Здавалка
Главная | Обратная связь

Цілі і завдання управління витратами



Практична робота №1

«УПРАВЛІННЯ ВИТРАТАМИ

І ЦІНОУТВОРЕННЯ В ІННОВАЦІЙНІЙ СФЕРІ»

Основи вибору цілей та обліку чинників формування витрат

Цілі і завдання управління витратами

Управління витратами становить собою такий вплив на їх розмір, який наближує інноваційне підприємство (ІП) до досягнення мети. Цілі управління витратами є похідними від цілей ІП, які мають міститися, наприклад, в швидкому і цілковитому оволодінні сегментом ринку, досягненні успіху у перспективі, негайному отриманні максимального прибутку або інших результатах. Приблизне співвідношення стратегічних цілей ІП і цілей управління витратами представлено у таблиці 1.

 

Таблиця 1 – Співвідношення стратегічних цілей ІП і цілей управління витратами

Стратегічна мета Напрямки формування проектних альтернатив інноваційного підприємства (ІП)
Зростання, розширення ІП і частки ринку Зростання витрат для отримання ІП додаткових результатів (підвищення якості продукції, розширення її асортименту, збільшення обсягів продажу, освоєння нових ринків); нарощування ресурсів
Лідерство ІП на ринку Зростання витрат на створення і розповсюдження на ринку високоякісних продуктів, марок, образу фірми, що сприяють створенню, закріпленню і розвитку лідуючого положення (панування) на ринку
Досягнення конкурентних переваг за рахунок низьких витрат Зниження питомих витрат (для зниження цін на продукцію) за рахунок удосконалення конструкцій виробів, технології виготовлення, зростання обсягів виробництва, відмови від надання додаткових послуг покупцям; звільнення від зайвих ресурсів
Диверсифікація виробництва Зростання витрат на виробництва продуктів, не пов’язаних із основною діяльністю фірми; нарощування ресурсів
Спеціалізація (на виді продукції, на сегменті ринку) Зосередження витрат і ресурсів на виробництві одного виду товару; звільнення від зайвих ресурсів
Синергізм Зниження питомих витрат за рахунок додаткового використання наявних ресурсів
Зміна профілю ІП Зростання витрат; звільнення від одних ресурсів і нарощування інших ресурсів і витрат

 

Під час управління витратами ІП орієнтується на кінцевий цільовий критерій, що визначається як максимізація відношення результату до витрат ресурсів, що застосовуються. Даний критерій є однаковим як для управління організацією, так і для управління проектами. Можливими є п’ять стратегій забезпечення ефективності: перша – мінімізація витрат і ресурсів, що використовуються для досягнення визначеного рівня ефективності; друга – максимізація ефекту при дотриманні певних розмірів ресурсів і витрат; третя – максимізація головного відношення без фіксації витрат і ресурсів; четверта – збереження досягнутого рівня ефективності і обсягів діяльності; п’ята – розширення діяльності ІП при збереженні рівня ефективності. Виробляючи ту або іншу стратегію, ІП визначає основні кількісні характеристики цільових значень показників ефективності, результатів, витрат і ресурсів. Для управління витратами важливими є загальний і комерційний принципи визначення ефективності:

 

Прибуток від реалізації продукції ІП становить собою різницю між виручкою від реалізації продукції, послуг і витратами на їх виробництво. Виручка від реалізації – це сумарна вартість оплачених покупцями робіт за договірними цінами та інших отриманих ІП платежів за продукцію і послуги ІП. Кожна одинична ціна, як буде показано нижче, побічно або прямо пов’язана з величиною ефекту відповідного інвестиційного проекту (дослідження, розробки, заходи). Для розрахунку рентабельності ІП у цілому використовуються формули:

 

(1.1)

 

де Рв – рентабельність витрат ІП, %;

В – виручка від реалізації продукції ІП;

С – витрати ІП на виробництво і реалізацію продукції (або повна собівартість проданих товарів); Рентабельність витратРв -коефіцієнт рівний відношенню балансового прибутку від реалізації до суми витрат на виробництво і реалізацію продукції.

Рентабельність витратпоказує скільки підприємство (організація) має прибутку з кожної гривні, витраченої на виробництво і реалізацію продукції. Цей показник може розраховуватися як в цілому по підприємству, так і за його окремим підрозділам або видами продукції.

Рв = (Прибуток до оподаткування / Повна собівартість проданих товарів) * 100%

Прибуток (до оподаткування)=В-С

Динаміка коефіцієнта може свідчити про необхідність перегляду цін або посилення контролю за собівартістю продукції.
Збільшення цього показника в динаміці при незмінній величині витрат говорить про підвищення обсягу товарообігу, отже, про збільшення прибутку, і навпаки.

 

Рк – рентабельність усього капіталу (майна) ІП, %; К – вартість усього капіталу ІП. Можна використовувати різновиди цього показника – рентабельність власного капіталу, рентабельність після сплати податків та ін.

Ціна конкретного інноваційного продукту пов’язується з його ефектом:

(1.2)

де Рр – ціна реалізації інноваційного рішення; ЕТ – величина ефекту інноваційного рішення за період Т (грн.); к – частка ціни даного рішення у сумі ефекту у частках одиниці.

Ефект інноваційного рішення може бути відображений декількома показниками (чистий дисконтований дохід, сальдо накопичених реальних грошей, інтегральний бюджетний ефект, інтегральний народногосподарчий економічний ефект). В основі оцінки ефективності інноваційних рішень за різними показниками і формулами лежить головна величина, що визначається виразом:

(1.3)

де Rt – результати, що досягаються на t-му кроці розрахунку (зокрема, притік грошей); St – витрати, що здійснюються на t-му кроці (зокрема, відтік грошей); T – горизонт розрахунку (тривалість періоду, охопленого розрахунком і завершеного моментом ліквідації об’єкта).

Максимізація або збереження досягнутого значення головного цільового показника ІП – рентабельності забезпечується на основі стратегій (табл. 1).

Таким чином, завдання підвищення рентабельності ІП вирішується за рахунок управління як власними витратами і ресурсами ІП, так і наступними витратами інших ІП і споживачів під час реалізації інноваційної продукції. Очевидно, що народногосподарчий ефект управління інноваційними витратами досягається у сфері використання технічних і організаційних рішень.

 

Задача 1. Реалізується інноваційний проект з розширення виробничої лінії. Відомо, що очікувана виручка від реалізації продукції складається з 3 потоків доходів, із них дохід А дорівнює 5 000 у.о., дохід В дорівнює 15 000 у.о., дохід С дорівнює 7 000 у.о. Відповідно до кошторису проекту витрати на реалізацію проекту відповідно до кошторису складають 35 000 у.о.

Визначте рентабельність витрат. Зробіть висновок про доцільність реалізації проекту.

Задача 2. Інвестор поставив перед командою проекту задачу проаналізувати комерційну ефективність 4-х альтернативних проектів та вибрати кращий із них. Дані проектів наведено в таблиці.

 

Таблиця – Вихідні дані

  Прогнозована виручка від реалізації продукції проекту, тис. у.о. Витрати, тис. у.о.
Проекти Виручка 1 Виручка 2 Виручка 3 Виручка 4
А
Б
В    
Г  

 

Розрахуйте рентабельність витрат за кожним із проектів. На основі даних розрахунків, дайте рекомендацію інвестору який проект необхідно впроваджувати.

Ціноутворення.







©2015 arhivinfo.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.