Главная | Обратная связь

VI. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА. СПИННИЙ МОЗОК

НЕРВОВА СИСТЕМА

Нервова система складається з центральної і периферичної нервових систем, а також з "автономної" вегетативної нервової системи. До центральної нер­вової системи відносяться спинний, і головний мо­зок, до периферичної нервової системи відноситься спинномозкові і черепномозкові нерви. Вегетативна нервова система поділяється на парасимпатичну і симпатичну.

VI. ЦЕНТРАЛЬНА НЕРВОВА СИСТЕМА. СПИННИЙ МОЗОК

Спинний мозок - це довгий тяж циліндричної форми, який знаходиться в спинномозковому каналі починаючи від великого отвору до І-ІІ поперекових хребців. Спинний мозок закінчується мозковим конусом, від якого до окістя II куприкового хребця тягнеться кінцева нитка. На рівні VI шийного хреб­ця спинний мозок утворює шийне потовщення, а на рівні XII грудного хребця - попереково-крижове по­товщення. Всередині спинного мозку проходить центральний канал, який продовжується вгорі в IV шлу­ночок головного мозку, а донизу закінчується кінцевим шлуночком.

По передній поверхні спинного мозку проходять передня серединна щілина, права і ліва передні бічні борозни. По задній поверхні спинного мозку проходять задня серединна борозна, права і ліва задні бічні борозни. Із задніх, бічних борозен відходять чутливі задні корінці, які мають на сво­єму дистальному кінці потовщення, що називається спинним ганглієм, де лежать чутливі (псевдоуніполярні) клітини. Із передніх бічних борозен вихо­дять передні корінці, рухові, які, з’єднуючись із задніми корінцями, утворюють мішаний спинний, нерв. Останній через міжхребцеві отвір покидає спинномозковий канал і поділяється на вентральну і дорзальну гілки, віддає гілку до твердої мозкової оболонки і білу сполучну гілку до найближчого сим­патичного вузла (в тораколюмбальному відділі).

Спинний мозок складається з периферичне розташованої білої речовини і розташованої всередині сірої речовини. Причому задня серединна борозна проходите до сірої речовини і поділяв білу речови­ну ззаду на дві половини, а передня серединна щілина не доходить до сірої речовини, утворюючи білу спайку, що з’єднує передні симетричні ділянки білої речовини.

Сіра речовина - це скупчення тіл нейронів з їх нейритами і складається з передніх, задніх і бічних стовпів, а також центральної проміжної зони навколо центрального каналу. Вічні стовпи мають тільки тораколюмбальний відділ спинного мозку. * На поперечному розрізі стовпи мають вигляд рогів і тому в сірій речовині розрізняють передні, задні і бічні роги.

В передніх рогах знаходяться рухові клітини, які формують 5 рухових ядер. Аксони цих клітин утворюють - передні корінці і в складі спинних нервів досягають поперечносмугастих м’язів тулуба і кінцівок.

Задні роги складаються із вставних клітин (приймають імпульс від чутливих клітин і передають його на інші клітини). Вставні клітини задніх рогів формують губчасту зону, желатинову речовину, власне ядро заднього рогу і грудне ядро (стовпи Кларка-Штиллінга).

В бічних рогах тораколюмбального відділу спинного мозку знаходяться вегетативні клітини, які формують латеральне проміжне ядро.

В проміжній центральній частині з латеральної сторони міститься проміжне медіальне ядро, що складається із вставних клітин.

Біла речовина - це аксони нервових клітин головного і спинного мозку, які утворюють висхідні (чутливі, аферентні) шляхи і низхідні (рухові, еферентні) шляхи. За допомогою борозен біла речо­вина поділяється на передні, задні і бічні канатики. Передні канатики за допомогою білої спайки з’єднуються між собою.

В задніх канатиках проходять два висхідних шляхи: ніжний пучок Голля (розташований медіальне); і клиноподібний пучок Бурдаха (розташований латерально).

Біла речовина передніх канатиків утворює в основному висхідні шляхи:’ передній корково-спинний (пірамідний) шлях, покришково-спинний шлях, сітчаста-спинний шлях, оливо-спинний шлях, присінково - спинний шлях. В передньому канатику проходить також один висхідний шлях - передній гіпоталомічний.

