Здавалка
Главная | Обратная связь

Покажчик основних понять, назв і персоналій




А

Адміністратор

соціотип, 19, 25, 41, 46, 63

активація України, 66

активація яйцеклітини, 65

алфавіт, 238

Андрій, апостол, 41

анти, 30, 45, 77

антропогенез, 8, 132, 232

антропологія, 153, 160, 167, 229, 232, 233

антропометрія, 224

апокрифи, 274

апостоли, 295, 318

Аратта, 77, 168, 173, 174, 178

Арсанія, 173

Арта, 173

Бгаратта, 190

арії, 77, 94, 172, 191, 215, 249

нові, 220

Арійськийстандарт, 11, 71, 325

Артеміда, 235

Артур, 209

архангел, 280, 281

архетипи, 99

асиміляція, 63, 244

Б

Баал, 209, 235, 259

Балкани, 167

Беовульф, 30

Біблія короля Якова, 300

бізнесмени, 22, 25, 210

біогенетичний закон, 170

біосоціальний організм, 134

Боголюдина, 102, 103, 324

боголюдство, 322

Борисфен, 203

Борія, 161, 202, 204, 207, 216

Борман Мартін, 231

Братко-Кутинський Олексій, 104

брахікефальність, 127

несправжня, 130

Брахма, 282

брахманат, 79, 325

брахмани, 22, 24, 71, 197, 232

Будда, 39

буддизм, 38, 101, 286

В

вайш’ї, 209

Вальторта Марія, 313

варна, 21, 22, 196

варна кшатріїв, 51

варяги, 49

Васильченко Сергій, 227

Велесова книга, 59

Велике світотворче коло, 175

Великий Перехід, 65, 94

великі раси, 132

Вифлеєм, 311

Вишній, 102, 206, 282

війна, 67

геноцид, 67

духовна, 69

економічна, 67

інформаційна, 68

організаційна, 68

хронологічна, 69, 266

військово-чернечий орден, 34

віра, 46

Вірсавія, 254, 257, 284

Вішну. Див.: Вишній

Вовк Хведір, 155

волхви, 163, 197

воплочення, 96

Г

Гавриїл, 280

Галатія, 36, 262

гали, 36, 47

походження етноніму, 47

галичани, 46

Галичина, 36, 262

Галілея, 37, 43, 81, 263

галілеяни, 40, 44, 48, 263, 272

галілеяни і християни, 42

галілеяни-тиверійці, 36, 46

Геккель Ернст, 170

генеалогія, 27

гени, 66, 106, 131, 252

Генон Рене, 22, 203

геноцид, 42, 43

геоплазма, 215, 227

Геродот, 191, 193, 202

гетьманат, 78, 325

гіксоси, 192, 236

Гільгамеш, 187

ГіперБóрія, 158, 202, 205

Гіперборійська традиція, 207, 313

головний індекс, 127

голоцен, 120, 122

гопак, 255

Греція, 190, 191, 195, 203, 237

Д

Давид, 252, 267, 274, 283

Дарвін Чарльз, 107, 148

демографічний вибух, 155

демократія, 68, 78, 99, 137, 179, 195

диглосія, 224

діаспора, 64, 177, 227, 228

Діва Марія, галілеянка. Див.: Марія

Діодор Сицілійський, 239

Дніпро, 46

Дністер, 44, 46, 47, 167

добро, 69, 194, 235, 282, 321

довгоголовість, 128

доліхокефальність, 127

друїди, 287

дуалізація, 41, 45, 50, 60

Дугін Олександр, 136

духовний полюс, 204

духовно-вольовий імпульс, 66

Е

езотерика, 193

екологічна ніша, 26, 221, 228, 325

екстраверсія—інтровер­сія, 40

ембріологія, 65

епоха 1596 років, 29

етико-інтуїтивний інтро­верт, 41

етнічна основа християнства, 38, 273

етнічне запліднення, 46

етногенетика, 27, 55, 248

етногенетична лінія, 36

етноовуляція, 58

етнос, 13, 27

етнос-батько, етнос-матір, 28, 61

етнотворчий казан, 36, 49

Є

Євангеліє, 91, 92, 218, 290

євангельська символіка, 66

євреї, 242, 248, 249, 265

європеоїди, 131

Єгипет, 192, 236, 315

Єрихон, Яригон, 37, 160, 167

Єрусалим, Ярусалим, 37, 43, 192, 254, 298

Ж

жертовність, 51, 216, 220, 224, 232

жерці, 162

З

закони Ману, 194, 197

Запорізька Січ, 34, 35

зачаття етносу, 28, 46

Земля Вепра, 203

зледеніння, 120

зло, 69, 194, 235

зміщення літосферне, 121

Золота доба, 99

І

Іван Богослов, 92, 218, 293

Іван Хреститель, 91

Ігор, великий князь, 31

ідеологія, 65

ієрогліфічне письмо, 146

Ізраїль, 243, 254, 257, 262, 267, 282

Інанна, 188

Інанна-Астарта, 183, 185

індекс людського розвитку, 78

Індія, 190

індоєвропейці, 57, 134, 168, 169, 177, 262, 268

ініціація, 47, 103, 213

інформаційна війна, 39, 66

інформаційна закладка, 92, 104

інформаційна зброя. Див.: війна

інформаційні маніпуляції, 92, 279

Іран, 161, 168

Іспанія, 62

Ісус Христос, 80, 103, 185, 238, 286

галілеянин, 38

походження, 81

Італія, 62

Й

Йосип, 273, 284, 314

К

каган, 31, 32

Кам’яна Могила, 162, 164, 182

Канигін Юрій, 27, 38

каста, 22, 213

каста укрів, 46

Каутілья, брахман, 212

Кейсі Едгар, 287

Кемп Артур, 193

Києво-Печерська лавра, 270

Київська Русь, 51

Кирило і Методій, 33, 51

Кифішин Анатолій, 162

кінахи, 235

Кіш, 34

Климент, римський єпископ, 42

кліматичні зміни, 121

Книга Якова, 275

ковчег, 255

козаки, 34, 77, 193, 224

Козацька нація, 24

копа, 180

космізм, 101

Костенки, 156

криза, 223

кроманьйонці, 130

кукіль, 300

кшатрії, 22, 25, 71, 207, 232

Л

Лебон Гюстав, 14, 134

литовське лицарство, 36, 53

Литовсько-Руська держава, 53

литовці, 51, 53

літосфера, 125

літосферне зміщення, 122, 126, 149, 154, 171, 174, 204, 221, 233

логіко-сенсорний екстраверт, 41

логос, 218, 241

Лука, євангеліст, 293

людські підвиди

Homo duplex, 142

Homo simplex, 142

М

Макдональд Кевін, 233, 249

Марія, 273, 283, 314

Марко, євангеліст, 293

Матвій, євангеліст, 291, 293

материнський етнос, 36, 46

матерія, 101, 103

мезокефальність, 127

мезоліт, 174

менеджмент, 68, 71, 78, 103, 137, 211

ментальність, 10, 49, 60, 74, 150, 151, 249

Мерлин, 209

Мертве море, 264

Месія, 312

Месопотамія, 177

метафізика, 99, 244, 248

Миротворець

соціотип, 15, 24, 41, 46, 63

функція, 71

Михаїл, 281

міжрасові змішування, 106

Мізин, 155, 161

Мітра, 209

мова, 71, 216

арамейська, 263

бореальна, 152

в Україні, 75

виникнення, 148

галілеян, 319

пісенність, 238

російська, 76

санскрит, 198

семітська, 240

Сенсар, 80

співучість, 217

українська, 77

монголоїди, 130

Москва, 73

Московія, 268, 269

Мосс Марсель, 142

мутації, 134, 147, 148, 151, 157

Н

Надчорномор’я, 9, 27, 42, 150, 158, 160, 163, 164, 167, 169, 175, 192, 216, 219, 236, 262

