Сутність та характеристика економічних нормативів діяльності банків
Розрахунок економічних нормативів з 1 січня 2002 року банки здійснюють відповідно до Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затвердженої постановою № 368 Правління НБУ від 28.08.2001 р., із змінами і доповненнями. За допомогою економічних нормативів діяльності банків в Україні забезпечується стабільна діяльність банків та своєчасне виконання ними зобов’язань перед вкладниками, а також запобігається неправильний розподіл ресурсів і втраті капіталу через ризики, що притаманні банківській діяльності. Економічні нормативи є основним стовпом пруденційного регулювання банків в Україні. Відповідно до Законів України «Про Національний банк України» та «Про банки і банківську діяльність» НБУ встановлює порядок визначення регулятивного капіталу банку та економічні нормативи, що є обов'язковими до виконання всіма банками: 1. нормативи капіталу 1) мінімальний розмір регулятивного капіталу (Н1) – 120 млн. грн.; 2) адекватність регулятивного капіталу (Н2) – не менше 10%; 3) адекватність основного капіталу (Н3) – не менше 9%. 2. нормативи ліквідності 1) миттєва ліквідність (Н4) – не менше 20%; 2) поточна ліквідність (Н5) – не менше 40%; 3) короткострокова ліквідність (Н6) – не менше 20%. 3. нормативи кредитного ризику 1) максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) – не більше 25%; 2) великих кредитних ризиків (Н8) – не більше 800% ; 3) максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9) – не більше 5%; 4) максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10) – не більше 30%. 4. нормативи інвестування 1) інвестування в цінні папери окремо за кожною установою (Н11) – не більше 15%; 2) загальної суми інвестування (Н12) – не більше 60%; 3) норматив ризику загальної відкритої (довгострокової) валютної позиції банку (Н13) – станом на 2011 рік вже не діє. Базою для розрахунку Н2, Н3, Н7, Н8, Н11, Н12 є регулятивний капітал, а Н9 та Н10 – статутний капітал. Регулятивний капітал банку складається з основного (1-го ріння) та додаткового (2-го рівня) капіталу. Основний капітал вважається незмінним і таким, що не підлягає передачі, перерозподілу та повинен повністю покривати поточні збитки. Додатковий капітал має менш постійний характер і його розмір піддається змінам. Основний капітал складається з таких елементів: а) фактично сплачений зареєстрований статутний капітал. В підсумками року на основі фінансової звітності розмір статутного капіталу коригується на індекс девальвації чи ревальвації гривні за рахунок і в межах валових доходів або валових витрат банку відповідно до методики, визначеної Національним банком; б) розкриті резерви, створені або збільшені за рахунок нерозподіленого прибутку (резерви, що оприлюднені банком у фінансовій звітності): Ø дивіденди, спрямовані на збільшення статутного капіталу; Ø емісійні різниці (емісійний дохід) — сума перевищення доходів, отриманих підприємством від первинної емісії (випуску) власних акцій та інших корпоративних прав над номіналом таких акцій (інших корпоративних прав); Ø резервні фонди, що створюються згідно із законами України; Ø загальні резерви, що створюються під невизначений ризик мри проведенні банківських операцій; Ø прибуток минулих років; Ø прибуток минулих років, що очікують затвердження. Ці складові включаються до капіталу 1-го рівня лише за умови, що вони відповідають таким критеріям: Ø відрахування до резервів і фондів здійснено з прибутку після оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всі потенційні податкові зобов'язання; Ø призначення резервів та фондів і рух коштів по цих резервах і фондах окремо розкрито в оприлюднених звітах банку; Ø фонди мають бути в розпорядженні банку з метою необмеженого і негайного їх використання для покриття збитків будь-яке покриття збитків за рахунок резервів і фондів проводиться лише через рахунок прибутків і збитків; в) загальний розмір основного капіталу визначається з урахуванням розміру очікуваних (можливих) збитків за невиконаними зобов'язаннями контрагентів та зменшується на суму: Ø недосформованих резервів під можливі збитки за: кредитними операціями; операціями з цінними паперами; дебіторської заборгованістю; простроченими понад 30 днів та сумнівними до отримання нарахованими доходами за активними операціями коштами, розміщеними на кореспондентських рахунках у банк;і\ (резидентах і нерезидентах), які визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, або які зареєстровані в офшорних зонах; Ø нематеріальних активів за мінусом суми зносу; Ø капітальних вкладень у нематеріальні активи; Ø збитків минулих років і збитків минулих років, що очікують затвердження; Ø збитків поточного року. Додатковий капітал складається з таких елементів: Ø резерви під стандартну заборгованість інших банків; Ø резерви під стандартну заборгованість клієнтів за кредитними операціями банків; Ø результат переоцінки статутного капіталу з урахуванням індексу девальвації чи ревальвації гривні; Ø результат переоцінки основних засобів в прибуток поточного року; Ø субординований борг, що враховується до капіталу (субординований капітал, що включає кошти, залучені від юридичних осіб — резидентів і нерезидентів як у національній, так і м іноземній валюті на умовах субординованого боргу) (субординований борг— це звичайні незабезпечені боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до угоди не можуть бути взяті з банку раніш, п'яти років, а у разі банкрутства чи ліквідації повертаються Інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів) Кошти, залучені на умовах субординованого боргу, можуть включатися до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку в разі їх відповідності таким критеріям: · вони є незабезпеченими, субординованими і повністю сплаченими; · не можуть бути погашені за ініціативою власника; · можуть вільно брати участь у покритті збитків без пред'явлення банку вимоги щодо припинення торговельних операцій; · дозволяють відстрочення обслуговування зобов'язань щодо сплати відсотків, якщо рівень прибутковості не дозволяє банку здійснити дані виплати. На капітал 2-го рівня накладаються такі обмеження: Ø при розрахунку загальної суми регулятивного капіталу загальний розмір додаткового капіталу не може перевищувати 100 % основного капіталу; Ø розмір субординованого капіталу не може перевищувати 50 % розміру основного капіталу. Для визначення розміру регулятивного капіталу банку загальний розмір капіталу 1-го і 2-го рівнів додатково зменшується на балансову вартість таких активів: · акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у портфелі банку на продаж та інвестиції, які випущені банком; · інвестиції в капітал (що не консолідуються) інших банків та фінансових установ у розмірі 10 і більше відсотків їх статутного капіталу та в дочірні установи; · кошти, вкладені в інші банки на умовах субординованого боргу.
©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|