. В бічних канатиках латеральне лежать наступні висхідні шляхи:

- задній спинномозочковий шлях Флексіга,

- передній спинномозочковий шлях Говерса,

- бічний спинноталамічний шлях. Медіальніше знаходяться такі висхідні шляхи:

- бічний корково-спинний (пірамідний) шлях;

- червоноядерно-спинний шлях Монакова. Частина спинного мозку, від якого відходять дві пари корінців чи одна пара спинних нервів, назива­ється сегментом спинного мозку. Таких сегментів 31: 8-шийних, 12-грудних, 5-поперекових, 5-крижо­вих і 1-куприковий. Корінці, які виходять нижче II поперекового сегмента разом з кінцевою ниткою, утворюють кінський хвіст спинного мозку.

Спинний мозок вкритий наступними оболонками: 1) тверда мозкова оболонка ніж окістями хребетного стовбура і цією оболонкою утворюється епідуральний простір, заповнений жиройою клітковиною і венозни­ми сплетеннями; 2) павутинна оболонка; між нею і твердою оболонкою утворюється субдуральний простір; 3) м’яка чи судинна оболонка, що тісно оплітає спинний мозок, заходячи в його борозни. Між павутинною і м’якою оболонками знаходяться підпавутинний (субарахноїдальний) простір, запов­нений спинномозковою рідиною (ліквор).

ГОЛОВНИЙ МОЗОК

Головний мозок розвивається з трьох первинних мозкових пухирів: переднього, середнього і ромбоподібного. З переднього мозкового пухиря формується два вторинних мозкових пухиря: кінцевий мозок і проміжний мозок. Середній мозковий пухирь не поділяється на вторинні пухирі і відділяється від ромбоподібного мозису перешийком ромбоподібного мозку. З ромбоподібного мозкового пухиря розвивається довгастий мозок і задній мозок.

З заднього мозку розвивається міст і мозочок. З середнього мозку розвивається покришка і ніжки мозку. З проміжного мозку розвивається ділянка зорового горба і підзгірна ділянка. В кінцевого моз­ку розвивається нюховий мозок, базальні вузли сірої речовини, півкулі головного мозку, мозолисте тіло і склепіння мозку.

Головний мозок поділяється на великий мозок, стовбур головного мозку і мозочок. Головний мозок має основу мозку, дорзолатеральну і медіальну поверхні. На основі головного мозку виходять 12 пар черепномозкових нервів:

- перша пара - нюховий нерв - починається від нюхових цибулин, а із черепа виходить через прони­зану пластинку решітчастої кістки;

друга пара - зоровий нерв - виходить з мозку від зорового перехрестя, а з черепа - через зорові канали;

- третя пара - окоруховий нерв - виходить з мозку з міжніжкової ямки, а з черепа - через верхню очноямкову щілину;

четверта пара - блоковий нерв - починається від переднього мозкового паруса і виходить на основу мозку з латеральної сторони ніжок мозку, а з черепа виходить через верхню очноямкову щілину;

п’ята пара - трійчастий нерв - виходить з мозку на межі між мостом і середніми ніжками мозочка. З черепа виходить трьома гілками: очноямковий нерв - через верхню очноямкову щілину, верхньощелепний нерв - через круглий отвір і нижньощелепний нерв - через овальний отвір;

шоста пара - відвідний нерв • виходить з мозку між мостом і пірамідами довгастого мозку, а з черепа - через верхню очноямкову щілину;

сьома пара - лицевий нерв - виходить з мозку в мостомозочковому куті, а з черепа - через канал лицевого нерва;

восьма пара - присінково-завитковий нерв - виходить з мозку в мостомозочковому куті позаду сьомої пари, а з черепа виходить через внутрішній слуховий отвір;

- дев’ята пара - язикогорловий нерв - виходить а мозку із задньої латеральної борозни довгастого мозку, а з черепа - через яремний отвір;

- десята пара - блукаючий нерв - виходить /з мозку з латеральної бічної борозни довгастого моз­ ку позаду дев’ятої пари,а з черепа - через яремний отвір;

одинадцята пара - додатковий нерв - виходить з мозку з латеральної бічної борозни довгастого і спинного мозку нижче десятої пари, а з черепа -через яремний отвір;

дванадцята пара - під’язиковий нерв - виходить з мозку між олівами і пірамідами довгастого мозку, а з черепа - через канал під’язикового нерва.

