Главная | Обратная связь

Рівень колективного досвіду

Частина людей в процесі свого розвитку переходить на другий рівень. Для освоєння якоїсь нової операції Людині-2 не обов’яз­ково шукати собі “тренера” або робити десятки невдалих спроб для випадкового виходу на бажаний результат. Вона може подиви­тися, як це роблять інші, або про­чи­тати про це в книзі, інструкції, норматив­ному матеріалі. Людина-2 здобуває здат­ність засвоювати колективний досвід і вчитися на чужих помилках та здобутках.

Освоюючи другий рівень, людина випрацьовує в собі спроможність накопичувати факти, числа, інструкції, норми, правила. Вона розвиває пам’ять, стає ерудитом і може надійно діяти в стандартних ситуаціях. У неї випрацьовується здатність до колективних дій.

На другому рівні ми вже зустрічаємо початки творчості, але ця творчість, як правило, полягає не в тому, щоб приду­мати щось своє, оригінальне. Творчість дру­гого рівня — це вміння знайти вже готові зразки, відібрати з них краще і засто­сувати на максимально доступному рівні досконалості. Підсвідоме бажан­ня Людини-2 — все впорядкувати й унор­мувати, макси­мально зменшити присутність незрозумілого і невпорядкованого. Все має бути вписане в певну схему, норму, правило.

Другий психоінформаційний рівень є недосяжним для Людини-1. Точніше, вона здатна усвідомити його корисність, але лише теоретично, на словах — неначе дитина, яка ще не вміє читати, але розуміє переваги цього вміння. Для освоєння другого рівня потрібно внутрішньо змінитися і вийти на цей рівень.

Найвищий рівень Людини-2 — це ерудит, який ідеально діє в стандартних ситуаціях. У таких випадках йому властиві впевненість і точність. Проте ситуація ради­каль­но змінюється, коли ерудит стикається з невідомим, яке виходить за межі наявного особистого і колективного досвіду. В нестан­дартних ситуаціях у Людини-2 з’являється страх, невпевне­ність, розгубленість аж до повного паралічу діяль­ності. В разі активної позиції вона намагається діяти наосліп, але при цьому її дії мають випадковий і ненадійний характер.

Можна сказати, що другий рівень відповідає підліт­ко­вому віку. Згадайте підліткові максималізм, культ грубої сили і грубої енергії (“важкий метал”), неусвідомлена жорстокість, схильність до об’єднання в ієрархічно жорсткі угруповання (зокрема, банди), “стадний інстинкт”. Хто пам’ятає себе підліт­ком, той може продовжити цей перелік проявів, які найбільше властиві саме для другого психоінформаційного рівня.

Людина творчості

Разюча відмінність між ерудитом (Людиною-2) і творцем (Людиною-3) виявляється саме в нестандартних ситуаціях. Там, де ерудит переживає параліч і починає панікувати, Людина-3 відчуває натхнення: “Нарешті з’явилась справа, де я зможу проявити себе і свої здібності!”.

Людина-3 у своєму житті менше покладається на знання фактажу, норм і правил; порівняно з Людиною-2 вона може бути менш ерудованою і навіть мати гіршу пам’ять. Людина-3 більше довіряє своїй логіці, винахідли­вості, динамічності, інтелектуальній роз­кутості, відкритості перед майбут­нім. Її більше цікавлять не правила, нор­ми і масиви показників, а принципи, кон­цепції, логічні підходи. Її гасло: “Знан­ня деяких принципів легко компен­сує незнання деяких фактів”.

Нерідко усталені норми і правила (такі приємні для Людини-2) Людина-3 сприймає як обмеження, кайдани, тюрму. Вона прагне більшої свободи, адже лише у свободі вона може повною мірою проявити свої творчі потенції. Людина-3 не боїться невизначеного майбутнього, оскільки вірить у свою здатність знайти рішення будь-якої проблеми. Тому Людина творчості схильна до оптимізму і відкрита до новацій та змін. Завдяки виходу на третій рівень вона здобуває динаміку, гнучкість, активність, ініціативність, розумову пластичність, вищу здатність до налагодження гармонійних людських стосунків. Це рівень зрілої людини.