Назарет, 37, 81

Наливайко Степан, 206

напрямок еволюції людини, 133, 221

народ, 13

народ козаків, 34

Народний Оглядач, 65

національний характер, 15

нація, 13

негроїди, 128

неоантропи, 119, 215

неолітична революція, 27, 171

нормани, 49

Нострадамус Мішель, 313

О

обрізання, 91, 92, 251

Олег, великий князь, 31

Ольга, велика княгиня, 31, 32, 51

Ольґерд, 53

організаційно-вольовий імпульс, 66

організація, 65

П

палеоантропи, 119, 215

палеоліт, 120

Палестина, 34, 37, 44, 192, 234, 261, 262, 274

пантеїзм, 101, 286

пасіонарний спалах, 35

Пасха, 93

пелазги, 37, 190

перехід галілеян, 41, 45

Перехід-IV, 26, 27, 65, 80, 103, 104, 146, 220, 323

період 532 роки, 29

персональна сумісність, 25

Перун, 49, 50, 205, 209

Пєтухов Юрій, 164

північний полюс, 122

плейстоцен, 120, 122

Подніпров’я, 155

поляни, 30, 56, 191

помазання, 253, 312

Понтійське озеро, 205

Португалія, 62

православна віра, 54

Прикарпаття, 44

Примордіальна Традиція, 158

Принцип чотирьох фаз, 98

психіка, 13

психоінформатика, 137

психоінформаційні системи, 137

типологія, 137

Р

рай, 34

Рама, 37, 209

раси

арійська, 219, 253, 254, 258, 262

європеоїдна, 119, 131, 150, 168

класифікація Лебона, 134

класифікація Хроніки Ура-Лінда, 136

походження, 119

психоінформаційна класифікація, 143

раса-4, 221

семітська, 179, 186, 233, 253, 264

расизм, 229, 244

расова чистка, 246

расотворчий казан, 148, 202, 216, 222

расоутворення, 147

Рахманський великдень, 197

релігія, 38, 235

релігія Давида, 256

Реформація, 324

Рим, 8, 33, 36, 40, 42, 43, 262, 272

рівні особистого розвитку, 137

Рігвіда, 170, 171

РідДуглас, 81, 266

Розенберг Альфред, 229

русичі, руси, 31, 77

Руська Правда, 19, 54

С

Саваот, 256

сайт "Перехід-IV", 65

Самара, 177

самари, 235

Самарія, 235, 260, 265

самаряни, 296

санскрит. Див.: мова

Саргон, 179, 186

сармати, 77

Сварог, 49, 184

Свята Трійця, 184

Святослав Завойовник, 18

Сегеда Сергій, 223

семіти, 134, 188, 189, 233, 239

Сенсар, 226. Див.: мова

символічна мова, 297

синантропи, 130

системна криза, 25

Скандинавія, 49, 119, 120, 122, 168, 169, 190, 204

Скіфія, Скуфія, 42

Скіфський квадрат, 293

Сковорода Григорій, 51

сколоти, 178, 193

слов’яни, 47

походження етноніму, 48

слов’янський обряд, 33

Слово, 157, 197, 217, 218

совість, 165, 215

Соломон, 240, 257, 284

Сорокін Пітирим, 95, 165

соціоніка, 137

соціотипи, 15

сперматозоїд, 28, 58, 65

спеціалісти, 22, 25

спосіб життя, 109, 214, 239, 268

субетнос, 65, 66

субкультура, 64

Сумер, 162, 178

вірування, 184

література, 182

наука, 189

Сунгир, 156

Т

Таємна вечеря, 93

телегонія, 107

технологія, 65

Тивер, 45, 46

Тиверіада, 44

тиверійці, 44

типологія Юнга, 15

Тілак Бал Гангадхар, 171

Тора, 83, 244

Третій рейх, 231

третя сигнальна система, 148

тризуб, 56

Трипільськацивілізація, 77

Троя, 191

Туринська плащаниця, 309

У

Україна, 273

етимологія, 76

українська душа, 15

українці, 77

Укри, 193

Ф

фази зачаття, 65

фази розвитку, 103, 226, 250, 323

филистимляни, 237, 247, 253

Х

Ханаан, 234, 239, 241, 264, 267

хаос, 25, 57, 63, 65, 103, 140, 322

Хепгуд Чарльз, 125

хети, 192

Холодна Наталка, 227

хрест, 45, 311

хрещення, 112, 312

християнство, 323, 324

Христос, 34, 41, 47, 66, 69, 81, 92, 93, 297

Хроніка Ура-Лінда, 135

Ц

ЦарствоБоже, 307

Цельс, 277, 285

Церква, 79, 92, 111, 274

циклічність, 95, 96

Циркумпонтійська зона, 28, 154, 162

Ч

Чатал-уюк, 162, 163, 167, 175, 176

череповий показник, 127

Черкаси, 193

Четверта хвиля, 61, 63, 65

чисті групи, 21, 23

читацькі клуби “Перехід-IV”, 66

Чмихов Микола, 28, 55, 121

Чотириєвангеліє, 293, 297

Ш

Шива, 282

Шилов Юрій, 162, 198

шудри, 211

Шумер. Див.: Сумер

Ю

Юда Іскаріот, 89, 94

юдаїзм, 271, 277, 285

юдеї, 242, 249, 254, 262, 263, 266, 268, 271

юдействуючі, 93, 99, 105

юдейське повстання, 43

Юдея, 44, 260, 264, 271

Юнг Карл Густав, 13, 40

Я

яйцеклітина, 28, 58, 65, 66, 173

Яків, 243, 278

Яр Тур, 184

Ярило, 153, 282


Список ілюстрацій

Перехід-IV — до нової екологічної ніші 26

Микола Чмихов. 29

Велика княгиня Олена-Ольга. 31

Церква на Аскольдовій могилі. 33

Запорожець. 34

Переселення галів у Палестину. 37

Іван Миколайчук. 40

Арнольд Шварценеггер. 41

Святитель Климент, єпископ Римський. 44

Повернення галілеян на Україну. 45

Ритуальні зображення на кераміці 46

Лучники XII—XIII століть. 49

Генеалогія українських етносів християнської ери. 56

Етносистемна криза та її подолання. 57

Подібність людського і етнічного зачаття. 59

Таємна вечеря. 94

Ця ліберальна пропаганда вже дістала! 105

Негроїд, монголоїд, європеоїд. 119

Межі Валдайського льодовика. 121

Планета Земля до останнього літосферного зміщення. 123

Північний полюс до і після літосферного зміщення. 125

Від довгоголовості до круглоголовості. 127

Негроїди. 129

Представниця раси монголоїдів. 130

Європейці 131

Схема антропогенезу. 132

Негри і білі: хто швидше?. 143

Китайське ідеографічно-фонетичне письмо. 145

Китайське письмо від піктограми до ідеограми. 146

Чому тварини не говорять. 149

Розселення неоантропів. 150

Еволюція черепа від шимпанзе до людини. 151

Велика Мати Всесвіту. 152

Жіноча фігурка з мамонтового ікла. 153

Зразки верхньопалеолітичного мистецтва. 155

На північ від Раю.. 158

Зображення бізона. 159

Свастична традиція білої раси. 161

Тваринний світ бореальної України. 162

Естетика раси. 163

Арійські воли. 172

Хронологія розвитку арійської раси. 174

Справжня релігія потребує астрономічних знань. 175

Символіка перших арійців. 177

Міста Сумеру. 178

Сумерське городище Хафадже. 179

Сумерський сажень. 180

Сумерський храм. 181

Мозаїчне оздоблення колон храму Інанни. 183

Сумерський ангел-охоронець. 185

Саргон Великий. 186

Піктографічне письмо. 189

Лелеки — символ української діаспори. 190

Марш титанів (розселення арійців). 193

Хетський воїн. 196

Символ варни брахманів. 202

Кшатрій — священний воїн. 208

Крилатий Тур. 209

Портрет українського селянина. 210

“Бгаґавад-Ґіта” про варни. 212

Арійська бойова колісниця. 214

Поселення в Пушкарях на Десні. 216

Надпонтійська Бóрія. 217

Галілеянин Іван Богослов. 218

Козацький расовий тип. 224

Німецький расовий міф. 229

Ханаан, Фінікія, Сурія. 234

Баал-воїн. 235

Інанна-Діванна-Астарта-Артеміда. 236

Козацька чайка филистимлян. 237

Обличчя филистимлянина. 238

Літери фінікійської абетки. 239

Карта давньої Палестини. 242

Тора, тобто сувій. 244

Карта Ханаану. 245

Трипільські традиції филистимлян. 246

Теза і антитеза. 251

Давид. 254

Танець арійських воїнів (малюнок Олеся Бадьо “Гопак”) 255

Храм Соломона. 258

Арійська естетика Єрусалимського храму. 264

Українська Богородиця. 273

Бог Миха давніх українців. 281

Хрещення Ісуса в Йордані—Ярдані. 286

Христос з апостолами. 287

Оздоровлення доньки Яіра. 288

Ісус і Марія з Витанії. 289

Погляд Спасителя. 309

Ісус Галілеянин. 312

Поцілунок Юди. 319

Арійська мадонна. 320

Істинний арієць. 322


 


 

 

 

[1] Каганець І. В. Психологічні аспекти в менеджменті: типологія Юнга, соціоніка, психоінформатика. — Київ—Тернопіль: Мандрівець, 1997. — 204 с.

