Здавалка
Главная | Обратная связь

Провести огляд хворої дитини на наявність корости та педикульозу.

Практичні навички до 1 позааудиторного заняття

Провести розпитування хворого та заповнити титульну сторінку історії хвороби.

Перша зустріч хворої дитини з медичним персоналом відбувається в приймальному відділенні. Головна задача приймального відділення — організація прийому і госпіталізації хворих дітей. Під час прийому хворого встановлюють попередній діагноз, оцінюють обґрунтованість госпіталізації, якщо необхідно, надають невідкладну медичну допомогу.

Діти доставляються в лікарню машиною швидкої медичної допомоги або батьками за направленням лікаря дитячої поліклініки і інших дитячих установ або без направлення ("самозвернення"). Крім талона (направлення) на госпіталізацію, надаються і інші документи: виписка з історії розвитку дитини, дані лабораторних і інструментальних досліджень, відомості про контакти з інфекційними хворими. Без документів хворі можуть бути прийнятий в лікарню тільки у стані, що потребує надання невідкладної медичної допомоги.

Прийом хворої дитини ведеться у відповідній послідовності: реєстрація, лікарський огляд, необхідна лікувальна допомога, санітарна обробка, транспортування у відповідне відділення.

Медична сестра реєструє надходження хворого в журналі, заповнює паспортну частину "Медичної карти стаціонарного хворого", ф. № 003/у (історії хвороби), вимірює температуру тіла, повідомляє лікаря про отримані відомості.

На титульному листі історії хвороби відмічаються:

– дата госпіталізації

– дата виписки (або смерті)

– назва відділення

– номер палати

– проведено ліжко-днів

– перевод в інше відділення

– група крові, резус-належність

– результат RW

– підвищена чутливість або непереносимість препарату

– ПІБ

– стать

– вік

– постійне місце проживання

– місце роботи, спеціальність або посада батьків

– ким направлений хворий

– госпіталізація екстрена чи планова

– діагноз лікувального закладу, який направив хворого

– діагноз при госпіталізації

– діагноз клінічний (з указанням дати встановлення діагнозу та прізвище лікаря, який встановив діагноз)

– діагноз заключний (основний, ускладнення основного, супутній)

– підписи лікуючого лікаря та зав. відділенням

 

Збирати анамнез необхідно терпеливо, спокійно, ввічливо і завжди бути готовим до занепокоєння, тривоги, неврівноваженої поведінки.

Збирають дані про скарги хворого, дані про виникнення захворювання, його перебіг до моменту курації. При визначенні скарг на момент ку рації необхідно їх деталізувати.

 

Приготувати відповідний дезінфікуючий розчин та провести обробку медичного приладдя для багаторазового використання (банок, термометра, кінцівників клізми, підкладного судна) та предмети догляду за дитиною після використання

Судно, сечоприймач або горщик щодня миють гарячою водою з господарським милом і потім обробляють 1% розчином хлораміну або 0,5% розчином хлорного вапна. Для усунення запаху сечі посуд для відправлень обробляють слабким розчином перманганату калія.

Приводимо найбільш поширені дезінфікуючі розчини і способи їх приготування.

1. Хлорне вапно (гіпохлорид кальцію) є білим дрібним порошком з різким запахом хлора. Зберігають в сухій, захищеній від світла тарі. Використовують в сухому вигляді для знезараження виділень хворого.

Досить часто застосовується розчин хлорного вапна, який освітлювали. Розчини хлормістячих речовин готують в дерев'яному, емальованому, фаянсовому або захищеному від корозії металевому посуді з кришкою, що закривається. Як правило використовують 10 % і 20 % розчини. Розрахункову кількість хлорного вапна розмішують спочатку в невеликій кількості води до утворення рівномірної кашки, потім, продовжуючи помішувати, доливають воду до загального об'єму, знову перемішують до утворення однорідної суспензії і залишають під кришкою на 24 ч. Протягом перших 4 ч необхідно не менше 3 разів перемішувати суміш. Через 24 ч обережно, не збовтуючи осаду, освітленого розчин зливають. Для дезінфекції як правило використовують 0,2—1 % робочий розчин, виготовлений із вихідного розчину (на 10 л потрібно 200—1000 мл вихідного 10 % розчину,що був освітлений).

2. Хлорамін Б (N-хлорбензольсульфонамід натрію) — білий кристалічний порошок, що містить 25—29 % активного хлора. Для знезараження використовують 0,2—4 % розчин хлораміну. Готують 1 % розчин хлораміну Б, розмішуючи порошок в невеликій кількості гарячої води (50—60 °С), потім доводять розчин водою до потрібного об'єму. На 10 л води необхідно взяти 0,1 кг хлораміну. Термін зберігання готового розчину не більше 5 днів.

