Главная | Обратная связь

ПЕРЕШИЙОК РОМБОПОДІБНОГО МОЗКУ

Перешийок ромбоподібного мозку знаходиться на межі моста і середнього мозку. Він складається з верхніх ніжок мозочка, натягнутого між ними верхнього мозкового паруса і трикутника петлі. Трикутник петлі обмежений нижніми ручками чотиригорбкового тіла, верхніми ніжками мозочка і ніжка­ми мозку.

РОМБОПОДІБНА ЯМКА

Ромбоподібна ямка знаходиться на дорзальній частині довгастого мозку і моста. Вгорі вона обме­жена верхніми ніжками мозочка, а знизу - нижніми ніжками мозочка. По середині ромбоподібної ямки проходить серединна борозна, яка поділяв ямку на праву і ліву симетричну половини. Вздовж середин­ної борозни з боків розміщується медіальне підви­щення, у верхній частині якого міститься лицевий горбик. В нижній частині ромбоподібної ямки утво­рюється латеральне розташований трикутник блукаю­чого нерва, а медіальніше - під’язикового нерва.

На границі між мостом і довгастим мозком по ромбоподібній ямці проходять мозкові промені четвертого шлуночка, які виходять з бічних кишень ромбоподібної ямки і заглиблюються в серединну борозну. Частина ромбоподібної ямки, яка розміщуєть­ся біля бічних кишень, називається вестибулярною площиною. В ромбоподібній ямці містяться ядра УІ-ХІІ пар черепномозкових нервів.

П’ята пара черепних нервів мав в дорзальній частині мосту рухове ядро трійчастого нерва і три чутливих: мостове ядро, ядро середньомозкового шляху і ядро спинномозкового шляху.

Шоста пара має одне рухове ядро відвідного нерва, яке знаходитеся на поверхні лицевого горбика.

Сьома пара має одне рухове ядро лицевого нерва, що знаходиться в глибині лицевого горбика. До сьомої пари відносяться також проміжна його частина, яка має смакове Ядро - ядро поодинокого шляху і парасимпатичне ядро - верхнє слиновидільне.

Завиткова частина восьмої пари має вентральне і дорзальне завиткові ядра, то лежать в бічних кише­нях ромбоподібної ямки. Присінкова частина має медіальне ядро (Швальбе), латеральне ядро (Дейтерса), верхнє ядро (Бехтерєва) і нижнє ядро (Роллера), які лежать в присінковій площині ромбоподібної ямки.

Дев’ята пара мав рухове ядро - подвійне, чутливе - поодинокого шляху і парасимпатичне - нижнє слиновидільне.

Десята пара має рухове ядро - подвійне, чутливе - поодинокого шляху і парасимпатичне ядро - заднє ядро блукаючого нерва, яке лежить в ромбоподібній ямці в трикутнику блукаючого нерва.

Одинадцята пара має спинне і черепне рухові ядра.

Дванадцята пара має одне рухове ядро під’язико­вого нерва, яке лежить в нижньому куті ромбоподібної ямки в трикутнику під’язикового нерва.

ЧЕТВЕРТИЙ ШЛУНОЧОК

Четвертий шлуночок є порожниною ромбоподібного мозку, має дно і дах. Дно його утворене ромбопо­дібною ямкою, а дах утворений верхнім і никнім мозковими парусами і судинною основою IV шлуночка, яка доповняє нижній мозковий, парус. В товщі судин­ної основи знаходиться судинне сплетення четверто­го шлуночка, яке бере участь в утворенні спинно­мозкової рідини. Через сильвіїв водопровід четвер­тий шлуночок з’єднується з третім шлуночком, через серединний отвір (Мажанді) - з центральним каналом спинного мозку і через бічні отвори (Лишка) - з підпавутинним простором головного і спинного мозку.

СЕРЕДНІЙ МОЗОК

До середнього мозку відноситься покришка, ніжки мозку і водопровід мозку.