[2] Миро Продум. Нація золотих комірців: Психоінформаційна концепція України. — Київ—Тернопіль: Мандрiвець, 1994. —160 с.

[3] Про “чисті групи” див.: Шмаков В. Закон синархии и учение о двойственной природе монад и множеств. — Київ, Софія Ltd., 1994. — С. 152-154.

[4] Що, до речi, було фундаментальним принципом арiйських варн, якi стали закритими значно пiзнiше, — пiсля приходу арiйцiв до Індiї.

[5] Каганець І. Стратегія України // Перехід-IV, 1(3)-2000, www.perehid.org.ua.

[6] Братко-Кутинський Олексій. Феномен України. — Київ: “Вечірній Київ”, Українська академія оригінальних ідей. — 1996. — С. 184—196.

[7] Советский энциклопедический словарь. — Москва, 1990.

[8] Канигін Ю. М. Віхи священної історії: Русь-Україна. — Київ: Україна, 2001. – 368 с.

[9] Послання святого апостола Павла до галатів, 5.9.

[10] Чмихов М. О., Кравченко Н. М., Черняков І. Т. Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. К., 1992. С. 249 — 250.

[11] Чмихов М. Україна вiд минулого до майбутнього // Вiсник Київського унiверситету. Iсторико-фiлологiчнi науки, випуск 8. Видавництво Київського унiверситету. 1992. С. 34.

[12] Крип’якевич І. П. Історія України. — Львів: Світ, 1990. — С. 29.

[13] Від прадавнього кореня “-пал-” або “-пол-” походять назви “поляни” (“богатирі, воїни”), “палиця” (спис), “політика” (наука про владу), назви міст як центрів влади (Сімферополь, Костопіль, Тернопіль), “поле” (підвладна, контрольована територія), скіфське плем’я Палів, імена Раджпал, Ярополк і Святополк, військові терміни “полк”, “полковник”.

[14] Брайчевский М. Ю. Происхождение Руси. — Киев, 1968.

[15] Крип’якевич І. П. Історія України. С. 29.

[16] Паїк Володимир. Корінь безсмертної України. — Львів: “Червона калина”, 1995. — С. 188.

[17] Епічна староанглійська поема VIII ст., що описує героїчні вчинки лицаря Беовульфа і містить повідомлення про історію пн.-ґерманських племен VI ст.

[18] Шамбаров В. Е. Русь: дорога из глубин тысячелетий. — М.: Алетейа, 1999. —С. 310—311.

[19] Крип’якевич І. П. Історія України. С. 30.

[20] Принаймні 5 німецьких істориків (а німці завжди були дуже ретельними в означуванні титулів) називають Ольгу королевою. Крім того, Магдебурзький єпископ Адальберг, який перебував у Києві в 961—962 р. і особисто спілкувався з Ольгою, називає її “Regina Russorum Olena”. Попередники Олени-Ольги (Аскольд, Олег, Ігор) мали титул кагана, який прирівнювався до титулів “базілевс” чи “рекс”. Київський Митрополит Іларіон славить Володимира титулом "каган" (від прадавнього “саргон”: сар — володар, цар, гон — сила, стрімкий потік, звідси японське “сьогун” — військовий зверхник, імператор, а також “хан” — правитель). Арабські історики писали, що руси мають царя, але не звичайного царя, а царя “хакана”, що рівнялося титулові грецького імператора. Автор арабської історії Худуд титулує руського кагана “падишахом”, що означало “цар царів” — імператор.

[21] Павленко Юрій. Етнічний розвиток Київської Русі // Генеза, 1-2/98, с. 94—115.

[22] Полонська-Василенко Наталія. Історія України, том 1. — Київ: Либідь, 1992. —С.101.

[23] Погост — адміністративно-господарський осередок, де призначені воло­дарем Київської Русі люди від його імені віддавали розпорядження, чинили суд, зосереджували данину тощо.

[24] Кузич-Березовський Іван. Жінка і держава. — Львів: Світ, 1994. — С. 52.

[25] Іван Кузич-Березовський повідомляє, що родовід королеви Ольги обґрунту­вав болгарський історик С.Чілінгіров у книзі “Каквото е дал бълга­рин на другите народи”, Софія, 1941 р. На цього автора посилався болгар­ський архимандрит Нестор у своїй дисертації “Имал ли е в жилите си българска кръв киевкият княз Светослав Игоревич” (1964). Про болгарське походження Ольги також див.: Архимандрит Леонид. Откуда родом была св. великая княгиня русская Ольга // Русская старина, Петербург, 1888 (ця праця була заборонена російським урядом).

[26] Фундуклеев Иван. Обозрение Киева в отношении к древностям. — Киев, 1847.

[27] Кузич-Березовський Іван. С. 54—55. Див. також: Проф. Микола Чубатий, “Історія християнства на Руси-Україні”. — Рим —Нью-Йорк, 1965. — С. 105.

[28] Кузич-Березовський Іван., с. 27 (посилання на "Cosmas Cronicon", Bib. I, Cap.22. Mon. Ger. Hist., Berlin, 1922).

[29] Ортинський Іван. Хрищення, хрест та харизма України. — Рим—Мюнхен—Фрайбург: Видавництво оо. Салезіян, 1988. — С. 28. Детальніше про слов’янський обряд див.: Історія релігії в Україні (за ред. проф. Б. Лобовика) в 10-и томах. Том 1. Дохристиянські вірування. Прийняття християнства. — Київ: Укр. Центр духовної культури, 1996. — С. 228—238.

[30] Багдасаров Роман. За порогом. Запорожское рыцарство XV-XVIII веков // Волшебная Гора: Философия, эзотеризм, культурология. Т. IV. М., 1996. С. 274–305.

[31] Там само. С. 276, 301—302.

[32] З цього приводу пригадуються слова Івана Богуна: “Шапку я знімаю лише перед Богом. І лише тоді, коли цього захочу”.

[33] Відомий український антрополог Сергій Сегеда переконливо показав безперервну генеалогічно-фізичну лінію сучасного українця аж до V тис. до н. е. Детальніше див.: Васильченко Сергій. Індоєвропейська ідея України // Перехід-IV, 2/99.

[34] Про народ галів див.: Паїк Володимир. С. 177—183.

[35] Prichard J. S. Eastern origin of the Celtic nation. — London, 1857. Див. також: Каныгин Ю. Вехи священной истории. — К.: 1999. — С. 155—176.

[36] Лингвистический энциклопедический словарь. — Москва, 1990.— С. 92.

[37] “Галатія — стародавня країна у центральній частині Малої Азії (тепер Туреччина); бл. 277 року до н. е. завойована кельтськими галатами (звідси назва); з 25 р. до н. е. римська провінція; терен діяльності Павла з Тарсу (Лист до Галатів)” (Універсальний словник-енциклопедія. — К.: Ірина, 1999).

[38] Нюстрем Эрик. Библейский словарь (пер. со швед.) — СПб., 1998.— С. 85, “Галатия”.

[39] Геллей Генри. Библейский справочник. — СПб., 1999. — С. 605.

[40] Грант Майкл. История древнего Израиля / Пер. с англ. — М.: ТЕРРА, 1998. — С. 77.

[41] Шамбаров В. Е. С. 107.

[42] “Галілея — історична країна на Близькому Сході (тепер у північній частині Ізраїлю); до кінця VIII ст. до н. е. ізраїльська провінція; пізніше завойована Ассирією та заселена прибульцями зі східних територій Ассирії; від 105-го року до н. е. знову в Ізраїльській державі; як свідчить Новий Заповіт, Галілея була колискою християнства (Ісус і більшість його учнів походили з Галілеї)” (Універсальний словник-енциклопедія).

