Здавалка
Главная | Обратная связь

Алгоритм невідкладної допомоги при геморагічному та травматичному шоку



  • Необхідно, насамперед, зупинити артеріальну кровотечу притисканням артерії до кістки вище місця травми, накладанням артеріального джгута чи закрутки вище місця поранення. При цьому слід фіксувати час, коли було накладено джгут.
  • Оцінити стан життєздатності організму (визначити наявність та характер пульсу над периферичними і центральними артеріями, ступінь пригнічення притомності, прохідність дихальних шляхів, ефективність функції зовнішнього дихання).
  • Забезпечити правильне положення тіла потерпілого. У непритомному стані його слід повернути на бік, закинути голову назад та дещо опустити верхню половину тулуба. Окремого положення вимагають хворі з переломами хребта (на твердій поверхні) та кісток таза (із зігнутими в суглобах та розведеними ногами).

Протипоказано закидати голову хворим з травмою шийного відділу хребта!

  • Забезпечити іммобілізацію травмованих кінцівок стандартними шинами або підручним матеріалом.
  • Накласти на рану пов’язку. При венозній або капілярній кровотечі стискаюча пов’язка діє кровозупинно. При відкритому пневмотораксі лейкопластир на пов’язка герметизує грудну клітку.
  • Знеболити хворого. Використовують наркотичні та ненаркотичні анальгетики (1% розчин промедолу, 50% розчин анальгіну). У хворих з некомпенсованим шоком наркотичні анальгетики можуть пригнітити дихальний центр. В місця переломів вводять 1-2 мл 0,5% розчину новокаїну.

З метою обезболювання доцільно застосувати середник для неінгаляційного наркозу – кетамін (по2-3 мл 5% розчину, вводити в\м). Він проявляє знеболюючий ефект, стабілізує АТ, не пригнічує дихальний центр. Для попередження небажаної галюцінаторної дії кетаміну його доцільно поєднувати з введенням 1-2 мл 0,5% розчину сибазону.

У складі спеціалізованої бригади медична сестра здійснює венепункції та катетеризує периферичні вени, допомагає лікарю при катетеризації артерій та магістральних вен, готує системи для внутрішньовенних вливань, вимірює АТ, ЦВТ, запису. ЕКГ, проводить оксигенотерапію та ШВЛ потерпілому тощо.

Геморагічний шок

Це один із видів гіповолемічного шоку. Клінічна картина його спостерігається вже при втраті 20-30% ОЦК. Виділяють 3 стадії геморагічного шоку: І стадія – компенсований поворотний шок ІІ стадія – некомпенсований шок ІІІ стадія – неповоротний шок   У разі компенсованого шоку крововтрата добре компенсується за рахунок пристосу-вальних реакцій організму. Некомпенсований шок характеризується вираженими порушеннями кровообігу. Із накопиченням метаболітів у тканинах відбувається парез капілярного русла та децентралізація кровообігу. Необоротний геморагічний шок харак-теризується довгою артеріальною гіпотен-зією і поліорганною недостатністю, шунту-ванням крові. Трансфузійна терапія неефективна.   Виділяють 3 ступені тяжкості геморагічного шоку. Легкий: · свідомість не порушена, · шкіра не дуже бліда, · пульс – 100 за хвилину, · систолічний АТ знижується до 100 мм рт. ст., · ОЦК зменшується на 10%, · кількість еритроцитів становить 3,5х1012/л, · Нb – 100 г/л, · Нt – 40-48% у чоловіків і 36-42% у жінок.     Середньої тяжкості: · непритомність (1-2 рази за даними анамнезу), · шкіра бліда, · пульс – 120 за хвилину, · систолічний АТ – 70-80 мм рт. ст., · ОЦК зменшується на 10-30%, · кількість еритроцитів становить 2,5х1012/л, · Нb – до 60 г/л, · Нt – зменшується до 30%.   Тяжкий: · свідомість порушена (ступор, сопор), · шкіра бліда, · пульс – 130 за хвилину, · систолічний АТ – 70 мм рт. ст., · дефіцит ОЦК понад 30%, · кількість еритроцитів - менше ніж 2,5х1012/л, · вміст Нb – менше ніж 60 г/л, · Нt – 20%.   Загальними критеріями ефективної ліквідації біоенергетичної недостатності при геморагічному шоку є відновлення свідомості, поява напруженого об’єму крові, досягнення робочого АТ, забезпечен-ня ефективних концентрацій Нb і загаль-ного білка, отримання адекватного діурезу.   · Хворого потрібно покласти на рівну поверхню з опущеним головним кінцем, піднятими ногами, тепло вкрити. · Поповнення крововтрати проводять кровозамінниками протишокової дії. · За показанням починають серцево-легеневу реанімацію. · Хворого реанімобілем транспортують до відділення реанімації та інтенсивної терапії.  

 







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.