Главная | Обратная связь

А чи було “обрізання Господнє”?

Якщо проштудіювати всі книги Нового Заповіту, то ніде у ньому не говориться про те, що над Христом було виконано обряд обрізання. Тому поширення у масовій свідомості цього твердження можна пояснити лише проявом інформаційної війни на найвищому, духовному рівні. Формальною підставою для просування тези про “обрізання Господнє” є фраза з Євангелія від Луки (2.21): “Як сповнилося вісім днів, коли належало обрізати хлоп’ятко, назвали його Ісус”. Відразу ж впадає в око різниця між тим, що могли зробити (“обрізати” — неозначена форма дієслова) і тим, що зробили (“назвали” — доконаний вид). Якби справді відбулося обрізання, то Лука так би й написав: обрізали і назвали — так, як про це у подібних випадках пишеться в Біблії, напр., “І обрізав Авраам Ісаака, сина свого, у восьмий день, як заповідав йому Бог” (Буття, 21.4).

— Але чому саме євангеліст Лука згадав про цей звичай, розповідаючи про народження Христа?

Не лише Христа. Таку ж саму форму Лука використовує, розповідаючи про Івана Хрестителя: “Восьмого дня прийшли обрізати хлоп’ятко” (1.59) — і знову ж ні слова про здійснення обрізання. Так от, вся справа в тому, що Лука, як відомо, писав своє Євангелієдля неюдеїв, тому при нагоді пояснював незрозумілі для читачів юдейські звичаї. А народ­жен­ня Івана Хрестителя і Ісуса Христа відбулися на території Юдеї, де був поширений звичай обрізання, про що й не забарився повідомити Лука, у такий спосіб вводячи читачів “у контекст” і водночас демонструючи власну ерудицію.

Якби обрізання відбулося, то про нього перш за все повідомив би Матвій, який написав своє Євангеліє пере­ду­сім для юдеїв, а також читачів, знайомих з юдейськими звичаями та писаннями. Матвій намагається переконати юдеїв, що Христосі є очікуваний ними Месія, тому його Євангелієй починається родоводом від Авраама і Давида до “Йосипа, чоловіка Марії, з якої народився Ісус, що зветься Христос” (1.1-16). Якби справді мало місце обрізання Христа, то Матвій обов’язково скористався б таким потужним аргументом для залучення юдеїв до християнства.

Також про обрізання Христа нічого не згадує євангеліст Марко, а для Івана Богослова (улюбленого учня Христа і єдиного євангеліста, що був свідком описаних ним подій) сама ця думка є неймовірною і потворною, оскільки у нього слово “юдей” майже завжди означає “ворог Христа”.

Нічого не говориться про обрізанняХриста у Діяннях апостолів і апостольських посланнях. Знову ж таки, якби ця подія мала місце, то таким “убойним аргументом” обов’язково скорис­талися б юдео-християни в гострих суперечках про пот­ріб­­ність-непотрібність обрізання. Але очевидно, що вони не могли використати цей аргумент. Найактивнішим противником обрізання описується апостол Павло (хоча сам, як юдей за походженням, був обрізаний): “Обрізання ніщо і необрізання ніщо, але все у дотримуванні заповідей Божих” (1 до коринтян, 7.19). “Стере­жіться псів, стережіться лихих робітників, стере­жіться обрізання” (До филип’ян, 3.2) тощо. Він не зміг би так написати, якби були хоч якісь відомості про обрізання Христа.

— Але чому християнська Церква не розпізнала цю підміну і навіть святкує “Обрізання Господнє”?

Ефективність інформаційних маніпуляційґрунтується на непо­міт­ності проникнення у свідомість жертви і наступному “сти­ранні слі­дів”, тобто витісненні інформації про те, що відбулась маніпуляція. Так що цілком можливо, що Церкванавіть не помітила факт внесення у її колективну свідомість “інфор­маційної закладки”, яке відбулося, вірогідно, до середини IV століття (до цього часу святкування “Обрізання Господнього” не існувало). Пояснимо, що інформаційна закладка — це “чорний вхід” в індивідуальну і колективну свідомість, який дозволяє непомітно керувати нею — аж до запуску програми самознищення носія цієї свідомості. Це як психологічне кодування, коли ключове слово, сказане маніпулятором, може на якийсь час паралізувати волю людини. Наприклад, коли під час жорсткої боротьби людина або цілий народ у пошуку сили звертається до Спасителя, йому кажуть “але ж він єврей”, “але ж він обрізаний” — і все, параліч, бо на ключові слова спрацювала інформаційна закладка.

— Але чому тоді Христос, не будучи юдеєм, разом зі своїми учнями святкував юдейську Пасху?

Це ще одна дуже небезпечна закладка у нашу масову свідомість.