[43] Браунринг Рональд. Кто есть кто в Новом Завете (Словарь) / Пер. с англ. — М.: Внешсигма, 1998. — С. 93.

[44] «Він був єдиним юдеєм серед апостолів, які всі були галілеянами, і виправдав собою давнє прислів’я “галілеянин любить честь, а юдей — гроші”», див.: Энци­кло­педический словарь Брокгауза и Ефрона, http://encycloped.narod.ru/encyclopedia.htm.

[45] Одним з перших в Україні на це звернув увагу Юрій Канигін, див.: Канигін Юрій. Шлях аріїв: Україна в духовній історії людства. — К.: Україна, 1997.— 325 с.

[46] Расторгуев С. П. Философия информационной войны. – М.: Вузовская книга, 2001. — С. 305.

[47] Страбон (63 до н. е. – 19 н. е.) — грецький історик, географ і мандрівник; автор першої загальної географії у 17 книгах.

[48] Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ). — Київ: Ірина, 1999.— С. 464.

[49] Подібно як Москві після розпаду СРСР вдалося зберегти контроль над Києво-Печерською і Почаївською Лаврою.

[50] Мень Александр. Сын человеческий. – Bruxelles, 1998. — С. 56.

[51] Рид Дуглас. Спор о Сионе. — М: Твердь, 1993. — С. 70.

[52] Миро Продум. Структура українського характеру // Перехід-IV, 1(3)-2000.

[53] Див.: Каганець Ігор. Психологічні аспекти в менеджменті: Типологія Юнга—соціоніка—психоінформатика. — Київ—Тернопіль: Мандрівець, 1997. — 204 с.

[54] Ляшевский Стефан, протоиерей. История христианства в Земле Русской с I по XI век. — М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. — С. 140.

[55] Назва Скіфія походить від слова Скупія (об’єднання, союз, сукупність, скупщина, зібрання). Річ у тім, що букву “Υ” (упсилон), яка в класичному грецькому алфавіті відповідає українській “У”, у новогрецькій мові почали читати як букву “І” (іпсилон). В результаті первинне Скуфія-Скупія почали читати як Скіфія, відповідно Сурія (сонячна) стала Сірією, а УперБóрія (вища, потужніша Бóрія) стала ГіперБорією. Про класичний і новогрецький алфавіти див.: Лингвистический энциклопедический словарь. — М.: Советская энциклопедия. 1990. «Греческое письмо».

[56] Николаев Юрий. В поисках божества. — К.: София, 1995. — С. 82—83.

[57] Ляшевский Стефан. С. 7.

[58] Крисаченко Валентин Семенович. Україна на сторінках Святого письма та витяги з першоджерел, що засвідчують процес поширення християнства на теренах України від апостола Андрія до князя Володимира. — Видання НАН України. Київ: Наукова думка, 2000. — С. 111.

[59] Див.: «Краткий правосл. словарь» http://www.trifon.ru/e_dictionary/, а також «Ма­лый энциклопед. словарь Брокгауза и Ефрона», «Галилея», http://encycl.yandex.ru/.

[60] Нюстрем Эрик. Библейский словарь (пер. со швед.) — СПб.: 1998.— С. 486.

[61] Дослідники вважають, що це повстання було викликане передусім масовим психозом серед юдеїв з причини очікування ними приходу Месії, який відно­вить незалежність і могутність начебто юдейської імперії Давида.

[62] Грант Майкл. С. 259.

[63] Браунринг Рональд. С. 48.

[64] Другому постанню передувала низка небувало запеклих єврейських пов­стань в багатьох місцях Розсіяння, викликаних, окрім релігійної ворожнечі, обуренням через те, що завоювання імператора Траяна (98—117 рр.) змінять маршрути тор­го­вельних шляхів на шкоду комерційним інтересам євреїв (Грант М. С. 264).

[65] Николаев Юрий. С. 80.

[66] Щось подібне Російська імперія вчинила у Криму після депортації крим­ських татар, коли на карті з’явились такі дивні назви, як Планерское, Кировское, Первомайское, Почтовое, Научный, Аэрофлотский тощо.

[67] Ортинський Іван. С. 21.

[68] Паїк Володимир. С. 203. Про первинність східнослов’янської Церкви відносно західної див.: Каныгин Ю. М. Вехи священной истории. С. 225.

[69] Лебедев Л. Крещение Руси. – М.: Изд. Московской патриархии, 1987. – С. 57.

[70] Ляшевский Стефан. С. 17.

[71] Войнаровський Віктор. Версія виникнення ранньохристиянського вчення на західноукраїнських землях (IV—V ст. н. е.) // Київська церква (Альманах християнської думки). Київ—Львів, 4/1999. С. 55—57.

[72] Николаев Юрий. С. 82.

[73] Лингвистический энциклопедический словарь. — Москва, 1990.— С. 92.

[74] Про укрів читайте у статті: Васильченко Сергій, Холодна Наталка. Укра­ї­нець: брахман, організатор, жертва // Перехід-IV, 3(5)-2001.

[75] Пономарьов Анатолій. Українська етнографія. — Київ: Либідь, 1994. — С. 102.

* Історія культури давнього населення України. Том 1. (Видання НАН України). — Київ: Наукова думка, 2001. — С. 655.

[76] Шамбаров В. Е. С. 304.

[77] Баран В. Д. Східнокарпатський регіон у V—VII ст. н. е. // Етногенез та етнічна історія населення українських Карпат. Том 1. — Львів, 1999. — С. 266, 268.

[78] Дворнік Ф. Слов’яни в європейській історії та цивілізації / Пер. з англ. — К: Дух і Літера, 2000. — С. 1.

[79] До речі, етимологічно близьким до слова “гал” є слово “гоцул”, що означає “галасливий”, “непосидючий”; порівняйте з “гоцак” — танок зі стрибками, “гучати” — звучати, шуміти, гудіти (див. “Словарь української мови” Бориса Грінченка). Гуцули мешкають у південно-західній Україні, звідки, вірогідно, і почалося розселення галів.

[80] Паїк В. С. 170—171.

[81] Паїк В. С. 49.

[82] Крип’якевич І.П. Історія України. — С. 36.

[83] Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ). С. 768.

[84] Лингвистический энциклопедический словарь. — Москва, 1990. — С. 271.

[85] Грушевський Михайло. Ілюстрована історія України. — Київ-Львів, 1913. — С. 139.

[86] Крип’якевич І. П. Історія України, с. 70.

[87] Грушевський Михайло. Ілюстрована історія України, с. 140.

[88] Там само.

[89] Крип’якевич І. П. Історія України. С. 36.

[90] Там само. С. 113—114.

[91] Послання святого апостола Павла до галатів, 5.9.

[92] Слово “козак” (давнє — “косак”), як і арійське “кшатрій”, походить від прадавнього кореня «кес» (кс, кш), що позначав загострення, спрямування (як, скажімо, слово “коса”, — це і сільськогосподарський інструмент, і зібране волосся, і вузька смуга землі). Воно ж позначало і холодну зброю, меч. Звідси “кесар” (“мечник”) — князь, імператор, “касарня” — приміщення для воїнів, “кіш” — військовий табір, “косак” — великий ніж (словник Б. Грінченка). Інша поширена на той час зовнішня назва українців — черкаси — означає “священні воїни”: від “чер”, “щер”, “щир”, “чар”— священний, чарівний, божественний, належний до святої Трійці (буква Щ в давнину писалася як тризуб) і “кес” — меч; детальніше див. у згаданій вище книзі Олексія Братка-Кутинського “Феномен України”, с. 68.

[93] Про механізм взаємодії геологічних і соціальних процесів див.: Васильченко Сергій, Холодна Наталка. 2015 рік // Перехід-IV, 1(3)-2000, www.perehid.org.ua.

[94] Словник античної міфології. — Київ: Наукова думка, 1985. — С. 33.

[95] У давнину 532-річний цикл вважався часом оновлення небесного та земного кола і називався “Індиктіон” або “Миротворче коло” (див.: Чмихов М.О., Кравченко Н.М., Черняков І.Т. Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. — К., 1992 — С. 242). Пояснимо, що 532 =19х28. 19 рокiв — це мiсячний цикл, через 19 рокiв повторюються фази Мiсяця на певну календарну дату. 28 рокiв — це сонячний цикл, календарi через 28 рокiв ідентичні. А у поєднаннi 532 роки — це дата повторення Пасхи (Великодня) та iнших розрахованих вiд неї свят на певну календарну дату. Наприклад, якщо у 2003 році Пасха була 27 квiтня, то i у 2535 роцi вона також буде 27 квiтня.