На основі головного мозку ззаду наперед знаходяться:

- -довгастий мозок;

- -міст;

- -в- сторону від моста відходять середні мозоч­кові ніжки;

- .спереду від моста проходять ніжки мозку, між якими міститься міжніжкова ямка, на дні якої є - задня пронизана речовина;

- спереду від ямки проходять соскоподобні тіла;

- спереду від останніх розміщений сірий горб, від якого відходить лійка, на якій розміщений гіпофіз;

- з боків від сірого горба містяться зорові тракти, які, наближуючись один до одного, переходять в перехрестя зорових нервів;

- зорові нерви;

- нюхові трикутники, на дні яких міститься передня пронизана речовина;

- нюхові тракти;

- нюхові цибулини;

На медіальному розрізі головного мозку ми бачи­мо:

- півкулі головного мозку, які з’єднуються між , собою мозолистим тілом. Мозолисте тіло мав спереду ; коліно, що переходить донизу в дзьоб, а останній переходить в дзьобову пластинку, яка, в свою чер­гу, закінчується кінцевою пластинкою. Ззаду мозолисте тіло закінчується валком мозолистого тіла;

- під мозолистим тілом проходить склепіння мозку, яке ззаду закінчується ніжками склепіння, а спереду переходить в стовпи склепіння;

- між мозолистим тілом і стовпами склепіння натягнута пластинка прозорої перегородки;

- під склепінням знаходиться зоровий горб;

- ззаду зорового горба розміщена чотиригорбкова , пластинка (пластинка покришки), яка складається з верхніх і нижніх горбиків;

- під пластиною покришки проходить водопровід мозку (сильвіїв водопровід), який веде дозаду в четвертий шлуночок;

- четвертий шлуночок, обмежений вгорі верхнім і нижнім мозковими парусами;

- дном четвертого шлуночка є ромбоподібна ямка, яка займає дорзальну поверхню мосту і довгастого мозку;

- з боків від довгастого мозку містяться півкулі мозочка, що з’єднані .між собою черв’яком.

Півкулі головного мозку відділяються між собою серединною повздовжньою щілиною, яка йде до мозолистого тіла. Великий мозок відділяється від мозочка поперечною щілиною великого мозку.

ДОВГАСТИЙ МОЗОК

Довгастий мозок є продовженням спинного мозку має вигляд молодої цибулини, чому і називав цибулиною мозку. Як і спинний мозок, довгастий мозок на задній поверхні має задню серединну борозни і дві бічні задні борозни; на передній поверхні проходить передня серединна щілина і дві передбічні борозни. Між передньою серединною щілиною передніми бічними борознами утворюються піраміди довгастого мозку, які на границі із спинним мозком перехрещуються, утворюючи перехрест пірамід. Між передніми і задніми бічними борознами знаходять оліви довгастого мозку. Дорзальна поверхня довга того мозку утворює нижню частину ромбоподібної ямки. Сіра речовина довгастого мозку представлена:

- ядрами оліви;

- --струнким і клиноподібним ядрами;

- центрами дихання і кровообігу; ядрами ІХ-ХІІ пар черепних нервів.

Біла речовина довгастого мозку складається висхідних шляхів, які утворюють медіальну петлю низхідних (пірамідних шляхів) і ретикулярної формації.

МІСТ

Вароліїв міст знаходиться спереду довгасте мозку і являє собою потовщення мозкової речовиною, яке за допомогою середніх ніжок мозочка з’єднується з мозочком. Міст має вентральну і дорзальну поверхні.

На вентральній поверхні проходить основна борозна, а дорзальна поверхня утворює верхню частину ромбоподібної ямки. Сіра речовина мосту складаєть­ся з власних ядер мосту, ядер IIІ-VI11 пар черепномозкових нервів. На границі між вентральною і дорзальною частинами мосту лежить трапецієподібне тіло, основу якого складає дорзальне ядро. Біла речовина складається із нервових волокон, які йдуть у складі медіальної петлі ретикулярної формації.

МОЗОЧОК

Мозочок - це окрема частина головного мозку, яка відділяється від великого мозку поперечною щілиною мозку, куди заходить намет мозочка.

Мозочок має півкулі мозочка, які розділені між собою поздовжньою щілиною мозочка, а з’єднується за допомогою черв’яка. В передній частині знахо­диться окрема частина мозочка - жмуток, який за допомогою ніжки жмутка з’єднується із середньою часткою черв’яка, що називається вузликом.

Численними борознами мозочок поділяється на часточки. Горизонтальна щілина мозочка поділяє йо­го на вентральну і дорзальну частини. ,

На розрізі біла речовина має вигляд гіллястого дерева, за що і названа деревом життя.

Сіра речовина складається з чотирьох пар ядер:

- зубоподібне ядро;

- коркоподібне ядро;

- кулясте ядро;

- ядро вершини.

Мозочок має середні ніжки, які з’єднують його з мостом; передні - з’єднують з покришкою; і задні ніжки - з’єднують з довгастим мозком.

Мозочок грає важливу роль в підтриманні рівноваги тіла і координації рухів, він є вищим вегетативним центром.