Покришка складається з двох верхніх і двох нижніх горбиків, які переходять в ручки. Ручки верхніх горбиків закінчуються в латеральному колінчастому тілі, а ручки нижніх горбиків закінчуються в медіальному колінчастому тілі. Верхні і нижні горбики відокремлені між собою по­перечною борозною, а праві і ліві горбики - поздовжньою борозною. Між правим і лівим верхнім горбиками лежить шишкоподібне тіло (епіфіз).

.Ніжки мозку - це товсті мозкові тяжі, які відходять від моста і направляються вперед до півкуль великого мозку. Між ніжками мозку знизу знаходиться міжніжкова ямка, на дні якої розміщена задня пронизана речовина. З борозни на медіальній поверхні кожної ніжки відходить окоруховий нерв. Кожна ніжка чорною речовиною поділяється на покрив і основу. Основа утворена провідними шляхами, які ідуть від кори великого мозку в спинний мозок, довгастий мозок і міст. В покриві мозку знаходять­ся червоні ядра, а на рівні верхніх горбків - рухове ядро окорухового нерва і додаткове ядро Якубовича (парасимпатичне ядро 111 пари). На рівні нижніх горбків знаходиться рухове ядро блокового нерва.

Водопровід мозку (сильвіїв) - вузький канал, який з’єднує III і IV шлуночки мозку, оточений сірою центральною речовиною.

ПРОМІЖНИЙ МОЗОК.

Проміжний мозок складається з ділянки Борового горба і підзгір’я. Ділянка зорового горбв, в свою чергу, включає в себе згір’я, надзгір’я і завгір’я. Підзгірна ділянка складається з пе­редньої (зорової) і задньої (нюхової) ділянок.

Зоровий горб (згір’я) парний, утворений голов­ним чином сірою речовиною. Спереду він має пе­редній горбик, а ззаду закінчується розширенням, яке називається подушною. Медіальні поверхні пра­вого і лівого зорових горбів з’єднуються між собою міжталамічним злипанням.

Сіра речовина за допомогою мозкових променів білої речовини поділяється на групу передніх, медіальних, дорзальних і зентеролатеральних ядер.

Надзгір’я включає в себе шишкоподібне тіло, яке за допомогою повідців з’єднується з медіальною по­верхнею правого і лівого зорових горбів, де вони утворюють розширення - трикутники повідців.

Зазгір’я представлене латеральним і медіальним колінчастими тілами. Латеральне колінчасте тіло за допомогою верхніх ручок двогорбкового тіла з’єднується з верхніми горбиками (підкіркові центри зору) . Медіальне колінчасте тіло за допомогою нижніх ручок двогорбкового тіла з’єднується з нижніми горбиками (підкіркові центри слуху). Передня час­тина підзгірної ділянки включає -в себе зорове пе­рехрестя, сірий горб з лійкою і гіпофізом. До задньої частини відносяться соскоподібні тіла і власна підзгірна ділянка, в якій міститься підзгірне (Луїсове) ядро. Порожниною проміжного мозку є III шлуночок, який має 6 стінок:

- латеральними стінками III шлуночка є медіальні поверхні зорових горбів;

- нижньою стінкою, чи дном, служить підзгірна ділянка, в якій розрізняють заглибину лійки і зо­ рову заглибину;

- передньою стінкою служить кінцева пластинка, стовпи склепіння і передня мозкова спайка;

- задньою стінкою є спайка між повідцями і зад­ня мозкова спайка, над якою знаходиться надшишко-подібна заглибина;

- верхня стінка (дах) утворена судинною основою II! шлуночка.

Між переднім горбиком зорового горба і стовпами склепіння проходить міжшлуночковий (мокроївський) отвір, що з’єднує III шлуночок з бічними шлуночка­ми головного мозку. Сильвіїв водопровід з’єднує III шлуночок з порожниною IV шлуночка.