 

[96] Проте схоже, що деякі індоєвропейські народи зберегли первинний соціотип “Миротворець”, наприклад, шотландці, каталонці, італійці, хорвати, білоруси.

[97] Носіями цього інтегрального соціотипу сьогодні є шведи, литовці, латиші, чехи, англійці. По мірі віддалення від батьківщини і взаємодії з іншими народами “Адміністратор” нерідко трансформувався в інші соціотипи, на­прик­лад, “етико-сенсорний екстраверт” (“Популяризатор”) — у галів-фран­цузів, “логіко-інтуї­тивний екстраверт” (“Підприємець”) — у американських англо-саксів, “логіко-сенсорний інтроверт” (“Контролер”) — у німців тощо. Детальніше див.: Миро Продум. Нація золотих комірців. Психоін­формаційна концепція України. — Київ—Тернопіль: Мандрівець, 1994. — 159 с.

[98] Дуальна взаємодіявиникає лише між взаємодоповнюючими, отже, психо­логічно сумісними соціо­типа­ми. Саме такими соціотипами є “Миротворець” і “Адміністратор”. — Див: Каганець Ігор. Психологічні аспекти в менедж­менті: Типологія Юнга—соціоніка— психоінформатика, а також “Клуб знайомств Перехід-IV” http://observer.sd.org.ua/news.php?id=1679.

[99] Расторгуев С. П. С. 138.

[100] Відомо лише, що найближчі родичі Діви Марії були галілеянами (усі примітки тут — наші. — І. К.).

[101] Цар-кшатрій Давид був європейцем за ознаками фізичними (русяве волосся, високий зріст), психічними (творче мислення, музичні і поетичні здібності), культурними (любов до музики і мистецтва, професійне володіння військовою справою) і духовними (здоровий ідеалізм, оптимістичний світогляд, прикладом чого є “Псалми Давидові” — найсвітліша книга Старого Заповіту).

[102] Див. також Першу книгу Маккавеїв, 5. 21—34.

[103] Правильний переклад цього місця з Євангелія від Матвія (5.17) такий: “Не подумайте, ніби Я руйнувати Закон чи Пророків прийшов, — Я не руйнувати прийшов, але доповнити”. Одні видання Євангелія дають саме такий переклад (напр., “Новий Завіт з коментарем”, Львів, 1994), а інші, які викорис­товують варіант “виконати”, дають коментар про правомірність варіанта “доповнити”, посилаючись на саме такий переклад грецького слова πληρωσαι в іншому місці з цього самого Євангелія (23.32): “Доповніть і ви міру провини ваших батьків!” (напр., Біблія або книги Святого Письма Старого і Нового заповіту, Москва, 1988).

[104] Kastein Josef. History and Destiny of the Jews, 1933.

 

 

[105] “Від євр. дієслова passah — переходити”, — пояснюється у книзі: Архимандрит Никифор. Иллюстрированная полная популярная библейская энциклопедия. – М.: Астрель, 2000. — С. 479.

[106] Ярополь — місто у Малій Азії, де Аполлінарій був єпископом.

[107] Див. сайт http://apologia.narod.ru/holiday/pasha.htm.

[108] Мазуркевич С. А. Полная иллюстрированная энциклопедия наших заблуж­де­ний. Москва: Изд-во «ЭКСМО-Пресс», 2001.— 704 с., илл.

[109] Цит. за статтею: Авдеев Владимир. Рассуждение о рассовых предрассудках // Журнал «Атеней», №3-4 (2003).

* Назва тайни “сповіді” або “покаяння” грецькою мовою звучить як “метанойя”, тобто “зміна свідомості”. Детальніше див.: Технологія перенародження // Перехід-IV, випуск 3 (1-2000).

** Для того щоб зробити кохання продуктивнішим (закохуватися не будь у кого, а в майбутнього чоловіка або дружину), корисно володіти не лише антропологічною, а й психологічною грамотністю. Знаходити психологічно сумісного партнера допомагає психоінформатика, яка виникла на базі психологічної типології Юнга і соціоніки Аушри Аугустинавічуте. Детальніше див.: Каганець Ігор. Психологічні аспекти в менеджменті: Типологія Юнга—соціоніка—психоінформатика. — Київ—Тернопіль: Мандрівець, 1997.— 204 с.

[110] Розділ про телегонію за матеріалами друкованих та електронних видань «Тернопільська газета», «Світло Православ’я», «ЮгZone.Ru» підготував Валерій Колосюк, «Голосіїв-Інфо» www.golosiyiv.kiev.ua.

 

[111] По суті, йдеться про їжу, отриману згідно з Золотим правилом етики (“Роби іншому те, що хотів би, щоб робили тобі”), тобто шляхом співпраці з природою.

[112] Станко В. Н., Гладких М. І., Сегеда С. П. Історія первісного суспільства. — Київ: Либідь, 1999. — С. 109.

[113] Залізняк Л. Л. Нариси стародавньої історії України. — К.: Абрис, 1994. — С. 11.

[114] Там само. С. 13.

[115] Вотяков А. А., Вотяков А. А. Теоретическая география. — М.: София, 1998. — С. 30. Інтернет-версія http://world.freeglobus.com/geography/

[116] Там само.

[117] Чмихов М. О., Кравченко Н. М., Черняков І. Т. Археологія та стародавня історія України: Курс лекцій. — К., 1992. — С. 249—250.

[118] Каплина Т. Н., Ложкин А. В. Возраст “Ледового комплекса” Приморских низ­менностей Якутии // Изв. Акад. наук, серия Географическая, 1982, №2, с. 85. Дослідження, про які повідомлено у 1982 році, дають вік берези, що росла в Якутії до похолодання, у 9315±50 років.

[119] Універсальний словник-енциклопедія (УСЕ). — Київ: Ірина, 1999.— С. 63.

[120] Вотяков А. А., Вотяков А. А. Теоретическая география.

[121] Комаров Виктор. Тайны космических катастроф. – М.: Вече, 1999. – 496 с., с. 268, 278. Додамо, що ці масштабні сейсмографічні дослідження Антарктиди було проведено у 1958 році в рамках міжнародного геофізичного року.

[122] Екваторіальний радіус Землі становить 6378.2 км, полярний радіус — 6356.8, а товщина земної кори — від 5—10 км під океанами до 60-80 км під гірськими районами. Як бачимо, земна кора — це досить тонка і вразлива оболонка, чутлива як до внутрішньопланетних, так і до макрокосмічних процесів.

[123] Цю модель описано у книзі: Вотяков А. А., Вотяков А. А. С. 18.

[124] Flavio Barbiero. On the possibility of very rapid shifts of the poles (До питання про можливість дуже швидкого зміщення полюсів).

Джерело: http://www.unibg.it/maths/dynamics/poles.zip.

[125] Про недобросовісну конкуренцію наукових шкіл див.: Станіслав Гроф. Струк­тура наукових революцій // Перехід-IV, 10. — http://www.perehid.kiev.ua/n10/3.html.

[126] Charles Hapgood. The Path of the Pole, Chilton Book Co, Philadefphia, 1970.

[127] Зайдлер Л. Атлантида. — М., 1966. — С. 293.

[128] Генон Рене. Атлантида и Гиперборея // Милый ангел, т.1. — М.: Арктогея, 1991. — С. 18.

[129] Див: http://www.poleshift.org

[130] Селин А. А. К основам существования материи (Физическая картина мира. Результаты инженерных методов исследования проблем современной науки). – Днепропетровск: Международная академия биоэнерготехнологий Украины, 1996. – 292 с.

Ацюковский В. А. Общая эфиродинамика (Моделирование структур вещества и полей на основе представлений о газоподобном эфире). — Москва: Энергоатомиздат, 1990. – 280 с.

Брусин С. Д., Брусин Л. Д. К новым основам физики. — Житомир—Москва, 1997. — 120 с.

[131] Хепгуд не був знайомий з подібними космічними явищами і шукав причини літосферного зміщення в межах планети Земля. Зокрема, він припускав, що планетарна дестабілізація може виникнути внаслідок надмірного зростання льодо-снігових шапок у приполярних зонах. Але коли пізніше після ретельних розрахунків переконався, що виниклі при цьому сили недостатні, то почав схилятися до думки, що зміщення відбувалися поступово — протягом 5 тисяч років. Проте сучасні дослідження вказують саме на катастрофічний характер зрушень земної кори.

