших кредиторів.
При цьому сума субординованого боргу не повинна перевищувати 50% від суми основного капіталу за щорічним зменшенням на 20% від його первинної вартості протягом 5 років угоди.