Главная | Обратная связь

до засобів масової інформації

Відкритий лист до Президента України

Прем’єр Міністра України

Голови ВРУ

Голови НКРЗІ

Прокурору України

Меру м. Києва

Працівників Державного підприємства

«Український державний центр радіочастот»

Керівництва УДЦР

Операторам зв’язку

до засобів масової інформації

 

Шановні колеги !!!

Вдруге, не отримавши відповіді на перший лист до Вас, волаємо про допомогу. Не має часу чекати!!!

Звертаємося до всіх Вас, нажаль, у такий спосіб та на превеликий жаль у тяжку годину для країни та найскрутнішу годину для Державного підприємства «Український державний центр радіочастот».

Шкода, що профспілка УДЦР зрадила всіх нас, погодилася на безпідставні масові вивільнення працівників УДЦР та філій.

Хочемо нагадати всім про ту зраду, яку ми допустили у відношенні нашого керівника Слободянюка П.В., про те, як ми всі своїм мовчанням дали можливість «витерти ноги» об Павла Васильовича, про те як ми сьогодні даємо можливість новому керівництву далі витирати ноги об наше підприємство, знущатися над символікою УДЦР, бо жодній нормальній людині не прийде в голову змінювати символіку УДЦР на таке сміховисько.

УДЦР ніколи не було заангажовано політичними барвами, не зважаючи на політичний окрас керівництва держави, всі працівники УДЦР дбало виконували свою роботу, забезпечували якісний зв'язок.

Сьогодні виникає декілька пов’язаних між собою питань: за що ми стояли на майдані ? чому Валентин Резніченко руйнує УДЦР ?, чому мовчать профспілки УДЦР та Філій? чому мовчать та не захищають наші інтереси Л. Пінчук, В. Голованова, В. Кіріченко, та інші в минулому поважні працівники, що пропрацювали значний час в УДЦР і які навіть при новому керівництві знаходяться на своїх посадах.

Не зважаючи на те, що Валентин Резніченко називає себе - ставленик нового, на погляд переважної більшості українців, Поважного Президента України Петра Порошенко, Резніченко В. ГАНЬБИТЬ всі ті добрі починання, які робить Президент України в цей непростий для всіх українців час.

Чи може хтось при наймі самому собі пояснити, навіщо в УДЦР скільки директорів, навіщо зруйнували структуру УДЦР, навіщо виганяють на вулицю людей прикриваючись оптимізацією трудового процесу, навіщо змінили символіку УДЦР, де обіцяне те «що революцій не буде»?

Всі знають, що УДЦР стабільне прибуткове підприємство, це знають і нові директори, товстосуми, які свого часу, за час правління ганебного Януковича, очолювали фіскальні органи, отримували високі державні звання. Всім зрозуміло, що УДЦР це гарний прибутковий шматок, всі знають скільки в Києві коштує земельна ділянка, всі знають розмір земельної ділянки на якій розташовано УДЦР.

Все це знають і працівники УДЦР, тільки дуже шкода, що мовчать.

Нове керівництво, запроваджуючи свої "нововведення", не бажає розмовляти із колективами філій, не пояснює і не мотивує свої дії, надсилає свої накази через кілька днів після затвердження або взагалі не надсилає, хоча створюючи розпорядження посилається на них, "невідомих".

Характерною ознакою неповаги виявився виклик до УДЦР начальників філій, що підпадають під ліквідацію. Жоден із керівників УДЦР не знайшов часу, щоб вийти до цих людей, поспілкуватися, хоча б подякувати за багатолітню працю, а викликали їх для вручення повідомлення про скорочення ( до речі, екземпляр цього повідомлення до сих пір не надали підписантам).

За кожним із начальників філій стоять колективи, люди, яких просто викидають на вулицю. Можливо, подібне ставлення - ознака нового часу? Чи може до нас повернулися феодальні часи, і ми рядові працівники - васали нового феодала - генерального директора УДЦР?

 

Отже вимагаємо (просимо, благаємо) всіх небайдужих:

 

1. Не дати зруйнувати стратегічне підприємство УДЦР, не дати Резніченко В. викинути людей на вулицю, допомогти всім працівникам УДЦР.

2. Президенту України відправити у відставку склад НКРЗІ, сприяти звільненню Резніченка В., його команди, збереженню робочих місць в УДЦР.

3. Голові Верховної Ради України прийняти законодавство, яке забороняло б прибутковим підприємствам звільняти людей.

4. Прем’єр - міністру України втрутитись та допомогти зберегти підприємство та робочі місця.

5. НКРЗІ негайно відкликати своє ганебне рішення по зміні структури УДЦР, яке Ви навіть не розмістили у себе на сайті і яке є до сих пір засекречене.

6. Резніченку В. скасувати всі свої накази про скорочення працівників УДЦР та про зміну структури УДЦР.

7. Профспілкам УДЦР, Філій не сидіти не мовчати, а захищати всіма законними засобами працівників УДЦР. Об’єднатися, організувати Рух опору.

8. Головам ліквідаційних комісій не виконувати злочині накази Резніченка В. та всіх його директорів що руйнують підприємство, відмовитись від виконання злочинного наказу про скорочення.

9. Всім працівникам Філій постійно блокувати роботу ліквідаційних комісій та не отримувати попередження про звільнення.

10. Не переходити в ручний банк Резніченка В.

11. Просити Слободянюка П.В. очолити рух опору, рух врятування УДЦР.

12. Прокуратурі - арештувати та покарати всіх причетних до руйнації УДЦР, в тому числі тих, хто виконує злочинні накази.

13 Засобам масової інформації об’єктивно висвітлити це питання.

14. Операторам зв’язку підтримати працівників УДЦР.

15. Меру Києва не дати знищити УДЦР, як стратегічний об’єкт Києва та Держави, землі УДЦР залишити у державній власності.

 

21 жовтня 2014 року

 

 

Дякуємо і сподіваємось на підтримку !!!

 

Від імені небайдужих та морально доведених до відчаю працівників Українського державного центру радіочастот та його 21 філії