[132] Петухов Ю. Д. История русов. 40-5 тыс. до н. э. Том 1. — М.: Метагалактика, 2000. — С. 202.

[133] Нестурх М.Ф. Происхождение человека. — М.: Наука, 1958. — С. 155.

[134] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 202.

[135] Очевидно, йдеться передусім про Австралію і Тасманію, які були заселені у 38 тисячолітті до н. е. До літосферного зміщення Австралія перебувала в тропічній і помірній природно-кліматичних зонах. Це пояснює, чому шкіра австралоїдів є світлішою порівняно з негроїдами.

[136] Станко В. Н., Гладких М. І., Сегеда С. П. С. 109.

[137] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 51, 267.

[138] Вольтман Людвиг. Политическая антропология. (1903 г.): Пер. с нем. — М: Белые альвы, 2000. — С. 98.

[139] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 51, 267.

[140] Алексеев В. П. В поисках предков. — М.: Наука, 1989. — С. 144.

[141] Петухов Ю. Д. Том 1 С. 22, 54.

[142] Там само. С. 203.

[143] Вольтман Людвиг. С. 401.

[144] Шамбаров В. Е. Русь: дорога из глубин тысячелетий. — М.: Алетейа, 1999. —С. 46-48.

[145] Цей принцип добре відомий біологам. Він стосується не лише людей, а й усього живого. Наприклад, у комах самці менші за самиць: це свідчить про те, що еволюційний розвиток комах іде у бік зменшення розмірів. І це справді так, адже мільйони років тому комахи були значно більшими.

[146] Лебон Гюстав. Психология народов и масс.—СПб.: Макет, 1995.— С. 30.

[147] Там само. С. 38.

[148] Вральда — “Святий дух” у давньогерманській міфології.

[149] “Боже Дихання”.

[150] Число 12 (дюжина, тузінь) вказує на індоєвропейські корені цього міфу.

[151] “Ura-Linda Chronik”, Leipzig, 1933, p.16.

[152] Дугин Александр. Мистерия Евразии. — М.: Арктогея, 1996. — С. 63, 98—112.

[153] Детальніше див.: Каганець Ігор. Психологічні аспекти в менеджменті.

[154] Адже ще є горизонтальна типологія, яка досліджує 16 соціотипів (типологія Юнга) і відносини між ними (соціоніка).

[155] Вальторта Марія. Богочоловік. Том 1 / Пер. з нім. — Львів: Місіонер, 1999. — С. 26.

[156] Перше послання св. апостола Павла до Коринтян, 13.1-2.

[157] Термін “підвид” тут і далі по тексту вживається в розумінні, прийнятому в систематиці, — як таксономічна категорія рангом нижче виду.

[158] Mauss M. Sociologie et anthropologie, P.U.F., Paris, 1973, p. 306.

[159] Тейяр де Шарден Пьер. Феномен человека. — М.: Наука, 1987. — С. 136.

[160] Реймерс Н. Ф. Популярный биологический словарь. — М.: Наука, 1990. — С. 377.

[161] Там само. С.193, стаття “Изменчивость”.

[162] On the Origin of Species by Means of Natural Selection, or the Preservation of Favoured Races in the Struggle for Life. — http://www.literature.org/authors/darwin-charles.

[163] Саме так антропологи позначають неоантропів як підвид Homo sapiens.

[164] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 24-25. Про енергетичні чинники генних мутацій див.: Сергій Васильченко, Наталка Холодна. 2015 рік // Перехід-IV, 1(3)-2000.

[165] Дет. див.: Каганець І. Політична антропологія // Перехід-IV, 2(7)-2001 .

[166] Дерягина М. А. Эволюционная антропология: биологические и культурные аспекты. — М.: УРАО, 1999. — С. 185—188.

[167] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 51. Див. також: Дерягина М. А. С. 123.

[168] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 51.

[169] Там само. С. 77.

[170] Саме так їх називає російський історик, етнолог і антрополог Ю. Д. Пєтухов.

[171] Обгрунтування цієї тези — далі по тексту.

[172] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 25.

[173] Навіть у чорноволосих і чорнооких італійців збереглося з латини “бела дона” (прекрасна дама), де латинська “бела” походить від індоєвропейського “біла”, тобто одночасно і біла, і красива.

[174] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 20-21.

[175] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 31.

[176] Дерягина М. А. С. 185.

[177] По мірі віддалення від Бореального центру до периферії дзвінкий звук “р” вимовляється все гірше, наприклад, французи, німці і євреї гаркавлять, а англійці та американці його взагалі не вимовляють.

[178] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 30.

[179] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 73.

[180] Про розвиток “чистого процесу” в Україні див. розділ 2 “Генеалогія України”.

[181] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 58.

[182] Чмихов М. О. Давня культура: Навч. посібник. — К.: Либідь, 1994. — С. 55.

[183] Меандр — геометричний орнамент у вигляді безперервної ламаної лінії зі звивинами під прямим кутом.

[184] Паїк Володимир. С. 15.

[185] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 65.

[186] Шамбаров В. Е. С. 47.

[187] Там само.

[188] Вольтман Людвиг. С. 246-247.

[189] Akasha — Ефір, п’ятий елемент герметизму (quinta essentia), первинний елемент, з якого походять решта чотири (“земля”, “вода”, “повітря”, “вогонь”).

[190] “Слов’яни” початково значило “ті, що виразно, зрозуміло говорять”, на відміну від “німців” — “тих, що неясно говорять”. Див.: Цыганенко Г. П. Этимологический словарь русского языка. — К., 1989. — С. 383.

[191] Примордіальна Традиція — система високих знань неземного походження, яка стала духовним фундаментом білої раси і європейської цивілізації.

[192] Генон Рене. Кризис современного мира. — М.: Арктогея, 1991. — С. 29.

[193] ГіперБóрія (буквально — “Вища Бóрія”) — в уявленні давніх греків легендар­на країна, планетарний духовний центр. У грецькій міфології Борей (Бореас, Борієць) — бог північно-східного вітру, Борисфен (стародавня назва Дніпра) — “Борійський потік”.

[194] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 74.

[195] Матюшин Г. Н. Археологический словарь. — М.: Просвещение, 1996.— С. 79. “Индоевропейцы”.

[196] Там само. С. 146-147. “Микролиты”.

[197] Мелларт Дж. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока. — М.: Наука, 1982.

[198] Петухов Ю. Д. Том 1.с. 83.

[199] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 100—106.

[200] Там само. С. 105.

[201] Там само. С. 117.

[202] Слово “молочний” водночас означає “білий”. Порівняйте з українським словом “набіл”, яке означає молокопродукти. Річка Молочна впадає в Молочний лиман.

[203] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 246.

[204] Будемо вважати цю назву умовною, оскільки вона реконструйована за сучасними семітськими мовами, тобто після тисячолітніх змін і перетворень.

[205] Шилов Юрий. Праистория Руси // Начала цивилизации. — М.: Раритет, 1999. — С. 236.

[206] Кифішин Анатолій. Шумерські та протошумерські написи Кам’яної Могили // Український світ, 1-3/1995, с. 9.

[207] Шилов Ю. О. Праісторія Русі-України (VII тис. до н. е. — I тис. н. е.). — Київ—Хмельницький, 1998. — С. 23.

[208] Слово “жерці” походить від кореня *жар і позначає людей духовно “жарких”, “гарячих” (*gar), пристрасних, пасіонарних, ярих (*jar), сповнених духовної сили. Високочастотне звукосполучення “ар” позначає найвищу температуру; далі йдуть “ор” (горіти, звідси “горе” — пекуче страждання душі) і низькочастотне “ур” (звідси “журба” — слабкий варіант горя-горіння).

[209] Англійський археолог, який у 1961—1963 рр. розкопав Чатал-уюк (цю назву часто пишуть на англійський манер як Чатал-Гуюк).

[210] Мелларт Дж. Древнейшие цивилизации Ближнего Востока. — М., 1982.

[211] Петухов Ю. Д. Том 1.С. 247.

[212] Шилов Юрий. Праистория Руси, сс. 244—245.

[213] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 249.

