Главная | Обратная связь

Практичне заняття № 1

«Ціноутворення на інноваційну продукцію»

Для оплати замовниками і споживачами інноваційної науково-технічної продукції застосовуються договірні ціни, умови визначення і розміри яких вказуються у господарчих договорах, контрактах, домовленністях або державних, муніціпальних замовленнях. Планова договірна ціна встановлюється сумісно замовником і розробником одночасно із технічним завданням до початку виконання робіт. Під час встановлення договірних цін виробник продукції ІП і покупець керуються принципом економічної вигідності ціни як для розробника, так і для замовника. Цей принцип можна визначити наступними основними формулами:

(2.1)

або (2.2)

при (2.3)

і (2.4)

де Р – розрахункова ціна інноваційної продукції;

С – собівартість (кошторисні витрати) виробництва відповідної науково-технічної продукції;

D_N – прибуток, що встановлюється у відсотках до собівартості науково-технічної продукції;

D_e – прибуток, що розраховується у відсотках від суми економічного ефекту (позитивне сальдо грошових потоків) замовника (споживача), що набувається від реалізації даної науково-технічної продукції за період, погоджений сторонами;

K – найбільша допустима частка ціни науково-технічної продукції у сумі економічного ефекту від її застосування у замовників, споживачів;

E_T – економічний ефект від виробництва і застосування даної науково-технічної продукції за розрахунковий період;

D₁ – частка економічного ефекту, що реалізується у замовників, яка забезпечує збереження у них попереднього рівня рентабельності виробництва.

Приклад 1

Вихідні дані. Наведемо прикладрозрахунку ціни розробки. Якщо, наприклад, витрати розробника на проект (C) складають 300000 грн. (прибуток D_N не планується), то для розробника прийнятною є будь-яка ціна, що перевищує цю суму 300000 грн.

Очікуваний економічний ефект (прибуток) замовника (E_T) за проектом визначено у розмірі 1 500 000 грн (розраховується, наприклад шляхом експертних оцінок або аналітичним методом порівняння з аналогами).

Розрахунковий період прийнято в 1 рік. Розрахункова рентабельність виробництва у замовника складає на даний час 0,20 (прибуток 10 000 000грн.).

Внаслідок реалізації проекту і зміни прибутку та капіталу у замовника очікується рентабельність 0,209 (прибуток 11 000 000 грн.). Це означає, що мінімально прийнятна сума ефекту, що задовольняє замовника, за проектом дорівнює 1 000 000 грн. (11 000 000 – 10 000 000).

Розрахунок.

Відповідно його частка D₁=0,67 від E_T . Максимально допустима частка ціни P в ефектіE_T складе 0,33 (K=1 – 0,67).