Главная | Обратная связь

Патологічна анатомія.

Пристінковий тромбоз починає формуватись при запалення незміненої вени і росте по направленню току крові. Утворюється довгий тромб, який складається з еритроцитів і фібрину, який адже при невеликому зусиллі (кашель тощо) може відірватися і викликати емболію легеневої артерії. Через 4-8 днів тромб фіксується до стінок вени. Із часом тромб скорочується, розсмоктується і організується. Через 7-12 місяців вени, у яких був тромб частково або повністю реканалізуються.

Клінічна картина.

Розрізняють гострий і підгострий періоди.

Гострий період продовжується до 1 місяця, підгострий – до 6 місяців.

Розрізняють легкі форми, середньо-тяжкі і тяжкі.

В результаті перенесеного тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок виникає посттромбофлебітичний синдром.

Гострий тромбоз глибоких вен нижніх кінцівок (або тромбофлебіт) виникає раптово.

З’являються сильні болі, особливо по ходу судинного пучку, значний набряк кінцівки, синюшність шкіряних покривів, підвищується температура.

Захворювання протікає у дві стадії – компенсації венозного кровообігу і декомпенсації.

У стадії компенсації спостерігається помірний набряк кінцівки, підвищення температури тіла. У цю стадію можлива тромбоемболії легеневої артерії, так як тромб не фіксований до стінки вени.

У стадії декомпенсації стан хворого погіршується, посилюються болі у кінцівки, наростає набряк тканин, аж до розвитку венозної гангрени(біла або синя флегмазія).

Лікування

Лікування гострих венозних тромбозів, незалежно від форми, повинно бути комплексним і включати як консервативні, так і оперативні методи.

• На початку захворювання - строгий ліжковий режим.
• Уражена кінцівка повинна бути забинтована еластичним бинтом і при піднята під кутом 15-20 градусів. Це сприяє прискоренню венозного кровотоку, зменшенню набряку.
• Слід уникати різких рухів і будь-яких зусиль.
• Пізніше застосовують теплові процедури (солюкс, УВЧ, електрофорез з розчином новокаїну, гепарину і лідази).
• Проводиться лікування антикоагулянтами (гепарин, фенілін, пелен тал, сінкумар).
• Застосовують фібринолітичні препарати (стрептокіназа, урокіназа, фібринолізин, тромболітин, стрептаза, стрептодеказа та інш.).
• Також призначають низькомолекулярні декстрани (реополіглюкін, реомакродекс, реоглюман), які знижують в’язкість крові і агрегацію тромбоцитів, покращують мікро циркуляцію і колатеральний кровообіг.
• З протизапальною дією призначають бутадіон, пірабутол, реопірин, аспірин.
• Застосовують паранефральні, параартеріальні, внутрішньо артеріальні новокаїнові блокади, які зменшують біль і знімають вторинний спазм артерій.
• Для зняття спазму призначають також папаверин, но-шпу, нікотинову кислоту, компламін, венотонізуючі препарати – троксевазин, венорутон.

В теперішній час основним методом лікування гострого венозного тромбозу залишається консервативний.

Хірургічне лікування в основному показане при:

1. Ембологенному тромбозі.
2. Вираженому ілеофеморальному тромбозі.
3. Розповсюдженні тромбозу на нижню полу вену.
4. Синьої флегмазії.

У початкових стадіях захворювання найбільш ефективна тромбектомія катетером Фогарті у поєднанні з реґіонарною перфузією, а при показаннях – з гемодіалізом

При загрозі гангрени кінцівки показана фасціотомія з ціллю звільнення стиснених м’язів, для попередження некрозу.

Емболектомію виконують у межах 10 днів від початку захворювання з видаленням усіх перепон у вені, добрі результати при тромбектоміях спостерігаються у 67-85% хворих.

Хворі не працездатні при цьому захворюванні 1-4 місяця, а деякі переводяться на ІІІ групу інвалідності.

Через 6-8 місяців від початку захворювання показане санаторно-курортне лікування: радонові, водневі ванни, грязелікування.

 

 

Класифікація травм

Ушкодження (травми) – дія на організм зовнішніх агентів, (механічних, хімічних, термічних), які визивають порушення анатомічної цілісності, фізіологічних функцій, які супроводжуються місцевою і загальною реакцією організму.

Закриті 1. Забої. 2. Розтягнення. 3. Розриви м’язів. 4. Стиснення. 5. Струс. 6. Вивихи. 7. Переломи.	Відкриті 1. Рани. 2. Відкриті переломи.
За видом ушкодження 1. Механічні. 2. Термічні. 3. Хімічні. 4. Операційні. 5. Променеві. 6. Електричні.   За місцем прикладання 1. Прямі. 2. Непрямі.   За часом дії 1. Гострі. 2. Хронічні.	За характером ушкодження 1. Закриті. 2. Відкриті.   1. Проникаючі. 2. Непроникаючі.   1. Поодинокі. 2. Множинні.   1. Прості. 2. Комбіновані.

Травматизм Кількість будь-яких травм за визначений час у визначеної групи населення. 1. Транспортний. 2. Пішохідний. 3. Спортивний. 4. Виробничий. 5. Промисловий. 6. Побутовий. 7. Шкільний. 8. Інші.