[214] Екологічна ніша — це сукупність стосунків Людина—Бог, Людина—Людина, Людина—Природа і Людина—Техносфера (штучна природа).

[215] Палестини (сучасна назва).

[216] Петухов Ю. Д. Том 1.С. 249—251.

[217] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 254.

[218] Сорокин П. А. Социокультурная динамика // Человек. Цивилизация. Общество: Пер. с англ. – М.: Политиздат, 1992. – 543 с.

[219] Трохи забіжимо наперед і звернемо увагу, що сьогодні Західна технологічна периферія, передусім США, насправді створює Інтернет не для себе, хоча вона думає лише про власні інтереси. Інтернетом заволодіє той, хто буде духовно та інтелектуально сильнішим. Скоріше всього, телекомунікаційна і програмна інфраструктура створюється для нового духовного центру.

[220] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 254.

[221] Чмихов М. О., Кравченко Н. М., Черняков І. Т. С. 51, 248.

[222] Детальніше про це див.: Шилов Юрий. Праистория Руси. С. 236.

[223] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 250.

[224] Шилов Юрий. Праистория Руси. С. 233.

[225] Першопричиною народження нової раси стало божественне втручання, але про це ми поговоримо у наступних книгах.

[226] Шилов Ю. А. Прародина ариев: История, обряды и мифы. — Киев: СИНТО, 1995. — С. 5.

[227] “Та”—“те” означає “земля”, порівняйте з єгипетським Та-Рус (земля русів), латинським Терра (земля, територія), кельтським Тара (сакральний центр, “земля Сонця”). Тому Аратта — це “ар-та”, тобто “сонячна земля”, “підсоння” (земля під Сонцем), “піднебесна”.

[228] Шилов Юрий. Праистория Руси // Начала цивилизации. С. 239.

[229] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 250.

[230] Біогенетичний закон— “Онтогенез є стислим повторенням філогенезу” — сформулював німецький вчений Ернст Геккель(1834—1918). Він же запровадив у науковий обіг терміни онтогенез (індивідуальний розвиток) та філогенез (історичний розвиток).

[231] Гусева Н. Р. Русские сквозь тысячелетия. Арктическая теория. — М.: Белые альвы, 1988. — С. 137-139. Тилак Б. Г. Арктическая родина в Ведах. — М.: ФАИР-ПРЕСС, 2002. — 528 с.

[232] Шилов Ю. А. Прародина ариев: История, обряды и мифы.

[233] Див.: Стратегія України // Перехід-IV, 1(3)-2000.

[234] Чмихов М. О., Кравченко Н. М., Черняков І. Т. С. 95—96.

[235] Поєднання праці і священнодійства, посвячення Богові своєї навіть повсякденної діяльності є ідеальною практикою для саморозвитку і самореалізації людини.

[236] Про глибоку укоріненість культу Ора свідчать його сліди в індоєвропейських мовах. Так, у грецькій мові “аре” означає “молитва”, “оро” в латинській — “молити”, “оракл” в англійській — “пророцтво” і т. д.

[237] Даниленко В. Н. Космогония первобытного общества // Начала цивилизации. — М.: Раритет, 1999. — С. 96.

[238] “АРТАНІЯ, Арсанія, Арта — одне з ранньофеодальних державних утворень східних слов’ян 8—9 ст. Згадується арабськими і перськими авторами поряд з Куявією і Славією. Артанія вела торгівлю з країнами арабського Сходу. Деякі дослідники ототожнюють Артанію з територією Антів, інші — з Тмутараканню, Черніговом, Рязанню”. — Український радянський енциклопедичний словник (у трьох томах). — Київ, 1986, том 1.

[239] Шилов Юрий. Праистория Руси. С. 221.

[240] На основі схеми, наведеної у книзі: Чмихов М. О., Кравченко Н. М., Черня­ков І. Т. Археологія та стародавня історія України. С. 249.

[241] Мезоліт являє собою перехідний період від старої Європи (льодовикової) до нової (теплої, післяльодовикової), епоха подолання глобальної кризи, викликаної зміщенням літосфери.

[242] Ім’я Аратта—Арта—Артанія означає “сонячна земля”, “підсоння”, “піднебесна” (ар — сонце, та — земля, територія).

[243] Антіохія, заснована в 300 році до н. е., була столицею Сирійського царства в часи династії селевкідів, славилась високою культурою. В Антіохії вперше учні Ісуса Христа стали називатися християнами. Тепер патріарх Антіохійський живе у Дамаску, але зберігає попередній титул. Нині — невеличке місто Антакіє. Є ще одна Антіохія, яка була столицею Тісідії, в ній проповідував апостол Павло.

[244] Чмихов М. О., Кравченко Н. М., Черняков І. Т. Археологія та стародавня історія України. С. 247.

[245] Шилов Юрий. Праистория Руси. С. 230.

[246] Назва цього святилища перекладається як “Руки-закону степу країни благої” (за розшифровкою професора А. Г. Кифішина).

[247] Див. коментар до “Повісті врем’яних літ”.— Київ: “Радянський письменник”, 1990. — С. 478—479.

[248] Нагадаємо, що на санскриті слово “самара” має головні значення “сутичка”, “битва”, “війна”. Відповідно, самари — це воїни, богатирі, герої, силачі, носії влади. Від слова “самара” походять назви “сумери” (шумери), “кімери-кіме­рійці”, “кхмери”, “самураї”. Назва “Самарія” (місто у Палестині) перекладається як “сторожова вежа” — див.: Архимандрит Никифор. Иллюстрированная пол­ная популярная библейская энциклопедия. — М.: Астрель, 2000. — С. 540.

[249] Нагадаємо, що термін “Україна” ми вживаємо в розумінні геосоціальної істоти, яка склалася на території сучасної України з часу виникнення білої раси у 25 тис. до н. е.

[250] Паїк Володимир. Корінь безсмертної України. С. 69.

[251] Kramer S. N. History begins at Sumer. — New York, 1956 (“Історія почалась у Сумері”). Автор цієї книги — видатний шумеролог Семюел Крамер — наро­дився в містечку Жашків (нинішня Черкаська область) у 1897 році. Див. також: Крамер Сэмюэл. История начинается в Шумере. Пер. с англ. — М.: Наука, 1991. — 235 с.

[252] Шилов Юрий. Праистория Руси. С. 221.

[253] Сколоти (від “з кола”, тобто “з сонця”) — сонячні, світлі, русяві, діти сонця, ра-сини, русини. Порівняйте з лат. “sol” — сонце, рос. “соль” — сіль, яку добували випарюванням з солоної води (розсолу), Коломия — місце, де миють сіль (в районі цього карпатського міста багато солоних джерел). Тобто “скіфи” — це зовнішня назва, а “сколоти” — самоназва.

[254] Паїк В. С. 68.

[255] Петухов Ю. Д. Том 1. С. 254.

[256] Кіш — укр. “військовий табір” (“Словарь української мови” Б. Грінченка).

[257] Грант Майкл. История древнего Израиля / Пер. с англ. — М.: ТЕРРА, 1998. — С. 16.

[258] Паїк Володимир. Корінь безсмертної України. С. 81.

[259] На ріках вавилонських (упорядник М. Н. Москаленко). — Київ: Дніпро, 1991. — С. 11.

[260] Величина сумерського сагу (180 см) говорить про те, що сумери були такими ж високими, як і сучасні українці (хто сумнівається, нехай зміряє величину власного “сагу”).

[261] Грінченко Борис. Словарь української мови. — Київ, 1907.

[262] Гринив Владимир. Праязык и символ. — К.: Логос, 1999. – С. 99.

[263] Грант Майкл. С. 177.

[264] Саме так у кельтській міфології називається легендарний кшатрій — король Артур (Яртур). Тобто “Артур” — це не власне ім’я, а вище кшатріянське звання.

[265] Войтович Валерій. Сокіл-Род (Легенди та міфи стародавніх українців). — Рівне: Оріана, 1997.— С. 143.

[266] Паїк В. С. 76.

[267] Войтович Валерій. С. 202.

[268] На ріках вавилонських. С.11-13.

* До дикого розграбування музею у квітні 2003 р. (під час окупації Багдада військами США).

[269] Порівняйте з українськими “статевий гін” — нестримна статева пристрасть, “гончій пес”, “гонець” — кур’єр, “гінкий” — швидко ростучий, ярий, “макогон” (“той, що жене мак”) — дерев’яний стрижень із потовщеним заокругленим кінцем, яким розтирають мак у макитрі.

