Теорія журналістики
Предметом інформаційної власності суб'єктів національного інформаційного простору України не можуть бути будь-які матеріали, що являють собою, містять у собі державні таємниці, інформація, поширення якої шкодить інтересам безпеки України. Поширення цієї інформації, передавання прав на неї переслідуються законом. У зв'язку з цим особливого значення набуває організація заходів щодо координації розробки єдиної концепції розвитку телерадіоінформаційного простору України як складової частини усього національного інформаційного простору. Концепція грунтується на засадах державного суверенітету України, формування інформаційного простору відповідно до національних інтересів, пріоритетності чинників, що визначають духовну сферу життя в Україні і сприяють розвитку в ній обміну інформацією. Вона є моделлю взаємодії усіх елементів інформаційного середовища країни з урахуванням потреб і проблем розвитку інформаційного ринку, інформаційних ресурсів, інформаційної індустрії. Концепція передбачає створення належних умов для розвитку та використання національного інформаційного простору (збирання, обробка, передача, зберігання, поширення й використання інформації, яка консолідує і гармонізує суспільне життя) для організаційного, технічного, фінансового забезпечення, захисту інформаційного простору України. В основу концепції покладено такі принципи: 1- Національний інформаційний простір — це упорядкована сукупність об'єктів, суб'єктів та зв'язків між ними, які функціонують і взаємодіють на основі єдиних принципів та правил забезпечення інформаційних потреб особи, суспільства і держави. Він є багатокомпонентною системою, що складається з організаційної, адміністративної, творчої, матеріально-технічної структур, відображає рівень інтелектуального обміну в суспільстві, його спрямованість і динаміку розвитку. 2. Держава виступає гарантом суверенітету і цілісного функціонування, розвитку і захисту національного інформаційного простору відповідно до завдань і під державним управлінням та контролем основних суб'єктів, належної бази і державних економічних важелів для здійснення регулятивного впливу на відносини в інформаційній сфері суспільства. 3. Державна інформаційна політика як один із найважливіших напрямів внутрішньої та зовнішньої політики України пок-ликана забезпечити можливість реалізації нової економічної, організаційно-управлінської і науково-технічної моделі функці- Інформаційний підхід у журналістиці онування засобів масової інформації з метою задоволення громадських та індивідуальних потреб у межах єдиного інформаційного простру нашої країни. Його формування і розвиток, ефективне використання в інтересах суспільства, держави та її громадян залежить від повноти і досконалості нормативно-правової бази, відповідних організаційно-управлінських рішень. 4. Національний інформаційний простір існує і розвивається в тісному взаємозв'язку із соціальними інститутами, які діють у державі, рівнем прав і свобод, обов'язків та відповідальності громадян, соціально-економічних відносин, а також залежно від наявності умов для створення, накопичення та ефективного використання сукупного інформаційного ресурсу. 5. Національний інформаційний простір на сучасному історичному етапі є складовою частиною політичної, економічної, соціальної, культурної і духовної інтеграції українського суспільства. Ступінь його розвитку суттєво визначає роль і місце України у світовому співтоваристві. 6. Відкрите суспільство з власним інформаційним простором неминуче тяжіє до виходу у світовий інформаційний простір, до проникнення в інформаційний простір інших суверенних держав. Національний інформаційний простір, будучи складовою частиною світового інформаційного простору, зберігає свою повну функціональну автономність і притаманну йому національну самобутність. 7. Національний інформаційний простір України не обмежується державним кордоном. Він охоплює також її юридично визначені об'єкти за кордоном, призначені як для поширення інформації про події в Україні, так і для одержання інформації про події в інших країнах і поширення її в державі. Він також включає повноцінний і динамічний інформаційний обмін між цими об'єктами, інформаційний обмін кожного об'єкта з "центром", має формувати адекватну позицію країни щодо політичних та економічних процесів у різних регіонах планети та загалом у світі. Завдяки проведеній за роки незалежності законотворчій роботі в Україні здебільшого створено правове поле інформаційної діяльності, яка здійснюється на основі законодавства України про інформацію, пресу, телебачення і радіомовлення, охорону державних таємниць, культуру та видавничу справу, відповідно до міжнародного законодавства. Правовою базою концепції є Закони України "Про інформацію", "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні", "Про телебачення і радіомовлення", "Про Національну раду ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|