ШИШКОПОДІБНЕ ТІЛО

Шишкоподібне тіло - це залоза ендокринної системи, яка відноситься до неврогенної групи залоз і лежить між верхніми горбиками покришки середнього мозку. Від переднього кінця шишкоподібного тіла до медіальної поверхні правого і лівого зорових горбів натягнуті повідці. В основі шишкоподібного тіла знаходиться невелика шишкоподібна заглибина. Ззовні шишкоподібне тіло покрите сполучнотканинною капсулою, від якої в середину органа ідуть сполуч­нотканинні перекладки, які розділяють паренхіму шишкоподібної залози на часточки. Клітками епіфіза є спеціалізовані залозисті клітини-пінеалоцити і гліоцити. В шишкоподібній залозі у дорослих людей! часто зустрічається мозковий пісок. Шишкоподібне тіло, виділяє гормон, який гальмує діяльність гіпофіза до моменту статевої зрілості і бере участь в регуляції багатьох видів обміну речовин.

ГІПОФІЗ

Залоза внутрішньої секреції, яка відноситься де неврогенної групи, знаходиться в гіпофізарній ямці турецького сідла. Гіпофіз відділений від порожнини черепа діафрагмою сідла і через отвір в цій діафрагмі, аа допомогою лійки, з’єднується з підзгірною ділянкою проміжного мозку. .

В гіпофізі розрізняють передню і задню частки. В передній частці знаходиться передня, проміжна і горбкова частини. Задня частка гіпофіза складаєть­ся з нервової частини і лійки.

В передній долі гіпофіза виробляються соматотропний гормон, адренокортікотропний гормон, тіреотропний гормон, гонадотропний гормон і ліпотропні фактори гіпофіза. Проміжна частина передньої долі утворює меланоцитостимулюючий гормон. Задня частка гіпофіза виробляє вазопресин і окситоцин.

КІНЦЕВИЙ МОЗОК

До кінцевого мозку відносяться півкулі головного мозку, які вкриті тонким шаром сірої речовини (плащем); нюховий мозок, підкіркові ядра великого мозку, склепіння, мозолисте тіло і нюховий мозок.

Нюховий мозок у людини розвинутий слабіше, ніж у тварин, і поділяється на центральну і периферичну частини. До центральної частини відносяться: амонів ріг, склепінна закрутка, яка складається з ремінцевої закрутки і закрутки біляамонійового рогу, зубчасте ядро, прозора перегородка і гачок. До периферичної частини нюхового мозку відносяться нюхові цибулини, нюхові тракти, нюхові трикутники, передня пронизана речовина.

Кірковий аналізатор нюху міститься в гачку.

Підкіркові ядра - це сіра речовина, яка знахо­диться в товщі білої речовини головного мозку, ближче до основи мозку. До підкіркових ядер відно­сяться: смугасте тіло, огорожа і мигдалеподібне ядро.

Смугасте тіло складається з хвостатого ядра, яке має головку, тіло і хвіст, і сочевицеподібного ядра, що складається з двох блідих куль і лушпини.

Між хвостатим ядром і блідими кулями сочевицеподібного ядра знаходиться прошарок білої речовини, який називається внутрішньою капсулою. Остання і має переднє стегно, коліно і заднє стегно.

Між лушпиною сочевицеподібного ядра і огорожос проходить прошарок біло’і речовини, який навиваєть­ся зовнішньою капсулою.

Між огорожею і корою острівця знаходиться прошарок білої речовини, що називається самої зовнішньою капсулою.

Мозолисте тіло - це спайка, що з’єднує праву і ліву півкулі. В мозолистому тілі рогрігняютьі коліно, яке переходить в дзьоб, а потім в дзьобоподібну і кінцеву пластинки; стовбур мозолистого тіла, який продовжується позаду в потовщений валок мозолистого тіла. Волокна передньої частини мозолистого тіла утворюють лобові щипці, а задньої потиличні щипці.

Склепіння знаходиться під мозолистим тілом складається з тіла, яке допереду і донизу продов­жується в стовп склепіння, а дозаду - в ніжки склепіння, яка зростається з гіпокампом, утворюючи торочки гіпокампа.