3. Мильно-содовий розчин 1—2 % готують таким чином, що додають у воду відповідну кількість господарського мила і бікарбонату натрію (сода). Для приготування 1 % розчину 0,1 кг господарського мила і 0,1 кг соди розводять в 10 л води. Розчин готують безпосередньо перед використовуванням.

4. Деконекс 50 ФФ - дезинфекцію1% р-ном проводять в емальованих, скляних або пластмасових ємкостях, що закриваються кришками. Вироби повністю занурюють в розчини одразу після їх застосування, використовуючи допоміжні засоби (шприци, піпетки), заповнюючи ним всі канали і порожнини, які при цьому звільняються від повітря. Товща шару розчину над виробами повинна бути не менше 1 см. Після дезинфекції вироби промивають проточною питною водою протягом 5 хв.

 

 

Провести огляд хворої дитини на наявність корости та педикульозу.

 

В приймальному відділенні обов'язково оглядають дитину з метою виявлення педикульозу і корости. Такі хворі в стаціонарі можуть заразити вошами і кліщами інших дітей.

Педикульоз передається при безпосередньому контакті з хворим, використанні одягу і білизни хворого. Появі педикульозу, так само як і корости, сприяють неохайність, велика скупченість людей, порушення санітарно-гігієнічних правил, погана організація санітарно-освітньої роботи, низький рівень культури окремих осіб.

Воші бувають головні, платтяні, лобкові. Платтяні воші живуть і відкладають яйця переважно в складах білизни. Розміри вошів 1,5—4 мм, а їх яєць (гнид) — не більше 0,6—1 мм. Гниди головних вошів довгастої форми, вони як би приклеєні до волосяного стержню особливою клейкою масою, причому майже завжди розташовуються поблизу коренів волосся.

У разі виявлення педикульозу проводиться спеціальна дезінсекційна обробка дитини, а при необхідності — його натільної (або постільної) білизни. При виявленні на волосистій частині голови вошів або гнид, хворого, не роздягаючи, усаджують на кушетку і обробляють волосся одним з інсектицидних розчинів або зістригають їх (за згодою батьків). В даний час використовують 20 % водно-мильну суспензію бензилбензоату (10—30 мл); лосьйон "Ниттифор" (50—60 мл); 10 % водну мильно-гасову емульсію (5—10 мл); шампуні “Педилін”, “Хантер”.

Після обробки волосистої частини голови розчином мокре волосся накриває поліетиленовою серветкою і пов'язує голову хустинкою на 20—30 хв. (при використанні лосьйону «Ниттифор» експозицію збільшують до 40 хв). Потім миють голову гарячою водою із застосуванням туалетного мила. Після цього волосся ретельно вичесують (на клейонку або папір) частим гребінцем, змоченим 8 % розчином столового оцту, ретельно промивають чистою водою. Процедуру повторюють через 7—10 днів. Якщо волосся обстригалося, його необхідно зібрати на папір і спалити в промаркірованому оцинкованому відрі.

Для видалення гнид застосовують підігрітий до 27—30 °С столовий оцет. Ватою, змоченою оцтом, обробляють окремі пасма волосся, пов'язують голову хустинкою на 15—20 хв, після чого ретельно вичесують волосся частим гребінцем і миють голову.

Для виявлення корости оглядають шкіру кистей рук, тулуба. При виявленні коростяних ходів проводиться обов'язкове лікування хворого, профілактичне лікування осіб, що контактували із ним, дезінсекційна обробка одягу і постільних речей щоб уникнути повторного зараження. Це заразливе захворювання, яке легко передається при прямому контакті зі шкірою хворого або побічно через одяг, рукавички, постільні або туалетні речі.

Одяг і білизну хворого укладають в клейонковий мішок, зрошують зовні одним з дезінфікуючих розчинів (0,5 % розчин хлорного вапна) і направляють в дезінфекційну камеру для проведення камерної дезінсекції. Потім натільну і постільну білизну кип'ятять, обробляють гарячим пресом або праскою.

Персонал відділення, що проводив санітарну обробку хворого, після її закінчення повинен помитися, одяг у разі потреби здають для обробки в дезінфекційну камеру. В приміщенні, де проводили санітарну обробку хворої дитини, підлогу, стільці і т.і. зрошують 0,5 % розчином хлорофосу з розрахунку 100 мл на 1 м2, 2—3 год провітрюють і потім проводять вологе прибирання приміщення.

На титульному листі медичної карти стаціонарного хворого в цьому випадку ставлять спеціальну відмітку — букву "П" або пишуть "Педикульоз".

Такий хворий знаходиться під спеціальним спостереженням медичного персоналу. При необхідності обробка волосся проводиться повторно до повної ліквідації педикульозу. Про кожного хворого з педикульозом повідомляють в центр санітарно-епідеміологічного нагляду за місцем проживання.

 

 





©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.