Прабатьківщина семітів
Семіти сформувалися в расотворчому казані Аравійського півострова: “Семітський генератор був занурений у гарячий Аравійський півострів, як у мішок з піском”[376]. Щоправда, аналогія з піском не дуже коректна, оскільки пустелі на півострові лише починали виникати, адже до літосферного зміщеннявін знаходився у помірній кліматичній зоні. “У безкрайніх степах Аравійського півострова (тоді ще степах, а місцями лісостепах) проживало багато кроманьйоїдно-негроїдних племен і родів, які на базі ранньої прабореальної мови, занесеної проторусами-переселенцями (європеоїдами-бореалами. — І. К.), поступово випрацьовували свою мову. Цю сукупність розрізнених, але стрімко зростаючих чисельно родів-племен можна вважати предками прасеміто-хамітських народностей”[377]. Як ми вже знаємо, завершення формування раси здебільшого супроводжується демографічним вибухом і хвилеподібним розселенням за межі расотворчого казана. Імовірно, що формування семітівприпадає приблизно на середину 3 тисячоліття до н. е., оскільки у 24 столітті до н. е. семітські аккади завоювали Сумер. Подібно, що це була перша хвиля розселення з аравійського расотворчого казана. Наступна відома нам хвиля розселення семітів пов’язана з появою у Палестині євреїв у 13 ст. до н. е. “Для розуміння питання дуже важливо знати, що предки як євреїв, так і арабів (і одні, і другі є семітами), не були автохтонним населенням Палестини, Сирії, Загросу, Ливану, Месопотамії”[378]. “Первинною областю проживання юдейсько-ізраїльської групи були, судячи з усього, аравійські степи... Присутність же цих племен в Палестині документується лише з 13 ст. до н. е.”[379]. Загадковий Ханаан
Назва Палестина з’явилася пізніше, а перед тим ця територія називалася Ханаан,Кнаан[380] або Кінаххи[381]. В широкому значенні Ханааном називали східне узбережжя Середземного моря, яке включало Палестину(землю пелазгів-филистимлян), Фінікію і частину Сирії (давня назва — Сурія, або Арам). Про давню Сурію відомо, що це “історична область, що включала в себе, крім сучасної Сирії, ще Ліван, Ізраїль та Йорданію”[382]. Таким чином, топоніми Ханаан і Сурія позначали приблизно ту ж саму територію. Її замешкували етнічно близькі народи, які розмовляли різними діалектами фактично однієї мови. В основному це були індоєвропейці (можливо, з наявністю семітських домішок), які расово підживлювалися постійними міграціями з українського етнотворчого казана. Вони створили оригінальну, технологічно і культурно розвинену землеробську цивілізацію. Ханаан-Фінікія-Сурія не була централізованою державою (що взагалі властиво для арійських народів), а складалася з великої кількості міст-держав, які нерідко конкурували між собою і лише при зовнішній загрозі об’єднували збройні сили. ©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.
|