Спереду склепіння знаходиться прозора перего-І родка, яка складається з двох пластинок, між якими знаходиться щілеподібний простір - порожнина про­зорої перегородки. Спереду стовпів склепіння зна­ходиться передня спайка, . волокна якої орієнтовані поперечно.

Півкулі головного мозку, які вкриті корою головного мозку, мають три поверхні: дорзолатеральну, медіальну і нижню. Найбільш виступаючі ділянкі півкуль дістали назву полюсів: лобовий полюс, потиличний полюс і скроневий полюс. Рельєф кожної поверхні півкуль складається з борозен і розміщених між ними валикоподібних підвищень закруток великого мозку, форма і напрям яких дуже мінливий.

Півкулі головного мозку складаються з 5 часток лобової, тім’яної, потиличної, скроневої і острівця, який знаходиться в глибині бічної бороз­ни півкуль.

На дорзальній поверхні лобової частки напівкуль головного мозку містяться наступні борозни:

- центральна борозна;

- передцентральна борозна;

- верхня лобова борозна;

- нижня лобова борозна.

Між борознами на дорзолатеральній поверхні лобової частки знаходяться наступні закрутки:

- передцентральна закрутка;

- верхня лобова закрутка;

- середня лобова закрутка;

- нижня лобова закрутка, яка за допомогою передньої і висхідної гілок бічної борозни поділяється на покришку, трикутну закрутку і очноямкові закрутки.

На дорзолатеральній поверхні тім’яної частки півкуль знаходяться наступні борозни:

- позацентральна борозна;

- міжтім’яна борозна.

На дорзальній поверхні тім’яної долі містяться такі закрутки:

- позацентральна закрутка;

- верхня тім’яна частка;

- нижня тім’яна частка;

- надкрайова закрутка, яка обмежує бічну борозну;

- кутова закрутка, що обмежує верхню скроневу борозну.

Останні дві закрутки знаходяться в нижній тім’яній частці.

На дорзолатеральній поверхні скроневої частки містяться такі борозни:

- верхня скронева борозна;

- нижня скронева борозна.

Між борознами на дорзолатеральній поверхні

- -скроневої частки містяться закрутки:

- верхня скронева закрутка;

- середня скронева закрутка;

- нижня скронева закрутка;

- поперечна закрутка (Гешля), яка міститься всередині верхньої скроневої закрутки.

На дорзолатеральній поверхні потиличної частки знаходяться поперечні борозни, які обмежують дуже варіабельні потиличні закрутки.

Острівцева частка має колову борозну острівця і центральну борозну острівця, які обмежують довгі і короткі закрутки острівця.

На дорзолатеральній поверхні розрізняють цент­ральну борозну (роландову), яка відділяв лобову частку від тім’яної, і латеральну борозну (сильвіїву), яка відділяє скроневу частку від лобової і тім’яної. *На медіальній поверхні знахо­диться тім’яно-потилична борозна, яка відділяє по­тиличну частку від тім’яної і скроневої.

На медіальній поверхні півкуль великого мозку знаходяться наступні борозни:

- борозна мозолистого тіла;

- ремінцева борозна;

- борозна гіпокампа ("морського коника);

- тім’яно-потилична борозна; шпорна борозна.

Ці борозни відокремлюють на медіальній поверхні такі закрутки:

- закрутку мозолистого тіла;

- ремінцеву закрутку;

- закрутку біля ноги морського коника;

- біляцентральну частку (Беца);

- передкдин;

- клин.

Ремінцева закрутка, закрутка біля ноги морського коника разом з перешийком, що з’єднує їх, носять назву склепінної закрутки, яка відноситься до центральної частини нюхового мозку.

На нижній поверхні півкуль головного мозку знаходяться такі борозни: бічна борозна;

- потиличне-скронева борозна;

- нюхова борозна; очноямкові борозни.

Ці борозни відділяють на нижній поверхні голов­ного мозку наступні закрутки:

- латеральну потилично-вискову закрутку;

- медіальну потилично-вискову закрутку;

- язикову закрутку;

- пряму закрутку;

- очноямкові закрутки.