Людина мудрості

Для першого рівня властивий хаос, який потребує зовнішнього впорядкування. Другий рівень впорядковує хаос і “запихає” його в зовнішні статичні схеми, правила, норми, закриті сис­теми. Третій рівень надає їм динаміки, відкритості, здат­ності до вільного розвитку і необмежених трансформацій. Четвертий рівень підпорядковує творчий імпульс універ­саль­ним принципам, не дає свободі перетворитися на сваволю, об’єднує суперечливі ініціативи в гармонійну цілісність, облагороджує творчий розум світлом мудрості і любові.

Якщо Людина-3 завжди знайде вихід з халепи, то Людина-4 у неї просто не втрапить. Там, де Людина-3 застосовує свою потужну логіку для прийняття рішен­ня, там Людина-4 вже може знати відповідь інтуїтивно. Це як у жарті про те, хто такі експерти: “Експерти — це люди, які вже не думають. Вони знають”.

Може скластися враження, що Люди­на-4 — це та ж Людина-3, лише мисляча більш системно і масштабно. Насправді дещо складніше. Рівень-4 — це рівень стабільної гармонійної єднос­ті людини з природою, суспільством і Богом. Можна сказати, що це рівень святості. Людина-4 здебільшого перебу­ває в стані безгрішності, оскільки “гріх” — це якраз те, що руйнує або послаблює згадану гармонійну єдність системи “людина” з надсистемою.

Яким чином пов’язані святість і мудрість? Завдяки святості людина відкрита до сприйняття інформації з “невиди­мого світу”, вона знаходиться під опікою небесних сил, їй допо­ма­гають ангели і сам Господь Бог: “Праведники завжди мудрі, бо вони — друзі Господа, живуть у його товаристві і навча­ються Ним; ним, що є безконечною мудрістю”[155].

Допомога згори зовсім не значить, що Людина-4 чує якісь “голоси” або має “видіння”. Господь Бог не бажає ляка­ти людину, він здебільшого діє дуже делікатно і невимушено. Просто в потрібний час людині приходить мудра думка, вона “випадково” знаходить потрібну книжку або людину, “випад­ково” складаються сприятливі обставини і т. п.

Можна сказати, що на відміну від Людини-3, яка діє передусім власною творчою волею, Людина-4 вміє пізнавати Божу волю і вписуватися в життєвий потік. Зі сторони здається, що такій людині просто щастить, що їй “усміхається доля”, що вона увійшла у “світлу смугу” свого життя.

Треба сказати, що такий стан єдності з Богом можуть час від часу переживати люди всіх чотирьох рівнів. Проте чим вищий рівень розвитку людини, тим легше їй розуміти Божі задуми і слідувати ним.

Рівень-4 — це водночас рівень любові. Чому? Щоб бути здоровим, треба любити здоров’я. Щоб осягнути знання, треба любити знання. Щоб поєднатися з Богом, треба любити Бога. Любов — це те, що єднає земну людину з Небом. Саме тому в християнстві любов має ключове значення: “І коли я говорю мовами людськими й ангельськими, а любові не маю, то я — мідь дзвеняча або кимвал гудячий! І коли маю дар проро­ку­вати, і знаю всі таємниці й усе знання, і коли маю всю віру, щоб навіть гори переставляти, та любові не маю — то я ніщо!”[156].

Людина-4 вже не потребує зовнішнього закону, оскільки вона підпорядковується вищому — Божому закону, який постійно лунає в її душі. Справжня свобода досягається лише на четвертому рівні. Її обов’язковими атрибутами є самодисципліна, відповідальність, святість.