[270] Щось подібне відбулося в Камбоджі, куди дійшли самари-сумери-кімери-кхмери, а також у Лаосі і В’єтнамі, де лишились традиції арійського бойового мистецтва і місто Сайгон — назва столиці В’єтнаму до 1976 року (у цій назві замість дзвінкого “Сар” або “Цар” вжито м’яке “сай”, як у скіфів).

[271] Кузич-Березовський Іван. С. 164.

[272] Шилов Юрий. Праистория Руси. С. 248.

[273] На ріках вавилонських. С. 389.

[274] На ріках вавилонських. С. 146.

[275] Паїк В. С. 72.

[276] Книга Буття, 11.28.

[277] Можете самі взяти Біблію і порівняти об’ємний і похмурий Старий Завіт (священні тексти раси-2) з компактним і світлим Євангелієм (священні тексти раси-3).

[278] Це традиційний переклад, але він не точний, оскільки в івритському оригіналі слова “Бог” і “Господь” відсутні, зате широко застосовуються власні імена “Адонай” і “Елоїм”.

[279] Горбовский А. А. Факты, догадки, гипотезы. – М.: Знание, 1988. – С. 94.

[280] Нейгебауэр О. Точные науки в древности. – М., 1968. – С. 50.

[281] Керам К. Боги, гробницы, ученые. – М., 1960. — С. 293.

[282] Горбовский А. А. С. 81.

[283] Арійські племена, які пішли на північ, заснували Нову Сіндіку (Скандію), назва якої згодом трансформувалася у “Скандинавію” — “Скандію Нову” (на її честь південноукраїнський заповідник назвали Асканія Нова).

[284] Шилов Юрий. Праистория Руси. С. 267.

[285] Оспіваний в “Енеїді” Котляревського український колорит пелазгів-троянців у світлі останніх відкриттів вже не видається чимось неймовірним. Між троянцями і козаками справді було багато подібного.

[286] Залізняк Л. Л. Нариси стародавньої історії України, с. 106.

[287] Чертков О. Пелазго-фракійські племена, які заселяли Італію // Основа, № 4, 5-1994, № 6-1995.

[288] Шамбаров В. Е. С. 107.

[289] Шамбаров В. Е. С. 99.

[290] Шамбаров В. Е. С. 86.

[291] Шилов Юрий. Праистория Руси. С. 267.

[292] Залізняк Л. Л. Нариси стародавньої історії України. С. 108.

[293] Грант Майкл. С. 18.

[294] Етимологія етноніму “гети” невідома, проте можна припустити, що він позначав щось стрімко-потужне (як гуни), богатирське (анти), бойове (поляни, самари). Можливо, від цього ж кореня “гет” походить українське “гетьман” — військовий зверхник.

[295] Джеджора Олена. Історія європейської цивілізації. Частина 1. — Львів: Видавництво Львівської Богословської Академії, 1999. — С. 29.

[296] Паїк В. С. 93.

[297] Грант Майкл. С. 78—79.

[298] У європеоїдів слово “білий” водночас означало “красивий”, “приємний”, “ввічливий”. Напр., італ. belladonna — прекрасна дама, франц. galant — люб’язний, Галатея — прекрасна жінка, вирізьблена Пігмаліоном з каменю, яка ожила від його кохання.

[299] Arthur Kemp. March of the Titans. A History of the White Race. — USA, Ostara Publications 1999,2001. Інтернет-версія —www.white-history.com. Фрагменти з перших 5 розділів книги див.: “Перехід-IV”, №2 (7) - 2001. www.perehid.org.ua.

[300] Етнонім “айну” — це, скоріше всього, трансформоване монголоїдами “ар’я—анйя—айна”.

[301] Згідно з езотеричною традицією, ця мова називалася сенсар, що перекладають як “мова сонця”.

[302] В оригіналі Артур Кемп уживає термін “Південна Росія”, але йдеться саме про Україну, що випливає з наведеної ним карти і згадки про нинішні українські населені пункти або географічні регіони на території “Південної Росії” (наприклад, Межиричі на Київщині чи причорноморські степи).

[303] Артур Кемп називає слов’янами і пелазгів, і аріїв, адже етнонім “слов’яни” з’явився лише у III—IV ст. н. е.

[304] Слово “кодекс” буквальна означає “сукупність дощок” (со-деск), оскільки перші книжки являли собою прошнуровані дощечки з письменами.

[305] Від “бої”, “бійці”, “воїни”.

[306] Джеджора Олена. С. 36.

[307] Ассирія (Ассур) — семітська держав, яка виникла в середині 2 тис. до н. е. і досягла найбільшої могутності у 9 ст. до н. е. Відома своєю агресивністю і жорстокими методами ведення війни (див. М. Грант, с. 129). Назва “Ассур” (а-сур) означає “не-Сурія” (“не-Русія”) або “проти-Сурії”. В індоарійській традиції “асура” — це демон (а — “не”, сура — “праведник”).

[308] Паїк Володимир. С. 91.

[309] Аналогічно як у церковно-слов’янській “Бъ” — Бог, “Гь” — Господь, “Іс” — Ісус, “Мріа” — Марія тощо, символ “х” (руна Гебо) позначає гармо­нійне об’єднання.

[310] Латинським відповідником арійського “варна” (якість, відмінність, барва) є слово “каста”. Латинське “castus” означає “чистий, незмішаний”.

[311] Грінченко Борис. Словарь української мови.

[312] Українське слово “плохий” означає “смирний, тихий, кроткий” (Словарь української мови), тобто має позитивне забарвлення. Цікаво, що в російській мові слово “плохой” має виразно негативне значення. Подібно українське слово “орати” (священнодійствувати, молитися) російською мовою означає “голосно кричати”, звідки походить “орава” — “беспорядочное и шумное скопление людей” (Ожегов С. И. Словарь русского языка. М., 1981); так само українське слово “вродливий” означає красивий, а російське “уродливый” — потворний.

[313] Повiсть врем’яних лiт: Лiтопис (За Iпатським списком) – К.: Рад. письменник, 1990. — С. 22—23.

[314] Шухевич В. Гуцульщина. Рахманський Великдень. Ч. IV, — Львiв, 1904. — с. 243 (цит. за журналом «Український свiт», 2/92, с. 37).

[315] Шилов Ю. Брама безсмертя //Український свiт, 2/92, с. 8.

[316] Воропай О. Звичаї нашого народу, 2 т., том II. – К: Оберiг, 1991, с. 48—50. (Репринтне видання за оригiналом: Мюнхен, Українське видавництво, 1966).

[317] Наливайко Степан. Таємниці розкриває санскрит. — К.: Вид. центр “Просвіта”, 2000. — С. 5.

[318] Там само. С. 3-4.

[319] Там же. С. 7.

[320] У кельтській традиції він був символом друїдів, тобто кельтських (гальських) брахманів.

[321] Про це читаємо у багатьох джерелах, напр.: Ф. А. Брокгауз, И. А. Ефрон.Энциклопедический словарь (статья “Адриатическое море”). — http://www.booksite.ru/fulltext/bro/kga/brokefr/index.htm; Гаспаров М. Л. Занимательная Греция: Рассказы о древнегреческой культуре. Часть третья. Греко-персидские войны. — http://sno.nm.ru/lib/school/gaspar/index.htm; Даврижеци Аракел. Книга историй (1602—1662). — http://vostlit.narod.ru/Texts/rus2/Davrizeci/framevved.htm.

[322] Мифы народов мира. М.: Советская энциклопедия, 1980—2000. Т. 1, с. 183.

[323] Генон Рене. Символы священной науки: Пер. с франц. — М.: Беловодье, 1997. — С. 191.

[324] Там само. С. 190.

[325] Войтович Валерій. Українська міфологія. — К.: Либідь, 2002. — С. 532.

[326] Генон Рене. Символы священной науки. С. 190.

[327] Прикладом такого роду пошуків є розтиражовані писання Валерія Дьоміна, напр. “Гиперборея. Исторические корни русского народа”. — Москва: Гранд, 2000. В анотації до книги читаємо: “В книге в доступной широкому читателю форме излагается полярная концепция происхождения русского и других народов России...”.

[328] Детальніше див.: 4.2.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.